Автор:редактор "Зеленый лист"
Гнойник у моря, или кто помогает «Варде Плюс» разорять побережье
В последние дни августа 2021 года две общественные организации — «Зеленый лист» и «Сохраним Одессу сами» — обратились в Государственное бюро расследований с заявлением о преступлении, которое касается злоупотреблений должностных лиц при подготовке и осуществлении строительства якобы яхт-клуба компанией ООО «Варда Плюс».
Прочитать больше
Автор:редактор "Зеленый лист"
Бомжи как фактор городского благоустройства в Одессе
Ничем нельзя заменить бомжей в риторике лоббизма коммерциализации зеленых легких города. Бомжи незаменимы. Это неисчерпаемый ресурс для демагогии. И они намного лучше жалостливых спекуляций на мамочках, детках и инвалидах. Особенно, когда нужно спереть что-то по-настоящему ценное, желательно, окруженное памятниками архитектуры и истории, залезающее жирным коррупционным землеотводом на зеленую зону. Поверьте, что без бомжей провернуть такую аферу невозможно даже в Одессе.
Так случилось и в истории с застройкой Старобазарного сквера в центре Одессы, где, по сообщению одесских СМИ, планируют построить двухэтажный развлекательный детский центр площадью 200 квадратных метров.
Эскиз детского центра. Фото Думская
Под постами с вопросами: а где общественные слушания? где протокол? почему никто из экоактивистов и активных соседей Старобазарного на слушаниях не был? — понеслась: «Вы против стройки — не хотите, чтобы в сквере навели порядок — вам нравится бомжатник?» «Активисты, хватит делать из мухи слона. В городе кучу проблем, а вы занимаетесь ерундой. Смешно, честно. Проблемы в сквере нет, его благоустраивают, порадуйтесь за людей.» «Бомжи и шприцы! Ни травки ни кустика. Почему не быть детскому центру. Его назначение нужно контролировать. А сквер нужно улучшать. И оживлять.» «Сквер нуждается в благоустройстве. Помню как в детстве гуляли там, веселились. Сейчас без мужа туда не хожу, страшно кучу странных личность в виде бомжей которые спят на лавочке. Детей это пугает, детям негде играть.»
Это комментарии под критическими постами в фейсбуке по поводу строительства депутатом Одесского городского совета Иеремией двухэтажного детского центра в сквере. Орфография сохранена.
Одесситы помнят, что так же активно «фактор бомжей» использовался для коммерциализации территории Летнего театра, причем, некоторых, по их свидетельствам, туда отсылали сотрудники Приморского райотдела полиции со словами: «Идите в Летний, и там творите, что хотите», и затем, по количеству и характеру мусора, волонтеры видели, что этот мусор специально вываливали на убранные и озелененные ними участки.
А как пафосно обещали, что если сделать вход в зоопарк по территории бывшего кладбища и забрать кусок парка под автодорогу, то Преображенский будет избавлен от бомжей!
И бесполезно объяснять, что если бы коммерциализация и застройка общественных мест отдыха как-то влияли на количество бомжей и наркоманов, последних бы становилось меньше, а не больше. При этом, количество бомжей до и после любой стройки и благоустройства абсолютно не изменяется, потому что на самом деле, бездомные просто пользуются своим правом находиться, жить и умирать в общественных местах, в то время как мэр и прочие позволяют себе этого не видеть и не замечать. Но при формировании предпроектных заданий, например, на комплексную реконструкцию улиц, как само собой разумеющееся, не включают уличные скамейки — «чтобы не спали бомжи». В результате граждане туристы и одесситы не могут просто присесть и передохнуть, не заходя в кафе или не мостясь на остановках общественного транспорта. Не то, чтобы скамеек нет совсем, но их нет концептуально-муниципально. Потому что будут спать бомжи. У комментаторов, большая часть которых представлена пустыми аккаунтами, провал в осознании причин, почему, например, участок того же Старобазарного сквера стал еще более запущенным, чем остальная территория. А между тем, причин много:
1. Бездействие собственника выкупленного паркового строения. Собственник намеренно доводил его до разрушения, не ухаживал за прилегающей территорией и незаконно уничтожил три здоровых дерева при пособничестве чиновников городского Департамента экологии (только благодаря экспертизе пней, проведенной ГО «Зеленый лист», удалось остановить дальнейший экоцид и добиться штрафа).
2. Бездействие городских структур, которые были информированы о санитарном состоянии данного объекта и прилегающего участка сквера, отсутствие санкций и предписаний в отношении данного собственника, депутата горсовета.
3. Полное отсутствие адекватной городской политики в отношении бездомных. Активное использование темы бомжей в риторике и чиновников, и провластных СМИ для спекуляций в защите строительных афер. На этом хочется остановиться подробней. Задумайтесь, сколько в нашем городе бывших богаделен и ночлежек, построенных 150-200 лет назад, помещения которых до сих пор используют в качестве городского или военного имущества. Например, в комплексе богаделен вокруг Преображенского парка (ранее — Первое христианское кладбище) размещаются Киевский райотдел полиции и воинская часть. В роскошном Валиховском приюте сейчас располагается корпус инфекционной больницы. В здании богадельни на Леонтовича ,2 — военный глазной госпиталь. И так далее. Советская власть их приспособила под свои нужды, не связанные с благотворительностью, но и после развала СССР ни один городской голова Одессы не озаботился восстановлением этой неспроста созданной инфраструктуры, необходимость в которой никуда не испарилась и за счет игнора власти стала только острее и страшнее.
