Видобуток корисних копалин – це, з одного боку, великі прибутки для тих, хто їх видобуває, а з іншого – великі ризики для довкілля. В Україні ще за часів радянського союзу видобували багато корисних копалин, зокрема цінний граніт. На довкілля тоді особливо не зважали.

Оскільки кордони в цій монструозній країні були досить умовними, а назва «союз» – лише номінальною, в Україні кар’єри та інші підприємства могли належати різним республікам, зокрема Молдові.

Все змінилось після розвалу радянського союзу й демаркації кордонів держав. З деякими іноземними вже підприємствами вдалось знайти рішення досить швидко, а деякі – не мають рішення й досі.

ГО «Зелений лист» разом із журналістами молдавського TV8 дослідили історію одного такого кар’єра в Миколаївській області. Він опинився в епіцентрі кримінальної історії, рейдерського захоплення, спроб «прихватизації» з боку крупного бізнесу. І поки все це тривае, кар’єр залишається екологічною бомбою сповільненої дії.

Затоплений водою

У Миколаївській області, яка знаходиться на півдні України, є невеличкий населений пункт Кінецьпіль. Саме тут, неподалік міста Первомайськ, багато років видобували граніт. Це порода, яку використовують як будівельний матеріал для масштабних споруд – фундаментів будинків, стояків залізничних мостів, набережних, сходів тощо.

Спілкування з місцевими жителями

За радянських часів на підприємстві працювали біля тисячі людей у три зміни. Тоді видобуток граніту давав роботу багатьом жителям Кінецьполю. Однак зараз, за  словами місцевих, уже багато років кар’єр затоплений водою. Він не працює.

Як зазначає доцентка кафедри екології та садово-паркового господарства ЛНУ ім. Шевченка Інна Тимченко, Миколаївська область перевантажена кар’єрами. Однак видобуток породи супроводжує низка екологічних ризиків – це і зміна ландшафту, і вплив на біорізноманіття:

«Первомайський район – це дуже цінна територія. Це степова зона півдня України. Також це (видобуток у кар’єрах – ред.) порушення водного режиму – як підземних вод, так і поверхневих вод. Цей кар’єр він дійсно достатньо великий».

Експертка наголошує, що оскільки кар’єр розташований близько до Південного Бугу, то господарська діяльність не може не впливати на річку.

При цьому, підкреслює Інна Тимченко, просто затопити кар’єр, коли підприємство з тої чи іншої причини припиняє роботу, замало. Щоб зменшити негативні впливи на екосередовище, необхідно правильно законсервувати кар’єр.

Екологічні ризики

За словами еколога Владислава Балінського, зараз кар’єр, який покинули й затопили приблизно десять років тому, є унікальною місцевістю з біорізноманіттям і усталеною екосистемою. Однак відновлення роботи підприємства неминуче буде впливати на довкілля й забруднювати екосередовище. Це й небезпечний пил, який через близькість до міста може отруювати місцевих жителів, і шумове забруднення від працюючої техніки. Тим не менш негативні впливи на екологію можна зафіксувати й зараз:

«Це приклад ганебного використання цінних територій, цінних земель. Чому? Це наслідки підходу радянського часу, бо це виробництво і є радянський підхід. Адже майже в межах гарного міста є таке величезне підприємство. По-друге, ми бачимо залишки комунікацій, затоплені вежі електромереж, бачимо сітки трансформаторів, залишки дороги…».

Найбільша небезпека, на думку еколога, – це використання води, яка з затопленого кар’єру потрапляє в річку Південний Буг. Ця ріка є, зокрема джерелом питної води. Але потенційно несе гранітні забруднення з затопленого кар’єру. З найбільших ризиків – підвищений радіаційний фон від граніту.

Владислав Балінський зазначає: подібні унікальні місця мають працювати на громаду, в першу чергу, як об’єкт рекреації та відпочинку. Якщо власники врешті-решт вирішать відновлювати роботу кар’єру, то необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля.

Й, вірогідно, у планах власників таки є відновлення роботи кар’єру.

