Масова загибель дельфінів у Чорному морі навесні 2026 року досягла безпрецедентних масштабів. Лише на узбережжі Національного природного парку «Тузлівські лимани» за кілька днів виявили десятки загиблих китоподібних. Науковці пов’язують трагедію з комплексним впливом війни росії проти України — акустичним забрудненням, хімічним отруєнням морського середовища та руйнуванням екосистем.
Безпрецедентна втрата китоподібних
Від початку повномасштабного вторгнення Росії українські науковці регулярно фіксують загибель китоподібних уздовж чорноморського узбережжя. Ще навесні 2022 року екологи почали знаходити надзвичайно велику кількість винесених на берег моря тіл мертвих дельфінів, у яких усі плавці були на місці. Тобто смерть тварин настала не від потрапляння у рибальську сітку (рибалки відрізають плавці у дельфінів, щоб витягти з сіток). Особливо тривожна ситуація склалася на території Національного природного парку «Тузлівські лимани». Співробітники парку спільно з прикордонниками з весни 2022 року систематично документують випадки загибелі морських ссавців. Було зрозуміло, що це може бути пов’язано саме з активними воєнними діями в Чорному морі, які почались 24.02.2022 року.
За підрахунками керівника науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани», доктора біологічних наук Івана Русєва, протягом першого року повномасштабного вторгнення від факторів війни в Чорному морі загинуло не менше 50 тис. тварин.
Іван Русєв показує скелет дельфіна, якого знайшли на березі Чорного моря. Фото Мар’яни Вербовської, NGL.media
Навесні 2026 року проблема спалахнула знову. Лише протягом травня – першої половини червня 2026 року було зафіксовано десятки нових випадків викиду мертвих дельфінів на узбережжя. Найбільш трагічними були перші дні червня.
«Ми ніколи не фіксували такої кількості мертвих дельфінів за три дні протягом усієї війни. 5-7 червня 2026 року море викинуло на узбережжя Національного природного парку “Тузлівські лимани” жахливу кількість загиблих китоподібних — 39 тварин: 37 азовок, 1 афаліну та 1 білобочку. Ми обстежили лише 37 кілометрів узбережжя національного парку», — написав Іван Русєв 9 червня в фейсбуці. Таку кількість загиблих тварин науковець називає безпрецедентною. За його словами, дельфіни загинули понад місяць тому, і лише зараз море викинуло їх на сушу. Науковці обстежили тільки 25 кілометрів узбережжя. Тож реальні масштаби мору в акваторії можуть бути в рази більшими — тисячі вбитих ссавців просто тонуть у пучині.
Більшість знайдених кітоподібних перебували у різному ступені розкладання. Це свідчить про їхню загибель у морі та подальше винесення на берег течіями й штормами. В окремих випадках науковці відзначали крайнє виснаження тварин, відсутність достатніх жирових запасів та інші ознаки тривалого стресового впливу.
Дельфіни гинуть і на окупованих територіях
Ще гірша ситуація з дельфінами в Азовському морі, вважає провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, доктор біологічних наук, фахівець з морських ссавців Чорного моря Павло Гольдін. Популяція азовки — ендемічного підвиду морської свині, що мешкає виключно в Азовському морі, — перебуває під загрозою повного зникнення через діяльність РФ та наслідки окупації, заявив зоолог.
Серед головних чинників скорочення: загибель у рибальських сітках, браконьєрство, порушення водообміну через Керченський міст, підводний шум, а також неможливість природоохоронного контролю через окупацію. Якщо у 2001 році налічувалося 10–15 тисяч азовок, то зараз — лише кілька тисяч. «Це може згодом призвести до повного вимирання азовки», — попереджає науковець.
«В обстежених китоподібних виявлено ознаки вираженої інтоксикації та ураження органів шлунково-кишкового тракту: судоми, сильний больовий синдром, втрата координації, виснаження та зневоднення, прискорене поверхневе дихання, критичні порушення роботи печінки та підшлункової залози (гепатит, гострий панкреатит), що підтверджують дослідження крові та УЗД», – цитує Русєв висновки екологів з РФ, де в травні 2026 р. було багато викидів трупів і контужених дельфінів в акваторії біля Новоросійська, а також в акваторії окупованого Криму.
Документування загибелі китоподібних на окупованих територіях є великою проблемою, українським вченим доводиться спиратись на повідомлення в соціальних мережах. А от кожна жахлива знахідка в Україні проводиться із фотофіксацією, визначенням координат та описом стану знайдених особин.