Отрадно, что эти здания эффективно используются, но неправильно то, что при имеющемся количестве бездомных и нищих не создаются приюты там, откуда бездомные никогда и никуда не денутся, а именно, около Привоза, рынков, вокзалов. В 19 веке строительство ночлежек, столовых, богаделен шло параллельно со строительством города. Потому что было не принято закрывать глаза на реальное положение вещей, когда в город ежедневно прибывали сотни людей, надеющихся найти тут работу и пропитание. Собственно, как и сейчас. В Одессе бомжи были, есть и будут, и власти, вместо того, чтобы, например, убирать скамейки (чтобы не спали бомжи) и устанавливать остановки транспорта с ужасными наклонными сиденьями (чтобы не лежали бомжи), должны учитывать реальное количество и районное устоявшееся расположение мест скопления бездомных, так сказать, их ареалы и точки притяжения. Это то, что учитывают волонтеры и общественные организации , которые кормят и опекают бездомных, понимая, что нужно идти к горе, а не наоборот. Для того, чтобы действительно проявлять заботу о мамочках и о детках.
Город должен взять под контроль реальную ситуацию с бездомными и перестать спекулировать и пугать ими обывателей, когда это выгодно для лоббирования очередного депутатского бизнеса. Для этого нужно открывать санитарные пункты, ночлежки, приюты в местах, где бездомные традиционно обретаются, используя пустующие городские помещения, полуподвалы, приводя их в порядок и передавая на баланс Департамента социальной политики вместо того, чтобы продавать за копейки своим друзьям и родственникам.
Прежде чем «благоустраивать» наши парки и скверы коммерческими проектами, я предлагаю чиновникам, ответственным за это, хорошенько благоустроить свои мозги и разуть глаза. Бомжи не исчезнут из Одессы, пока Одесса будет богатым и сытым городом. Ни у кого нет права и полномочий их куда-то выгнать. Бомжи — не сорняки, не амброзия, они будут пользоваться правом лежать у всех на глазах до тех пор, пока вы не предоставите им другие возможности. Улучшая городскую среду для всех, будьте добры позаботиться и о них, чтобы остальным гражданам не приходилось испытывать постоянные моральные страдания от созерцания результатов вашей бездеятельности.
Светлана Подпалая
Автор:редактор "Зеленый лист"
На місці «клініки Алєйнікової» необхідно терміново створювати лікувально-діагностичний кардіологічний центр
Проблематикою стану кардіологічної галузі в м. Одеса наша ГО «Захистимо Одесу разом» займається з березня 2019, коли до нас звернулися лікарі Міської клінічної лікарні №3, яким було вручені повідомлення про звільнення у зв’язку зі знищенням лікарні та організацією на її базі другого відділення Міської лікарні №5. Всі були шоковані цією новиною, тим більше, що було не зрозуміло, яким чином можливо поєднати такі різні лікарні, зовсім різного рівня, які навіть територіально не пов’язані.
Історія знищення кардіологічної лікарні №3 (клініки ім. проф. Алєйнікової)
Кардіологічна лікарня була відома, як високопрофесійний медичний першого рівня акредитації заклад не тільки в України, а і за її межами. Логічніше було б приєднати лікарню №5 до лікарні №3, тим більше, що причини, якими недолуго пояснювали в Департаменті охорони здоров’я Одеської міської ради це рішення, була нібито підготовка до другого етапу реформи медицини в Україні та створення багатопрофільних лікарень.
Але лікарня №3 завжди була багатопрофільною. По-перше, там було терапевтичне відділення на 20 ліжок, кардіологія з реанімацією, де лікували не тільки кардіологічні патології, а і тромбоемболі́ю легень, хірургічне відділення (травмпункт) з рентген устаткуванням, діагностичне відділення ультразвукової діагностики тощо. Керівництво лікарні працювало над перетворенням її в міський кардіодіагностичний лікувальний центр з амбулаторним прийомом громадян, про що свідчать багато звернень колективу та її керівництва до міської Ради. Лікарня не тільки лікувала ургентних хворих з кардіопатологією та тромбоемболією легень, але там була кафедра підготовки майбутніх фахівців-кардіологів. Професор Алєйнікова та нащадки її наукової школи домоглися максимально прискорити процес надання високопрофесійної допомоги кардіо хворим, особливо в гострий стадії хвороби, тим самим максимально знизивши процент летальності при гострому інфаркті міокарда, про що свідчили річні показники, які кожного року знижувалися. Головний лікар лікарні І. Мільман неодноразово звертався в міськвиконком з пропозицією в 3-поверхневом корпусі, який багато років не використовувався, створити відділення післяінфарктної та післяінсультної реабілітації хворих. Але чомусь це не було почуте.
У 2016 р. в Україні під керівництвом уряду та міжнародних організацій розгорнувся рух Stent for life по створенню сучасних реперфузійних центрів. Була дуже приваблива пропозиція з оснащення кардіолікарень сучасним устаткуванням, а саме ангіографами для проведення коронарографій та стентування під час інфаркту міокарда. Пропозиція була 50/50 (50% оплачує уряд, 50% — міський бюджет) Всі міста України з населенням понад 500 тис. скористалися цією пропозицією, АЛЕ НЕ Одеса! Одеська міська Рада з незрозумілих причин пішла іншим шляхом — закупівлі послуг для населення у приватній лікарні «Свята Катерина», яка встановила свій приватний ангіограф на другому поверсі лікарні №3 та почала проводити коронарографію та стентування хворих за своїми розцінками. А одеський бюджет частково покривал ці витрати громадянам, які не змозі були це оплатити.
