Автор:редактор "Зеленый лист"
Бомжи как фактор городского благоустройства в Одессе
Ничем нельзя заменить бомжей в риторике лоббизма коммерциализации зеленых легких города. Бомжи незаменимы. Это неисчерпаемый ресурс для демагогии. И они намного лучше жалостливых спекуляций на мамочках, детках и инвалидах. Особенно, когда нужно спереть что-то по-настоящему ценное, желательно, окруженное памятниками архитектуры и истории, залезающее жирным коррупционным землеотводом на зеленую зону. Поверьте, что без бомжей провернуть такую аферу невозможно даже в Одессе.
Так случилось и в истории с застройкой Старобазарного сквера в центре Одессы, где, по сообщению одесских СМИ, планируют построить двухэтажный развлекательный детский центр площадью 200 квадратных метров.
Эскиз детского центра. Фото Думская
Под постами с вопросами: а где общественные слушания? где протокол? почему никто из экоактивистов и активных соседей Старобазарного на слушаниях не был? — понеслась: «Вы против стройки — не хотите, чтобы в сквере навели порядок — вам нравится бомжатник?» «Активисты, хватит делать из мухи слона. В городе кучу проблем, а вы занимаетесь ерундой. Смешно, честно. Проблемы в сквере нет, его благоустраивают, порадуйтесь за людей.» «Бомжи и шприцы! Ни травки ни кустика. Почему не быть детскому центру. Его назначение нужно контролировать. А сквер нужно улучшать. И оживлять.» «Сквер нуждается в благоустройстве. Помню как в детстве гуляли там, веселились. Сейчас без мужа туда не хожу, страшно кучу странных личность в виде бомжей которые спят на лавочке. Детей это пугает, детям негде играть.»
Это комментарии под критическими постами в фейсбуке по поводу строительства депутатом Одесского городского совета Иеремией двухэтажного детского центра в сквере. Орфография сохранена.
Одесситы помнят, что так же активно «фактор бомжей» использовался для коммерциализации территории Летнего театра, причем, некоторых, по их свидетельствам, туда отсылали сотрудники Приморского райотдела полиции со словами: «Идите в Летний, и там творите, что хотите», и затем, по количеству и характеру мусора, волонтеры видели, что этот мусор специально вываливали на убранные и озелененные ними участки.
А как пафосно обещали, что если сделать вход в зоопарк по территории бывшего кладбища и забрать кусок парка под автодорогу, то Преображенский будет избавлен от бомжей!
И бесполезно объяснять, что если бы коммерциализация и застройка общественных мест отдыха как-то влияли на количество бомжей и наркоманов, последних бы становилось меньше, а не больше. При этом, количество бомжей до и после любой стройки и благоустройства абсолютно не изменяется, потому что на самом деле, бездомные просто пользуются своим правом находиться, жить и умирать в общественных местах, в то время как мэр и прочие позволяют себе этого не видеть и не замечать. Но при формировании предпроектных заданий, например, на комплексную реконструкцию улиц, как само собой разумеющееся, не включают уличные скамейки — «чтобы не спали бомжи». В результате граждане туристы и одесситы не могут просто присесть и передохнуть, не заходя в кафе или не мостясь на остановках общественного транспорта. Не то, чтобы скамеек нет совсем, но их нет концептуально-муниципально. Потому что будут спать бомжи. У комментаторов, большая часть которых представлена пустыми аккаунтами, провал в осознании причин, почему, например, участок того же Старобазарного сквера стал еще более запущенным, чем остальная территория. А между тем, причин много:
1. Бездействие собственника выкупленного паркового строения. Собственник намеренно доводил его до разрушения, не ухаживал за прилегающей территорией и незаконно уничтожил три здоровых дерева при пособничестве чиновников городского Департамента экологии (только благодаря экспертизе пней, проведенной ГО «Зеленый лист», удалось остановить дальнейший экоцид и добиться штрафа).
2. Бездействие городских структур, которые были информированы о санитарном состоянии данного объекта и прилегающего участка сквера, отсутствие санкций и предписаний в отношении данного собственника, депутата горсовета.
3. Полное отсутствие адекватной городской политики в отношении бездомных. Активное использование темы бомжей в риторике и чиновников, и провластных СМИ для спекуляций в защите строительных афер. На этом хочется остановиться подробней. Задумайтесь, сколько в нашем городе бывших богаделен и ночлежек, построенных 150-200 лет назад, помещения которых до сих пор используют в качестве городского или военного имущества. Например, в комплексе богаделен вокруг Преображенского парка (ранее — Первое христианское кладбище) размещаются Киевский райотдел полиции и воинская часть. В роскошном Валиховском приюте сейчас располагается корпус инфекционной больницы. В здании богадельни на Леонтовича ,2 — военный глазной госпиталь. И так далее. Советская власть их приспособила под свои нужды, не связанные с благотворительностью, но и после развала СССР ни один городской голова Одессы не озаботился восстановлением этой неспроста созданной инфраструктуры, необходимость в которой никуда не испарилась и за счет игнора власти стала только острее и страшнее.
