Архив метки НПП «Тузловские лиманы»

Автор:редактор "Зеленый лист"

Екологія Одеського регіону: що відбувалося в липні 2021

Аномальна злива в Одесі, провалені Верховною Радою екологічні закони, будівництво автомагістралі в санітарній зоні Куяльницького лиману і багато іншого характеризувало екологічну ситуацію в Одесі та Одеській області в середині літа. Ось основне:

Події

Одеські заповідники внесені у новий розділ на мапі Держгеокадастру

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру створили на публічній кадастровій карті інформаційний шар «Природно-заповідний фонд», що містить інформацію про 7 тисяч 108 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 4,28 мільйонів гектарів. Про це повідомили у пресслужбі Держгеокадастру. Шар створено з метою збереження та охорони об’єктів природно-заповідного фонду, відкриття для широкого загалу даних про такі території та місце їх розташування, а також для надання можливості державним кадастровим реєстраторам враховувати таку інформацію при прийнятті рішення про реєстрацію земельної ділянки.

На мапу нанесли 46 ландшафтних заказників, національних парків, парків-пам’яток, ботанічних заказників урочищ тощо в Одеській області.

Джерело

Україна отримає від Бельгії дослідницьке судно для моніторингу Чорного та Азовського морів

Україна та Королівство Бельгія уклали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони та відтворення вод і раціонального використання водних ресурсів. Документ підписали Бельгійський федеральний офіс з наукової політики, Бельгійський королівський інститут природничих наук і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Цим Меморандумом Бельгійська сторона підтверджує свою готовність безкоштовно передати Україні дослідницьке судно «Бельгіка». Судно 1984 року у хорошому стані та має унікальне вбудоване обладнання, наприклад, високоточні ехолоти.

«Охорона морських екосистем включена до екологічного блоку Угоди про асоціацію Україна-ЄС, згідно з яким наша держава має здійснювати регулярний морський моніторинг за європейськими стандартами. Наразі Україна впроваджує положення Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію для поетапного досягнення гарного екологічного стану морського середовища. Дякуємо бельгійській стороні за таку допомогу, що посилить екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів», — прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

Крім того, буде здійснюватися незалежний від рибальства науковий моніторинг рибних запасів, фундаментальні наукові дослідження у відкритому морі, геологічна розвідка морського дна тощо.

Меморандум передбачає посилення співпраці українських та бельгійських вчених щодо спільного вивчення Чорного моря, зокрема проблеми підняття рівня сірководню. Водночас бельгійська сторона запрошує українських фахівців долучитися до дослідницьких робіт у Північному морі.

За фінансової підтримки проекту ЄС «Європейський Союз задля посилення екологічного моніторингу в Чорному морі» (EU4EMBLAS) судно «Бельгіка» під українським прапором вирушить до України. А восени розпочнеться комплексний моніторинг наших морських акваторій на борту цього судна.

Джерело: Міндовкілля

Законопроєкти

В липні Верховна Рада мала ухвалити три важливі для екології України законопроєкти. Але з трьох лише один був прийнятий 15.07.2021 в першому читанні.

Це Проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» №3091

Що він має змінити?

Законодавство про екологічний контроль не переглядалося 30 років, тому зараз він недієвий, а Держекоінспекція не в змозі виконувати свою функцію та захищати права громадян на чисте довкілля. Законопроєкт №3091 впорядковує систему державного екологічного контролю та має створити належні умови для контролю за забрудненням повітря, води, ґрунтів тощо. Наприклад, зараз підприємства зловживають тим, що за відсутності керівника інспектор не може провести перевірку. За новими ж умовами, якщо керівник не з’явився протягом 4-х годин, забруднювача перевірятимуть без нього. Цей законопроєкт вже 5 років у розробці Міндовкілля, юристів та фахівців у галузі. 19 лютого 2021 року депутати проголосували за повторне перше читання.