З міського бюджету було сплачено Св. Катерині: у 2016 р. — 3 996 620 грн, у 2017 – 12 991 140 грн, у 2018 – 13 917 220 грн, у 2019 г було проведено два тендери, які виграв Одрекс і які було скасовано міськвиконкомом (за непотрібності). Тому хворім прийшлося оплачувати послуги Св. Катерини самотужки від 24 до 51 тис. за кожен стент. Але це були одиниці. Більшість людей просто відмовлялась від дорогої приватної послуги.
У 2019 р. до нас звернулись кілька людей, якім ми допомогли врятувати життя, але сплатила за це клініці «Св. Катерина» міська соціальна служба. При цьому Департамент охорони здоров’я все ж таки примудрився закупити у Св. Катерини послуг в січні 2019 р. на 7,7 млн грн, а у квітні ще на 3,7 млн грн. Таким чином, з 2016 по 2019 рр. з бюджету міста було перераховано приватній клініці «Св. Катерина» 42 304 980 грн. У той час, коли за ангіограф треба було сплатити 12 млн грн. Це свідчить про лобіювання інтересів окремого приватного бізнесу, організатори якого тісно пов’язані з депутатами та працівниками Одеської міської ради (частково колишніми) дружніми та сімейними стосунками.
Після приєднання до Міської лікарні №5 договір с НСЗУ про надання лікувальних послуг у відділенні за адресою Лідерсовський бульвар, 11 на 2020 р. взагалі ніхто не уклав. Таким чином, лікарня залишилась зовсім без державного фінансування, з квітня 2020 р. її було зачинено, а лікарів відправили в безстрокові відпустки. В серпні 2020 р. Департамент охорони здоров’я приймає рішення в другому відділенні МЛ №5 (був. ГКЛ №3) розмістити сортування хворих на ковід. Це було зроблено з кричущими порушеннями. В лікарню, яка зовсім не була пристосована під інфекційні хвороби, почали привозити важко хворих з підозрою на пневмонію та ковід та розміщали їх в загальних палатах, робили ПЦР, результату якого вони очікували іноді навіть понад тиждень. В результаті в лікарні створився колапс з недостачею медичного персоналу, розповсюдженням інфекції серед хворих та рознесення її по терапіях міста, що привело до високого рівня смертності серед пацієнтів.
Навіть зараз, коли в лікарні знаходяться менш як 30 пацієнтів на ковід, стоїть напівпуста лікарня водників, інфекційна, а в місті не вистачає кардіоліжок для тих, хто переніс ковід та отримав серцеві ускладнення, керівництво міста уперто не повертає лікарню до її основної діяльності.
Стан кардіології в Одеській області зараз
Відомо, що в структурі загальної смертності смерті від хвороб системи кровообігу займає 60%.
За статистикою ГКЛ №3, в останній перед закриттям 2019 рік 1793 людей було госпіталізовано з гострим інфарктом міокарда та формою стенокардії, що прогресує. Де в минулому 2020 році лікувались ці 1793 людини, чи вони взагалі вижили?
Судячи зі стрімко зростаючих показників смертності за січень – березень 2021 р., в порівнянні з цими ж місяцями 2020 р. (до перепрофілювання кардіолікарні під ковід), в цілому по області смертність від ішемічної хвороби серця зросла на 545 людей (+18%). Ми звертали увагу, якщо ця тенденція продовжиться, ми можемо отримати на кінець року + 2180 померлих, які буде додано до вже і без того жахливої цифри в 12031 померлих в Одеській області у 2020 р.
Але у квітні ми вже спостерігаємо зростання до 25,7 % (+1005).
За даними Одеського статуправління, за 4 місяці 2021 р. смертність від хвороб системи кровообігу в цілому склала 59.9%, з них від:
— ішемічної хвороби серця 34.1%
— цереброваскулярних хвороб – 20.8%
— ковід – 13%
— злоякісні пухлини — 11,2%.
Тобто, не зважаючи на показники пандемії, яка внесла значні корективи в структуру смертності, хвороби кровообігу утримають першу позицію серед причин смертей в Україні та в Одеський області. Більш того, вони збільшуються у кількісному виразі тому, що саме ковід дає ускладнення хвороб серцево-судинної системи.
Якщо ми уважно подивимось в порівняльну таблицю причин смертності за окремими причинами за 1-4 місяці 2020 та 2021 рр., то побачимо, що в структурі надзбиткової смертності значну роль зіграло також підвищення смертей від ішемічної хвороби серця
(+ 1005, що склало +25.7% в порівнянні з даними минулого року). І в цілому цифра в 8633 — померлих від хвороб систем кровообігу, з яких 4909 – від ішемічної хвороби серця, значно перевищують 1869 людей, померлих за 4 місяці цього року від ковіду (937 з яких прийшлося на спалах квітня 2021 р.)
Не слід сприймати, що ми намагаємося принизити загрозу від ковіду, але нам не зрозумілі рішення міської ради, коли приймалось рішення про відкриття додаткових ковідних відділень. Чому саме провідну кардіологічну лікарню, яка рятувала одеситів від найсмертельнішої хвороби людства, було перепрофільовано в «ковідну» лікарню? Більш того, так само було перепрофільоване кардіовідділення в МКЛ №1, і на все місто впродовж більше ніж пів року лишалось 10 ліжок кардіо профілю в лікарнях комунальної форми власності. Люди вмирали не тільки від ковіду, але й від неотримання елементарної допомоги при серцевих нападах, стенокардії та інфарктах. Натомість клініка «Св. Катерини» отримала ургентний потік хворих з гострим інфарктом міокарда тому, що, маючи ангіограф, на відміну від міської лікарні, уклала договір (умову) с НСЗУ по пакету надання допомоги хворім з гострим інфарктом міокарда.
