Архив метки экология

Автор:редактор "Зеленый лист"

Працівники Нацпарку «Тузлівські лимани» очистили берега лимана Шагани

У Міжнародний день чистих берегів-2021 на території НПП «Тузлівські лимани» відбулося масштабне очищення узбережжя. Небайдужі до стану довкілля люди, а також працівники національного парку долучилися до екологічної акції,  яка відбувається кожного року у 3-ті вихідні вересня не тільки на території України, але й у більшості країн світу. Цього дня очищаються узбережжя річок, морів та океанів від побутових відходів та інших забруднень.

Працівники національного парку очищали береги не тільки від звичайного сміття, такого як пластикові чи скляні пляшки і вологі серветки, але й від браконьєрських сіток. Служба державної охорони НПП «Тузлівські лимани» разом зі спеціалізованою службою безпеки вилучили майже 20 браконьєрських  сіток та ятерів на лимані Шагани, про що повідомив заступник директора парку Іван Русєв на своїй сторінці у Facebook.  Проте, це є лише невеликою частиною очищення лиману.

Риба, яка була знайдена в знаряддях браконьєрського лову, випущена у водойми, або віддана на харчування лелек, що мешкають у національному парку.

Крім цього, акція з прибирання у Міжнародний день чистих берегів в Одеській області відбулася на узбережжі Чорного моря і Дунаю – рекреаційній зоні села Приморське Ізмаїльського району та Дунайського біосферного заповідника.

Юлія Лінник, студентка ІІ курсу магістратури факультету журналістики ЛНУ імені І. Франка. Фото — Іван Русев, НПП «ТузлІвські лимани»

Автор:редактор "Зеленый лист"

З дозволу екоінспекції та Одеського міського департаменту екології було знесено чотири блакитних ялини

5 і 6 липня під стінами Одеської обласної адміністрації співробітники КП «Міськзелентрест» спиляли чотири блакитних ялини, яким нараховується понад 50 років.

Як з’ясував голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський, взагалі планували видалити 10 дерев, що розташовані навколо ОДА. Дозвіл на знесення десяти найкрасивіших, могутніх дерев з розлогими кронами дав Департамент екології та рекреаційних зон Одеської міської ради в особі заступника директора В. Вербицької. Під актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, є також підпис представника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу Ю. Гордієнко і замовника – в.о. директора Комунальної установи «Обласна служба експлуатації адміністративних будівель» Л. Лановенко.

Згідно з документом, 10 блакитних ялин визнані аварійними згідно з п. 9.1.12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Читаємо уважно цю норму Правил: «9.1.12. Аварійне дерево — це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров’я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі та споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі».

Жоден з цих ознак не відноситься до вже знесених дерев. На знімках, що були зроблені Балінським і журналістами, які прибули на місце подій, видно: зріз дерева щільний, ніяких ознак гнилі, гілки і верхівки дерев зелені.

Після урагану 2011 р. кілька дерев були укріплені за допомогою спеціальних металевих розтяжок і бетонних блоків і не становили загрози ні для людей, ні для транспорту, ні для ліній електропередач.

— Обурює те, що чиновники від екології вирішили знищити здорові дерева, хоча можна було їх пересадити, — каже Балінський. — Для обстеження ялин не залучили ні біологів, ні дендрологів. Якщо дерева вражені грибком і павутинним кліщем, як стверджується в акті, їх можна і потрібно було лікувати. Але не зносити!

Балінський вважає, що було грубо порушено «Порядок відалення дерев, кущів, газонів и квітніків у населених пунктах». Згідно з Порядком зелені насадження видаляються у разі:

  • будівництва об’єкта архітектури;
  • знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
  • ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
  • відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
  • проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
  • досягнення деревом вікової межі;
  • провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
  • ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Як бачимо, до жодного з цих пунктів випадок з блакитними ялинами біля ОДА не відноситься, а їх аварійність вельми сумнівна.

Найгірше, що це порушення природоохоронного законодавства було відразу ж використано для антиукраїнської провокації. Одеське видання «Таймер» повідомило своїм читачам, що таким чином готують майданчик для будівництва скверу Небесної сотні.

Однак в проекті благоустрою території в парку при ОДА між вул. Канатній, проспектами Гагаріна та Шевченко, де планується розмістити меморіали пам’яті захисникам незалежності України і Героям Небесної Сотні, знесення блакитних ялин під ОДА не передбачене. Це добре видно на численних знімках макета благоустрою, який був презентований 10 березня цього року в Одеській міськраді.