Джерело

Законопроєкт «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» (№4167) — провалений

15.07.2021 цей дуже важливий Закон був відхилений Верховною Радою. За ухвалення проєкту повторному першому читанні проголосували лише 193 народні депутати за мінімально необхідних 226. Не дали шансу українцям дихати чистим повітрям: 

— 88 депутатів із 244 Слуг народу,

— 8 з 20 – фракції Довіра,

— 4 з 20 депутатів Голосу,

— 24 з 27 – з Європейської солідарності,

— 24 з 25 депутатів Батьківщини 

та всі 22 з фракції “За майбутнє” і всі 44 депутати ОПЗЖ.

Що він мав змінити?

Законопроєктом встановлювався новий формат діалогу держави, бізнесу та громадськості у питаннях зменшення промислового забруднення. Так, проєктом встановлювалися інтегровані підходи у питаннях дозвільної діяльності та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності на основі застосування найкращих доступних технологій та методів управління згідно з Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди.

Окрім цього, проєкт закону передбачав зміну підхід до здійснення замірів та розрахунків викидів забруднюючих речовин – з прив’язкою, наприклад, не до конкретної труби, з якої іде дим, а до технології, за якої не можна викинути більше, ніж заплановано. Також законопроєкт передбачав встановлення вимог щодо застосування підприємствами найкращих доступних технологій та методів управління.

Законопроєкт №4167 вимагав від підприємств зменшити викиди забруднюючих речовин, модернізуватися та використовувати найкращі доступні технології управління ними. Замість трьох окремих екологічних дозволів підприємства мали б отримувати один, який включатиме увесь вплив підприємства на довкілля. А порушення його умов, що становить небезпеку для довкілля чи здоров’я населення, мало б каратись жорсткіше: забрудник не просто повинен був платити штраф, а був би змушений призупиняти шкідливу діяльність. Крім того, нарешті мав би з’явитись системний моніторинг викидів у повітря безпосередньо на кожному їх джерелі доступними онлайн даними. Зараз викиди розраховуються за теоретичними формулами й ці дані не відповідають дійсності.

21 травня парламент на повторному першому читанні не зміг ухвалити відповідний законопроєкт, після чого він був переданий на доопрацювання у профільний комітет.

Джерело

Законопроєкт №4461 «Про території Смарагдової мережі» — не принятий

15.07.2021 передано на доопрацювання в Комітет з питань екологічної політики та природокористування

Emerald (Смарагдова мережа) − це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Території, що до неї увійдуть, підлягатимуть особливому захисту та управлінню, що допоможе уникнути нераціонально господарювання та знищення природних екосистем, а також зберегти види та їх оселища. Україна ратифікувала Бернську конвенцію в 1996 р. У 2021 року відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна повинна завершити створення Смарагдової мережі.

На території Одеської області у Смарагдову мережу входять 14 природних об’єктів, з них половина — це об’єкти природно-заповідного фонду, зокрема Дунайський біосферний заповідник, Національний природний парк Нижньодністровський, ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ», Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», Національний природний парк «Тузлівські лимани»,  Регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови», ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Савранський ліс».

Для чого потрібен законопроєкт №4461 «Про території Смарагдової мережі»

Цей Закон спрямований на виконання зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює правові та організаційні засади визначення територій Смарагдової мережі та управління ними в Україні для збереження природних оселищ та видів фауни і флори, що підлягають особливій охороні, правові та організаційні засади оцінки впливу на території Смарагдової мережі у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на території Смарагдової мережі, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, правові та організаційні засади створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони та використання природно-заповідного фонду, екологічної та Смарагдової мереж, збереження біорізноманіття.

Джерело

Прогнози та загрози

В найближчі роки Дністер може обміліти на третину

40% населення Землі вже до 2030 року зіткнеться із глобальним дефіцитом води. Крім того, майже на всій планеті спостерігається посилення негативного впливу на кількісний та якісний стан водних ресурсів таких чинників як землекористування, збільшення кількості населення, забруднення води та зміна клімату. Це висновок сучасного наукового дослідження, що було виконане кліматологами та географами за участі експертів ГО «Екодія», про вплив зміни клімату на водні ресурси України.