Отрадно, что эти здания эффективно используются, но неправильно то, что при имеющемся количестве бездомных и нищих не создаются приюты там, откуда бездомные никогда и никуда не денутся, а именно, около Привоза, рынков, вокзалов. В 19 веке строительство ночлежек, столовых, богаделен шло параллельно со строительством города. Потому что было не принято закрывать глаза на реальное положение вещей, когда в город ежедневно прибывали сотни людей, надеющихся найти тут работу и пропитание. Собственно, как и сейчас. В Одессе бомжи были, есть и будут, и власти, вместо того, чтобы, например, убирать скамейки (чтобы не спали бомжи) и устанавливать остановки транспорта с ужасными наклонными сиденьями (чтобы не лежали бомжи), должны учитывать реальное количество и районное устоявшееся расположение мест скопления бездомных, так сказать, их ареалы и точки притяжения. Это то, что учитывают волонтеры и общественные организации , которые кормят и опекают бездомных, понимая, что нужно идти к горе, а не наоборот. Для того, чтобы действительно проявлять заботу о мамочках и о детках.
Город должен взять под контроль реальную ситуацию с бездомными и перестать спекулировать и пугать ими обывателей, когда это выгодно для лоббирования очередного депутатского бизнеса. Для этого нужно открывать санитарные пункты, ночлежки, приюты в местах, где бездомные традиционно обретаются, используя пустующие городские помещения, полуподвалы, приводя их в порядок и передавая на баланс Департамента социальной политики вместо того, чтобы продавать за копейки своим друзьям и родственникам.
Прежде чем «благоустраивать» наши парки и скверы коммерческими проектами, я предлагаю чиновникам, ответственным за это, хорошенько благоустроить свои мозги и разуть глаза. Бомжи не исчезнут из Одессы, пока Одесса будет богатым и сытым городом. Ни у кого нет права и полномочий их куда-то выгнать. Бомжи — не сорняки, не амброзия, они будут пользоваться правом лежать у всех на глазах до тех пор, пока вы не предоставите им другие возможности. Улучшая городскую среду для всех, будьте добры позаботиться и о них, чтобы остальным гражданам не приходилось испытывать постоянные моральные страдания от созерцания результатов вашей бездеятельности.
Светлана Подпалая
Автор:редактор "Зеленый лист"
Климатические изменения всё чаще вызывают атмосферные аномалии и катаклизмы в Украине
Глобальные климатические изменения начали оказывать значительное влияние на развитие и жизнь Украины. По данным украинских климатологов, за последние 60 лет среднегодовая температура воздуха повысилась почти на 4 градуса. Это создает угрозу для сельского хозяйства, но также под угрозой оказывается здоровье жителей городов, где летом всё чаще и продолжительнее наблюдаются так называемые волны жары, когда воздух достигает несвойственных и критических высоких температур. Об этом в сообщил эколог Владислав Балинский.
– Владислав, расскажите, пожалуйста, что происходит с климатом в Украине.
– Во всем мире ускорилось изменение климата. В Украине климатические изменения происходят более интенсивно, чем в других регионах планеты. Это уже заметили украинские ученые, и эта тема – предмет определенных опасений.
В целом данные палеогляциологии и других наук указывают, что текущие изменения нехарактерны для Земли. Есть различные методы определения температуры в исторические и доисторические периоды Земли по радиоуглеродному анализу и ряду других параметров. Они показывают, что природные процессы меняются в пределах 1 градуса температуры воздуха в 1000 лет. По крайней мере за последние 100 тыс. лет.
Добавлю, что в Украине динамика повышения температуры воздуха превышает общемировую. До этого, с 1961 до 1990 годы, у нас уже произошли изменения на 1,8 градуса. А на период, с 1991 до 2020, эта норма снова повысилась на эту же цифру.
– Как эта смена климата меняет воздух в городе и может повлиять на здоровье людей?
– Вы, наверное, заметили, что в городе всегда температура выше, чем за городом. Причин здесь несколько. В первую очередь, это связано с тем, что в городе повсеместно используется твердое покрытие и теплоемкие материалы. Покрытие, например, асфальтовое, имеет темный цвет, поэтому коэффициент альбедо (коэффициент диффузного отражения, то есть отношение светового потока, рассеянного плоским элементом поверхности во всех направлениях, к потоку, падающему на этот элемент – прим.) у него очень низкий. Это значит, что асфальт плохо отражает солнечный свет и очень хорошо притягивает, и накапливает тепло. Во вторую очередь, конечно, это недостаточное количество растений на улицах города.
Для горожан волны жары значительно ухудшают качество и продолжительность жизни. Особенно это касается людей, входящих в группу риска.
В этой связи профильные государственные и муниципальные программы должны быть направлены на адаптацию городской среды к новым климатическим условиям. Органы местного самоуправления должны иметь стратегию зелёного строительства, должны распределять бюджет таким образом, чтобы уделять больше внимания озеленению территории. Озеленение городской среды позволяет сделать экстремальные условия менее опасными для жизни людей. Обратите внимание, что в парках и скверах летом не так жарко. Это из-за того, что деревья обладают свойством понижать температуру воздуха и регулировать его влажность за счёт испарения с поверхности листьев. Эти свойства растений широко используются в гидролесомелиорации.