Але надавати цю допомогу безплатно, як це прописано в договорі, клініка «Св. Катерини» не поспішала та виставляла рахунки хворим одеситам від 60- 100 тис. грн за 5 діб перебування в лікарні під загрозою ненадання допомоги. Розголосу набула історія чоловіка 45 років, якого привезла швидка з гострим інфарктом, жінку якого заставили сплатити 57 тис. грн та надали їй фальшиві чеки оплати якоїсь ФОП, яка працює там старшою медсестрою. Тільки після звернення НСЗУ до поліції директорка «Кардіка Асістанс» сплатила хворому ці гроші. Але це, на жаль, поодинокий випадок.
В від 29.08.2017 р. №975 Про удосконалення системи кардіологічної допомоги у закладах охорони здоров’я України є положення про обласний та міський кардіологічний центри, які створюються для того, щоб забеспечити:
— доступну якісну спеціалізовану медичну допомогу хворим із серцево-судинними патологіями;
— розробку та впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних патологій;
— підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів, виділених для вирішення проблем попередження, виявлення і лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань;
— зниження захворюваності, смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових патологій.
Центр функціонує один в адміністративно-територіальній одиниці, є закладом охорони здоров’я, що має круглу печатку, штамп зі своїм найменуванням.
Основні завдання Центру:
надання планової та екстреної високоспеціалізованої кардіологічної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями та координація екстреної медичної допомоги при невідкладних станах у кардіології на догоспітальному (разом із центрами екстреної медичної допомоги та центрами первинної медико-санітарної допомоги), госпітальному та поліклінічному етапах (разом із центральними районними та міськими лікарнями);
впровадження в практику нових методів діагностики та лікування, аналіз їх ефективності, поширення передового досвіду роботи кращих кардіологічних установ, а також експертиза якості посмертної діагностики хвороб системи кровообігу;
визначення проблемних питань надання медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу в адміністративно-територіальній одиниці та шляхів їх вирішення;
розробка, координація впровадження та контроль за виконанням регіональних програм та заходів з питань надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними патологіями, а також участь у розробці та опрацюванні проектів загальнодержавних програм та заходів, що передбачають надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними патологіями;
організація підготовки та підвищення кваліфікації лікарів-кардіологів, лікарів-терапевтів, лікарів загальної практики — сімейних лікарів, фельдшерів і сестер медичних, організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів з цих питань;
здійснення постійного організаційно-методичного керівництва усіма підрозділами системи кардіологічної допомоги (центрами первинної медико-санітарної допомоги, обласним центром екстреної медицини та медицини катастроф, кардіологічними відділеннями в стаціонарах та кардіологічними кабінетами в поліклініках, структурними підрозділами інтервенційної кардіології у складі обласних лікувальних установ та контролю якості їх роботи;
надання організаційно-методичної та консультативної допомоги лікувально-профілактичним закладам первинної ланки з організації своєчасного виявлення ранніх форм ішемічної хвороби серця та артеріальних гіпертензій, виявлення осіб, які мають фактори ризику, що сприяють розвитку серцево-судинних захворювань, покращення якості діагностики, лікування і диспансеризації кардіологічних хворих, а також вказаних осіб з факторами ризику;
удосконалення організації та контроль за роботою дистанційних та консультативно-діагностичних центрів (кабінетів), в тому числі і телемедичних кабінетів;
організація і реалізація заходів з проведення первинної та вторинної багатофакторної профілактики ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії;
організація і проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення щодо профілактики серцево-судинних захворювань.»
Всього цього у нас в місті не має, але має бути. І це повинні вирішити наші депутати.
Тобто ми кажемо про створення високо кваліфікаційного спеціалізованого діагностично-лікувального закладу кардіологічного профілю. Ми вважаємо, що друге відділення МКЛ №5 (в минулому МКЛ№3) — це саме той заклад і те місто, де є можливість зробить цей заклад. І створювати це потрібно саме зараз, у той час, коли лікарня вільна від хворих на ковід. Зростальна смертність від ішемічної хвороби серця, яка сталася за минулий рік, не залишає нам часу на зволікання.
Нам вкрай необхідно як найшвидше повернути лікарів та обладнання в ГКЛ №3, почати лікувати кардіо хворих та людей з тромбоемболією легень, яка супроводжує в тому числі й ковід, та подати заявку в МОЗ на придбання ангіографу, як це зараз відбувається стосовно МКЛ №1 та МКЛ №10. Ми маємо створити на місті Кардіологічної клініки ім. проф. Алєйніковій сучасний міський лікувально-діагностичний кардіоцентр, який би не тільки лікував одеситів, але й залучав би до Одеси людей, які б захотіли тут лікуватись та проходити реабілітацію у відремонтованому 3-поверховому корпусі.
Мабуть, пора змінювати реноме Одеси бандитської та торгашеської на Одесу інтелектуальну, лікувальну та курортну. За це платять більше.
Наталя Петропавловська, голова ГО «Захистимо Одесу разом»
Автор:редактор "Зеленый лист"
Одесити об’єднуються в боротьбі за Куяльник
«Врятуйте Куяльник SOS!» — з такими плакатами 2 червня вийшли на майдан перед ОДА активісти екологічних рухів Одещини. Вони вимагають від влади відмовитись від планів прокладання автомобільного шляху по прибережній охоронній зоні Куяльницького лиману.
