Те, що сталося у Керченській протоці 15 грудня 2024 року, може стати причиною найбільшої екологічної катастрофи у Чорному морі останніх десятиріч. Внаслідок аварії двох російських танкерів у море ймовірно вилилось понад 8000 тонн мазуту. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оцінює збитки екосистемі Чорного моря через витік мазуту внаслідок аварії російських танкерів в Керченській протоці у понад $14 млрд.
Перебіг подій
15 грудня в Чорному морі біля мису Такіль у південній частині Керченської протоки танкер «Волгонефть-212» з вантажем мазуту розламало хвилями. Неподалік зазнав аварії ще один танкер з мазутом – «Волгонефть-239». Під впливом хвиль судно теж переломилось, його корма сдрейфувала до берега в район мису Панагія і сіло на ґрунт за 80 м від берегової лінії.
Надзвичайна подія відбулася в штормових умовах, при швидкості вітру до 24 м/с та хвилі близько 3 м.
Місце катастрофи. Карта опублікована на фб-сторінці керівника проєкту в “Інституті Чорноморських стратегічних досліджень”, головного редактора порталу Black Sea News Андрія Клименко
Два судна перевозили загалом понад 8 тис. тонн мазуту.
Танкери, які зазнали краху, проєктувалися як річкові судна з можливістю виходу в прибережні морські води за тихої погоди. Взимку вони взагалі не мали перебувати в морі. “Волгонефть” – це нафтоналивні танкери класу “річка – море”. Це наймасовіша серія танкерів такого класу в СРСР та сучасній росії. Судна призначені для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів. З відкритих джерел відомо, що танкери типу «Волгонефть» – це великі однопалубні двогвинтові наливні судна. Вони мають подвійні борт та дно, машинне відділення та надбудову в кормовій частині.
Довжина “Волгонефті-212” становить 136 м, ширина – 16 м. Довжина “Волгонефті-239” – 132 м, ширина – 17 м.
Фото – фб-сторінка Андрія Клименко
Танкери були випущені із заводу у 1969 та 1973 роках, але для сучасного використання їх перепроєктували, вирізавши середню частину. Саме по цих зварних швах і вдарила хвиля, танкери буквально розвалилися на дві частини.
Скільки мазуту потрапило до морської води – досі невідомо. Cудячи з тих відео, які викладають у соцмережах мешканці прибережних населених пунктів у Краснодарському краї, нафтопродуктів потрапило до моря дуже багато. Вже зрозуміло, що це не просто епізод,. Підрив росіянами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року та спустошення Каховського водосховища нанесли екосистемі дуже серйозну шкоду, і про всі наслідки ми досі не здогадуємось. Но, схоже, 15.12.2024 може стати для Чорного моря датой, коли злочинна російська влада підірвала у Чорному морі справжню екобомбу.
Катастрофічні наслідки для екосистеми Чорного моря
З перших часів керівники російських ведомств намагаються всіляко приховати наслідки екологічної катастрофи у Чорному морі. російське федеральне агентство морського і річкового транспорту на своїй офіційній сторінці вконтакті стверджує, що витік нафтопродуктів стався частково.
голова російського мінприроди олександр козлов, який здійснив обліт району катастрофи на гвинтокрилі, теж заспокоює росіян, що, мовляв, частина мазуту залишається всередині танкерів, а в результаті обльоту жодних плям на поверхні моря не виявили.
Але відео з гелікоптера знято співробітниками мінприроди таким чином, що не видно відблиску або заломлення світла від масляних плям. Однак, якщо уважно придивитися, можна помітити ефект заспокоєння хвиль біля корпусу затонулого судна за вектором напрямку вітру. Це велика пляма мазуту, що виливається з середини танкера. А рештки судна «Волгонефть-239», які викинуло на берег у районі мису Панагія, зняті з боку корми таким чином, щоб відсутність носової частини танкера не впадала в око. Як при цьому вміст навпіл розірваних танків може зберегтися в ємності, не зрозуміло.
Водночас жителі Краснодарського краю публікують у соцмережах багато фото та відео великих розливів мазуту на узбережжі. Жителі Темрюкського району почали знаходити на березі Чорного моря вимазаних у мазуті птахів.
Станом на вечір 17 грудня єкологічна катастрофа вже торкнулася як мінімум 60 км чорноморського узбережжя Краснодарського краю. Мешканці північної околиці Анапі скаржаться на запах газу та нафти, що викликає блювоту та сльози.
Такий розвиток подій, те, що після виливу поверхневий мазут попливе на південну сторону Таманського півострова, у бік Бугазької коси та міста Анапи Краснодарського краю, перебачив в день катастрофи еколог, голова ГО “Зелений лист” Владислав Балінський. Такого висновку він дійшов, проаналізувавши геолокацію аварії та дані про силу й напрямок вітру.
