ГО “Зелений лист” продовжує писати “Хроніки війни”, розповідаючи історії тих, хто бачив війну власними очима. На цей раз героїня нашої статті — переселенка з Донецької області, яка під щільним вогнем рашистських військ.

Жінка переїхала в Одесу разом з двома дітьми у квітні.

Нагадуємо, ми пишемо наші історії тою мовою, якою з нами розмовляють наші герої.

За словами жінки, лінія вогню дуже близько до її міста. Через постійні обстріли діти дуже нервували:

– Мы терпели, думали, что успокоится. Но сейчас, по-моему, вся страна терпит, все в ожидании чуда. Я вроде живу в небольшом городе, но у нас все было прекрасно до войны.

Переселенка зазначає, що покинути домівку й поїхати в нікуди досить складно, адже важко знайти доступне житло та роботу. За її словами, на заході України оренда квартир заоблачна, крім того, переселенці часто стикаються зі зневажливим ставленням до себе. Перший час допомагає гуманітарна допомога — їжа, посуд, одіяла, бо родина виїхала, захопивши лише особисті речі.

Але важко без роботи.

– Знакомые поехали, кто куда — кто в Польшу поехал, кто в Болгарию. И всем тяжело, потому что денежный вопрос никто не решает. Как можно жить? У кого-то есть сбережения, а у кого-то нет. Заграницу я не рассматривала. Мне там делать нечего. Что я там буду делать? Здесь я вышла на улицу, и я понимаю каждого. У меня не тот возраст, чтобы переучиваться. Я никогда не рассматривала этот вариант и никогда не хотела. 

Сподіваємось, найближчим часом Збройні сили України зможуть вигнати окупаційні війська росії з усієї території нашої країни, звільнивши від загарбників кожне місто та селище. А переселенці повернуться нарешті додому.