Повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави 24 лютого 2022 року принесло на нашу землю численні вбивства цивільних, руйнування соціальної інфраструктури, житлових та приватних будинків, забруднення навколишнього середовища.

Російські військові порушили всі конвенції з ведення бойових дій, прийняті міжнародною спільнотою. Зокрема вони скоїли воєнні злочини, вбиваючи, катуючи та ґвалтуючи цивільних. Такі випадки вже зафіксовані в Бучі, Гостомелі, Ворзелі, Ірпіні, Бородянці й інших місцях України.

Крім того, російська армія використовувала заборонені види озброєння, зокрема проти цивільних, а численні ракетні обстріли й вибухи завдали значну шкоду довкіллю. 

І ці злочини безсумнівно будуть розслідувані міжнародним судом, а країна-агресор понесе покарання. Кожен громадянин України, який став або жертвою незаконних дій окупантів, або ж свідком, може зафіксувати злочини російських військових на відео, передати ці докази до відповідних органів і таким чином долучитися до процесу притягнення рф до відповідальності.

Але дуже важливо правильно збирати ці докази. ГО «Зелений лист» зібрав усі поради.

На росію очікує трибунал?

З перших днів повномасштабного вторгнення росії, яке супроводжувалось масовими вбивствами цивільних, зокрема внаслідок хаотичних обстрілів житлових будинків, дитячих садочків, шкіл і лікарень, постало питання про необхідність розгляду дій країни-агресора Міжнародним судом. Напевно переламним моментом став авіаналіт на пологовий будинок і драматичний театр, де переховувались цивільні, в тому числі діти, в Маріуполі. Пізніше шоком для українців і міжнародної спільноти стали масові вбивства цивільних, катування і зґвалтування в містах Київської області, які декілька тижнів перебували під окупацією російських військових.

Наразі сумнівів про розгляд дій рф в Україні Міжнародним судом ні в кого немає. Більш того, скоріш за все, агресію росії щодо нашої держави буде розглядати спеціально створений Міжнародний трибунал.

Зазначимо, Міжнародний суд  — це головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договорами і конвенціями. Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про прикордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні копалини та інші спірні питання. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання.

Наразі Міжнародний суд уже розглядає одну справу України проти російської федерації, яка пов’язана з агресивними діями рф з 2014 року. Так, 16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення росії до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед скоєних російськими бойовиками актів тероризму на території України були згадані збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17, обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.

Однак після повномасштабного вторгнення дії російських військових, цілком вірогідно, буде розглядати навіть не Міжнародний суд, а Міжнародний трибунал, створений для вирішення конфліктів між державами. Наприклад, саме Міжнародний трибунал у Нюрнберзі досліджував дії колишніх керівників гітлерівської Німеччини під час Другої світової війни.

І кожен з нас може допомогти зібрати докази для цього процесу.

Збір доказів стартував

Ще 3 березня стало відомо про збір доказів воєнних злочинів рф прокуратурою Міжнародного кримінального суду Гааги.

Як зазначає «Ліга.Закон», воєнний злочин – це порушення законів та звичаїв війни. Воєнні злочини належать до сфери виключно міжнародного кримінального права.

Загальний перелік воєнних злочинів закріплений у Статуті Міжнародного кримінального суду. Так званий Римський статут.

Українське законодавство не містить визначення поняття «воєнний злочин». Попри відсутність законодавчого визначення воєнних злочинів, деякі з тих, що передбачені ККУ, є саме воєнними, а не військовими, злочинами, а саме:

· мародерство (стаття 432 ККУ);

· насильство над населенням у районі воєнних дій (стаття 433 ККУ);

· погане поводження з військовополоненими (стаття 434 ККУ);

· незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними (стаття 435 ККУ).

Слід додати, що руйнування житлової та соціальної інфраструктури внаслідок обстрілів, вбивства мирних жителів, катування також є воєнними злочинами.

Докази російської агресії збираються на єдиній загальнодержавній платформі https://warcrimes.gov.ua/ (Офіс Генерального прокурора).

Також можна надіслати докази на адресу офісу головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана – otp.informationdesk@icc-cpi.int.

Крім того, державна екоінспекція створила Штаб з фіксації екозлочинів. Повідомити про екозлочин, який також буде предметом розслідування, зокрема міжнародними інстанціями, можна через спеціально створений EcoShkodaBot.

Інформацію й докази про злочини проти культурної спадщини, вчинених російськими окупаційними військами на території України, збирає також Міністерство культури та інформаційної політики.

Фіксуємо докази правильно

«Детектор медіа», аналізуючи посібник «Відео як доказ», надав рекомендації, як правильно знімати, щоб відео можна було долучити в якості доказу в суді.

Де і коли?

1. Перевірити, чи на камері або мобільному телефоні виставлені правильні дата, час і GPS-координати для запису цифрових метаданих.

2. Наговорити на камеру дату, час і місце.

3. Можна написати час, дату і місце зйомки на папірці і потримати його перед камерою протягом 10 секунд. Або зняти будь-що, що вказує на дату, час і розташування (годинник, першу сторінку газети, дорожні знаки, орієнтири чи географічні прикмети).

Хто знімає?

Наговорити на камеру або записати на папері чи в телефоні імена і контакти:

1. Хто це зняв?

2. Хто був поряд і зможе дати свідчення, що відбулося?

Як знімати, щоб відео містило максимальну кількість доказової бази? (Акцент до наступних порад – якщо є час, можливість і якщо це безпечно!)

1. Знімати злочин одним кадром – без пауз. Якщо зупинили зйомку, а злочин продовжився, то починати кожен фрагмент на тому місці, куди вказувала камера, коли ви знімали попередній кадр. Іншими словами, накладайте кадри один на одний.

2. Зробити дуже повільний 360-градусний огляд для пояснення контексту і розуміння того, що відбувається поза кадром.

3. Зняти максимально широкі кадри з різних ракурсів.

4. Зняти кадри згори.

5. Крупні плани доказів, поранень, облич злочинців, зброї, розпізнавальних знаків, документів.

6. Середні плани, на яких буде зрозуміло розміщення доказів.

7. Тривалість кадрів має бути більшою за 10 секунд. Картинка має бути максимально стабільною, наскільки це можливо.

У статті використаний матеріал сайту https://zmina.info