– В каких регионах страны самые «тяжелое» лето?
– Это Одесская область. Тут в последние годы произошли резкие изменения температуры воздуха летом и уменьшение объема среднегодовых осадков. Я бы назвал это опустыниванием. Регион превращается из степной зоны на юге и лесостепной на севере в пустынную зону. Поэтому многие сельскохозяйственные культуры здесь возделывать просто невозможно, а система орошения разграблена. Реалии таковы, что сегодня наблюдаются пылевые бури и смерчи.
– А как обстоят дела с естественными осадками?
– Вместе с повышением температуры в Украине фиксируется значительное понижение количества годовых осадков. Все это приводит к серьезным последствиям для экономики. Если в прошлом веке можно было рассчитывать на естественные осадки при выращивании многих культур, то сейчас все иначе. В Киеве и Киевской области уменьшение влажности воздуха и почвы характеризуется многочисленными лесными пожарами, что влечет задымление и ухудшение качества воздуха. Поэтому все климатические изменения должны учитываться властью с точки зрения экономики и безопасности для граждан.
Говоря о глобальных климатических изменениях, мы должны понимать, что климатические зоны зависят от поясности и широтности. Но есть такое понятие как вертикальные климатические зоны. В горах, например, есть локальные зоны. Городская среда в зависимости от использования дорожного покрытия и высоты зданий может относиться к такой вертикальной локальной климатической зоне. И там температура воздуха летом на 3-5 градусов выше по сравнению с пригородом.
Если в городах высаживать деревья, то можно создать внутри климатической зоны буферные оазисы, которые бы повышали влажность и уменьшали температуру воздуха. Может создаваться пространство с тенью, где температура воздуха будет ниже. В местах, где есть газоны и деревья, температура может быть ниже на 10 градусов. Теперь сравните – +30 градусов или +40. Это большая разница для людей пенсионного возраста или детей.
Мы, экологи, говорим о том, что городская среда должна адаптироваться к высоким температурам, а это возможно за счет уменьшения твердого покрытия и увеличения количества газонов.
– Владислав, что должны сделать администрации городов, чтобы люди смогли более безопасно переносить жару?
Необходима стратегия по адаптации к климатическим изменениям. Она должна в себя включать ряд мер, составленных в порядке неотложности и реализуемости. Вот пример такой программы для населенных пунктов:
1.Стимулирование к использованию возобновляемых источников энергии и развитие зелёной энергетики и энергосберегающих технологий.
2.Планирование городской среды. Запрет на застройку рекреационных территорий и земель водного фонда. Запрет на так называемую уплотнительную застройку. Уменьшение площади твёрдого покрытия. Использования покрытия с более высоким показателем альбедо.
3.Контроль за удалением зелёных насаждений. Восстановительное озеленение улиц. Вертикальное озеленение. Расширение парковых зон и создание т.н. «зелёных коридоров» между парками и скверами. Увеличение площади заповедных территорий.
4.Строительство систем капельного полива.
5.Усовершенствование систем водоочистки для использования обратных вод в технических нуждах, в том числе для полива.
6.Раздельный сбор мусора. Мусоросортирующая линия. Мусоропереработка.
7.Дегазация существующих полигонов твердых бытовых отходов. Противопожарные меры на полигонах.
8.Контроль за соблюдением противопожарных норм, в том числе, на примыкающих сельскохозяйственных угодьях.
9.Сохранение и восстановление полезащитных лесополос на примыкающих с/х территориях, как эффективный способ борьбы с пылевыми бурями.
10.Контроль за соблюдением Водного кодекса. Борьба с распашкой пойм и прибрежных защитных полос на примыкающих с/х территориях.
11.Мониторинг качества воды и воздуха.
12.Развитие городского электротранспорта.
13.Стимуляция водителей к использованию электромобилей, автомобилей на газу и с малым объемом двигателя.
14.Пропаганда здорового образа жизни.
Автор:редактор "Зеленый лист"
Людина, яка формує зелене майбутнє Одеси
Як ми повідомляли, в 2019 -2020 рр. ГО «Зелений лист» здійснила проект «Зелена Одеса», в ході якого в Одесі було створено систему контролю за дотриманням екологічних прав громадян, висаджено понад 700 дерев на вулицях міста, проведені стратегічно важливі судові процеси, а в декількох з них, зокрема, про статус території Літнього театру — здобули перемогу. Фінансував проект Європейський Фонд Демократії (European endowment for democracy). Звіти про роботу за проектом і використання коштів донора можна побачити на сторінці Звіти. Нещодавно на сайті European endowment for democracy про цей проект і про «альтруїстичного оптимиста», голову ГО «Зелений лист» Владислава Балінського.
Разом зі своєю ГО «Зелений лист» колишній інженер-біохімік Владислав Балінський робить своє рідне місто більш дружнім до навколишнього середовища та його жителів.
«Колись в Одеському міському музеї з’явиться окремий стенд, присвячений Владиславу Балінському», – написав друг Балінського на його сторінці у Фейсбук, додавши: «Саме Владислав, безкорисливий оптиміст і борець за кожний квадратний метр для посадки дерев, робить наше місто зеленішим».