Активісти вважають, що внаслідок прокладання двох з половиною кілометрів дороги в заплавній зоні лиману може бути знищено фауну і флору, а жвава автомагістраль негативно впливатиме на стан лиману, на цілющі властивості його лікувальних грязей і ропи, знищить унікальні ландшафти природної перлини півдня України. Як це станеться, можна побачити своїми очима на відео:
Щоб перешкодити цьому варварству, громадяни висунули владі шість вимог. Відповідне звернення вони передали в канцелярію ОДА. Ось ці вимоги:
1. Припинити/призупинити будь-які дії, заходи, проєкти щодо планування територій поряд і в межах Красносільської сільської ради Одеської області та проєктування будівництва об’єктів у природній ландшафтній (у т.ч. долині, схилах, водному дзеркалі, дні тощо) і охоронній зоні (прибережна захисна смуга та водоохоронна зона) Куяльницького лиману та курорту державного значення Куяльник Одеської області.
2. Заборонити, у тому числі у містобудівній документації регіонального та державного рівня, будівництво об’єктів та розміщення інфраструктури, які не відповідають цільовому характеру використання курортних та рекреаційних територій, та природних комплексів Куяльницького лиману, а також забезпечити недопущення збільшення навантаження на довкілля лиману.
3. Забезпечити приведення ситуації з плануванням та природокористуванням в межах Красносільської територіальної громади та суміжних територіях відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів та екологічно обґрунтованих рішень, а також участь громадськості та незалежних фахівців.
4. Утворити комісію (або інший публічний тимчасовий орган) з розгляду порушених у даному зверненні питань з включенням представників громадськості – ініціаторів даного звернення.
5. Провести службове розслідування щодо посадових осіб на предмет їх кваліфікації та відповідності займаним посадам, а також особливій зацікавленості у просуванні необґрунтованих рішень: Рибалки Дмитра Івановича – начальника Служби автомобільних доріг в Одеській області, Донченка Андрія Михайловича — заступника начальника Служби автомобільних доріг в Одеській області, котрівідповідають за просування проєкту автомагістралі у долині Куяльницького лиману; Бєлєнко Надії Вікторівні – начальника управління з питань містобудування та архітектури Одеської облдержадміністрації , яка відповідає за державну містобудівну політику та супровід проєктів містобудівної документації, у т.ч. місцевого рівня, в Одеській області, як таких, що не забезпечили об’єктивний та професійний розгляд питань.
6. В рамках повноважень, наданих законом, дати публічну оцінку діям та рішенням посадових осіб Красносільської сільської ради та її голови Архірій М.М. щодо негативного розвитку подій навколо Куяльницького лиману та інших викладених у даному зверненні питань, а також розібратися із ситуацією навколо відведення або потенційного відведення земель під вищезазначений проєкт автомагістралі.
Звернення вже підписали понад 1800 небайдужих громадян. Підтримали ці вимоги керівники Національного природного парку «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк та Іван Русєв, інші захисники природи, які виступили на мітингу.
Від обласної влади до активістів звернувся директор Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Павло Буланович, який повідомив, що в его Департамент поки що на експертизу не надходило жодного з проєктів об’їзних доріг до Одеси (яких на сьогодні існує чотири).
Зараз ініціативна група з порятунку Куяльника збирає інформацію не тільки щодо планів влади по будівництву магістралі у куяльницькій заплаві, а й по просуванню документів щодо затвердження статусу Куяльника та території навкруги нього як території природно-заповідного фонду. Такий статус міг би захистити Куяльник від екологічно шкідливих проєктів будівництва. Боротьба за Куяльник продовжується.
Автор:редактор "Зеленый лист"
«Большое строительство» VS Куяльницкий нацпарк?
Журналист газеты «День» Ольга Харченко об эковызовах на Одесчине, опираясь на факты, сообщенные ей руководителем ОО «Зеленый лист» Владиславом Балинским.
На Одесчине в скором времени должен появиться долгожданный объект природно-заповедного фонда – Национальный природный парк «Куяльницкий». Для этого осталось дождаться только соответствующего указа Президента. Но тем временем, в соответствии с президентской же программой «Большое строительство», один из вариантов воплощения, несомненно, нужного инфраструктурного объекта – М-28 Одесса – Южный /М-14/, дороги к морскому порту, которая бы не перегружала город, – идет полностью вразрез не только с требованиями экологов, но и, кажется, здравым смыслом. По крайней мере так считает глава общественной организации «Зеленый лист», одесский экоактивист Владислав БАЛИНСКИЙ, с которым мы поговорили об этом и других экологических вызовах в южном регионе.
Но сначала – аргументы одесского облавтодора – они приведены на сайте ведомства в связи с общественными обсуждениями в Красносельском сельском совете (эту громаду непосредственно коснется строительство будущей дороги), которые состоялись на прошлой неделе. «Рассматриваются четыре варианта прохождения будущей дороги в обход Одессы… – говорится в сообщении на официальном сайте od.ukravtodor.gov.ua. – Начальник Службы автомобильных дорог в Одесской области Дмитрий Рыбалка отметил, что нужно ускорить окончательный выбор варианта прохождения дороги, ведь это значительно влияет на реализацию и стоимость проекта. «Именно четвертый вариант дает возможность начать строительство как можно скорее. Ведь он не предусматривает переустройства большого количества инженерных сетей и сноса зданий и сооружений — и это, конечно, значительно уменьшает стоимость строительства», – сообщил начальник Службы Дмитрий Рыбалка. Остальные варианты считаются более сложными, а соответственно дороже, потому что предусматривают строительство дороги на частной территории или посреди самого села. К тому же, потребует переноса ЛЭП 110 и 330 кВ.
