Активісти виграли апеляцію в суді, але що буде далі із Літнім театром? Це місце має бути невід’ємною частиною Міського саду та зберегти за собою статус пам’ятки архітектури та містобудівництва місцевого значення, окрім того, міська влада має розірвати договір оренди з СП Солінг і територія Літнього повинна використовуватися громадою. Такі пропозиції озвучили на брифінгу Олексій Мельников, адвокат «Автомайдану», Максим Попов, адвокат «Зеленого листа» та архітектор Аркадій Шупляков.
Як Літній хотіли забудувати
Олексій Мельников розповів про те, як територію Літнього віддали під забудову. За його словами, у 2003 році СП «Солінг» уклало договір купівлі-продажу та викупило у свою приватну власність будівлі та споруди Літнього театру. Через 13 років у 2016 році Одеська міська рада передала СП «Солінг» земельну ділянку під будівлями та спорудами – фактично всю територію Літнього театру. «За ці 13 років, думаю, усі бачили, що за закритими воротами знаходяться певні будівлі в жалюгідному стані, вщент зруйновані. Чому міська рада замість того, щоб викупити у такого нерадивого власника ці будівлі та споруди, які вже на той час були під охороною держави як пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення? Чому натомість міськрада передає в оренду землю?» – запитує юрист.
Адвокат «Автомайдану» нагадав, що коли СП «Солінг» вирішило побудувати на території Літнього багатоповерховий торгівельний центр, одесити згуртувалися і вийшли на захист. Тож стало зрозуміло, що просто так забудувати територію не вийде. Із того часу «почалася історія з благоустроєм», – говорить юрист.
Історія з проектом «благоустрою»
За словами Олексія Мельникова, все почалося з того, що в один день були зареєстровані два нові товариства: ТОВ «Міський Літній театр» і ТОВ «Літній Театр». «Ці товариства з’являються за однією і тією ж адресою, в один і той самий день, співзасновник у них один і той самий», – розповідає юрист.
Також, за його словами, на момент 16 січня 2019 року ТОВ «Міський Літній Театр» не мав жодного юридичного відношення до майна СП «Солінг». «Тільки через місяць після звернення за розробкою проектної документації СП «Солінг» передає цим двом товариствам по 50% будівель та споруд в оренду. Але чи часто ми проявляємо таку душевну доброту і ремонтуємо чужу власність за свій кошт?» – говорить адвокат.
Це сталося 21 грудня 2018 року. 16 січня 2019 ТОВ «Міський Літній Театр звертається до проектної організації КП «Проект» за розробкою проекту поточного ремонту будівель та споруд Літнього Театру з благоустроєм території. «Цікаво, що уставний фонд ТОВ «Міський Літній Театр», який очолює Дмитро Шпінарьов, 3 тисячі гривень, а за розробку проекту заплатили 150 тисяч гривень. Але яким чином у товариства, яке було створено два місяці тому, взялися ці гроші?» – запитує адвокат.
Волонтери на екскаваторах
Тим не менш, проект розробили, при цьому він передбачав ремонтні роботи, а не благоустрій, розповідає Олексій Мельников. «Цей проект начебто подається на обговорення робочої групи, яка була створена за дорученням міського голови. Громада подає свої заперечення, зокрема «Зелений лист», який був активним учасником процесу. Тим не менш, міська влада не дослухається до пропозицій громади, і виконком затверджує цей проект», – говорить він.
Незважаючи на те, що міська влада говорила тільки про «благоустрій» у Літньому, туди зайшла важка техніка. «Тобто на території, яка охороняється державою, проводяться ремонтні роботи. Але якщо ми живемо у правовій державі, де не відбувається самоуправства, де органи міського самоврядування не вражені корупцією, то такі роботи можуть проводитись тільки після ретельних досліджень відповідними сертифікованими фахівцями, які розробляють проект. Якщо ми хочемо зберегти серце нашого міста, ту територію, яку громаді подарували батьки-засновники цього міста, меценати, то маємо розуміти, що самовільні будівельні роботи є злочином» – говорить Олексій Мельников.
Адвокат розповідає, що під час цих робіт неодноразово викликали поліцію, писали заяви, відомості про дії невідомих «волонтерів на екскаваторах» внесені до ЄРДР, тож слідчі мають вести розслідування за цими справами і дати оцінку таким діям. «В соцмережах одесити дуже бурхливо обговорювали роботу вантажівок, які перевозили Міським садом будівельні матеріали і тим самим продавлювали плитку», – згадує юрист.
Єдиним дозвільним документом, «який придавав видимість законності цим роботам», за словами Олексія Мельникова було рішення виконкому. Активісти оскаржували це рішення в суді, вимагаючи визнати його протиправним і скасувати. Проте суд першої інстанції не дослухався до них. «Але апеляція почула нас. Суд виніс законне, обґрунтоване рішення. Наразі ми можемо стверджувати, що ці роботи в Літньому проводились незаконно».
