Нацпарк “Тузлівські лимани” виграв суд проти Білгород-Дністровської районної ради, захистив свою територію від “дерібана”

П’ятий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Татарбунарської районної ради по розширення меж села Приморське (зараз село знаходиться на території Білгород-Дністровського району, тому одним з відповідачів була Білгород-Дністровська районна рада). В цьому документі особо цінні землі Національного природного парку «Тузлівські лимани» були включені в межі населеного пункту.

Чому такі рішення місцевої влади – загроза довкіллю України

Рішенням Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р. був затверджений проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське. Внаслідок цього рішення площу території села було формально збільшено у 2 рази – з 495,8593 га до 1101,2074 га. У розширення меж потрапили, зокрема, землі державної власності, що знаходяться на території Національного природного парку «Тузлівські лимани»: акваторії лиману Малий Сасик, частини території Піщаного пересипу (29-31 км), ділянки прибережної захисної смуги лиману Малий Сасик біля курортної зони Расєйка.
Частина цих територій входить до водно-болотних угідь міжнародного значення та знаходяться під захистом Рамсарської конвенції. Територія Парку також входить в Смарагдову мережу Європи, захищену Бернською конвенцією, і має міжнародний природоохоронний статус.

Піщаний пересип. Фото НПП “Тузлівські лимани”

Але прогалини в законодавстві дозволяють місцевим громадам включати до складу своїх населених пунктів особливо цінні землі без погодження з боку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, без врахування охоронного статусу земель та особливостей їх захисту і використання.

– Наслідком таких дій місцевої влади може бути збільшення антропогенного навантаження на особливо цінні землі Нацпарку «Тузлівські лимани», – вважає адвокат Максим Попов, який захищає в суді права Нацпарку. – Тобто формально на таких землях залишився б парк, а по факту – наприклад, була б присадибна забудова, де у море та лимани зливаються стоки, де переорані водно-болотні угіддя, які знаходяться під захистом міжнародних конвенцій. Шлях для мігруючих птахів, який раніше там був, місця для їхнього гніздування – все це в результаті таких дій може бути знищено.

Пелікани в Нацпарку “Тузлівські лимани”. фото Івана Русева

Це також може створити прецедент для інших місцевих рад в інших регіонах України. Аналогічні тенденції кілька років до повномасштабного вторгнення росії в Україну спостерігались у багатьох об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, в Херсонській області.

Адміністративне судочинство – на заваді зловживанням місцевої влади

Те, що наслідком розширення села стане серйозне збільшення антропогенного навантаження на довкілля Нацпарку, влада села Приморське підтвердила вже за три місяці після розширення меж. 09.10.2020 р. Приморська сільська рада надала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ “Рибацька Гавань” для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту саме на Піщаному пересипі. Ліквідувати загрозу появи на особо цінних землях пересипу чергової бази відпочинку допомагає адміністративне судочинство.
Перша інстанція, Одеський окружний адміністративний суд, залишив без задоволення позов Одеської обласної прокуратури (НПП “Тузлівські лимани” виступив третьою особою на стороні позивача) про скасування цього рішення Приморської сільської ради. Але 29.09.2021 р. П’ятий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури, рішення Одеського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нове рішення: позов прокуратури задовольнити, рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 797-VII від 09.10.2020 року скасувати. Наразі слово за Верховним судом, де за касаційною заявою Лиманській сільської ради відкрито провадження.

В П’ятому апеляційному адміністративному суді завершився й розгляд позову Нацпарку «Тузлівські лимани», який оскаржував рішення Татарбунарської районної ради по розширенню меж с. Приморське, бо вважав:

  1. Землі державної власності за рішенням Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р. увійшли в межі села Приморське без відповідної правової підстави.
  2. Рішення було прийняте без дотримання процедури, передбаченої Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”.
  3. Було також порушено ст. 46 Закону України “Про землеустрій”.
  4. При прийнятті рішення було порушено Регламент роботи Татарбунарської районної ради Одеської області.

В цій справі перша інстанція також відмовила в задоволенні позову. Щоб скасовувати це рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 р., Нацпарк та Одеська обласна прокуратура (тут вона виступила третьою стороною на боці позивача) подали апеляційні скарги до П’ятого апеляційного адміністративного суду.
17 березня колегія 2023 року суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду задовольнила апеляційні скарги Нацпарку та прокуратури та скасувала рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 р. Суд також прийняв постанову, якою задовольнив позовні вимоги Нацпарку та прокуратури до Татарбунарської та Білгород-Дністровської районних рад, визнав протиправним та скасував рішення Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р. по затвердженню проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське.