Четвертый вариант строительства участка дороги общей протяженностью около 10 км, из которых примерно 2,5 км будет проходить вдоль берега Куяльницкого лимана. Этот фактор вызывает беспокойство у местного населения. Однако, в мире существует много примеров прохождения дорог вокруг водоемов, вдоль заповедных зон и национальных парков. Например,
Шоссе 90 в Израиле, проходит через Мертвое море, Эйн-Геди — природный заповедник и Кумранские пещеры. Шоссе 90 стало важной международной туристической артерией для путешественников со всего мира.
Государственная дорога SR 9336 во Флориде (США) проходит через Национальный парк Еверґлейдс. Это главная парковая дорога, которая простирается через различные экосистемные зоны Национального парка. Дорога проходит через сосновый лес, кипарисовое и мангровые болота. Благодаря обустроенной инфраструктуре тысячи туристов посещают Национальный парк.
Со своей стороны, Служба автомобильных дорог в Одесской области предусмотрела в проекте строительства дороги на участке вдоль Куяльницкого лимана современные технические решения. Дорогу от лимана будет отделять высаженная «зеленая зона», подпорные стенки с наборного камня, шумозащитные экраны и велосипедные дорожки».
Какие «подводные камни» у этого на первый взгляд обоснованного предложения и чем уникален Куяльник – далее в разговоре с Владиславом БАЛИНСКИМ.
«КУЯЛЬНИК ПРЕДСТАВЛЯЕТ ОСОБУЮ ЦЕННОСТЬ…»
– В марте правительство поддержало создание национального природного парка «Куяльницкий». Он прежде всего призван, как отмечалось ранее, предотвратить гибель Куяльницкого лимана. Скажите, пожалуйста, почему в этом есть необходимость, в чем ценность этой территории?
– Куяльницкий лиман – это не только уникальный объект с точки зрения гидрологии. Да, когда мы говорим о проблемах, связанных с Куяльником, то в первую очередь речь идет о существовании самого водного объекта с точки зрения его водоснабжения. Это одна проблематика.
Но кроме всего прочего, Куяльник представляет особую ценность отдельно как бальнеологический и курортологический объект. Его грязи, как в общем-то грязи многих лиманов Одесской области, обладают лечебными свойствами. Грязи Куяльницкого лимана наиболее изучены и эти свойства наиболее описаны. Их уникальные свойства в том числе обусловлены высоким содержанием бета-каротина. Это мощный антиоксидант, защищающий кожу от преждевременного старения, подавляя активность свободных радикалов и предотвращая повреждение клеток. Процессы образования метаболически активных бесценных лечебных грязей продолжаются и в настоящее время. Размножаясь и отмирая, миллиарды клеток одноклеточных водорослей и бактерий оседают на дно и становятся источником аминокислот, полисахаридов, витаминов, пигментов, и других биологически активных веществ, содержащихся в грязях Куяльницкого лимана. Эти грязи представляют особую ценность для пелоидотерапии и в косметологии. Основная проблема в том, что их лечебные свойства напрямую связанны с гидрологическим режимом, чистотой берегов, состоянием биогеоценозов и антропогенными нагрузками на экосистему водоёма в целом. Ну, согласитесь, превышение ПДК (предельно допустимой концентрации) по целому ряду загрязнителей, полностью обесценят свойства грязей для косметологии. Вы же не будете использовать маски с повышенным содержанием ДДТ или свинца, например.
Но и с точки зрения природного объекта он как ландшафтный комплекс тоже представляет уникальную ценность, потому что берега Куяльницкого лимана заселены уникальной растительностью и животным миром, в том числе, представлено много краснокнижных видов. Лиман является путем миграции перелетных птиц – тут они останавливаются, кормятся, поскольку здесь есть заросли тростника. Такая уникальная водно-болотная и лесостепная ландшафтная часть Украины.
Когда мы говорим о создании национального природного парка, мы понимаем, что у таких объектов природно-заповедного фонда целый ряд функций, которые не ограничиваются только, допустим, изучением живых организмов. Они касаются сохранения всего ландшафтного комплекса в целом, изучения и поиска путей решения проблем гидрологических режимов и так далее. Одна из основных задач национальных природных парков во всем мире – это популяризация таких уникальных объектов, привлечение туристов, воспитание детей, чтобы обеспечить возможность всем этим людям ознакомиться с уникальной природой, в данном случае южной части Украины.
«НА САМОМ ДЕЛЕ ОНИ ПРОСТО ЛУКАВЯТ»
– Непосредственно сейчас парк, до создания которого остался один шаг – подпись Президента, предстал перед большой угрозой – по его территории, непосредственно через лиман, хотят построить автодорогу. Вы – среди тех, кто активно протестует против этого. Какова ситуация и какие есть рычаги у общественности, чтобы на нее повлиять?
– На протяжении 10 лет подготавливались все документы для создания парка. Это достаточно длительный процесс. Началось все с научного обоснования, которое готовил ряд ученых, в том числе доктор экологических наук, руководитель научно-исследовательского отдела Национального природного парка «Тузловские лиманы» Иван Русев. На протяжении этого времени собиралась вся документация, которая легла в основу проекта создания парка. Проект создания уже прошел все этапы согласования, включая решение Кабинета Министра, уже есть картографические схемы и так далее. Остался один этап – это подпись Президента. И вот уже, кажется, с начала этого года документ лежит на подписи у Президента.
