Стартував проєкт TuzlyResilience: громади та екологи об’єднуються для стійкості узбережжя Тузлівських лиманів

1 жовтня 2026 року в Будапешті відбулася перша зустріч учасників проєктів, профінансованих у межах європейської ініціативи SoS2LearnDBS. На ній було презентовано новий український проєкт TuzlyResilience, який протягом 30 місяців працюватиме над підвищенням стійкості узбережжя Національного природного парку «Тузлівські лимани» та прилеглих громад.

Проєкт SoS2LearnDBS фінансується Європейським Союзом.

Що передбачає TuzlyResilience?

Проєкт поєднує моніторинг берегових процесів, природоорієнтований захист від ерозії, запобігання забрудненню, керовану рекреацію та активну участь місцевих громад у прийнятті рішень. Зокрема, буде створено систему моніторингу з 5 референтними та 10 фототочками, протестовано еко-буни на пріоритетних ерозійних ділянках, запроваджено систему «Чистий сезон» і протокол реагування на нафтові забруднення. На трьох пілотних локаціях – у районі Тузлів/озера Бурнас, Лебедівки та Солпрому – будуть продемонстровані підходи до сумісної з охороною природи рекреації.

Карта території проєкту TuzlyResilience
Карта території реалізації проєкту TuzlyResilience. Сторінка презентації

Особливість TuzlyResilience – громада стає не лише учасником, а співтворцем рішень. Місцеві мешканці братимуть участь у моніторингу стану узбережжя, природоохоронних заходах та визначенні правил використання пілотних рекреаційних локацій.

Проєкт реалізує консорціум із п’яти українських організацій на чолі з НЕЦУ: НПП «Тузлівські лимани», ГО «Відродження природної спадщини», БФ «Стежка додому», Фінансовий відділ Тузлівської сільської ради.

Слайд із партнерами консорціуму TuzlyResilience
Партнери проєкту TuzlyResilience. Сторінка презентації

Презентував проєкт керівник ГО «Відродження природної спадщини» Іван Русєв. Він наголосив, що Тузлівські лимани — унікальна лагунна екосистема з високим біорізноманіттям, важлива для птахів, зокрема пеліканів і рожевих фламінго. Водночас територія стикається з ерозією узбережжя, морським сміттям та потребою в безпечнішому й відповідальнішому використанні природної території відвідувачами.

Іван Русєв під час презентації проєкту в Будапешті
Іван Русєв презентує проєкт TuzlyResilience у Будапешті. Фото Владислава Балінського

Основою підходу в проєкті TuzlyResilience є послідовність: базові дані → спільне рішення → пілотна дія → повторна перевірка → тиражування. Таким чином, проєкт має не лише реалізувати окремі природоохоронні заходи, а й сформувати відтворювану модель управління узбережжям, яку можна застосовувати й на інших територіях.

У перші шість місяців передбачені запуск проєкту та заходи безпеки, організація доступу до території, створення базових точок моніторингу, спільне проєктування еко-бун, проведення «Чистого сезону» та перший аналіз результатів.

Екологічні буни на узбережжі в селі Тузли
Еталонний приклад довготривалого природоорієнтованого захисту узбережжя в селі Тузли: буни екологічного типу, споруджені з доступних на місці біоматеріалів поблизу церкви XIX століття. Ця конструкція функціонує вже майже десятиліття, сприяючи накопиченню седиментів і природному формуванню пляжу; вона є локальним практичним підтвердженням доцільності спеціально розробленого для цієї ділянки підходу із застосуванням еко-бун, який у межах TuzlyResilience буде спроєктовано, піддано моніторингу та відтворено на інших ділянках. Фото – Іван Русєв, facebook

SoS2LearnDBS: як громади Дунаю та Чорного моря стають учасниками відновлення водних екосистем

TuzlyResilience реалізується в межах проєкту SoS2LearnDBS (Source to Sea: Leveraging Community Knowledge and Action for Restoring the Danube River Basin and the Black Sea Region), спрямованого на відновлення водних екосистем басейну Дунаю та Чорноморського регіону із залученням місцевих громад. Загальний бюджет проєкту становить 12,5 млн євро. SoS2LearnDBS фінансується Європейським Союзом у межах програми Horizon Europe та пов’язаний із Місією ЄС «Відновити наші океани та води» (Restore Our Ocean and Waters).

Дунай є однією з головних річкових систем Європи, що впливає на стан Чорного моря. Разом із водою з басейну до моря надходять забруднювальні речовини, зокрема від сільського господарства, міст і промисловості. Це створює транскордонні екологічні проблеми та впливає на стан водних екосистем і біорізноманіття.

Тому SoS2LearnDBS розглядає басейн Дунаю і Чорне море як взаємопов’язану систему – від верхів’їв річки до морського узбережжя.

Головна ідея SoS2LearnDBS виходить із того, що відновлення водних екосистем потребує не лише наукових досліджень і технічних рішень. Важливу роль відіграють люди та організації, які щодня живуть і працюють на цих територіях.

Тому проєкт допомагає громадам отримувати знання та навички для роботи з водними екосистемами; брати участь у визначенні екологічних проблем і пріоритетів; спільно розробляти та реалізовувати практичні рішення; отримувати фінансову й технічну підтримку; оцінювати результати своїх дій; поширювати успішні рішення на інші території.

Таким чином, громада розглядається не лише як отримувач інформації чи учасник консультацій, а як один із суб’єктів відновлення.

Для Чорноморського регіону це особливо важливо, оскільки екологічні проблеми не обмежуються адміністративними кордонами. Стан річкових басейнів, дельт, лиманів і морського узбережжя пов’язаний між собою, а ефективність багатьох природоохоронних заходів залежить від участі місцевих громад та органів влади.

Саме тому SoS2LearnDBS прагне створити не окремі несистемні пілоти, а мережу місцевих дій, які можна перевіряти, вдосконалювати, поширювати та включати до довгострокових стратегій відновлення водних екосистем.

Одним із ключових інструментів SoS2LearnDBS є каскадне фінансування (Financial Support to Third Parties, FSTP). Через відкриті конкурси надається фінансова та технічна підтримка місцевим ініціативам, у яких громади та організації самі беруть участь у визначенні екологічних проблем, розробленні та реалізації рішень. У межах цієї системи реалізуються Community-Led Actions (CLed) – практичні проєкти, очолювані місцевими учасниками, а також Transition Agendas (TAg) – дорожні карти для довгострокових змін у сфері управління водними екосистемами.

SoS2LearnDBS розпочався у вересні 2025 року. Перший етап був зосереджений на розгортанні проєкту, підготовці та проведенні конкурсів для місцевих ініціатив. У 2026 році після відбору та укладання угод розпочалася реалізація Community-Led Actions – практичних проєктів, серед яких і український TuzlyResilience.

Банер із логотипами SoS2LearnDBS та ЄС
Логотипи SoS2LearnDBS та Європейського Союзу на інформаційному банері про фінансування проєкту.

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Leave a Reply

         Онлайн-медіа “Зелений лист”, ідентифікатор     медіа R40-03818,місто Одеса, вул.Європейська, 77

                                             Email: zeleniy.list1@gmail.com 
                                           Тел:  +38 098 444 94 49