Відновити видобуток – місяць роботи насосів

Хоча кар’єр наразі перебуває під водою, його роботу не так складно відновити. Не під камеру це нам підтвердили охоронці адмінбудівлі підприємства в Кінецполі. За їхніми словами, треба відкачати воду, що займе десь місяць роботи.

Зазначимо: видобуток тут не відбувається приблизно десять років, а власники досі не ліквідували компанію. Більш того за затоплений кар’єр розгорнулась активна боротьба. Й поки не буде вирішено питання власності, кар’єр, скоріш за все, буде знаходитись під водою.

Так, з 1998 року за українським законодавством було зареєстровано іноземну компанію «Первомайський гранітно-щебеневий кар’єр» (ПГЩК).

Власником був концерн «Інмаком», який знаходився в підпорядкуванні Міністерства сільського господарства й регіонального розвитку Республіки Молдова. У 2018 році засновником підприємства було зареєстровано молдавське Агентство публічної власності.

Агентство є правонаступником молдавського підприємства, яке працювало ще за часів радянського союзу в Миколаївській області.

Республіка Молдова отримала у власність два кар’єри в сучасній Україні, один з яких у Миколаївській області, в обмін на передачу контролю над греблею Наславча на Дністрі.

Однак у 2019 році в реєстрі з’явився клон молдавської компанії – ТОВ з такою ж самою назвою «Первомайський гранітно-щебеневий кар’єр». Юридична адреса цієї компанії в місті Київ. А засновником значиться громадянин Румунії Євгеній Бузган, який також є громадянином Республіки Молдова.

При цьому Бузган дотичний до низки інших компаній. Зокрема тих, що також належали з радянських часів Молдові. Серед них бази відпочинку в курортній Сергіївці, як то «Плай» і «Лазо».

Скрін YouControl

Варто також зазначити, що молдавський кар’єр у Миколаївській області й раніше був під атакою. Так, у 2007 році в боротьбі за вплив на підприємство вбили колишнього директора ПГЩК, громадянина Молдови, 42-річного чоловіка. Два кілери на замовлення розстріляли чоловіка під його будинком, де він винаймав квартиру. Замовника й одного з кілерів затримали відразу. Вони вже отримали свої вироки. А другому кілеру вдалось втекти. 13 років він переховувався від правосуддя за скоєне вбивство. Зокрема в рф. Однак у 2020 році його також заарештували. 

Крім цього начебто майном Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру намагались заволодіти через створення фіктивної кредиторської заборгованості. Правоохоронці відкрили справу щодо цього у 2015 році. За матеріалами слідства, до схеми можуть бути причетні посадові особи низки підприємств. Зокрема ТОВ «Денкар» і ПП «Явір».

Остання компанія разом із ПГЩК у 2015 році заснувала ТОВ «Чаусівський гранітно-щебеневий кар’єр» з юридичною адресою в Києві.

На початку 2021 року на слуханнях парламентської комісії з контролю за державними фінансами, які стосувались молдавських активів в Україні, Євгеній Бузган, тодішній співробітник Агентства публічної власності, розповів, що банкрутство молдавського кар’єру спланував син колишнього керуючого підприємством Денис Данильчук.

«Штучне банкрутство компанією «Денкар», 50% акцій якої належали сину директора кар’єру Денису Данильчуку, а інші 50% – жінці з російської федерації. Вони призвели до банкрутства компанії без залучення Молдови чи з мовчазної згоди влади. Передати новостворене підприємство, й маючи угоду на спільну діяльність,отримати ліцензію на новостворене підприємство. План санації ми відмінили. Я попросив Фонд держмайна України втрутитись у цей процес, і вони відмінили план санації, але майно Молдови вперше вкрала сільська рада. Вдруге – вкрала компанія «Чаусівський гранично-щебеневий кар’єр». Майно назад не повернуто», – розповів Бузган перед депутатами комісії.

Зараз Денис Данильчук є керуючим «Чаусівського гранично-щебеневий кар’єру», а в документах компанії бенефіціаром указаний Рустам Мамедов. Він також володіє компанією «Явор».

Данильчук також керує компанією «Денкар». Станом на зараз засновниками компанії значиться жінка з громадянством білорусі й компанія з росії, яка ліквідована у 2014 році. Через іншу українську компанію Данильчук був бенефіціаром цієї фірми з москви.