За результатами оцінки, відмічалося, що протягом ХХІ ст. в Україні (за винятком річкових басейнів у межах Українських Карпат і Закарпаття) буде спостерігатися зменшення водного стоку на 25–50%.

«З 2041 року можливе припинення місцевого поверхневого стоку в маловодні роки в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Наприклад, у Запорізькій області «кліматичний стік» може зменшитися в 10 разів, у Дніпропетровській у 6 разів, у Миколаївській в 3,6 рази, а в Криму — вдвічі, – сказано в дослідженні. – Зниження стоку для Прип’яті, Південного Бугу та Дністра можуть досягти значення мінус 30% до кінця століття».

Джерело: Українська кліматична мережа, Екодія

Дослідження

У Дунаї біля Кілії мікропластику менш, ніж у Будапешті та Братиславі

В 2019 році Україна стала учасницею наймасштабнішого екологічного дослідницького моніторингу в світі — Спільних Дунайських досліджень 4 (JDS4)

У ньому взяли участь 13 держав басейну Дунаю, а дослідження охопили весь Дунай: 51 пункт досліджень від витоку до його впадіння в Чорне море; 140 лабораторій-учасниць. Більше про JDS4.

Зокрема, результати показали, що кількість мікропластику у Дунаї на території України менша ніж у Будапешті та Братиславі. Лінк на дослідження.

За посиланням можна знайти відповіді на такі питання:

  • Скільки хімічних речовин потрапляє у річкові води?
  • Скільки риби живе в басейні річки Дунай?
  • Чи справді в Дунаї є лосось?

Результати дослідження у інфографіці

Джерело

Природоохоронні території

Національний природний парк «Куяльницький»

07.07.2021 на позачерговій сесії депутати Красносільської сільської ради надали дозвіл на розробку Проєкту внесення змін до окремої частини генерального плану с. Красносілка щодо окремої частини території 4 та 5 кварталів села, на якій планується будівництво автомобільної дороги М-28 Одеса — Южне. Підставою для скликання сесії слугував лист заступника голови Одеської районної державної адміністрації Одеської області Олександра Ілько від 02.07.2021 р. з проханням терміново розглянути питання розроблення містобудівної документації цієї частини території. «Розглядаються різні варіанти проєктних рішень розміщення автомобільної дороги, які можуть перетинати межі с. Красносілка», — наголосив на сесії Ілько. Голова Красносільської ОТГ Архірій роз’яснила депутатам: «Ми надаємо дозвіл для того, щоб почали вивчати майбутні проєкти у відповідних відомствах, зокрема, у Міндовкілля. Нехай оцінку дадуть спеціалісти. Якщо дорога не може пролягати вздовж Куяльника, цей варіант не пройде державну експертизу».

Не всі депутати були згодні розглядати це питання, пропонували взагалі зняти його з порядку денного. Але більшість підтримала і порядок денний, і внесення змін до Генплану. Сесія завершилася під крики «Ганьба!» присутніх на сесії жителів Красносільської громади.

Нагадаємо, що Указ Президента про створення Нацпарку «Куяльницький» до сих пір не підписаний.

Національний природний парк «Тузлівські лимани»

24.06.2021 було видане розпорядження Одеської ОДА № 653/од-2021 «Про утворення робочої групи з вивчення проблемних питань національного природного парку «Тузловські лимани» та визначення шляхів їх вирішення». До списку групи залучені, в тому числі, місцеві чиновники, які протидіють розвитку нацпарку, та особисто знищували і знищують природні екосистеми та біорізноманіття в ньому.