Пан Балінський, за освітою біохімік, є зайнятою людиною. Навіть під час розмови з EED він отримав кілька телефонних дзвінків зі шкіл та від інших колег-активістів, і всі вони потребували його поради. Одні дзвінки були від людей, які мали питання щодо посадки дерев, інші – від журналістів, які прагнули взяти в нього інтерв’ю щодо гострих екологічних проблем у місті.
Трансформація від інженера-біохіміка та бізнесмена до одного з найбільш відомих та шанованих громадських активістів у Одесі, неймовірно красивому місті на узбережжі Чорного моря, була непростою. Це місто називають українським Палермо, оскільки місцеві кримінальні угруповання, як кажуть, мають тісні стосунки з міськими чиновниками і мером міста, стосовно якого ведетья розслідування щодо можливих корупційних злочинів.
Поворотний пункт: Революція Гідності
Для Владислава Балінського ця трансформація почалася під час Революції Гідності, і особливо у травні 2014 року після пожежі у Будинку профспілок, що виникла в результаті насильницьких дій, спровокованих проросійськими активістами в Одесі, які намагались (безуспішно) встановити ще одну сепаратистську «народну республіку». Внаслідок цієї трагічної події, яку й досі російська пропаганда спотворює для зображення українського Майдану як “кривавого фашистського путчу”, загинули десятки людей.
Одним з перших кроків пана Балінського як громадського активіста стала підготовка звіту з аналізом технічних аспектів тієї трагічної пожежі. Цей звіт використовувався в якості доказу різними організаціями, включно з Європейським судом з прав людини і прокуратурою.
«У ті буремні дні я зрозумів, що не можу залишатись простим спостерігачем. Я відчував потребу більш активно залучитися до громадської діяльності, інакше вся та російська агресія і пропаганда могли перемогти в Україні та в моєму рідному місті», – пояснює Владислав. «Мої друзі воювали на фронті, і я постійно їм допомагав. Вони надихали мене на усвідомлення того, що всім нам треба боротися, щоб змінити Україну на краще».
Полем битви для Владислава став захист навколишнього середовища і боротьба проти незаконних забудов, та захист історичних пам’яток в Одесі. Він стверджує, що «вся ця корупція пов’язана з одними й тими ж проблемами – порушеннями законодавства, тобто всім тим, що також руйнує Україну зсередини».
Порятунок Французького бульвару
Найпершою громадською акцією ГО «Зелений лист», заснованої паном Балінським разом із кількома друзями, став захист історичного Французького бульвару, мальовничої вулиці, що славиться своїми алеями вікових дерев. У 2015 році міська влада мала план вирубати ті дерева та перетворити цю чудову знакову вулицю на шосе. «Ми зібрали тисячі підписів проти планів міської ради, але це не мало ефекту. Ми об’єдналися з істориками, професорами, інженерами, експертами, які писали статті про цей унікальний історичний бульвар. Ми почали організовувати публічні фотовиставки про Французький бульвар», – розповідає він.
Врешті-решт «Зелений лист» через соціальні мережі закликав місцевих жителів прийти на цю вулицю і посадити нові дерева на заміну старим, які було повалено. Прийшло понад 500 людей, і вони посадили 220 нових дерев.
Організація, яка контролює діяльність місцевої влади
Ця найперша, але успішна громадська акція дала новий поштовх роботі молодої громадської організації.
Окрім висадки дерев у громадських місцях, вони вирішили розширити свою діяльність, включивши моніторинг використання та можливих розкрадань бюджетних коштів, виділених на будівництво доріг, поліпшення міської інфраструктури, покращення пожежної безпеки в громадських будівлях і проведення робіт з ремонту культурно-історичних пам’яток міста.
Активісти приїздили на будівельні майданчики з камерами, щоб реєструвати хід виконання робіт і їхню якість. За результатами аналізу, підготовленого ГО «Зелений лист», що підтвердив розтрату бюджетних коштів, було порушено кілька кримінальних справ проти чиновників міської влади.
Звісно, міська влада зовсім не зраділа появі таких нових опонентів. «З самого початку на нас чинили тиск і навіть погрожували. Але чим більше з боку чиновників було публічної критики і нападів, тим більше підтримки та симпатії ми отримували з боку громадськості», – посміхається Владислав, з певною іронією описуючи свої взаємини з міською владою одним словом: «кохання». «Ми як двоє закоханих. Ми не можемо існувати одне без одного. Так, часом ми сваримося, але ми водночас потрібні одне одному».
Завдяки підтримці EED, організація «Зелений лист» зуміла забезпечити більшу підзвітність міських чиновників перед мешканцями міста за допомогою так званих «альтернативних протоколів». Пан Балінський та його колеги почали відвідувати відкриті сесії міської ради і записувати їх на відео. Потім вони викладали ці записи для загального доступу в Інтернеті з тією метою, щоб ці записи, за необхідності, можна було використовувати у кримінальних розслідуваннях.
«У результаті ми повністю змінили поведінку міської влади, яка згодом почала робити власні записи сесій міської ради і публікувати їх на своєму веб-сайті», – із певним задоволенням говорить Владислав.