Міжнародна оборудка

5 листопада 2021 року колишній віце-спікер парламенту Молдови Олександру Слусарь написав у соціальній мережі, що Республіка Молдова втратила гранітний кар’єр в Україні з запасами породи на три мільярди євро.

Слусарь заявив, що до схеми може бути причетним колишній депутат-демократ Володимир Андронакі, якому допомагав Євгеній Бузган. Останній був співробітником Агентства публічної власності. Обидва, за словами Слусаря, діяли в інтересах відомого українського бізнесмена Володимира Продивуса.

Справа в тому, що 5 листопада 2021 року Державна служба геології та надр України (Держгеонадри) після декількох невдалих спроб змогла продати на аукціоні дозволи на користування центральною частиною ділянки родовища граніту в Первомайському районі Миколаївської області. Це саме той кар’єр, яким володіє ПГЩК. Ціна продажу з початкових 17,1 млн грн (станом на зараз близько 430 тис євро) впала до 8,9 млн грн або ж приблизно 220 тис євро. Дозвіл отримала компанія «Мостобудівельний загін №112».

Компанія «Мостобудівельний загін №112», вірогідно, входить до орбіти бізнес-імперії українського підприємця Володимира Продивуса. Наприклад, ця ТОВка є співзасновницею корпорації «Мостобуд груп», одним з бенефіціаров якої є Продивус.

Володимир Продивус – колишній депутат Верховної Ради України, член «Партії регіонів», яка контролювалась президентом-втікачем Віктором Януковичем. У ЗМІ неодноразово спливала інформація про зв’язки бізнесмена з так званою бурштиновою мафією – нелегальними копачами бурштину. До того ж на порталі «Війна&Санкції» вказано, що Продивус фігурував як член групи російських «злодіїв у законі» у Франції.

Володимир Продивус. Фото з мережі

Однак, схоже, захоплення гранітного кар’єру на Миколаївщині Продивус намагався реалізувати не без допомоги представників влади Молдови.

Так, колишній представник Агентства публічної власності Молдови в Україні Євгеній Бузган значиться засновником низки компаній, юридична адреса яких співпадає з юрадресою компанії Продивуса, а саме Київ, Панківська, 5.   

Скрін YouControl

Зв’язок між гранітним кар’єром у Первомайську, Євгеном Бузганом і колишній молдавським депутатом Володимиром Андронакі підтверджує інший громадянин України Віктор Канаєв, який був посередником Андронакі в декількох угодах.

Володимир Андронакі. Фото з мережі

Віктор Канаєв був керуючим компанії-клона ТОВ «Первомайський гранітно-щебеневий кар’єр», заснованою Бузганом.

У Кишиневі Канаєв фігурував як засновник компанії Furnizare Energie, яку асоціюють з Андронакі. Крім цього Канаєв був указаний у документах в якості засновника компанії з Великої Британії, яка володіє національним готелем, бенефіціаром якого вважають Андронакі.

Віктор Канаєв також пов’язаний із скандалом з позбавленням Молдови будівлі консульства в Одесі, сліди якого ведуть до Андронакі.

На парламентських слуханнях два роки тому колишній співробітник Агентства публічної власності Євгеній Бузган заперечував, що є людиною Андронакі й діяв в інтересах бізнесмена Володимира Продивуса.

На питання, чому він зареєстрував на своє ім’я компанію-клон кар’єру в Первомайську, Бузган заявив, що таким чином він заблокував спробу захоплення кар’єру родиною колишнього директора підприємства Анатолія Данильчука.

«Я діяв профілактично, не працюючи співробітником Агентства публічної власності, відправляючи інформаційні записки владі. Дізнавшись, що Денис Данильчук уже захопив кар’єр і оголосив місцевій раді в Первомайську про те, що Молдова запускає нову компанію, ім’я якої він уже зарезервував, я попросив реєстраторів у Києві протизаконно зареєструвати компанію на моє ім’я, щоб не дозволити це зробити Денису. В них уже було готове рішення ради про передачу активів цій новій компанії. Ми зареєстрували компанію на наше ім’я, щоб не дозволити цього. Компанія була тільки зареєстрована, в неї не було відкритих рахунків, взагалі нічого».