Зафіксований випадок загибелі дельфіна є не лише природоохоронним сигналом, а й важливим елементом документування екологічних наслідків війни. Саме тому українські науковці продовжують систематичний моніторинг узбережжя, збираючи докази для майбутньої оцінки завданої довкіллю шкоди та притягнення винних до відповідальності. Отримані дані формують доказову базу для подальших наукових досліджень і проведення кримінального розслідування.
Іван Русєв (ліворуч) та журналіст німецького телеканалу ZDF фільмують страшну знахідку на території Нацпарку «Тузлівські лимани». Фото – фб-сторінка Івана Русєва
Чому погибають дельфіни
Наукова спільнота наразі не називає єдиної причини загибелі чорноморських дельфінів. Натомість дедалі більше досліджень свідчать про комплексний вплив кількох факторів. Ще у 2022 році Русєв висунув версію про причину загибелі дельфінів. Сонари-гідролокатори, якими обладнані військові судна рф, спричиняють дельфінам акустичну травму. Вона призводить до втрати можливості орієнтуватися у просторі, полювати на рибу, до падіння імунітету, зараження вірусами, епізоотії.
Павло Гольдін наголошує на важливості комплексного підходу до вивчення причин загибелі тварин. Він зазначав, що вчені розглядають кілька можливих груп причин: інфекційні захворювання, гостру інтоксикацію від забруднювачів, що потрапляють у море через бойові дії, а також акустичну травму внаслідок роботи сонарів російських військових кораблів та підводних човнів.
Потужні вибухи, робота військових кораблів та використання активних сонарів можуть порушувати здатність дельфінів до ехолокації. Для тварин, які орієнтуються у просторі та полюють за допомогою звуку, це означає втрату можливості знаходити їжу, уникати небезпек і підтримувати нормальну поведінку.
Другим фактором є хімічне забруднення морського середовища. За роки війни Чорне море зазнало впливу численних аварійних викидів нафтопродуктів, пального, мастил та інших забруднювачів. Тільки за останні пів року спостерігалося два масштабні витоки соняшникової олії до морських вод. В обох випадках причиною стали удари Росії по портовій інфраструктурі в Одеській області. Додатковим джерелом ризику стали аварії суден та руйнування прибережної інфраструктури. У море потрапляють важкі метали, нафтопродукти, соняшникова олія, вибухові речовини, хімічні сполуки, фрагменти різних боєприпасів, дронів, розбомблені кораблі, літаки, ракети. Переважно всі бойові пристрої містять пальне, мастила, важкі метали, полімери тощо.
Не менш важливим є руйнування кормової бази. Порушення структури морських екосистем впливає на чисельність риб, якими живляться китоподібні. У результаті дельфіни змушені витрачати більше енергії на пошук їжі, що призводить до виснаження і підвищує смертність.
Кримінальне розслідування: Україна фіксує екоцид
Ще на початку повномасштабного вторгнення Спеціалізована екологічна прокуратура Одеської обласної прокуратури розпочала кримінальне провадження за фактом масового знищення об’єктів тваринного світу — дельфінів видів азовка, афаліна, білобочка та інших — внаслідок збройної агресії Росії проти України. Провадження відкрито за статтею 441 Кримінального кодексу України — екоцид.
Ймовірною причиною їх масової загибелі було названо використання суднами країни-агресора гідролокаторів (сонарів) на підводних та надводних човнах, що створюють потужні звуки, які негативно впливають на здоров’я тварин. За ініціативою прокуратури проведено огляди та розтини китоподібних – морських свиней і звичайних дельфінів (білобочок), знайдених мертвими на узбережжях. Під час розтину тварин спеціалістами здійснено відбір проб органів та тканин для подальшого лабораторного дослідження патологій з метою встановлення причин загибелі морських ссавців.
Криміналісти проводять розтин тіл загиблих дельфінів. Фото – Одеська обласна прокуратура
На інформаційному заході в Одесі в квітні 2023 року керівник Одеської обласної екологічної прокуратури Володимир Францевич розповів про розслідування справи за ст. 441 ККУ за фактом збройної агресії рф, що спричинила масову загибель чорноморських дельфінів.