Чому рішення Татарбунарської райради незаконне

Апеляційний суд підійшов до розгляду цієї справи неформально. Про це свідчить, наприклад, такий факт: на першому засіданні в вересні 2022 року судова колегія за власною ініціативою вирішила витребувати у Міністерства юстиції та Державного кадастру графічні матеріали щодо села Приморське до прийняття оскаржуваного рішення та після нього, а також інформацію про те, чи було зареєстроване право територіальної громади села Приморське на цю землю.
Також судом детально проаналізовано усі доводи позивачів та відповідачів, а при ухваленні рішення використано не лише українське, а й міжнародне законодавство, зокрема, практика ЄСПЛ та Орхуська конвенція.

Наприклад, колегія суддів не взяла до уваги аргументи відповідача – Білгород-Дністровської районної ради – стосовно того, що земельна ділянка площею 25843 га не знаходиться у Нацпарку “Тузлівські лимани” ні у власності, ні у користуванні, тому права Нацпарку не порушені й він не мав підстав звертатись до суду. В обґрунтування заперечень відповідач послався на Указ Президента України №1/2010 “Про створення національного природного парку «Тузловські лимани»”. Згідно з Указом, до території Парку включено 27865 га земель державної власності, а саме: 2022 га земель запасу (у тому числі 316,831 га земель піщаної коси Чорного моря та 1705,169 га земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей та Бурнас), що надаються парку в постійне користування, і 25843 га земель (у тому числі 3233,18 га земель запасу), 541 га земель, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Саратське лісове господарство», 21186,03 га земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей, Бурнас, а також лимани Солоне, Хаджидер, Карачаус, Будури, Мартаза, Магалевське, Малий Сасик, Джантшейське) та 882,79 га прилеглої акваторії Чорного моря шириною 200 м, протяжністю 44,14 км), що включаються до складу парку без вилучення.

Відповідач вважає, що Указ та наступні рішення Одеської обласної державної адміністрації надали Нацпарку виключно право користування земельною ділянкою площею 2022 га, але не всією землею площею 27865 га.
Щоб спростувати це твердження, судова колегія детально проаналізувала Земельний Кодекс України, Закон України “Про природно-заповідний фонд”, а також Орхуську конвенцію. Колегія наголосила на тому, що відповідно до Орхуської конвенції громадськість має право оспорювати порушене національне законодавство у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих конвенцією. До національного законодавства стосовно довкілля судді віднесли приписи нормативно-правових актів щодо утримання диких тварин в неволі чи в напіввільних умовах.

Також, на думку суддів, рішення з розширення меж села Приморське безумовно підлягало стратегічної екологічної оцінке – як документ державного планування та містобудування, але Татарбунарська районна рада цього не зробила. Рішення було прийняте без урахування інтересів як власника державних земель, так і Нацпарку, який був створений та наділений Державою Україна повноваженнями та функціями по управлінню наданими землями та здійснення на цій території правоохоронної діяльності.
Крім того, колегія прийшла до висновку, що у Татарбунарської районної ради не було повноважень та підстав розпоряджатись державним майном. Апеляційний суд вважає районну раду “неналежним суб’єктом” для прийняття такого рішення.
Тому, за висновком суду, рішення про збільшення меж села Приморське прийняте Татарбунарською районною радою не на підставі Законів України, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначений Конституцією та Законами України, воно необгрунтовано, не пропорційно, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішень, у зв’язку з чим не может вважатись законним та підлягає скасуванню.

На жаль, держава в особі Одеської обласної державної адміністрації, яка формально проходила в цих двох стратегічних справах як третя особа, ніяк свою позицію не визначила, її представники в суді відмовчувалась, ніби їх не цікавить доля особливо цінних територій. Це не дивно, бо між керівництвом Одеської ОДА та керівництвом Нацпарку “Тузлівські лимани” існує серйозний конфлікт. Директорка Нацпарку Ірина Вихристюк та її заступник Іван Русєв разом зі співробітниками парку протистоять корумпованим обласним та районним чиновникам, які багато років “кришують” браконьєрів або безпосередньо беруть участь у тіньовому розподілі найціннішого ресурсу Причорномор’я – землі.
Тетяна Герасимова.

________________________________________________________________________________________________________________

Статтю підготовлено в рамках проєкту «Удосконалення практики інституційного забезпечення та правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузловські лимани» за підтримкою фонду MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

Email: zeleniy.list1@gmail.com 
Тел:  +38 098 444 94 49