Також журналісти направили запит у компанію Продивуса «Мостобуд» з проханням прокоментувати плани компанії щодо гранітного кар’єру. Однак на момент публікації жодної реакції від компанії не було.

Молдавська компанія планує отримати дозволи на видобуток

У жовтні 2021 року Агентство публічної власності призначило нового керуючого для кар’єру в Первомайську. Нове керівництво звернулось до суду з вимогою анулювати ліцензію, видану через аукціон компанії, пов’язаній з бізнесменом Володимиром Продивусом.

«Це пов’язано, в першу чергу, з тим, що у 21-му році Держгеонадра на половину земельної ділянки, яка належить ПГЩК, продала ліцензію на видобуток підприємству Продивуса, «Мостобудівельний загін 112». Тобто у ПГЩК є 63 гектари земельних ділянок, які були надані в постійне користування ще за радянських часів та з Україною були підписані відповідні документи. Однак у 21-му році, незважаючи на наявність судового спору щодо ліцензії на видобуток, Держгеонадра на аукціон виставили половину ліцензійної площі ПГЩК на  розроблення кар’єру», – пояснює особистий помічник т.в.о. директора ПГЩК Наталія Прометна.

Вона розповідає, що держслужба виставляла земельні ділянки двічі на аукціон. Лише з третьої спроби аукціон провели. Однак видобуток підприємство Продивуса не може здійснювати, тому що не може оформити документи на землекористування. Оскільки ці земельні ділянки належать ПГЩК.

За її словами, наразі Республіка Молдова брала участь у одному судовому процесі, який якраз стосувався поновлення спеціального дозволу про видобуток для компанії, що має надати служба Держгеонадри. Зазначимо, що компанія втратила дозвіл ще у 2015 році, оскільки на той час кар’єр уже не працював. Влітку поточного року цю справу розглянув Верховний суд:

«Станом на теперішній час рішення Держгеонадри, за рішенням Верховного суду, який зобов’язав їх розглянути заяву ПГЩК, жодної інформації в нас немає. Тобто ми надіслали запит. Він знаходиться в Держгеонадрах, і поки нам не повідомляли щодо результатів розгляду».

На запит щодо ситуації, яка склалась навколо кар’єру, в Держгеонадрах відмовились надавати інформацію, пославшись на дію воєнного стану в Україні.

Наталія Прометна підкреслює, що ПГЩК зараз не може здійснювати видобуток граніту у зв’язку з відсутністю дозволу.

Головна задача наразі, за її словами, – відновлення меж земельних ділянок ПГЩК після проведення реформи територіального розподілу, яка відбулась в Україні в останні роки. Раніше ділянки знаходились на території сільських рад, а зараз терустрій змінився. Вже розроблена проєктна документація. Тож підприємство планує найближчим часом затвердити межі земельної ділянки.

На думку Наталії Прометної, реєстрація ТОВки з такою ж назвою, що й ПГЩК, є спробою з боку Продивуса привласнити собі підприємство, яке належить Республіці Молдова. Допомагає в цьому громадянин Румунії, який також має молдавське громадянство, Євгеній Бузган.

«У 2019 році вони призначили свою особу директором ПГЩК. Наскільки я пам’ятаю, це був Скрипник, це підконтрольна особа Бузгана. Вони фізично захопили ПГЩК. Вони зайшли на територію кар’єра з охороною. Надалі вони усе обладнання розпродали на сусідні кар’єри, вивезли на метал. У подальшому вони здійснили перереєстрацію іноземного підприємства ПГЩК, змінили місцезнаходження на місто Київ, вулиця Панківська, 5. Вони створили клон і назвали його «товариство з обмеженою відповідальністю ПГЩК».

На слуханнях парламентської комісії Євгеній Бузган визнав, що входив на територію кар’єру з охороною, але звинуватив Дениса Данильчука у продажу майна кар’єру на металолом.