Завдяки експертності та ініціативності Владислава та його колег, природоохоронні органи активно залучають команду “Зеленого листа” до моніторингу кліматичних змін та вирішення екологічних проблем, які постійно виникають. Так, члени ГО постійно долучаються до моніторингу стану гідроспоруд та басейнів річок Одеської області для запобігання повторним виникненням масштабних повеней, а також постійно аналізують стан повітря в м.Одесі та стан води в акваторіях Чорного та Азовського морів.
Ще однією частиною ініціативи ГО «Зелений лист», яку підтримує EED, є гаряча лінія, на яку одесити можуть повідомляти про випадки незаконної вирубки дерев. Зараз ця гаряча лінія працює як загальнодоступний канал онлайн-чату, на який також підписані і журналісти.
«Це створило додатковий тиск на владу. Тепер, наприклад, комунальники іноді приїздять вночі, щоб пошкодити ті дерева, які ми висадили на Французькому бульварі кілька років тому», – із сумом визнає пан Балінський.
Рух вперед
Але така тактика не зупинить «Зелений лист». Балінський твердо налаштований продовжувати співпрацювати з місцевими громадами, садити все більше дерев і надалі зміцнювати інституційний потенціал своєї громадської організації.
«Хоч жодну з наших «перемог» не можна назвати однозначною та незворотною, ми бачимо, що ставлення деяких чиновників до нас змінюється. Вони починають сприймати нас як партнерів і цінувати нашу роботу та експертні знання. Це дає надію на майбутнє», – говорить на завершення нашої розмови Владислав Балінський, альтруїстичний оптиміст з Одеси.
Автор:Владислав Балинский
Як з подачі місцевої влади розкрадають надра України
25 червня депутатка Одеської районної ради Одеської області Наталя Богаченко після чергової сесії написала в фейсбуці пост про розробку піщаного кар’єру в регіоні.
Зокрема вона зазначила, що наразі депутатська комісія з екології, яку вона очолює в Одеській райраді, вивчає документи про надання погодження Державній службі геології та надр України щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску та піщано-гравійної сировини ділянки балки Курудорова Біляївського родовища піску та піщано-гравійної сировини. Це родовище розташовано поблизу села Яські в Одеській області.
Наталя Богаченко розповіла, що наразі, згідно діючого законодавства, ліцензії отримує не якась конкретна фірма, як це було раніше, а виставляються на аукціон. Ці зміни вступили в дію ще восени 2020 року.
Виїхав в зазначене місце, комісія з’ясувала, що пісок там копають без належних дозволів та необхідних ліцензій. Робить це фірма, яка багато років вже розробляє даний кар’єр. Причому розробляє з низкою порушень, які, в тому числі, шкодять екології.
Однак місцеві депутати з Яскінської ОТГ чомусь проти, щоб через аукціон ліцензію на видобуток піску та піщано-гравійної сировини отримав хтось інший. Слід зазначити, що компанія навіть зуміла зробити для себе приватну дорогу до кар’єру. Вночі дорога перекривається. Подібна робота підприємства за межами закону, але місцева влада, вочевидь, не дуже через це переймається.
У результаті депутати Одеського району видачу ліцензії не підтримали, начебто дослухавшись до побажань яскінської громади. Хоча проведення аукціону може привести в наш регіон інвестора, який буде працювати легально й безпечним способом. І це вже не говорячи про поповнення бюджету.
“Зелений лист” вирішив дослідити компанію, яка видобуває пісок під Яськами.
Збитки на сотні мільйонів
За останні декілька років піщаний кар’єр на території колишнього Біляївського району неодноразово потрапляв у кримінальні хроніки. Справа в тому, що Служба безпеки України досить регулярно виявляє там незаконний видобуток піску з мільйонними збитками.
Наприклад, у січні цього року СБУ виявили незаконний кар’єр, де несанкціоновано видобували пісок. Тоді служба повідомила про збитки у розмірі 100 мільйонів гривень.
На місці виявили екскаватори й іншу техніку. Суд наклав арешт на 12 машин.
Але у 2019 році СБУ вже звітувало про незаконний видобуток піску в цьому регіоні. Тоді називали суму збитків у 50 мільйонів гривень і розповідали про арешт на техніку.
Але, незважаючи на кримінальні провадження й рапорти СБУ, пісок продовжують нелегально видобувати. Наприклад, родовище під Яськами розробляє досить сумнівна фірма.
Мова йде про підприємство “Алес”.
Фірма працює давно
Згідно з даними реєстру, приватне мале підприємство було засновано у 1993 році в Біляївці. Статутний капітал складає мільйон гривень. Директором компанії значиться Анатолій Сінькевич, засновницею жителька Біляївки Людмила Грибовська.
Фірма займається видобутком піску, гравію, глин і каоліну. Компанія отримала чимало ліцензій на роботу. Наприклад, до 2036 року підприємство має право займатися видобутком корисних копалин (промислова розробка родовищ). Цю ліцензію ПМП “Алес” здобуло ще у 2000 році.
На Людмилу Грабовську зареєстровано ще одне підприємство — ПП “Експромт”, яке займається орендою та лізингом будівельної техніки й устаткування для будівництва громадянських об’єктів.