Також Балінський порівняв нинішні події з подібною катастрофою, яка сталася в районі Керченської протоки 11 листопада 2007 року — тоді російське судно “Волгонефть 139” так само розкололося навпіл і затонуло, розливши до Чорного моря мазут. “Російські джерела стверджують, що внаслідок аварії “Волгонефть 139” у море було вилито близько трьох тисяч тонн мазуту. Чиновники РФ назвали збитки від розливу мазуту – 250 мільйонів доларів, хоча українські та міжнародні екологи стверджували, що реальний збиток щонайменше вдесятеро вищий! У таманській затоці тоді загинули десятки тисяч птахів, знищені сотні тонн гідробіонтів, десятки кілометрів узбережжя по обидва боки Керченської протоки забруднено мазутом, – нагадує еколог.
Сьогодні, на його думку, ситуація значно серйозніша, ніж у 2007 році. З начно вища кількість мазуту, що могла потрапити в море, значно нижча (7-10 градусів Цельсія) температура води, значно більша відстань до узбережжя за напрямком вітру. А це означає, що більша частина мазуту опиниться у вигляді згустків на дні. Ці згустки з підвищенням температури спливатимуть на поверхню у вигляді райдужної жирної плівки, буде вбивати морських птахів, риб й інших мешканців моря.
“Ця екокатастрофа стане черговим негативним і суттєво вагомими додатком до поступової загибелі життя у Чорному морі, тому що витік мазуту матиме катастрофічні наслідки для великої частині морської екосистеми і всіх живих організмів через токсичний вплив нафтопродуктів, – написав у своєму фейсбуці начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани», доктор біологічних наук Іван Русєв.
За інформацією Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ), яку він надав Міндовкілля України, витік мазуту матиме катастрофічні наслідки для морської екосистеми, зокрема загибель планктону, отруєння риб, морських птахів та інших живих організмів через токсичний вплив нафтопродуктів; забруднення донних відкладень та прибережних зон, що є середовищем існування багатьох видів морської флори і фауни; порушення харчових ланцюгів, що призведе до довгострокових змін у біорізноманітті регіону. Деякі постраждалі види можуть потребувати десятиліть для відновлення.
Чи загрожуює мазут чорноморському узбережжю України?
Зараз Міндовкілля та УкрНЦЕМ змоделювали подальший шлях розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі. Це моделювання показало, що мазутна пляма залишиться у зоні прибережної смуги Краснодарського краю, тому що забруднення стало стійким.
Однак уже наступного дня після аварії 16.12.2024 мазут викинуло на берег Азовського моря в тимчасово окупованому курортному селищі Кирилівка Запорізької області.
На відео в Telegram-каналі Supernova+ можна побачити, що берегова лінія рясно всіяна темними шматочками, схожими на каміння. Автор відео підпалює пальником те, що море викинуло на берег, і “каміння” перетворюються на темну рідину, що горить.
Може здивувати така разюча відмінність картин забруднення (плями на поверхні і “камінчики” на березі). Також, на перший погляд незрозуміло, яким чином нафтопродукти фактично з одного джерела могли опинитися так далеко один від одного. Балінський пояснює це тим, що температура води в мілководному Азовському морі зараз значно нижча (більш ніж на 5 С), ніж у Чорному морі. В перші години після аварії потужний південний вітер був спрямований безпосередньо в бік Керченської протоки.
Частину поверхневого мазуту у вигляді масивних плям у перші години аварії було закинуто в Керченську протоку. Далі мазут просувався за вектором вітру через акваторію Азовського моря. Великі плями дробилися на дрібніші й, охолоджуючись, застигали, зберігаючи позитивну або нейтральну плавучість. Це пояснює природу “мазутних камінчиків” у Кирилівці. Скільки при цьому мазуту опустилося на дно, поки невідомо. Також, дуже мало інформації з приводу інших ознак забруднення Азовського узбережжя. Очевидно що вони є, і це відкриється в крайньому випадку вже після підвищення температури води.
Дуже погано, що російські окупанти не вжили жодних дій щодо фіксації половинок затонулого “Волгонефть 212”. Зміна напрямку вітру в ніч з 18 на 19 грудня може призвести до зміни положення корпусів танкерів і додаткового забруднення акваторії. У цьому випадку плями мазуту будуть зміщуватися за вектором вітру в бік Азовського моря і в бік східного та південного узбережжя Керченського півострова.
Свідченням того, що мазут опинився на березі окупованого Азовського моря, може бути комент під постом Івана Русєва Дмитра Воловика, співробітника Приазовського національного природного парку, розташованого уздовж узбережжя Азовського моря: «Пляма нафтопродуктів досягла узбережжя Азовського моря, охопивши понад 27 км узбережжя (ширина до 3 м). Залишки мазуту у вигляді застиглих фрагментів покрили берегову лінію, а пляма на водній поверхні поширилася значною площею, що поки не оцінено».