«Я писав листи владі, що кар’єр «пиляють». У нас було десять виробничих ліній. Там працювали 1200 людей. Тепер залишилась тільки одна лінія. Інші розібрані на метал. Ми зайшли туди з «Альфою» (спецпідрозділ правоохоронців – ред.), щоб ви розуміли», – розповів він.

Війна призупинила роботу з кримінального розслідування

Спроби незаконного захоплення майна гранітного кар’єру в Первомайську молдавські прокурори розслідують майже три роки. На запит TV8 Прокуратура з боротьби з корупцією повідомила, що веде кримінальну справу, розпочату 22 лютого 2021 року Службою з розслідувань шахрайства проти довкілля й суспільних інтересів Генеральної прокуратури.

Станом на зараз прокурори допитали декількох свідків і вивчили документи та електронні пристрої, вилучених у Агентства публічної власності та уряду. Процес затягується через повільні відповіді від української влади.

«З 22 квітня 2021 року по 10 вересня 2021 року українським компетентним органам була направлена низка запитів для міжнародної юридичної допомоги у кримінальних справах. У результаті, за об’єктивними причинами (введення воєнного стану на всій території України з 24 лютого 2022 року через агресію росії – ред.), а також на підставі повідомлення від Посольства України в Республіці Молдова ротаторні комісії (запити інформації з інших країн – ред.) були задоволені частково. В даний час слідчий орган має оцінити релевантність отриманої інформації від України і прийняти рішення про доцільність початку юридичних процедур зі створення спільних слідчих груп з компетентними органами України», – уточнили у прокуратурі з боротьби з корупцією.

В установі не повідомили, чи є у кримінальній справі по кар’єру в Первомайську підозрювані чи обвинувачені.

Директор Агентства публічної власності Роман Кожухарь заявив, що не знає, чи є чинні або колишні співробітники Агентства об’єктами кримінального переслідування.

Поговорити з Володимиром Андронакі, якого колишній депутат Олександру Слусарь публічно звинуватив в участі у схемі позбавлення Республіки Молдова кар’єру в Первомайську, не вдалось. Репортер TV8 відвідав одне з судових засідань по справі, в якій колишній депутат Демократичної партії є звинуваченим у шахрайстві, пов’язаному з фінансовими махінаціями в Банку економічних заощаджень. Однак Андронакі відмовився давати коментарі.

Аудит кар’єру так і не провели

Два роки тому Агентство публічної власності оголосило, що буде проведено аудит кар’єру в Первомайську. Однак через війну аудит так і не провели.

«Сьогодні ми не можемо говорити про класичний аудит, який проведе аудиторська компанія. Скоріше про перевірку діяльності, особливо в умовах війни в Україні, коли проведення функціональних фінансових аудитів достатньо складний процес. Була проведена перевірка діяльності попередників, однак у повноцінному понятті аудит не було виконано через війну», – пояснив директор Агентства державної власності Роман Кожухарь.

У найближчому майбутньому заплановано поїздку команди з Агентства публічної власності в кар’єр Первомайську для перевірки реального стану справ на місці.

Наразі на території кар’єру працюють охоронці молдавського підприємства. І хоча сам кар’єр затоплений, але у планах – відновлення його роботи.

«За короткий час ми хочемо довести всю документацію й діяльність цих підприємств згідно з законом, щоб вони могли повноцінно функціонувати. Ми впевнені, що війна закінчиться, й у процесі відновлення країни ці кар’єри будуть необхідні та зможуть дати значну користь як Республіці Молдова, так і Україні», – зазначив Роман Кожухарь.

За інформацією, наданою Агентством публічної власності, українська Державна служба геології та надр оцінила, що кар’єр у Первомайську може дати приблизно 26 млн кубічних метрів гранітного каменю. За ринковою ціною вартість цих запасів перевищує 44 млн доларів.

Таким чином, скоріш за все, в найближчій перспективі Первомайський гранітно-щебеневий кар’єр відновить свою роботу. А це зокрема, окрім прибутку власникам, ще і загрожує екологічними проблемами в регіоні.

Над розслідуванням працювали Олена Чернишова, Владислав Балінський, Юлія Браславська, Стела Михайловічі, Маріана Реце.

Матеріал було створено при підтримці Journalismfund Europe