С того момента, как документ поступил на подпись, эти земли считаются уже зарезервированы, и они уже должны находиться под охраной государства. Но, насколько я вижу ситуацию, на каком-то этапе специально притормаживают процесс создания национального природного парка, потому что появилось желание, определенная «схема». Эта «схема» является девелоперской – проект по застройке части куяльницкой поймы. К слову, в прошлом году было принято решение о присвоении Куяльницкому лиману статуса здравницы национального значения, и этот статус тоже накладывает свои ограничения с точки зрения соблюдения санитарных режимов и застройки территории. Такие ограничения накладывает и Водный кодекс – мы помним о прибрежной защитной полосе, охранной зоне, санитарной зоне, – везде действуют свои ограничения. У лиманов санитарная зона 2 километра, прибрежная охранная зона за пределами населённых пунктов тоже не менее двух километров. Данный участок побережья не входит в границы села Корсунцы. Пляжная зона также является охраняемой, изменяться она не может и считается от максимального наката либо волны, либо подтопления, и понятно, исходя из ландшафта.
На протяжении как минимум последних пяти лет производились попытки изучить и улучшить гидрологический режим Куяльницкого лимана. Большое количество программ подымались на уровне обладминистрации. Выделялись средства, и под эти программы изучалось влияние пресноводного стока реки Большой Куяльник, других рек. Речного стока недостаточно, потому что эти реки перегорожены дамбами, потому что есть незаконная добыча песка. А вот, как исправить ситуацию, пока непонятно. Единственное, что сделали сейчас, – соединили узкой трубой море с Куяльником и морская вода поступает и наполняет Куяльницкий лиман. Это, в принципе, уже значительно улучшило гидрологическую ситуацию. Однако, появилась угроза постепенного накопления в лимане загрязняющих веществ, поступающих в лиман с морскими водами Одесского залива.
Что касается нынешней ситуации со строительством дороги, то кратко ее можно описать так: используя президентский проект «Великого будівництва», ряд чиновников вошли в сговор. Используя как таран этот проект, они хотят реализовать прокладку дороги непосредственно через ложе Куяльницкого лимана, чтобы в дальнейшем продолжить её освоение под строительство. Речь идет о территории – часть объездной дороги, два с половиной километра которой должны пройти именно заплавной частью Куяльницкого лимана. В данном случае проблематика эта очень серьезная. Потому что, во-первых, как нам кажется, лоббируется этот проект и самим руководством облавтодора. Там говорят, что он самый дешевый, самый быстро реализуемый и так далее. Но любой инженер-геолог скажет, что проведение дороги по пойменной части связанно с определёнными рисками. Это земли, которые постоянно находятся в подтоплении. Это в основном наносные земли, коренные породы залегают в таких местах достаточно глубоко. То есть это постоянные финансовые вложения на содержание такой дороги и с точки зрения инженерно-технической части, чиновники явно лукавят, когда говорят, что это самый дешевый вариант прокладки.
В прошлом году уже было принято решение о проведении дороги по одному из представленных изначально четырёх вариантов. И он уже включен в проект генерального плана села Корсунцы, который уже прошёл градсовет в ООГА, и должен был приняться на прошлой сессии сельсовета. Ещё в прошлом году, он был включён в генплан как самый выгодный, а вот этот вариант, через ложе Куяльницкого лимана, является опасным, самым экологически грязным. И вот сейчас, когда зашла речь о «Великом будівництве», о том, что эти деньги уже фактически зарезервированы под проект, вдруг мнение кардинально поменялось. Это в первую очередь говорит о том, что вопрос не совсем в прокладке дороги, вопрос, скорее, в девелоперском проекте по застройке этой части Куяльницкого лимана.
– Сейчас развитие ситуации будет зависеть, наверное, от общественности, от того, будет ли ситуация предана огласке?
– Да, помощь журналистов очень важна, потому что чинуши пытаются это дело замкнуть на места, решить якобы вопрос с местными громадами. На самом деле, статус этого объекта не только национальный, но и международный, поскольку речь идет о соблюдении целого ряда конвенций – Боннской, Бернской, Рамсарской, которые ратифицированы Украиной.
Здесь Одесская область выглядит крайне плохо, потому что в нашей области самый низкий процент заповедания территории и самая плохая динамика в данном направлении. Как мы видим, даже уже фактически созданные объекты подвергаются нападкам.
При этом мы понимаем, что поскольку сама обладминистрация готовила документацию для создания НПП и сама же она сейчас лоббирует застройку этой части, то именно обладминистрация в том числе тоже может тормозить подписание указа Президента. Нам как раз важно, чтобы это подписание произошло максимально быстро, потому что все дальнейшие манипуляции будут возможны только после подписания проекта зонирования, его утверждения и так далее. Если в хозяйственной части данного парка будет возможность строительства каких-то санаторных комплексов и прочего, значит, оно будет согласовываться с администрацией парка, с Министерством экологии. В данном случае они просто хотят «через колено» протянуть за бюджетные средства этот проект, а потом точно так же «через колено» пройти оценку влияния на окружающую среду и уже запустить строительство. Но, зная мнение экологов, биологов в одесском регионе, считаю, им придется привлекать другие компании, потому что ни один вменяемый эколог не поставит подпись на таких документах. Это на самом деле преступление. Это равносильно тому, что прокладывать дорогу по пляжной части моря. Потому что это насыпная территория, Куяльник находится ниже уровня моря, причем значительно. Им надо будет насыпать и насыпать сотни тысяч тонн земли. И проект без учета ожиданий по застройке просто нереализуем. На самом деле они просто лукавят.
