Як на Балтщині депутати «дерибанять» державні землі: маємо оранку замість вікового лісу

Балтщина вже не вперше опиняється в центрі скандалу у зв’язку з масовим знищенням лісових насаджень. Продовжилось знищення лісів у цьому регіоні й під час повномасштабної війни. Так, наразі відомо про вирубку 9,23 га лісу або п’яти тисяч дерев на ділянках державної та комунальної власності біля села Гольма Балтської територіальної громади.

Й ні, це не звичайне браконьєрство заради дров. На нашу думку, це земельна схема латифундистів-депутатів, інкорпорованих з місцевою владою Одещини. Оскільки подібні злочинні випадки в регіоні, на жаль, не поодинокі й навіть мають системний характер.

ГО “Зелений лист” дослідив схему, яка шкодить довкіллю.

Міжнародні зобов’язання

Україна є лісодефіцитною та значною мірою вододефіцитною територією. Більшість громад степової і лісостепової зон знаходиться в умовах ризикованого землеробства. Разом з цим Україна відзначається в негативному плані високим рівнем включення в господарські процеси майже всіх видів ресурсів та ландшафтів, не залишаючи місця для природи і природних процесів.

Наприклад, на значних територіях України рівень ріллі становить 70-80 і більше відсотків, що і так є надмірним показником, тимбільше в умовах зміни клімату, аридизації територій та втрати біорізноманіття. Слід також зазначити, що за останні 60 років в Україні відбулось зміщення зони степів – межі між степом і лісостепом – на північ майже на 200 км. Тобто більшість територій півночі Одеської області стала належати за агро-кліматичними умовами до степу. В таких умовах роль лісів, лісопосадок та інших лісовкритих територій стає визначальною. А ліс в Україні є фактично природним надбанням українського народу, яке належить не тільки місцевим мешканцям відповідних територій.

16 червня минулого року Єврокомісія опублікувала висновок, у якому рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС, а 23 червня Європейська рада – орган, до якого входять лідери всіх країн–членів ЄС, – остаточно схвалила це рішення.

На думку віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної саме кліматична політика є зараз найбільшим викликом на шляху України до членства в ЄС. Кліматична політика України визначена кількома міжнародними та внутрішніми документами, зокрема Паризькою угодою, Стратегією низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, Угодою мерів, Європейським зеленим курсом тощо. Окрім того, у 1992 році Україна в Ріо-де-Жанейро підписала “Конвенцію про охорону біологічного різноманіття“. В оригіналі документ називається The Convention on Biological Diversity (CBD), а першою з трьох його цілей є “збереження біологічного різноманіття”.

До багатьох екологічних питань на складному і виборюваному нашим народом кров’ю шляху євроінтеграції України масштабні бойові дії додали ще й питання післявоєнного відновлення довкілля. Враховуючи площу знищених ландшафтних комплексів, замінованих та забруднених територій, втрату біорізноманіття тощо, це дуже важкий шлях, навіть при наявності достатнього фінансування. Зараз під окупацією залишається 567 тисяч гектарів лісів, сотні тисяч гектарів лісу на звільненій території перетворились на неживу пустелю внаслідок обстрілів і пожеж. Від дій рф під загрозою знищення сьогодні залишається 2,5 млн га територій зі статусом об’єктів природоохоронної мережі Європи.

Навіть не дивлячись на ці виклики, взяті на себе екологічні та супутні зобов’язання України залишаються дуже й дуже високими. Наприклад, у липні 2021 року уряд затвердив нові цілі України зі зниження викидів парникових газів – оновлений національно визначений внесок (НВВ2). Також, вже під час повномасштабної війни у червні 2022-го, Україна приєдналася до європейської програми LIFE для клімату та довкілля. Бюджет програми на 2021–2027 роки становить €5,43 млрд.     

У грудні 2022 року в канадському Монреалі на конференції по збереженню біорізноманіття СОР15 Україна зобов’язалася збільшити площу природоохоронних територій до 2030-го року в чотири рази. Дійсно, збереження існуючих лісів та збільшення загальної площі заліснення є надважливою складовою екологічної політики будь-якої цивілізованої країни. Українські законодавці, на нашу думку, теж багато попрацював в цьому напрямку з початку повномасштабного вторгнення.

Нормативні акти

Наприклад, Верховна Рада України прийняла, а Президент підписав Закон від 20.06.2022 №2321-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів“. Важливо, що даним Законом врешті-решт було визначено, що ліс це не суто юридичне поняття, прив’язане до категорії чи цільового призначення земельної ділянки:

“До лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі”.    

Також, визначено поняття самосійних лісів, що раніше не охоронялись законом, не маючи юридичного статусу:

 «самозалісена ділянка – це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом».