Видобуваючи пісок у Яськах, компанія “Алес” отримує бюджетні підряди, зокрема в них за гроші платників податків покупають пісок.
Скрин YouControl
З 2017 року компанія отримала бюджетних підрядів на суму 1,8 мільйонів гривень.
Кримінальне провадження
У 2017 році слідчі ГУНП в Одеській області відкрили кримінальне за ознаками порушення правил використання надр.
В ході розслідування було встановлено, що компанія “Алес” без спеціального дозволу на використання надрами зняли верхній шар ґрунту з метою незаконного видобутку піску. Під час перевірки виявилось, що компанія видобуває пісок незаконно.
Правоохоронці також встановили, що на території підприємства розташована діяюча АЗС, тим самим посадові особи компанії “Алес” порушують закон України про право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод та користування надрами для інших цілей.
Слідчі намагались накласти арешт, зокрема на техніку підприємства. Однак суддя Приморського районного суду Одеси Віктор Попревич відмовив.
Узагалі ряд ухвал по цій справі засекречено, тому інформації в офіційному реєстрі небагато.
З 2017 року справа особливо не просунулась. Скоріш за все, провадження закрили.
Тим не менш, компанія “Алес” продовжує видобувати пісок під Яськами. І, вочевидь, не планує згортати свою діяльність. При цьому місцеву владу, скоріш за все, такий розклад цілком влаштовує.
Автор:редактор "Зеленый лист"
На місці «клініки Алєйнікової» необхідно терміново створювати лікувально-діагностичний кардіологічний центр
Проблематикою стану кардіологічної галузі в м. Одеса наша ГО «Захистимо Одесу разом» займається з березня 2019, коли до нас звернулися лікарі Міської клінічної лікарні №3, яким було вручені повідомлення про звільнення у зв’язку зі знищенням лікарні та організацією на її базі другого відділення Міської лікарні №5. Всі були шоковані цією новиною, тим більше, що було не зрозуміло, яким чином можливо поєднати такі різні лікарні, зовсім різного рівня, які навіть територіально не пов’язані.
Історія знищення кардіологічної лікарні №3 (клініки ім. проф. Алєйнікової)
Кардіологічна лікарня була відома, як високопрофесійний медичний першого рівня акредитації заклад не тільки в України, а і за її межами. Логічніше було б приєднати лікарню №5 до лікарні №3, тим більше, що причини, якими недолуго пояснювали в Департаменті охорони здоров’я Одеської міської ради це рішення, була нібито підготовка до другого етапу реформи медицини в Україні та створення багатопрофільних лікарень.
Але лікарня №3 завжди була багатопрофільною. По-перше, там було терапевтичне відділення на 20 ліжок, кардіологія з реанімацією, де лікували не тільки кардіологічні патології, а і тромбоемболі́ю легень, хірургічне відділення (травмпункт) з рентген устаткуванням, діагностичне відділення ультразвукової діагностики тощо. Керівництво лікарні працювало над перетворенням її в міський кардіодіагностичний лікувальний центр з амбулаторним прийомом громадян, про що свідчать багато звернень колективу та її керівництва до міської Ради. Лікарня не тільки лікувала ургентних хворих з кардіопатологією та тромбоемболією легень, але там була кафедра підготовки майбутніх фахівців-кардіологів. Професор Алєйнікова та нащадки її наукової школи домоглися максимально прискорити процес надання високопрофесійної допомоги кардіо хворим, особливо в гострий стадії хвороби, тим самим максимально знизивши процент летальності при гострому інфаркті міокарда, про що свідчили річні показники, які кожного року знижувалися. Головний лікар лікарні І. Мільман неодноразово звертався в міськвиконком з пропозицією в 3-поверхневом корпусі, який багато років не використовувався, створити відділення післяінфарктної та післяінсультної реабілітації хворих. Але чомусь це не було почуте.
У 2016 р. в Україні під керівництвом уряду та міжнародних організацій розгорнувся рух Stent for life по створенню сучасних реперфузійних центрів. Була дуже приваблива пропозиція з оснащення кардіолікарень сучасним устаткуванням, а саме ангіографами для проведення коронарографій та стентування під час інфаркту міокарда. Пропозиція була 50/50 (50% оплачує уряд, 50% — міський бюджет) Всі міста України з населенням понад 500 тис. скористалися цією пропозицією, АЛЕ НЕ Одеса! Одеська міська Рада з незрозумілих причин пішла іншим шляхом — закупівлі послуг для населення у приватній лікарні «Свята Катерина», яка встановила свій приватний ангіограф на другому поверсі лікарні №3 та почала проводити коронарографію та стентування хворих за своїми розцінками. А одеський бюджет частково покривал ці витрати громадянам, які не змозі були це оплатити.
З міського бюджету було сплачено Св. Катерині: у 2016 р. — 3 996 620 грн, у 2017 – 12 991 140 грн, у 2018 – 13 917 220 грн, у 2019 г було проведено два тендери, які виграв Одрекс і які було скасовано міськвиконкомом (за непотрібності). Тому хворім прийшлося оплачувати послуги Св. Катерини самотужки від 24 до 51 тис. за кожен стент. Але це були одиниці. Більшість людей просто відмовлялась від дорогої приватної послуги.