Це далеко не перший випадок, коли міський департамент екології санкціонує фактичне вбивство цінних дерев в Одесі. Нагадаємо, що в січні цього року під виглядом омолоджувального обрізування мало не знищили пам’ятку природи — «пушкінську тополю» на вул. Торговій.

Що стосується блакитних ялин, то Балінський повідомив на своїй сторінці в фейсбуці: керівник КП Міськзелентрест Ю. Байрамов вже знайшов ресурс для пересадки дерев. Техничну частину робіт та подальший догляд тєж візьме на себе Міськзелентрест. ГО «Зелений лист» готовий надати науковий супровід процесу пересадки решти шести дерев. На погляд Балінського, викопування повинно проводитися вручну, і є ризик того, що коріння знаходяться в суцільному будівельному смітті. В цьому випадку захід буде провалено. Вага підготовленого кома землі повина бути не менше 2 тонн. Вага всього дерева становитиме близько 7,5 тонн, тому потрібен також кран грузопідйомністю 50 тонн, екскаватор і довгомірний вантажний автомобіль.

«Всі готові вже в понеділок приступати до виконання робіт, але ми ще сподиваємось на більш розумний і меньш витратний спосіб вирішення проблеми. Наприклад, планування робіт з комплексного догляду і підрізування цих дерев, роботи по зміцненню стовбура. Або перенесення пересадки на пізню осінь,» — додав еколог.

Автор:редактор "Зеленый лист"

«На грани правды и пропаганды»: можно ли верить выводам российских ученых о загрязнении залива Сиваш в Крыму?

Российский «Институт биологии южных морей», находящийся на территории оккупированного РФ Крыма в Севастополе, сообщил о повышенном содержании ртути в заливе Сиваш.

По мнению исследователей, существенной причиной этого является деятельность человека – в частности, работа предприятий химической промышленности на севере Крыма, которая ведет к опасным выбросам ртути. Также ученые сделали допущение, что воды Сиваша загрязнены водой из Северо-Крымского канала, которая «изначально имела высокий уровень загрязнения различными загрязнителями, в том числе ртутью. Ведь Днепр собирает в себя все сбросы почти всей индустрии Украины».

Об этом, в частности, в июле 2020 года научный сотрудник этого института Николай Шадрин на пресс-конференции в Симферополе.

Соавтор опубликованной на сайте института статьи Елена Ануфриева также предложила использовать Сиваш для развития аквакультуры, что «является перспективнейшим направлением для существенного улучшения социально-экономической ситуации ныне депрессивных территорий, прилегающих к заливу».

Что происходит с заливом Сиваш? Как содержание ртути в заливе может повлиять на жизнь Крыма и юга материковой части Украины? Можно ли улучшить ситуацию? Можно ли в заливе разводить аквакультуру? И вообще, можно ли верить выводам ученых из этого института? Радио Крым. Реалии опросило нескольких экспертов, чтобы выяснить это.

Крымский эколог Маргарита Литвиненко считает, что выводы ученых находятся «на грани правды и пропаганды»:

— В докладе представлены только выводы, но абсолютно не представлены материалы, на основании которых эти выводы сделаны. Единственное обнаруженное вещество, которое они называют, это метилртуть. Она токсичная и образуется в результате обмена веществ донных микроорганизмов, когда ртуть попадает в водоемы. Так вот, почему только одно это соединение нашлось? Почему не исследовали другие? Кроме того, ученые не уточнили, что именно исследовали: какие ткани, какие растения? Если брали животных, то какие системы этих животных анализировали? Вопросов очень много.

Маргарита Литвиненко также полагает, что судить о вкладе Северо-Крымского канала в загрязнение Сиваша ртутью некорректно, учитывая, что анализ проведен более чем через шесть лет после прекращения поставок днепровской воды:

— Северо-Крымский канал наверняка приносил гораздо меньше вредных веществ, чем выбрасывали местные химические заводы, которые точно так же в этот же Сиваш сбрасывали свои стоки, и, скорее всего, они были неочищенными.

С большой настороженностью собеседница журналистов отнеслась и к идее выращивать в водах Сиваша аквакультуры:

— Меня больше всего удивило, что ученые рекомендуют для уменьшения концентрации ртути выращивать аквакультуры. Если там начнут разводить, скажем, мидий, то вряд ли найдется спонсор, который захочет вложить деньги просто в очищение воды от ртути. Скорее всего, эти мидии пойдут в пищу. Однако они накапливают вредные вещества, в том числе тяжелые металлы. Пускать эти мидии потом в продажу для пищевых целей было бы преступлением. Вообще, эта метилртуть может представлять опасность для местных жителей, если они будут употреблять морепродукты из Сиваша.