14.07.2021 року відбулось засідання цієї робочої групи. На ній був присутній журналіст газети «Зелений лист» Юрій Дьяченко. Він описав свої враження на сторінці в фейсбуці: «Сегодня срочное заседание рабочей группы, чтобы срочно решить вопросы парка Тузловские Лиманы… без парка! И в закрытом режиме оказывается. Прошёл, но через 20 минут решили выгнать, не смотря на то, что я журналист и записался. Интересны конечно и выступления в защиту «общественных вопросов», а не природоохранных. Вы меня поправьте может быть, но я вижу лоббирование здесь личных интересов Григория Мельниченко, председателя совета Белгород-Днестровского района, зятя Гриневецкого, устранение от решения вопросов руководства парка и остальных кроме местной власти, и вообще очень режет слух то, что «парка не существует» и что одни только проблемы у парка, а руководство якобы этим не занимается».

Після виступу одного з присутніх про те, що «в нацпарку одні проблеми, розбій і бандитизм», заступник голови Одеської обласної державної адміністрації, керівник робочої групи Олег Муратов попросив журналіста покинути засідання під приводом, що воно закрите.

30.07.2021 відбулось засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при ОДА, на розгляд якої було винесене питання «Про заходи з профілактики сказу тварин, у тому числі на територіях мислівських угід та об’єктах природно-заповідного фонду Одеської області». В.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Сергій Мельник запропонував зробити в НПП «Тузлівські лимани» вибірковий санітарний відстріл шакалів. Його підтримав директор департаменту екології Одеської ОДА Павло Буланович. Нампитання застуника директора НПП Івана Русєва, чому з багатьох об’єктів ПЗФ в Одеській області пропонується полювати на шакалів саме в НПП «Тузлівські лимани», голова комісії Олег Муратов послався на «звернення громадян щодо проблеми шакалів».

На це засідання не пропустили журналіста, головного редактора газети «Зелений лист» Владислава Балінського, про що він написав на своїй сторінці в фейсбуці: «Рейдерське захоплення національних природних парків Одещіни триває. В тому чіслі для цього топ чиновники Одеської ОДА особисто не допускають журналістів на наради. Зокрема мене не пропустили за усним розпорядженням пана Муратова. Вважаю з приводу перешкоджання журналістської діяльності потрібно готувати позов до адміністративного суду».

Нижньодністровський національний природний парк

З метою вивчення впливу традиційних форм господарювання на збереження та відтворення заплавних луків фахівці НПП розпочали науково-дослідні роботи на 51 км автодороги Одеса-Рені (ділянка Маяки – Паланка). На ділянці площею 0,05 га викосили рослинність і спостерігають за її відновленням. Цей дослід також дає можливість з’ясувати, як використовуватимуть викошену ділянку представники тваринного світу.

Джерело

Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський»

8 липня 2021 року в м. Миколаїв відбулась науково-практична конференція «Природно-заповідна справа та управління природними територіями на Миколаївщині. До організації заходу долучилося, як ніколи, багато установ та організацій, в тому числі регіональний ландшафтний парк «Тилігульський.

Захід був приурочений до 25-ти річчя природного заповідника «Єланецький степ», одним із ініціаторів створення та засновників якого був керівник нашої установи Олег Деркач. Змістовні та емоційно забарвлені доповіді прозвучали від науковців з міст Миколаїв, Київ, Мелітополь, Одеса, Чернігів, Херсонської, Сумської області та ін. за наступними темами: 25-та річниця утворення природного заповідника «Єланецький степ», мережа природоохоронних територій Миколаївщини, природно-заповідна справа та створення територіальних громад, наукові дослідження природно-заповідних територій, екологічна освітньо-виховна робота установ природно-заповідного фонду. 9 липня робота продовжилась вже на території природного заповідника «Єланецький степ», де учасники змогли оцінити красу українського степу.

Джерело

Дунайський біосферний заповідник

Скульптури кучерявих пеліканів незабаром встановлять на штучних острівцях в Дунаї. Як вважають фахівці, такі платформи будуть залучати птахів для гніздування.