За його словами, всього було задокументовано 117 випадків загибелі китоподібних на чорноморському узбережжі України: в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, тимчасово окупованому Криму. Дані були зібрані в тому числі за допомогою повідомлень у ЗМІ та соціальних мережах. У 15 випадках, за даними Інституту зоології, загибель спричинила акустична травма. Під час розслідування було проведено 6 розтинів тіл загиблих тварин, відібрані біологічні матеріали для подальших досліджень. Труднощі виникли із судово-ветеринарною експертизою, тому що в Україні відсутня офіційна методика щодо встановлення причинно-наслідкового впливу акустики на здоров’я китоподібних. Але Україна є стороною міжнародної Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та частини Атлантичного океану ACCOBAMS. Тому відібрані зразки були надіслані спеціалістам з країн ЄС: Падуанського університету (Італія) та Ганноверського університету (Німеччина). Також прокуратура надіслала запити про надання міжнародної правової допомоги до Республіки Болгарія, Турецької Республіки та Румунії щодо встановлення аналогічних випадків загибелі дельфінів.
У вбивць дельфінів вже є імена, сказав Францевич. Військова розвідка встановила причетних до злочинів військовослужбовців рф. За даними супутникових знімків, з початку повномасштабного вторгнення в акваторії Чорного моря знаходилось понад 30 надводних та підводних військових суден рф, які обладнані сонарами-гідролокаторами. Також було випущено понад 500 ракет з Чорного моря по території України, які також впливають на морських мешканців. За результатами отриманих досліджень Одеська прокуратура планує притягувати до кримінальної відповідальності військовослужбовців рф – спочатку на національному рівні. Це допоможе притягнути країну-агресора – вже у Міжнародному кримінальному суді.
Станом на зараз актуальний процесуальний стан справи не розголошується, однак екологи продовжують документувати факти загибелі дельфінів та передавати їх до слідства для підсилення доказової бази.
Проблема вийшла за межі України
Чорне море є спільною екосистемою для шести прибережних держав. Популяції азовки, білобочки та афаліни постійно мігрують між територіальними водами різних країн. Тому наслідки деградації морського середовища не обмежуються лише українським узбережжям.
Трагедія з втратою популяцій дельфінів має транскордонний характер і охопила практично все Чорне море.
Навесні 2026 року в Болгарії зафіксовано численні випадки викиду мертвих дельфінів уздовж чорноморського узбережжя. Тіла дельфінів знаходили в районах Варни, Бургаса, Балчика та на пляжах курорту Сонячний Берег. Лише в районах Варни та Балчика зареєстровано десятки повідомлень про викинутих тварин. Серед загиблих переважно азовки (морські свині, Phocoena phocoena) — вид, який тримається ближче до берега. Повідомлення надходили принаймні з початку травня 2026 року. Зокрема, 3-4 травня 2026 року болгарські ЗМІ писали про знахідки мертвих дельфінів на узбережжі .
Іван Русєв вважає, що загибель дельфінів у Болгарії в кінці травня — на початку червня 2026 року є частиною однієї загальної катастрофи, спричиненої війною.
Після появи загиблих дельфінів на узбережжі Болгарії ще в травні 2022 року представник болгарської організації Green Balkans Димитр Попов у інтерв’ю БНР-Бургас заявив: «Війна посилює шумове забруднення в північній частині Чорного моря, яка є одним із пріоритетних місць існування китоподібних. Саме тут найширший континентальний шельф, він є найпродуктивнішим для їхньої екосистеми, і саме цим пояснюється їхня більша щільність у цій частині Чорного моря. Погіршення екологічних умов через посилене шумове забруднення заважає їм знаходити здобич і призводить до втрати орієнтації. Звісно, це змушує їх шукати тихіші райони на півдні. Гучні звуки також можуть спричиняти акустичні травми і, відповідно, більше випадків дезорієнтованих дельфінів уздовж Чорноморського узбережжя».
Румунське узбережжя також зазнало впливу катастрофи. Загибель дельфінів та викид їхніх тіл на берег фіксувалися на узбережжі Румунії в той самий період — кінець травня — початок червня 2026 року.
Дельфіни в екосистемі Чорного моря
Масова загибель дельфінів свідчить про глибші процеси, які відбуваються в екосистемі Чорного моря. А їхня загибель впливає на акваторію Чорного моря, – наголошує Гольдін. Дельфіни — ключовий вид у Чорному морі. Як кінцеві хижаки, вони стабілізують усю екосистему: регулюють чисельність риби, яка своєю чергою впливає на зоопланктон, фітопланктон та ракоподібних.
Без дельфінів риба безконтрольно розмножується, виїдає зоопланктон, через що починають масово розвиватися мікроводорості. Їхні токсини вбивають усе живе — і зоопланктон, і рибу. Море перетворюється на водойму, наповнену водоростями, де майже нічого не живе.
Тому, якщо негативні тенденції збережуться, наслідки можуть вплинути не лише на стан популяцій китоподібних, а й на загальну екологічну стійкість морського басейну.