Согласен с ней и руководитель общественной организации «Зеленый лист», химик, биолог Владислав Балинский:

— Рассматривать Сиваш с точки зрения развития аквакультуры, по-моему, совершенно бессмысленно. Во-первых, мы говорим о значительном загрязнении водоема, во-вторых, очень малое количество аквакультур способны развиваться при данных показателях солености. Это теоретически могут быть такие организмы, как Spirulina platensis, то есть зеленые водоросли, которые во всем мире используют для косметологии. Но мне кажется, что вряд ли кто-то захочет покупать данную продукцию, учитывая ее источник происхождения. В сельском хозяйстве эти водоросли в виде добавок для подкормки животных тоже использовать не удастся, поэтому мне кажется, что это какие-то условно политические проекты. Просто коллеги-биологи не могут говорить обо всем, поэтому вынуждены имитировать бурную научную деятельность для обоснования абсолютно утопических идей.

Владислав Балинский также считает политически мотивированными предположения о том, что соединения ртути могли попасть в нынешний Сиваш по Северо-Крымскому каналу из системы орошения в Херсонской области.

— Еще в 1999 году было проведено большое исследование группы ученых из МГУ, — рассказал он в эфире, — которые зафиксировали превышение предельно допустимых концентраций по ряду загрязнителей, и в том числе тяжелых металлов, не только в водах Сиваша, но и в водах, которые поступали в скважины. А это основа питьевого водоснабжения и на севере Крыма, и в центре полуострова. Мы знаем, что промышленные отходы непосредственно в залив Сиваш сбрасывают такие предприятия, как «Крымский титан», лакокрасочный и содовый заводы.

Балинский не раз оценивал по просьбе журналистов деятельность предприятия «Крымский титан», высказывая опасения по поводу наращивания производства и выбросов опасных для жизни людей токсических химических веществ в воду и воздух. Он сделал неутешительный для жителей Армянска, где находится завод, вывод: «Максимально эффективным с точки зрения сохранения здоровья решением для жителей Армянска может быть только переселение в более экологически безопасное место. По моим прогнозам, улучшения экологической обстановки при Кремле здесь не произойдёт».

Что касается загрязнения воды в Сиваше, то мнение двух предыдущих собеседников поддержал также заместитель министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины Роман Шахматенко:

– Очень странными выглядят заявления о том, что загрязнение Сиваша может быть связано с водами Днепра. Во-первых, нет никакого сообщения между этими двумя водными объектами. Во-вторых, мы мониторим главную реку Украины по более чем 45 показателям – это почти европейский уровень мониторинга – и ртути вообще не фиксируем. В Херсоне она не замечена и в воздухе, вдобавок я впервые слышу про соединения ртути, которые могут использоваться в сельском хозяйстве и наносить какой-либо вред Сивашу. А вот рассматривать в качестве источника загрязнения «Крымский титан» и еще ряд предприятий, расположенные в непосредственной близости от этого водоема, наиболее логично. Словом, если в Крыму и фиксируют превышения по содержанию ртути, то явно не с территории материковой Украины.

Российский «Институт биологии южных морей» как федеральное бюджетное учреждение Российской академии наук появилось после начала оккупации Крыма. До 2014 года институт работал в структуре Академии наук Украины, поэтому официальный Киев не признает работу новосозданной структуры.

Журналисты Радио Крым.Реалии обратились в «Институт биологии южных морей» за комментариями с уточняющими вопросами относительно исследования по содержанию ртути в Сиваше и на Севере Крыма, однако в учреждении отказались общаться на эту тему именно с Крым.Реалии.

Автор:Володимир Поліщук

Повітря в Одесі більш брудне ніж в Миколаєві чи Херсоні

Громадська організація «Зелений лист» продовжує розбирати проблему чистоти повітря в Одеському регіоні, відповідно, результатом нашої роботи повинні стати наступні пункти:

  1. Формування простого та зрозумілого інструменту інформування про стан та якість повітря.
  2. Відпрацювання механізму взаємодії з державними службами та департаментами для обміну інформацією, що сприятиме встановленню джерел забруднення.
Прочитать больше
Автор:редактор "Зеленый лист"

Чому гине риба в одеських лиманах

Забруднення води в море і лиманах — загроза життю не тільки риби і молюсків, а й здоров’ю людини. Чому останнім часом гине риба в Хаджибейському і Куяльницькому лиманах? Про це говорять фахівці — Ірина Мазаловв, заступниця начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів Державної екологічної інспекціі Південно-Західного округу і Владислав Балінський, голова ГО «Зелений лист».