Також 7 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову  “Про затвердження Порядку здійснення лісовпорядкування”, де вказано:

«Одночасно впорядковуються всі ліси, розташовані на земельних ділянках, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності або користування, оформлених відповідно до Закону України , або межі яких підтверджені планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, та всі полезахисні лісові смуги, розташовані на землях сільськогосподарського призначення, передані в установленому порядку у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам чи в оренду фізичним та юридичним особам».

Також була посилена відповідальності за порушення природоохоронного законодавства й відчутно (у більш ніж 10 разів для ПЗФ порівняно з 2022 роком) збільшені такси розрахунку заподіяної шкоди.

Окрім того 12 травня 2023 р. Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 499 « Про затвердження Порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та Порядку створення охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України».

Все це, на думку законотворців, найближчим часом повинно загальмувати комерційне знищення лісів в Україні.

Ще раз звернемо увагу: нормативні вимоги в Україні щодо збереження лісового фонду та подібних ландшафтних комплексів, у тому числі імперативного характеру, є більш ніж достатніми.

Але, як «працює» природоохоронне законодавство та чи захищає воно зараз ліси України від знищення з боку впливових латифундій спробуємо розібратися на конкретному прикладі.

“Успішні” аграрії

Схему знищення гольмянського лісу під пахоту організували родичі-аграрії, депутати Балтської міської ради Віталій та Олександр Радзілевичі, які представляють президентську партію “Слуга народу”. Вказані бізнесмени мають унікальну техніку, яка корчує пні.

Після обробки ділянки лісу таким обладнанням, складно довести, що саме там була зелена зона, а не поле, яке “раптом” збільшилось.

Так, Віталій Радзілевич є бенефіціаром ФГ “Гольма”, а також підписант ФГ “Гольмяночка”. Його син Олександр Радзілевич власник низки компаній, зокрема “Балтський хлібороб”, ПСП “Перемога”, «Інсахарпром» тощо. Також Радзілевичі, за даними аналітичної системи YouControl, володіють десятками земельних ділянок. У сукупності – більше 90. Крім цього, родина Радзілевичів представлена в місцевій владі та «світиться» у ЗМІ.

Зрубали майже 5 тисяч дерев

За даними екоактивістів, земельні латифундисти знищили 5 тисяч дерев та захопили ділянку лісу загальною площею 9,23 га.

Вочевидь, депутатів не турбує те, що видалення дерев і зміни ландшафту лісових масивів є протизаконними, а земля, яку вони “дерибанять”, відноситься до особливо цінних земель комунальної та державної власності. Цікаво, що старший Радзілевич є головою комісії з питань управління комунальним майном, а його син Олександр – членом комісії земельних відносин, які створювались, зокрема для відповідного нагляду.

Останнє звернення в поліцію, поступило 9 квітня 2023 року. Тоді зафіксували незаконне знищення 10 дерев, але насправді поблизу Гольми вирубали тисячі дерев.

Загалом же Разділевичі повільно, але впевнено знищують ділянки лісових масивів Балтщини. Далі – детальніше за висновками експертів-екологів.

Схематоз Радзілевичів

Так, на земельній Ділянці лісового масиву №1 під кадастровим номером №5120681600:01:002:0018, експерту ГО “Зелений лист” удалось зафіксувати максимальну кількість видалених дерев.

«Пні зрізалися високо, вище коліна приблизно. Видалялися таким чином, щоб трактор John Deere із пневматичною гідравлічною насадкою вусами захоплював та викорчовував їх. Ці роботи вже почали проводитись. Це ділянка загальною площею фактично 11 гектарів закріплена за державною власністю. Загальна площа, де проводився зпил досягає 2,8 гектара», – зазначає екоактивіст та голова ГО «Зелений Лист» Владислав Балінський.

Тут, вірогідно, за розпорядженням балтських латифундистів, браконьєри вирубали 1350 дерев акації, гледичії та в’язу віком від 20 до 60 років. Хотіли викорчувати і пні, але, скоріш за все, просто не встигли. Порушення зафіксували активісти. Тим часом Олександр Радзілевич заявив про свою непричетність до справи, “не виключаючи при цьому, що на ділянці працювала його техніка, яку самовільно захопили якісь люди”.

«Очевидно, що це схема, тому що на цій конкретній ділянці зпил і корчування проводились для того, щоб зробити ще одне поле, сформоване між двома вже існуючими полями», – розповів Балінський.

Схема 1.

Схема 1.