Як міжнародні організації реагують на екоцид у Чорному морі
Міжнародні природоохоронні організації дедалі частіше розглядають війну як основний чинник сучасної кризи чорноморських популяцій китоподібних.
Болгарська природоохоронна організація Green Balkans однією з перших відреагувала на масову загибель морських ссавців у північній частині Чорного моря. У березні 2026 року її команда з Центру порятунку дикої природи була мобілізована після надзвичайно тривожного повідомлення про масову загибель у районі Шабла та Дуранкулак. Було виявлено 9 тіл морських ссавців (усі три види чорноморських китоподібних: азовки, білобочки та афаліни), понад 300 тіл середземноморських буревісників. Команда Green Balkans транспортувала частину загиблих тварин для проведення серії розтинів та аналізів. Мета — визначити причини смерті такої великої кількості охоронюваних видів за короткий проміжок часу. Green Balkans підкреслює, що справа має виняткове значення для екосистеми Болгарії, оскільки ці види суворо охороняються як на національному, так і на міжнародному рівні.
Болгарський екозахисник з тілом знайденого дельфіна. Фото Green Balkans
Одна з найавторитетніших міжнародних організацій із захиту китоподібних, Whale and Dolphin Conservation (WDC), ще з 2022 року активно документує вплив війни на дельфінів Чорного моря.
WDC вважає, що чорноморські види — під загрозою зникнення. Всі три види чорноморських китоподібних (азовка, афаліна, білобочка) занесені до Червоного списку МСОП: азовка та афаліна — як зникаючі (Endangered), білобочка — як вразлива (Vulnerable). До війни науковці ідентифікували Important Marine Mammal Areas (IMMAs) — ділянки океану, що мають особливе значення для морських ссавців. Шість таких територій уздовж узбережжя України, включно з Керченською протокою та Азовським морем, тепер перебувають під прямим впливом військових дій: військові кораблі, вибухи, ракети, міни. WDC наголошує, що звуки від вибухів ракет і низькочастотні сонари кораблів можуть вбивати дельфінів безпосередньо або виганяти їх зі звичних місць існування в небезпечні зони. Дельфіни покладаються на ехолокацію, і надмірний шум порушує їхню навігацію. Вже на початку війни WDC повідомляла про незвично велику кількість мертвих дельфінів на узбережжі західної Туреччини (понад 80 білобочок) та понад 50 загиблих азовок у рибальських сітках Болгарії.
Ретельно відстежує ситуацію з кітоподібними в Чорному морі ACCOBAMS (Agreement on the Conservation of Cetaceans of the Black Sea, Mediterranean Sea and Contiguous Atlantic Area) — регіональна міжнародна угода, спрямована на збереження китоподібних. Вона об’єднує 23 країни, включаючи всі причорноморські держави.
Експерти пропонують план порятунку дельфінів
У звіті 16-го засідання Наукового комітету (2025 рік) ACCOBAMS визначила пріоритетні напрями роботи на 2026–2028 роки. Зокрема, був принятий Післявоєнний план для чорноморських китоподібних. План визначив загальний підхід до пом’якшення всіх наслідків воєнної діяльності для китоподібних, їхнього середовища існування та кормових об’єктів. Він охоплює не лише шумове забруднення, а й хімічне забруднення, евтрофікацію, підвищений ризик інфекцій, біоінвазії чужих видів, а також непряму воєнну діяльність, як-от будівельні роботи чи зміни судноплавних маршрутів.
План передбачає:
Оцінку впливу — комплексний моніторинг шуму, хімічного забруднення, біологічних індикаторів стресу, а також розтини загиблих тварин і довгострокове архівування зразків тканин.
Оцінку втрат і відновлення — застосування методів дистанційного зондування, оцінку впливу на розподіл і чисельність кормових об’єктів дельфінів, а також ризиків прилову в рибальських сітках.
Практичні дії — розмінування акваторії, створення нових морських природоохоронних територій (зокрема транскордонних заповідників), посилення реагування на викиди тіл, розробку заходів із пом’якшення прилову та освітні кампанії. План наголошує, що деякі заходи можна впроваджувати вже зараз, незалежно від військової ситуації, а для розроблення дорожньої карти планується проведення спеціалізованих регіональних семінарів за участю експертів. Завершальним етапом має стати післявоєнне авіаційне обстеження для оновлення даних про статус популяцій.
Проте найкращий план не спрацює, якщо агресія триватиме. Дельфіни — ключовий вид, що стабілізує всю морську екосистему. Зупинити екоцид можна лише одним способом — припинити війну та притягнути винних до відповідальності.
Заголовне фото Івана Русєва.