«ЗАСТРОЙКА ПРОИЗВОДИТСЯ ТАКИМ ОБРАЗОМ, ЧТО ОНА УСУГУБЛЯЕТ И ТАК ПЛОХУЮ СИТУАЦИЮ»
– Недавно Одесса снова оказалась среди городов-лидеров по загрязнению воздуха. Где она, в принципе, и была в последние годы. На ваш взгляд, возможно ли сейчас кардинально изменить ситуацию и благодаря чему? И насколько одним из факторов этого является процесс хаотической застройки самой Одессы?
– Действительно, вы абсолютно правы насчет именно застройки города, потому что очевидно, что Одесса не является промышленным центром, здесь нет такого большого количества производств, по сравнению с Запорожьем, либо Кривым Рогом, либо даже Днепром. Поиск причин приводит к такому выводу, что основным источником загрязнения является транспорт. Поскольку Одесса все-таки – это портовый хаб для грузовых перевозок и так далее, то это и есть сутью проблемы. Но мы же видим ситуацию в динамике – она стремительно ухудшается. И связано это как раз с абсолютно бездумной градостроительной политикой городского руководства. Фактически застройка ведется хаотично, без учета уличного трафика, создания каких-то обводных путей и так далее. То есть застройка производится таким образом, что она усугубляет и так плохую транспортную ситуацию. Поэтому загрязнение фиксируется, и в первую очередь загрязнение мелкодисперсными частицами Pm 2,5-10.
К тому же нельзя забывать, что Одесса находится в одном из самых плотных с точки зрения распашки агропромышленных регионов. Окружающие поля и ситуация с незаконной распашкой, тем более, когда она связана с климатическими изменениями, я имею в виду уменьшение количества осадков, что приводит к пылевым бурям и тоже значительно ухудшает ситуацию с воздухом.
Именно абсолютное равнодушие и незаинтересованность городских властей в первую очередь проявляется в отсутствии любых программ по мониторингу чистоты воды, воздуха и так далее. Мы видим, что город склонен имитировать деятельность, а не проводить ее. У города, естественно, имеется департамент экологии и коммунальное предприятие «Центр экологических инициатив». В свое время, в 2010-м или 2011-м году, была закуплена единственная передвижная станция по мониторингу воздуха. Она глубоко устаревшая, но даже она не использовалась для замеров качества воздуха. Поэтому те данные, которые есть, либо исходят из источников спутникового наблюдения, либо от общественных организаций с датчиками, которые фиксируют целый ряд загрязнителей. В частности, есть сеть таких датчиков, расположенных в Запорожской, Днепропетровской и других областях. Их распространяла организация SaveDnipro. Наша организация «Зеленый лист» закупила несколько таких датчиков и мы тоже мониторим, включив их в общую карту доступа. В то же время в Киеве, Днепре уже реализованы проекты по мониторингу качества воздуха, причем это достаточно серьезные стационарные лаборатории, которые в онлайн-режиме транслируют состояние воздушной среды. В Одессе этого нет и пока не предвидится.
«С ЛЮДЬМИ НАДО РАБОТАТЬ, ИМ НАДО ОБЪЯСНЯТЬ, И ТОЛЬКО ТОГДА МОЖНО ПРЕДЪЯВЛЯТЬ КАКИЕ-ЛИБО ПРЕТЕНЗИИ»
– И относительно экокультуры. Недавно одна ситуация приобрела общественный резонанс – в старой части Одесского ботсада сделали дни открытых дверей, которые прошли так, что в ботсаду потом просили помощи – посетители вытаптывали газоны, ломали цветы и так далее. При этом, как отмечалось в объявлении сада, вход не был бесплатным. Как вы считаете, можно было бы этого избежать, и, если шире, почему такое отношение, низкий уровень экокультуры у многих или некоторых наших граждан?
– Все познается в сравнении. И у нас есть явно положительная динамика в развитии экологической ответственности гражданского общества. Однако, можно подчеркнуть недостаточную роль Министерства экологии с точки зрения юридической, информационной и моральной поддержки своих коллег. Я сейчас имею в виду коллективы администраций сети национальных природных парков и других объектов природно-заповедного фонда Украины.
Ситуация с финансированием и давлением на природоохранную отрасль сейчас ухудшилась, поэтому национальные природные парки зачастую не могут выполнять своих обязанностей – с точки зрения популяризации экокультуры. И вот мы возвращаемся к первому объекту – НПП «Куяльницкий», потому что именно Министерство экологии должно сейчас бороться за создание национального природного парка и максимально пытаться ускорить этот вопрос. На самом деле борются за этот объект не в министерских креслах, они, наверное, уже для себя как-то свое участие в дележке общего пирога определили, а борются представители общественных организаций, не имея при этом никакой поддержки.
Несмотря на все это, я вижу и фиксирую желание людей как-то быть причастными к экологическим проектам. У нас был проект «Зеленая Одесса», который финансировался шведской организацией EED. За эти деньги мы совместно осуществляли высадку растений, и я знаю, какое количество людей обращались к нам, в основном это молодые ребята, которые просто хотели участвовать в экологических мероприятиях.
Что касается государственных предприятий, в том числе таких как ботсад, я думаю, что им все-таки надо немножко перестраиваться и учиться взаимодействовать с людьми. Если вы сделали день открытых дверей, значит, надо было выделить человека, который бы объяснял посетителям, где можно ступать, поставить какие-то ограничительные ленты и так далее, потому что бывает эффект «снежного кома» – кто-то пошел, за ним следом пошел другой человек и так далее. То есть с людьми надо работать, им надо объяснять, и только тогда можно предъявлять какие-либо претензии, в противном случае, я считаю, что это в первую очередь говорит о недостаточной организации данного мероприятия.
Фото Владислава Балинского.