Роботи із монтажу штучних платформ розпочалися весною. Вони були зібрані з плавучих блоків, які покрили дошкою. Перед початком розмноження платформи будуть зверху вкриті очеретом, щоб надати їм більш природний вигляд. Платформи встановили на території Дунайського біосферного заповідника в приморській частині дельти в Ананькіному куті, в найбільш захищеній заповідній зоні – зоні суворої охорони.

Такі платформи є ефективним інструментом для формування гніздових колоній пеліканів. Досвід Румунії, Болгарії та інших країн показує, що пелікани залюбки будують свої гнізда на цих штучних острівцях.

Джерело

Кризи та катастрофи

Злива в Одесі

У ніч на 22 липня в Одесі пройшла потужна злива. Через це в місті почалися масштабні повені, а також постраждала лінія електропередач. За інформацією «Гідрометцентру», всього за годину в Одесі випав 31 міліметр опадів. Внаслідок негоди в місті впали щонайменше кілька десятків дерев. Підтопіло десятки приватних будинків — зокрема, в Суворівському, Малиновському та Київському районах. Затопило підземні паркінги кількох житлових комплексів.

Станом на ранок дощі припинилися, і рівень води поступово спадає. Однак на 8 годину в області без світла лишались 23 населених пункти.

Мор риби

З кінця липня на ділянці узбережжя Хаджибейського лиману навпроти селища Наті спостерігається масовий мор риби. Сотні молодих особин товстолобика, білого амура, коропа та пеленгаса плавають догори черевом.

«Найбільш вірогідна причина — це цвітіння ціанобактерій внаслідок надмірної евтрофікації водойми. Основним джерелом евтрофікації Хаджибейського лиману, як відомо, є стоки Станції біологічного очищення Північна яка є на балансі приватного підприємства Інфоксводоканал,» — написав на своєї сторінці в фейсбуці еколог Владислав Балінський.

Якщо ви хочете, щоб новина про стан екології в вашому місті чи селі на Одещині потрапила в щомісячний дайджест новин, повідомляйте про них в телеграм каналі t.me/ZeleniyList, на сторінку Зелений лист, ГО | Facebook або на адресу zeleniy.list1@gmail.com

Автор:редактор "Зеленый лист"

Як одеська суддя Токмілова узаконила «дерибан» території Національного природного парку «Тузлівські лимани». Але «дерибан» зупинено

Держава намагається захистити в судах територію Національного природного парку «Тузлівські лимани» від «дерибану землі» з боку місцевої влади. Зараз в Одесі паралельно йдуть два процеси. Перший — про скасування рішення Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р. № 740-VІІ, яким був затверджений проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське і передбачено збільшення площі території села з 495,8593 га до 1101,2074 га. В розширення меж потрапили, зокрема, земельні ділянки, які віднесені до складу Національного природного парку «Тузлівські лимани»: акваторія лиману Малий Сасик, частина території піщаного пересипу (29-31 км), ділянки прибережної захисної смуги лиману Малий Сасик біля курортної зони Расєйка.

Другий процес – про скасування рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (зараз входить в Лиманську сільську раду Білгород-Дністровського району) №797-VІІ від 09.10.2020 р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ «Рибацька Гавань» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту». Ця ділянка якраз розташована на тому самому піщаному пересипі.

Перший позов досі розглядається Одеським окружним адміністративним судом.

За другим позовом 17 червня суддя цього ж суду Любов Токмілова винесла рішення: залишити без задоволення позов Одеської обласної прокуратури (вона позивалась в інтересах держави). У рекордні терміни — за чотири місяці — суддя вивчила документи, вислухала свідків і розібралася в суті спору. Напевно, її не переконало ні те, що рішення Приморської сільської ради суперечить Закону України «Про природно-заповідний фонд» та Земельному кодексу України, ні те, що територія Парку входить в Смарагдову мережу Європи, захищену Бернською конвенцією, і має міжнародний природоохоронний статус, про що говорила представниця Одеської обласної прокуратури Олександра Шептіліс та адвокат Максим Попов, котрий представляє третю сторону без самостійних вимог – НПП «Тузлівські лимани».

Відповідач – представник Лиманської сільської ради Олена Лисецька – вважає, що ця земельна ділянка входить до земель комунальної власності, належить сільській раді, тому вона має право нею розпоряджатися на свій розсуд.

На засіданні 17 червня зіткнулись державний підхід по захисту унікального природного ареалу і підхід, спрямований на задоволення комерційних інтересів вузької групи людей.

Для зміцнення «плану оборони» Парку позивачі подали заяву в забезпеченні позову шляхом зупинення дії цього рішення Приморської сільської ради, а також заборони Лиманській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області приймати рішення щодо затвердження ТОВ «Рибацька Гавань» проекту землеустрою про передачу у користування земельної ділянки для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту до набрання законної сили рішенням суду по справі. Але Токмілова відмовила прокуратурі, а П’ятий апеляційний адміністративний суд ухвалу судді залишив без змін.

Відмовила вона також представнику Парку в призначенні колегіального розгляду справи у складі трьох суддів. Адвокат Максим Попов наполягав на колегіальних слуханнях тому, що справа складна та має значний громадський резонанс.

Зрозуміло, держава в особі обласної прокуратури та Парк здаватися не збираються. Рішення судді Токміловій буде опротестовано в апеляції.

Зупинено також і процес «дерибану» землі. В першому судовому процесі — про скасування рішення Татарбунарської районної ради про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж с. Приморське і збільшення площі території села позивачу — НПП «Тузлівські лимани» — вдалося з другого підходу забезпечити позов. П’ятий апеляційний адміністративний суд 16 червня 2021 р. задовольнив апеляційну скаргу НПП «Тузлівські лимани» і скасував раніше винесену ухвалу Одеського окружного адміністративного суду. Таким чином, до набрання рішенням у цій справі по суті спору законної сили зупинено дію рішення Татарбунарської районної ради Одеської області «Про встановлення меж с. Приморське на території Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області» №740-VII від 19 червня 2020 р.

Також Лиманській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області заборонено надавати дозволи на розробку проектів землеустрою, затверджувати проекти землеустрою, приймати будь-які інші рішення щодо розпорядження (передання у користування, оренду, власність) земельними ділянками, що знаходяться на території, за рахунок якої була збільшена територія села Приморське відповідно до цього рішення Татарбунарської районної ради Одеської області.

Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області та його структурним підрозділам заборонено погоджувати проекти землеустрою, здійснювати державну реєстрацію, приймати та вносити до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою щодо земельних ділянок, що знаходяться на території, за рахунок якої була збільшена територія села Приморське відповідно до цього рішення Татарбунарської районної ради Одеської області.

Постанова суду вже набрала законної сили та є обов’язковою до виконання.

Нагадаємо, що саме суддя Одеського окружного адміністративного суду Любов Токмілова зупинила дію Припису Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації №05-02/33 від 03.06.2021 р., яким забороняється здійснення будь-яких будівельних робіт на об’єкті за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40 (типографія Фесенко). Ми про цю ганебну сітуацію писали ще в березні.

Також ця служниця Феміди добре відома з розслідування журналістів 24 каналу, яки стверджують: «Мати судді, яка є пенсіонеркою, дарує їй 150 000 гривень, і Токмілова одразу купує позашляховик Range rover за … 149 000 гривень. Насправді таке авто коштує близько мільйона. І з декларації попередньої власниці ми знаємо, що рік тому це авто обійшлось їй у 740 000 гривень. Виявилось також, що мати судді придбала ще й квартиру в елітному будинку біля моря в Одесі. Такі квартири коштують близько 100 000 доларів США і звідки у пенсіонерки такі кошти – невідомо».

Також нагадаємо, що в цьому році Одеська прокуратура повернула державі частину території в Лебедівці, яка входить в НПП «Тузлівські лимани», площею 29 гектарів і вартістю 650 мільйонів гривень.

Автор:редактор "Зеленый лист"

Велика вода з Чорного моря пішла до Тузлівських лиманів завдяки відновленню прірви, яку зруйновали браконьєри

Команда Національного природного парку «Тузлівські лимани» за допомогою місцевих рибалок і друзей парку відновила природну прірву між Чорним морем та Тузлівськіми лиманами на піщаному пересипі неподалік від маяка «Шагани». 

Завдяки цьому відновлено водообмін між морем та лиманом, створено можливість для вільної  міграції риб та інших гідробіонтів. Це важливо не тільки для харчового ланцюга і природного балансу в природних екосистемах, але і для місцевих мешканців, тому вони допомагали екологам. «Попереду ще багато роботи щодо відновлення і підтримання гідрологічного режиму групи Тузлівських лиманів, однак, ми вже святкуємо перемогу! За більш ніж 6 років це перша вода, яка надходить сюди повз пастки підприємства Граніт-2», — написав на своєї сторінці в фейсбуці заступник директора парку Іван Русєв.

Те, що прірву треба відновлювати, підтверджували експерти з Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України старший науковий співробітник С.А.Шевчук та його колега, доктор географічних наук, професор В.І.Вишневський. Законність та необхідність проведення робіт для поліпшення гідрологічного режиму шляхом поновлення водообміну між Чорним морем та групою Тузлівських лиманів підтвердило Міністерство енергетики та захисту довкілля листом від 03.04.2020 р.

Щоб прорити канал, навіть працювали вручну, потім керівництво парку наймало техніку. Збирали (і зібрали!) благодійні внески на покупку екскаватора.

Весь цей час їм перешкоджали бізнесмени, які під прикриттям поліції, прокуратури та місцевих чиновників наживаються на природних багатствах краю.

Рік тому поліція за заявою голови товариства мисливців та рибалок Друговіна відкрила кримінальне провадження, безпідставно зупинила роботи і за рішенням судді Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенко арештувала та вилучила техніку. Але т.в.о. начальника сектору дізнання Татарбунарського ВП АВП ГУНП в Одеській області Тетяна Ковпак 05.08.2020 закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 252 КК України.

В цьому році поліція знову відкрила кримінальне провадження з того ж питання — по заяві голови Білгород-Дністровської районної ради гр. Мельниченко Г.В. (зять голови Одеської облдержадміністрації С.Р.Гриневецького). Працівники відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області приїхали з перевіркою законності проведення природоохоронного заходу, за ними на територію парка прорвались люди, які фігурують в кримінальних провадженнях щодо розкрадання природних ресурсі НПП «Тузлівські лимани»: риби, ліса, заповідних територій.

Про це подробно розповів голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський, який допомагав та підтримував команду НПП «Тузлівські лимани».

Але марно. Прірву відновлено. Зараз канал довжиною 145 метрів з’єднує лимани та Чорне море. Прірва поки що неглибока, тому попереду ще багато роботи.

Автор:редактор "Зеленый лист"

Призупинити конкурс на заміщення посади керівника НПП «Тузлівські лимани» вимагає колектив парку

В кінці лютого Міндовкілля оголосило конкурсний відбір на посади директорів національних природних парків, а 10 березня постійна конкурсна комісія оголосила рішення: допустити до участі у конкурсному відборі на посаду керівника Національного природного парку «Тузлівські лимани» Олександра Уманського та Євгена Камінського. Це викликало дивування й обурення з боку трудового колективу парка, тому що обидва конкурсанти не відповідають високим критеріям очільника державної установи – об’єкту природно-заповідного фонду такого високого рівня. Про це повідомив заступник директора парку Іван Русєв на своїй сторінці у фейсбуці. «Цих двох кандидатів просуває особисто голова Білгород-Дністровської ради Мельниченко Г. та нардеп Слуга народу, округ №141 Ткаченко О. і їх оточення з ліквідації національних природних парків. Про те, що його (Мельниченка) люди скоро очолять наш нацпарк, а «бродячие активисты и коррупционеры» (зі слів Мельниченко це Русєв и Вихристюк) будуть вигнані з нацпарку, цей негідник заявляв публічно не раз. Більш того, він не раз погрожував ліквідацією нацпарку», — написав Русєв.

