Об’єкт природно-заповідного фонду
Куяльницький лиман – це унікальна водойма фактично в межах Одеси з родовищем дорогоцінних цілющих грязей-пелоїдів, сольової рапи, а також з найціннішими плавневими і степовими біогеоценозами, що збереглися. Територія Куяльницького лиману є об’єктом Смарагдової мережі та підпадає під охорону на підставі Конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 1979 р., яка була ратифікована Україною ще у 1996 році. Територія Куяльницького лиману зарезервована для заповідання на підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 01.10.1993 року № 496-XXI «Про заходи по збереженню і розвитку природно-заповідного фонду області». Станом на сьогодні створення Національного природного парку «Куяльницький» загальною площею 10801,1980 га перебуває на фінальній стадії – проект указу Президента України «Про створення національного природного парку «Куяльницький», схвалений Кабінетом Міністрів України, перебуває в Офісі Президента України та очікує підписання.
Курорт національного значення
Територія Куяльницького лиману має статус курорту ще з радянських часів. Постановою Ради Міністрів Української РСР від 7 березня 1985 р. N 102 «Про межі округу і зон санітарної охорони курорту Куяльник в Одеській області» з метою збереження від передчасного псування та бактеріального забруднення мінеральних вод і лікувальних грязей курорту Куяльник були затверджені межі округу і зон санітарної охорони курорту Куяльник в Одеській області та план санітарно-оздоровчих заходів в окрузі та зонах санаторної охорони курорту Куяльник. Законом України «Про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення» від 05.12.2018 року № 2637-VIII природні території Куяльницького лиману Одеської області були оголошені курортом державного значення — курортом Куяльник.
Куяльницький курорт є одним з найстаріших бальнеогрязьових курортів у нашій країні. Перша курортна установа тут була створена ще у 1833 році. Але останні роки, незаконний видобуток піску у водозбірному басейні річки Великий Куяльник; надмірне споживання води з річок, які живлять лиман; надмірне розорювання, в тому числі до урізу води у порушення Водного Кодексу України, та інше привели до катастрофічного зневоднення Куяльницького лиману.
Велике будівництво
І ось, у 2021 році, стало відомо: Укравтодор вирішив побудувати дорогу державного значення через заплавні лукі Куяльницького лиману, незважаючи на його статус та охоронні зони. Очевидно, що наслідком такого масштабного будівництва буде знищення водойми.
І хоча розроблено ще три варіанти будівництва дороги, які обходять Куяльницький лиман, але чомусь як місцеві можновладці, так і представники Служби автомобільних доріг активно лобіюють саме варіант будівництва поза межами населених пунктів через заплаву лиману. Начебто опікуючись інтересами місцевих жителів.
Ми проаналізували власників земельних ділянок, через які має пройти “велике будівництво”, і з’ясували: деякі з них мають відношення до представників місцевої влади і впливового бізнесу. В разі будівництва за кошти платників податків цю землю придбають у власників. І, скоріш за все, недешево. Тож, цілком можливо, що будівництво дороги через Куяльник просувають, в першу чергу, з корисливих мотивів.
Деталі — в розслідуванні ГО “Зелений лист”.
“Золота” земля
На своїй сторінці в фейсбуці ще в серпні Сергій Колодяжний опублікував пост про те, кому належить земля, через яку можуть прокласти дорогу на березі Куяльника.
За словами Колодяжного, причина, чому Красносільська сільська рада так активно просуває варіант будівництва дороги через Куяльницький лиман полягає в тому, що представники місцевої влади володіють землею, і начебто є домовленість зі Службою автомобільних доріг про купівлю цих ділянок за великі гроші:
“Якщо дорога пройде безпосередньо через їхні ділянки, то землю в них придбає, я так думаю, за захмарною ціною, Служба автомобільних доріг, якщо дорогу побудують поруч з цими ділянками, то вони (ділянки — ред.) отримають комерційну привабливість і злетять у десятки разів у ціні”, – зазначив Сергій Колодяжний.
Якщо проаналізувати ринкові пропозиції по продажу землі поблизу Куяльницького лиману, то й зараз вона недешева. Наприклад, наразі ділянку в селищі Корсунці Одеської області площею 10 соток продають за 35 тисяч доларів США. А якщо мова йде про гектари землі?