Ділянка №2 під кадастровим номером: 5120681600:01:002:0016 значно менша за першу. Вона також відноситься до державної власності. Це не заважає депутату формувати із неї ще одне поле для власного заробітку. За попередніми даними, на цій ділянці було видалено близько 400 дерев до 60-річного віку: ясен, черешні та акації. «Тут рубки проводилися значно раніше. Тому частину дерев вже викорчували та вивезли. Тож розрахунок збитків на цій ділянці провести буде досить складно», – пояснив активіст.

На ділянці 3 ( схема 1) було повністю знищені 500 молодих дерев акації, гледичії, ясеня. На площі 1.13 га провели роботи зі зняттям поверхового шару грунту та зміни ланшафту. Зараз ділянка майже готова під розорування.

І якщо на ділянках 1 (кадастровий номер 5120681600:01:002:0018), 2 (кадастровий номер 5120681600:01:002:0016) та 3 (кадастровий номер 5120681600:01:002:0047) Радзілевич-старший “грає у хованки”, мовляв, не знаю, хто зпилював, то на ділянці 4 (кадастровий номер 5120681600: 01:002:0047 ) земельну схему реалізовували за участю землевпорядників. А частину лісу, за документами, дійсно передали орендарям під знищення. Роботи з валки лісу і зміни ланшафту на ділянці 4 стали приводом для знаходження важкої техніки і прикриттям для всієї “операції” в цілому (див. схему 1,2).

Схема 2.

Уздовж всієї ділянки №4 (кадастровий номер 5120681600:01:002:0047) навесні цього року провели масштабні земляні роботи зі знищенням та корчуванням біля 2700 дерев. Як пояснює Владислав Балінський, схема захоплення землі лісогосподарського призначення в даному випадку була такою: з краю лісу заздалегідь зробили просіку та проклали дорога. Начебто для того, щоб не їздили полем. Надалі вся частина лісу, яка опинилась між дорогою та полем, була видалена.

Земля під ОСГ на полі нарізалася вже після початку повномаштабного вторгнення. Кожна з ділянок ОСГ розташована впоперек полю №1 та має таку ширину, щоб площа 2 га складалась тільки після видалення частини лісу. Тут Радзілевич діє відкрито, не ховаючись, навіть використовуючи техніку сільради. Корчує пні й відразу розорює, зменшуючи загальну площу цієї лісової ділянки на 3.6 га. Але з цим полем ще не все. В його куточку залишається нерозподілена частина. Навпроти цієї частини якраз розташована ділянка №1, де були зрубані майже всі дерева. Якщо подивитись на межі ділянки №2 та ділянки № 3, де теж були зрубані всі дерева, вимальовуються контури майбутнього поля. Воно вже майже створено, навіть частково розорано. При цьому Радзілевич-старший продовжує стверджувати, що не знає, хто зрубав 2542 дерева на ділянках 1, 2, 3. 

«На сьогодні пні вже викорчували та склали на місцях. Дерева невеликого діаметру просто зрізалися з верхнім шаром грунту важкою технікою та екскаватором. Все це можна зафіксувати», – додав Балінський. Не виключено, до того ж, що деревина стає для сім’ї Радзілевичів додатковим джерелом доходу. Саме в лісі з кадастровим номером 5120681600:01:002:0047 уздовж локації, де робота проводилась начебто офіційно (ділянка 4), екологи додатково зафіксували свіжозрубані просіки (просіка №1 поздовжня, 2,3,4 поперечні) та 170 пнів. На площі 0,3 га знищили понад 170 відбірних дерев акації, гледичії та ясенів без корчування пнів. Техніка просто зробила просіку уздовж струмка та проклала поперечні прохіди для заготівлі деревини.

«Внизу цього яру тече струмок. Тимчасовий, звісно, ​​бо він зараз пересихає. Й сенсу в тому, щоб рубати дерева для захоплення цієї землі для латифундистів немає, дуже крутий схіл. Але в цій ділянці, оскільки вона досить заводнена, знаходяться великі дерева, так звана ділова деревина, сформований свій біотоп, дуже цікавий – з такими ярими лісами, байрачними, вони дуже глухі і з щільною посадкою», – розповів Балінський.

Світлини із затриманою на цій ділянці технікою, навантаженої деревиною, додаємо нижче.

Техніка належить родині Радзілевичів, а людина на світлині є їхнім працівником. При цьому версія, що “хтось взяв без мого відома, нехай і відповідає” чомусь влаштувала правоохоронні органи. На якому етапі розслідування ця справа, поки що невідомо. Але цілком вірогідно, що техніку, яка знищила сотні дерев, Радзілевичам уже повернули.

ГО “Зелений лист” уважно стежить за ситуацією.

Балінський В., Мельник Ю., Чернишова О.

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук