Мазут з затонулих танкерів йде до Одеси. Що має робити Україна?

Місяць тому у Чорне море внаслідок аварій двох нафтоналивних танкерів «Волгонефть» в Керченський протоці потрапила велика кількість мазуту. Ніхто досі не знає, скільки тисяч тон якої точно марки нафтопродуктів опинилося у воді. Отже, складно передбачити, як вони поширюватимуться морем.

Чи з’явиться мазут біля узбережжя південних областей України, зокрема, в Одеській затоці? І що ми маємо робити, щоб мінімізувати наслідки екоциду у Чорному морі, який влаштувала країна-терорист? На жаль, влада України досі не тільки не відповіла на ці питання, але й взагалі заперечує можливість поширення мазуту до берегів Одеської області.

Мазут розповсюджується Чорним морем

Після трощі двох нафтоналивних танкерів в Керченський протоці 15 грудня 2024 року Міндовкілля України моніторить ситуацію та прогнозує напрямки поширення мазуту. При цьому відомство спирається на інформацію Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ). Шлях розповсюдження нафтопродуктів, за заявою Міндовкілля, науковці моделюють з використанням моделі NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment), яка широко застосовується для прогнозування поширення нафтопродуктів у водних середовищах, зокрема для аналізу впливу аварійних розливів на екологічний стан морських екосистем.

Висновки моделювання вчені підтверджують за допомогою супутникових знімків Sentinel -1 та повідомлень в медіа.

Перший прогноз за цією моделлю показав: 17 грудня 2024 року нафтопродукти досягли берегової лінії, спричинивши забруднення прибережної смуги між Таманським півостровом і містом Анапа. Мазут утворив стійку плівку на поверхні води, яка контактувала із прибережними екосистемами. Після контакту із берегом мазут залишився локалізованим вздовж прибережної смуги, формуючи довготривале забруднення.

За результатами моделювання до 22 грудня 2024 року визначено, що мазутна пляма залишиться у зоні прибережної смуги Краснодарського краю. Це підтверджує, що забруднення стало стійким і потребує термінових заходів для очищення».

Цей прогноз виявився помилковим, адже з 20 грудня в кримських пабліках почала з’являтись інформація про забруднення мазутом узбережжя Керчі. Такий розвиток подій передбачав і експерт Національного екологічного центру України, голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський. Для своїх прогнозів еколог використовує кілька джерел інформації. Перший – це супутникові знімки Sentinel -1, які чітко показують тільки поверхневі аномалії. Щоб з’ясувати, куди попливе мазут, треба знати напрямок вітру та температуру води. Ця інформація міститься на сайті windy.com. Таким чином можна прогнозувати переміщення поверхневих забруднювачів. Також важливо враховувати технічні характерістики мазуту, зокрема, температуру плавлення, яка впливає на його плавучість.

За кілька днів після аварії, виходячи з прогнозів погоди на windy.com, еколог  передбачив, що наступна черга забруднення – узбережжя Керченського півострова Криму. Уже через тиждень це підтвердилося інформацією з кримських пабліків.

18 грудня еколог написав на своїй фб сторінці : «Дуже погано, що російські окупанти не вжили жодних дій щодо фіксації половинок затонулого “Волгонефть 212”. Зміна напрямку вітру, яка відбудеться в ніч з 18.12 на 19.12, може призвести до зміни положення корпусів і додаткового забруднення акваторії. У цьому випадку плями мазуту будуть зміщуватися за вектором вітру в бік Азовського моря і в бік східного та південного узбережжя Керченського півострова».

Після цього мазут з’явився в населених пунктах по всьому південному узбережжю Криму, а в середині січня досяг Євпаторії та пішов далі.

мазут
Мазут досяг пляжу Біляус. Фото – ТГ “Кримський вітер”

Також з’явились повідомлення про появу мазуту на  узбережжі Азовського моря.

Окупаційна влада ТОТ Запорізької області 11 січня 2025 року підтвердила викид мазуту в Бердянську, а також повідомила про невеликий осередок забруднення на косі Пересип.

До Одеської затоки мазут може прийти вже в січні

Міндовкілля та УкрНЦЕМ впевнені, що узбережжя Одеської області перебуває поза загрозою забруднення мазутом. Передумови його забруднення на даний час відсутні. Це вони вказали у прогнозі від 9 січня. Наступного дня прогноз вже менш категоричний: «За актуальними прогнозами на основі наявної інформації, узбережжя Одеської області протягом найближчого тижня не перебуває під загрозою забруднення мазутом».

Балінський дотримується прямо протилежної думки: «Спостерігаючи за динамікою забруднення кримського узбережжя, я розумію, що мазут може дійти до нас вже в січні. Кримські ТГ-пабліки поширюють фотографії згустків мазуту на пляжах Євпаторії, що знаходиться на відстані 375 кілометрів від місця аварії, якщо рахувати вздовж узбережжя. Це вже значно більше половини шляху до Одеси, залишилося менше 250 км!

Показово те, що на супутникових знімках зафіксовано саме відокремлені згустки, найчастіше з вкрапленнями рослинних залишків. Це вказує на те, що згустки мазуту при даній температурі води мають показники плавучості, близькі до нуля, і переміщуються в товщі води за вектором основної Чорноморської течії (проти годинникової стрілки, якраз у нашому напрямку і далі до Румунії та Болгарії).

На західну частину кримського узбережжя згустки в ці дні викидає особливо активно, оскільки тут температура води вища (згустки спливають) і спостерігається сильний притискний вітер з моря. Уже наступний такий південний вітер може почати викидати мазут на узбережжя Одеської затоки або де-небудь ближче до Румунії».

Про це також говорить декан факультету природничих наук Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов.

З ними згоден спікер Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, який не виключив, що нафтопродукти, що потрапили в Чорне море після аварії двох російських танкерів у Керченській протоці, можуть досягти узбережжя Одеси і Миколаєва.

“Течія влаштована у такий спосіб, на жаль, найімовірніше, що мазут може дістатися до нашого одеського і миколаївського узбережжя. Є така ймовірність”, – сказав він в ефірі телемарафону.

Чому такі розбіжності між моделюванням УкрНЦЕМ та прогнозами незалежних спостерігачів?

На своїй сторінці в фейсбуці Балінський стверджує: «Глобальна помилка в тому, що загальноприйнята модель поверхневого поширення плям мазуту або рідких масел, у випадку з мазутом при низьких температурах абсолютно непридатна. Такий випадок необхідно розглядати як комплексне поверхнево-осадкове забруднення стійким ліпофільним забруднювачем, що знаходиться на межі фаз агрегатних станів (і відповідно з змінними показниками плавучості)».

Радіолокаційні супутникові знімки добре показують лише те, що залишається на поверхні. Але більшість мазуту взимку затонула і почне спливати з глибин тільки при потеплінні води. Тому Балінський вважає, що основну проблему в майбутньому на роки і десятиліття становитиме мазут, який застиг і опустився в товщу води та на дно.  Це означає, що треба розглядати забруднення мазутом як седименти, як нетиповий осід, який розповсюджується в товщі води, тому його можуть не бачити супутники.

Еколог загострює увагу на тому, що SAR-датчик супутника Sentinel-1 фіксує стан морської поверхні (зиб, хвилі та відбивну здатність), а не забруднюючі речовини на поверхні. Виявити мазут, що знаходиться в товщі води, методом SAR неможливо, і для опису та прогнозування його поширення в товщі води необхідні моделі з іншими вхідними даними.

 Балінський наполягає на тому, що невідкладного вивчення та моделювання потребує загроза формування “мазутної банки” за межею прісноводного впливу Дніпро-Бузького лиману або поширення мазутних седиментів далі в потоках основної чорноморської течії.

Чи можна розширити методи прогнозування забруднення?

Так, це можливо, і в Україні для цього є й можливості, й спеціалісти. Під постом Балінського в фейсбуці з критикою Міндовкілля та засобів моделювання, які використовуює УкрНЦЕМ, з’явилось кілька важливих коментарів від фахівців.

Зокрема, від колишнього керівника департаменту в УкрНЦЕМі, а зараз – експерта із забруднення навколишнього середовища ПРООН в Україні Олександра Гончарова, який нагадав про існування програми Delf3D, яку можна застосовувати для складного гідрологічного моделювання переносу водної маси (саме водної маси, а не тільки поверхневої плівки).

Океанолог, проректор з наукової роботи у Одеському державному екологічному університеті Юрій Тучковенко навів деталі стосовно Delf3D: «Серед них є продукт, який дозволяє роз&#