Дозвіл на будівництво ТРЦ ще досі не скасований
Ще один напрямок, за яким працюють активісти, це скасування дозволу на будівництво торгівельно-розважального центру на території Літнього. Громадські діячі побували на прийомі у нового прокурора Одеської області. За словами Олексія Мельникова, прокуратура протягом декількох років судилася від імені територіальної громади з ДАБІ і просила цей дозвіл скасувати. «Верховний суд залишив без розгляду цей позов. І зараз прокуратура Одеської області має абсолютно всі повноваження і можливість звернутися до профільного органу – Міністерства культури – з проханням самостійно ініціювати судове оскарження. Бо цей дозвіл діє і надалі», – говорить адвокат. Юрист сподівається, що дозвіл на будівництво буде скасовано. За його словами, потрібно розібратися, куди дивилися і чим керувалися особи, що надали такий дозвіл. І тут профільні антикорупційні органи мають долучитися.
Чи є Літній театр частиною Міського саду?
Максим Попов, адвокат «Зеленого листа», говорить, що Літній театр є прикладом недбалості або ж навіть злого умислу. Бо ж історично територія Літнього була невід’ємною частиною Міського саду. «Це підтверджується низкою історичних документів. Це наше історичне і культурне надбання. Будь-яка держава, в тому числі й Україна, має таку спадщину зберігати», – говорить він. Однак у 2008 році територія Літнього театру не увійшла до меж пам’ятки архітектури та містобудування міського значення «Міський сад». «Чому так сталося – питання відкрите, – розповідає Максим Попов. – Лише у 2017 році, коли стало відомо, що у СП «Солінг» є дозвіл на будівництво ТРЦ, за зверненням громади консультативна рада Одеської облдержадміністрації внесла зміни до облікової документації та включила територію Літнього театру до меж Міського саду»
Тим не менш, СП «Солінг» вирішило оскаржити це рішення у суді. У серпні 2019 року суд першої інстанції задовольнив цей позов, визнавши включення Літнього театру до меж Міського саду незаконним. «Але це рішення не набрало законної сили, було оскаржене. У найближчому майбутньому будемо мати розгляд цієї справи в апеляції. Ми впевнені, що статус буде збережено, адже є усі відповідні документи. Це наша культ спадщина», – говорить Максим Попов.
Власність зобов’язує
Максим Повов нагадує, що згідно із законодавством, власник майна зобов’язаний утримувати своє нерухоме майно в належному стані. «СП «Солінг» ще у 2003 році викупило будівлі за 330 тисяч гривень. Ще тоді вони були занедбані. За договором було зобов’язання привести їх до ладу. Але з 2003 до 2019 року вони не витратили на це жодної копійки. Тобто протягом 17 років вони не виконували свої зобов’язання», – говорить адвокат.
Також юрист розповідає про те, що у руйнуванні будівель на території Літнього хотіли звинуватити активістів. «З 2017 по 2019 рік небайдужі одесити проводили там суботники. А СП «Солінг» подало на них в суд, вимагаючи від 13 активістів по 1 мільйону гривень відшкодування. Але уже в одній із 13 справ СП «Солінг» відмовили у задоволенні позову. Переконаний, що такі рішення будуть і у решті 12 справ».
Підсумовуючи, Максим Попов сказав, що активісти хочуть, щоб Одеська міська рада викупила будівлі на території Літнього у СП «Солінг» для суспільних потреб, розірвала договір оренди та ініціювала прозорий конкурс проектів щодо того, яким має бути Літній театр. Також адвокат говорить, що варто перевірити, звідки у ТОВ «Міський літній театр» з’явилося 150 тисяч гривень на розробку проекту та кошти на будівельні роботи. «Можливо, роботи проведені за гроші, отримані злочинним шляхом?» – запитує юрист.
«Не треба перетворювати Літній на ще одну Аркадію чи Привоз»
Архітектор Аркадій Шупляков брав участь у конкурсі проектів щодо Літнього, проте розповідає що узимку 2019 року «був не конкурс, а підкилимні передачі проектів у міськраду. Мій проект відкинули, тому що він не мав інвестиційної привабливості. Але ж конкурс має бути на територію громадського користування».
Архітектор згадує опитування, яке проводили з-поміж одеситів, тільки 1% респондентів сказали, що хочуть, щоб територія використовувалась як комерційний проект. «Усе, що у нас передається у приватне використання, доводиться до рівня Аркадії чи Привозу, – говорить він. – Але територія Літнього не має бути місцем, де хтось заробляє гроші. Думаю, усі погодяться, що таким закладам, як платні дитячі атракціони, не місце в центрі міста».