У 2019 р. до нас звернулись кілька людей, якім ми допомогли врятувати життя, але сплатила за це клініці «Св. Катерина» міська соціальна служба. При цьому Департамент охорони здоров’я все ж таки примудрився закупити у Св. Катерини послуг в січні 2019 р. на 7,7 млн грн, а у квітні ще на 3,7 млн грн. Таким чином, з 2016 по 2019 рр. з бюджету міста було перераховано приватній клініці «Св. Катерина» 42 304 980 грн. У той час, коли за ангіограф треба було сплатити 12 млн грн. Це свідчить про лобіювання інтересів окремого приватного бізнесу, організатори якого тісно пов’язані з депутатами та працівниками Одеської міської ради (частково колишніми) дружніми та сімейними стосунками.
Після приєднання до Міської лікарні №5 договір с НСЗУ про надання лікувальних послуг у відділенні за адресою Лідерсовський бульвар, 11 на 2020 р. взагалі ніхто не уклав. Таким чином, лікарня залишилась зовсім без державного фінансування, з квітня 2020 р. її було зачинено, а лікарів відправили в безстрокові відпустки. В серпні 2020 р. Департамент охорони здоров’я приймає рішення в другому відділенні МЛ №5 (був. ГКЛ №3) розмістити сортування хворих на ковід. Це було зроблено з кричущими порушеннями. В лікарню, яка зовсім не була пристосована під інфекційні хвороби, почали привозити важко хворих з підозрою на пневмонію та ковід та розміщали їх в загальних палатах, робили ПЦР, результату якого вони очікували іноді навіть понад тиждень. В результаті в лікарні створився колапс з недостачею медичного персоналу, розповсюдженням інфекції серед хворих та рознесення її по терапіях міста, що привело до високого рівня смертності серед пацієнтів.
Навіть зараз, коли в лікарні знаходяться менш як 30 пацієнтів на ковід, стоїть напівпуста лікарня водників, інфекційна, а в місті не вистачає кардіоліжок для тих, хто переніс ковід та отримав серцеві ускладнення, керівництво міста уперто не повертає лікарню до її основної діяльності.
Стан кардіології в Одеській області зараз
Відомо, що в структурі загальної смертності смерті від хвороб системи кровообігу займає 60%.
За статистикою ГКЛ №3, в останній перед закриттям 2019 рік 1793 людей було госпіталізовано з гострим інфарктом міокарда та формою стенокардії, що прогресує. Де в минулому 2020 році лікувались ці 1793 людини, чи вони взагалі вижили?
Судячи зі стрімко зростаючих показників смертності за січень – березень 2021 р., в порівнянні з цими ж місяцями 2020 р. (до перепрофілювання кардіолікарні під ковід), в цілому по області смертність від ішемічної хвороби серця зросла на 545 людей (+18%). Ми звертали увагу, якщо ця тенденція продовжиться, ми можемо отримати на кінець року + 2180 померлих, які буде додано до вже і без того жахливої цифри в 12031 померлих в Одеській області у 2020 р.
Але у квітні ми вже спостерігаємо зростання до 25,7 % (+1005).
За даними Одеського статуправління, за 4 місяці 2021 р. смертність від хвороб системи кровообігу в цілому склала 59.9%, з них від:
— ішемічної хвороби серця 34.1%
— цереброваскулярних хвороб – 20.8%
— ковід – 13%
— злоякісні пухлини — 11,2%.
Тобто, не зважаючи на показники пандемії, яка внесла значні корективи в структуру смертності, хвороби кровообігу утримають першу позицію серед причин смертей в Україні та в Одеський області. Більш того, вони збільшуються у кількісному виразі тому, що саме ковід дає ускладнення хвороб серцево-судинної системи.
Якщо ми уважно подивимось в порівняльну таблицю причин смертності за окремими причинами за 1-4 місяці 2020 та 2021 рр., то побачимо, що в структурі надзбиткової смертності значну роль зіграло також підвищення смертей від ішемічної хвороби серця
(+ 1005, що склало +25.7% в порівнянні з даними минулого року). І в цілому цифра в 8633 — померлих від хвороб систем кровообігу, з яких 4909 – від ішемічної хвороби серця, значно перевищують 1869 людей, померлих за 4 місяці цього року від ковіду (937 з яких прийшлося на спалах квітня 2021 р.)
Не слід сприймати, що ми намагаємося принизити загрозу від ковіду, але нам не зрозумілі рішення міської ради, коли приймалось рішення про відкриття додаткових ковідних відділень. Чому саме провідну кардіологічну лікарню, яка рятувала одеситів від найсмертельнішої хвороби людства, було перепрофільовано в «ковідну» лікарню? Більш того, так само було перепрофільоване кардіовідділення в МКЛ №1, і на все місто впродовж більше ніж пів року лишалось 10 ліжок кардіо профілю в лікарнях комунальної форми власності. Люди вмирали не тільки від ковіду, але й від неотримання елементарної допомоги при серцевих нападах, стенокардії та інфарктах. Натомість клініка «Св. Катерини» отримала ургентний потік хворих з гострим інфарктом міокарда тому, що, маючи ангіограф, на відміну від міської лікарні, уклала договір (умову) с НСЗУ по пакету надання допомоги хворім з гострим інфарктом міокарда.