Тому колектив направив відкритого листа до Міністра захисту та природних ресурсів України Роману Абрамовському. Русєв звернувся з проханням до своїх читачів: «Пропоную друзям нашого нацпарку ознайомитися з даним листом і якщо вважаєте для себе важливим надіслати в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України Роману Абрамовському листа від себе з підтримкою колективу нацпарку та його вимог, це буде дуже важливим для нас і нашої подальшої праці на благо дикої природи і місцевих мешканців. Можна писати йому на електронну адресу: info@mepr.gov.ua. Разом-сила!»

Як повідомляється в листі, Камінського, який тривалий час очолював Чорноморський рибоохоронний патруль, було відсторонено від посади внаслідок неправомірних корупційних дій. Він часто діяв в інтересах приватного бізнесу, його неправомірні дії сприяли порушенням природоохоронного законодавства в межах НПП «Тузлівські лимани». Уманський, перебуваючи на посаді начальника природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньо-Дністровського національного природного парку, потурав масштабному браконьєрству на ввіреній йому території. Був звільнений за систематичне невиконання посадових обов’язків. Також він є мисливцем та займається промисловим рибальством. «Ми стурбовані тим, що нашим напрацюванням, які ми вибороли фактично у стані гібридної війни проти Парку, тепер загрожує реальна небезпека, а всі наші напрацювання та здобутки будуть втрачені», — пишуть співробітники парку. Вони пропонують Міністру призупинити проведення конкурсу та перевірити факті недоброчесної діяльності претендентів на посаду директора парку Камінського Є.В та Уманського О.Ю. Також, на їхню думку, необхідно внести зміни до порядку проведення конкурсного відбору керівників підприємств та організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля і додати такі критерії, як досвід роботи та позитивні показники діяльності в природоохоронній сфері. Треба передбачати беспосередньо знайомство претендента з територією обєкту ПЗФ, умовами роботи та колективом. Обидва претенденти жодного разу не були в НПП «Тузлівські лимани»…

«Зелений лист» вже писав про те, хто такий Григорій Мельниченко, про якого спом’янув Іван Русєв. У грудні 2020 р. Мельниченко, представник партії «Доверяй делам» Геннадія Труханова, став головою Білгород-Дністровського районної ради, який об’єднав колишні Білгород-Дністровський, Татарбунарський, Саратський, частину Овідіопольського та Тарутинського районів. Саме на території цього району знаходиться НПП «Тузлівські лимани». За тиждень до цього президент України призначив головою Одеської обласної держадміністрації Сергія Гриневецького, який є тестем Григорія Мельниченко.

Автор:редактор "Зеленый лист"

Фільм «Лимани. Бій за рай» став переможцем East Doc Platform

Фільм «Лимани. Бій за рай» про Національний природний парк «Тузловські лимани» отримав головний приз на пітчингу East Doc Platform 2021 та режисерську нагороду від «Настоящее Время».  

Міжнародне журі у складі Асти Далман (SVT), Луїзи Швамборн (NEW DOCS) та Джейн Мот (The Whickers) виділило «дуже сильні сцени, героїв та тему жадібності людини проти захисту світу природи».

Як повідомляється на офіційному сайті East Doc Platform, нагорода пов’язана з фінансовою підтримкою у розмірі 7 500 євро на розробку та виробництво. Проект також отримав нагороду режисера «Настоящего времени» на суму 3000 доларів США.

Нагорода була присвячена пам’яті білоруських режисерів, які загинули в автокатастрофі у травні 2020 року, Любові Земцової та Володимира Михайловського.

Продюсери стрічки: Albatros Communicos Film Production, Анна Капустіна та Олександра Кравченко.