Американці зняли фільм про повернення озера Сасик до його природного стану

Документальний фільм «Поверни Сасик в море» буде показаний в програмі фестивалю «зеленого кіно» BNP Paribas, який відбудеться з 14 по 22 серпня в польському місті Краків. Фестивальні заходи будуть доступні як у стаціонарних кінотеатрах просто неба, так і в інтернеті, у соціальних мережах та на платформі VOD.

До цього фільм, створений американським режисером Андреа Одежинська, побував на різних міжнародних фестивалях документального кіно. У фільмі використано оригінальні відеоматеріали членів знімальної групи, а також відеоархів керівника ГО “Зелений лист” Владислава Балинського.

Не виправдані очікування

У фільмі розказано історію причорноморського лиману Сасик – символу божевілля радянських проєктів зрошення посушливих земель, здійснення яких призводило до порушення екологічної рівноваги та знищення природних біосистем. Таким, наприклад, міг стати проєкт перекидання північних річок СРСР до Середньої Азії, який, на щастя, був зупинений через критику вчених та громадськості.

Однак в Української РСР подібний проєкт у 80-х років минулого століття все-таки реалізували. Це будівництво Дунай-Дністровської (Дніпровської) зрошувальної системи. Проєкт передбачав опріснення морського лиману Сасик шляхом відокремлення його від Чорного моря дамбою завдовжки 14 км, відкачування та скидання в море солоної води та самопливної подачі дунайської води до Сасицького водосховища по каналу Дунай – Сасик. З цього водосховища передбачалося зрошувати землі Татарбунарського та Саратського районів Одеської області.

Цей проект був надзвичайно затратний навіть для Радянського Союзу, але бістро виявився нежиттєздатним. Роботу зрошувальної системи зупинили майже одразу після запуску. Однак, незважаючи на зупинку системи, держава ще тривалий час продовжувала витрачати гроші на її утримання. Комплекс включав 15 насосних станцій і більше сотні співробітників. На нього списувалася велика кількість електроенергії.

Екологічно та економічно необґрунтоване створення Дунай-Дністровської зрошувальної системи на базі перетворення морського лиману Сасик у водосховище стало причиною негативної екологічної трансформації та виникнення гострих економічних, екологічних, соціальних проблем та конфліктів.  У Сасику суттєво піднявся рівень води, яка почала підтоплювати прилеглі території, заболочуватися та гнити. У самому рукотворному озері значно скоротилося число цінних видів риб; почалась евтрофікація (розвиток синьо-зелених водоростей, небезпечних для людини); погіршилась якість рибних ресурсів. Небезпечними речовинами та сполукам, внесеними з водами каналу Дунай – Сасик, завдано школи лікувальним мулам Сасика.

Протягом усіх цих років мешканці прилеглих районів вимагали роздамбувати озеро та повернути його у колишній стан. До вчених, економістів та місцевих жителів прийшло усвідомлення того, якої шкоди навколишньому середовищу та господарському розвитку Півдня України цим проєктом було завдано. Почали розробляти різні проєкти з ренатуралізації Сасика та повернення його у природний стан морського лиману.

Проте все закінчувалося науковими суперечками. Головною проблемою була прісноводна екосистема, яка склалася в цьому озері за три десятки років, адже якщо воно буде з’єднане з морем, вода швидко стане солоною та прісноводна флора та фауна в озері загинуть. Озеро Сасик перетворилося на зону протистояння тих, хто хоче видобувати в озері прісноводну рибу та не зацікавлений у його поверненні до природного стану, та екологів. Насамперед це керівники Національного природного парку “Тузлівські лимани” Ірина Вихристюк та Іван Русєв, які багато років відстоюють ідею роздамбування колишнього лиману. Вони й стали героями нового фільму Андреа Одежинська.

Імітація бурхливої діяльності

Не можна сказати, що українська влада всі ці роки байдуже дивилася на проблему Сасика. Ще у 2009 р. Одеська обласна рада прийняла рішення № 615/А-2009 – 420/ 2009-ОР щодо створення робочої групи з розробки та реалізації проєкту “Відновлення екосистеми морського лиману Сасик шляхом будівництва з’єднувальних ”, виділені гроші на розробку техніко-економічного обґрунтування роздамбування.

Кабінет Міністрів України Постановою №757 від 18 серпня 2010 р. створив Міжвідомчу комісію з розв’язання питання доцільності та наслідків ліквідації греблі на озері. Сасик. В рамках проєкту “Аладін” визначені потенційні інвестиційні джерела для створення туристичного комплексу на базі Сасика.

Але нічого із запланованого не виконали.

Ще одну спробу одеська влада зробила 2015 року – депутати Одеської обласної ради ухвалили рішення «Про відновлення екосистеми морського лиману Сасик та реабілітацію прилеглої території». На розробку всього комплексу робіт із роздамбування водоймища «шляхом будівництва сполучного каналу Сасик-Чорне море» Одеської обласної адміністрації дали час до 31 травня 2016 року. Але лише провели міжвідомчу нараду, та й ту – за …чотири роки.

Всі ці безпорадні потуги влади повернути Сасику його природний стан нагадують багаторічні спроби одеської влади врятувати Куяльник. Розробка програм, проведення нарад та інша імітація бурхливої діяльності закінчилося порушенням кримінальної справи щодо чиновників, які своєю бездіяльністю завдали Куяльницькому лиману непоправної шкоди.

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

Email: zeleniy.list1@gmail.com 
Тел:  +38 098 444 94 49