Але надавати цю допомогу безплатно, як це прописано в договорі, клініка «Св. Катерини» не поспішала та виставляла рахунки хворим одеситам від 60- 100 тис. грн за 5 діб перебування в лікарні під загрозою ненадання допомоги. Розголосу набула історія чоловіка 45 років, якого привезла швидка з гострим інфарктом, жінку якого заставили сплатити 57 тис. грн та надали їй фальшиві чеки оплати якоїсь ФОП, яка працює там старшою медсестрою. Тільки після звернення НСЗУ до поліції директорка «Кардіка Асістанс» сплатила хворому ці гроші. Але це, на жаль, поодинокий випадок.
В від 29.08.2017 р. №975 Про удосконалення системи кардіологічної допомоги у закладах охорони здоров’я України є положення про обласний та міський кардіологічний центри, які створюються для того, щоб забеспечити:
— доступну якісну спеціалізовану медичну допомогу хворим із серцево-судинними патологіями;
— розробку та впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних патологій;
— підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів, виділених для вирішення проблем попередження, виявлення і лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань;
— зниження захворюваності, смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових патологій.
Центр функціонує один в адміністративно-територіальній одиниці, є закладом охорони здоров’я, що має круглу печатку, штамп зі своїм найменуванням.
Основні завдання Центру:
надання планової та екстреної високоспеціалізованої кардіологічної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями та координація екстреної медичної допомоги при невідкладних станах у кардіології на догоспітальному (разом із центрами екстреної медичної допомоги та центрами первинної медико-санітарної допомоги), госпітальному та поліклінічному етапах (разом із центральними районними та міськими лікарнями);
впровадження в практику нових методів діагностики та лікування, аналіз їх ефективності, поширення передового досвіду роботи кращих кардіологічних установ, а також експертиза якості посмертної діагностики хвороб системи кровообігу;
визначення проблемних питань надання медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу в адміністративно-територіальній одиниці та шляхів їх вирішення;
розробка, координація впровадження та контроль за виконанням регіональних програм та заходів з питань надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними патологіями, а також участь у розробці та опрацюванні проектів загальнодержавних програм та заходів, що передбачають надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними патологіями;
організація підготовки та підвищення кваліфікації лікарів-кардіологів, лікарів-терапевтів, лікарів загальної практики — сімейних лікарів, фельдшерів і сестер медичних, організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів з цих питань;
здійснення постійного організаційно-методичного керівництва усіма підрозділами системи кардіологічної допомоги (центрами первинної медико-санітарної допомоги, обласним центром екстреної медицини та медицини катастроф, кардіологічними відділеннями в стаціонарах та кардіологічними кабінетами в поліклініках, структурними підрозділами інтервенційної кардіології у складі обласних лікувальних установ та контролю якості їх роботи;
надання організаційно-методичної та консультативної допомоги лікувально-профілактичним закладам первинної ланки з організації своєчасного виявлення ранніх форм ішемічної хвороби серця та артеріальних гіпертензій, виявлення осіб, які мають фактори ризику, що сприяють розвитку серцево-судинних захворювань, покращення якості діагностики, лікування і диспансеризації кардіологічних хворих, а також вказаних осіб з факторами ризику;
удосконалення організації та контроль за роботою дистанційних та консультативно-діагностичних центрів (кабінетів), в тому числі і телемедичних кабінетів;
організація і реалізація заходів з проведення первинної та вторинної багатофакторної профілактики ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії;
організація і проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення щодо профілактики серцево-судинних захворювань.»
Всього цього у нас в місті не має, але має бути. І це повинні вирішити наші депутати.
Тобто ми кажемо про створення високо кваліфікаційного спеціалізованого діагностично-лікувального закладу кардіологічного профілю. Ми вважаємо, що друге відділення МКЛ №5 (в минулому МКЛ№3) — це саме той заклад і те місто, де є можливість зробить цей заклад. І створювати це потрібно саме зараз, у той час, коли лікарня вільна від хворих на ковід. Зростальна смертність від ішемічної хвороби серця, яка сталася за минулий рік, не залишає нам часу на зволікання.
Нам вкрай необхідно як найшвидше повернути лікарів та обладнання в ГКЛ №3, почати лікувати кардіо хворих та людей з тромбоемболією легень, яка супроводжує в тому числі й ковід, та подати заявку в МОЗ на придбання ангіографу, як це зараз відбувається стосовно МКЛ №1 та МКЛ №10. Ми маємо створити на місті Кардіологічної клініки ім. проф. Алєйніковій сучасний міський лікувально-діагностичний кардіоцентр, який би не тільки лікував одеситів, але й залучав би до Одеси людей, які б захотіли тут лікуватись та проходити реабілітацію у відремонтованому 3-поверховому корпусі.
Мабуть, пора змінювати реноме Одеси бандитської та торгашеської на Одесу інтелектуальну, лікувальну та курортну. За це платять більше.
Наталя Петропавловська, голова ГО «Захистимо Одесу разом»