Зелений лист

Як нищить природу Одещини непокаране зло

Ще один судовий процес стосовно незаконного будівництва на Причорноморській піщаній косі в Національному природному парку «Тузлівські лимани» розпочався в Господарському суді Одеської області. На цей раз Одеська обласна прокуратура спільно з Нацпарком намагаються довести незаконність забудови коси, на якій заборонено будь-яке будівництво, та знести вже побудовані об’єкти.

Дерібан землі з охоронним статусом

З 1995 р. постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.95 р. № 935 водно-болотні угіддя «Шагани-Алібей-Бурнас» включені до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з критеріями Рамсарської конвенції.

Указом Президента України від 01 січня 2010 року № 1/2010 у Татарбунарському районі Одеській області був створений Національний природний парк «Тузлівські лимани», який охопив третину всіх чорноморських пляжів (курорт Расейка, села Приморське і Катранка, село Лиман, курорт Лебедівка), які перебувають на екологічно чистій території Одеської області. Крім коси, до територій Нацпарку віднесені акваторії озер Бурнас, Алібей, Хаджидер, Шагани, Карачаус, Малий Сасик і Джантшейське, гирлові заболочені ділянки річок Алкалія, Хаджидер та малих річок, що впадають до озер Шагани та Карачаус, лісове урочище Лебедівка.

Карта меж національного природного парку «Тузловські лимани». Джерело – Тузловські лимани: парк проти браконьєрів – Ukraїner (ukrainer.net)

Створення національного природного парку та надання території заповідного статусу, як вважалося, мало дозволити зберегти її унікальність та забезпечити постійне наукове спостереження, своєчасне реагування на негативні тенденції деградації та можливість їх припинити.

Натомість саме після отримання охоронного статусу на цій території почали фіксувати серйозні правопорушення: розорення прибережних територій лиманів, пожежі, знищення зелених насаджень, браконьєрство (полювати на заповідних територіях заборонено законом), викошування очерету з порушенням термінів тощо.

Чому не захищає закон

В цієї заповідній зоні з благословення місцевої влад також різними фірмами ведеться незаконна забудова. У зв’язку з чим керівництво Нацпарку та одеські громадські діячі, обурені нахабним порушенням законів, неодноразово зверталися до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Одеської області, але відомство не вживало жодних заходів, щоб зупинити самоправство.

У 2016 році адвокати львівського БФ «Екологія. Право. Людина» подали позов, щоб визнати протиправною бездіяльність ДАБІ України та видати припис про знесення самочинно збудованого об’єкта на Причорноморській косі. Рішенням суду від 08.12.2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України під час здійснення контролю за дотриманням містобудівного законодавства під час забудови пляжу-піщаного пересипу (Чорноморська коса) між Чорним морем та лиманом Бурнас. І все. В іншій – найбільш важливій – позовній вимозі суд відмовив.

Будівництво на заповідних землях продовжується.

Будмайданчик на заповідній піщаній косі

У серпні 2017 року за дорученням тодішнього голови Одеської державної обласної адміністрації Максима Степанова було створено робочу групу з перевірки господарської діяльності на піщаній косі. Чиновники разом із журналістами виїхали на місце, зафіксували, які об’єкти збудовано, вивчили документи, опитали бізнесменів та місцевих мешканців, причетних до експлуатації незаконних об’єктів.

Згодом у стінах ОДА на нараді аналізували результати перевірки. Якісь рішення виносили, напевно.

Весь цей час незаконне будівництво тривало.

Ще одна спроба

Директорка Нацпарку Ірина Вихристюк вважає, що за продовження  беззаконня відповідають представники влади: ті, що виділяли землю, ті, хто закривали очі на порушення, ті, хто виносили правильні рішення, а потім не виконували їх.

– Непокаране зло зросло, – каже Вихристюк, – і тому нахабне і незаконне будівництво продовжувалось. Всі ці об’єкти “дивним чином” вносились  різними реєстраторами в реєстр майнових та речових прав. Виявляється, що в Україні легко можна здійснити самозахоплення особливо цінних земель та здійснювати самочинне будівництво. Натомість щоб захистити природу і притягнути винних в порушенні законодавства до відповідальності, треба  нереально тривалий і марудний процес. З 2017 до 2021 року тривали суди, поки ми не отримали Рішення Верховного суду про те, що 1 та 2 км пересипу є територією ПЗФ.

Після цього і з подачі адвоката Парку Максим Попов прокуратура розпочала декілька процесів на захист території ПЗФ.  До речі, наші опоненти (відповідачі) намагаються в судах довести, що… прокуратура не має права представляти інтереси держави.

Один з таких процесів  – розгляд у Господарському суді Одеської області позову прокуратури Одеської області про скасування договору оренди землі, укладеного Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеській області з ПрАТ СП «Чорноморська перлина» влітку 2010 року, та знесення самочинного будівництва. Нацпарк «Тузлівські лимани» підтримує прокуратуру як третя сторона без позивних вимог.

– Даний договір є не що інше, як корупційна угода, що призвела до забудови громадського пляжу, створення промислового об’єкту, незаконного будівництва буни, засмічення території, – коментує цей договір оренди Вихристюк. – Жодної, передбаченої договором інфраструктури не було створено. Один км (!!) піщаного пересипу використовується одноосібно виконавчим директором. Орендна плата (до місцевого бюджету Тузлівської тергромади) за 1 км пляжу… 9 тис. грн на рік (!)

На засіданні у Господарському суді адвокат Нацпарку Артем Карташов подав клопотання про долучення доказів. Також Нацпарк виказав недовіру судді Олегу Цісельському.

– Річ у тому, – розповіла Ірина Вихристюк, – що суд з такими ж позовними вимогами (про знесення самочинного будівництва та приведення ділянки до попереднього (природного) стану) відбувся ще у 2015 році. Тоді громадська організація “Відродження” позивалася до Татарбунарської РДА та Одеської ОДА. Адвокатом у нас був БФ “Екологія, право, людина”. Але суддя  навіть не розглядав позов по суті. Він нам відмовив, вважаючи, що “незаконне будівництво на пляжі ніяким чином не порушує прав громадської організації”. Як ви напевне здогадались, цим суддею був саме суддя Олег Цісельський. 

У клопотанні Нацпарку про свій відвід суддя Цісельський відмовив. Зелений лист продовжить слідкувати за розвитком подій у цієї справи.

____________________________________________________________________________________

Статтю підготовлено в рамках проекту «Удосконалення практики інституційного забезпечення та правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузловські лимани» за підтримкою фонду MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

Email: zeleniy.list1@gmail.com 
Тел:  +38 098 444 94 49