Очевидно, що в разі прийняття рішення будувати дорогу через Куяльницький лиман власники ділянок запросять десятки тисяч доларів за землю. І все це ляже тягарем на плечі платників податків.
Ми проаналізували власників тих ділянок, де планують будувати дорогу через Куяльник, і знайшли чимало цікавих прізвищ.
Влада змінюються, земля залишається
Землею, яка може підпадати під велике будівництво дороги через Куяльницький лиман, володіє, зокрема родина Майдебурів.
Так, у 2020 році один гектар цінної землі оформив Дмитро Майдебура — скоріш за все, він є сином колишнього голови Красносільської сільської ради Миколи Майдебури. Він, до речі, керував сільською радою протягом 34 років. Покинув свій пост лише в минулому році. Тож, його родич оформлював землю під час каденції Майдебури-старшого. У декларації Миколи Майдебури зазначено, що він і сам володіє декількома ділянками землі в Лиманському районі.
До речі, дружиною Дмитра Майдебури є начальниця відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Малиновської райадміністрації Одеси Юлія Майдебура. Згідно з даними її декларації, землі за Дмитром Майдебурою в Лиманському районі ще більше.
Гектар землі в зоні можливого будівництва дороги на берегу Куяльника оформлений на таку собі Лідію Боришполець.
Вона працює вчителькою красносільської школи. Але не тільки. Лідія Боришполець є власницею квартири в Києві, якою користуються Андрій і Наталія Майдебури. Андрій Майдебура, скоріш за все, ще один син Миколи Майдебури, а сама Лідія Боришполець, вірогідно, його родичка.
За декларацією Андрія Майдебури, який працює в рахунковій палаті, на його дружину Наталію Майдебуру й дочку Анастасію Майдебуру оформлені ще декілька земельних ділянок у Лиманському районі.
Не залишилась без землі й нинішня очільниця Красносільської сільської ради Марина Архірій. Нам удалось знайти гектар землі, оформлений на Ларису Судьїну — мати Марини Архірій. Ділянку Судьїна отримала у 2017 році.
Раніше, до речі, Архірій була заступницею Красносільського сільського голови. Згідно з її декларацією, мати Архірій Лариса Судьїна володіє ще однією земельною ділянкою.
Майже гектар землі, яку можуть пустити під будівництво “золотої” дороги, оформлений на Василя Гордузенка.
Секретарем Красносільської сільскої ради є така собі Надія Гордузенко. Тож, земля, скоріш за все оформлена на її родича. За декларацією, родина Гордузенків володіє не однією ділянкою землі в даному районі.
Оформлена земля неподалік від Куяльницького лиману якраз у зоні можливого будівництва дороги й на колишнього депутата Березівської райради Артака Юзбашана.
Ще одна ділянка на гектар в Лиманьскому районі за його можливою родичкою Каріне Юзбашан.
Слід зазначити, що Артак Юзбашан колись входив у фракцію Партії регіонів Березівської районної ради разом із нинішнім одеським обласним депутатом від ОПЗЖ Князем Хачатряном. Його компанія “Березівкаагрошляхбуд” займається будівництвом доріг і регулярно отримує мільйонні бюджетні підряди.
Інтереси бізнесу
Але не тільки представникам влади може бути вигідним будівництво дороги через Куяльницький лиман. Чимало земельних ділянок оформлені на бізнесменів.
Наприклад, майже гектаром землі володіє така собі Олеся Марченко. Людина з таким ПІБ є нотаріусом у селі Крижанівка Лиманського району.
Декілька ділянок майже на три гектари землі в сукупності оформлені на родину Фучків — Анатолія Петровича та Ольгу Миколаївну.
Схоже, Ольга Фучко колись працювала керівником КП “Доброславське бюро технічної інвентаризації”. Зараз особа з таким ПІБ займається бізнесом і навіть отримує бюджетні підряди.
Скрин YouControl
Ще гектар землі в зоні можливого будівництва дороги за Сергієм Розенбергом.
Людина з таким ПІБ був уповноваженою особою ЗАТ “Соцкормгруп”, яке наразі вже у стані припинення.
Примітно, що одним з засновників цього ЗАТ значився вже ліквідований комерційний “Соцком банк”, який, у свою чергу, заснував відомий одеський бізнесмен Володимир Галантернік.
Скрин YouControl
Нагадаємо, Галантернік зараз переховується від НАБУ, оскільки є одним з фігурантів гучної справи щодо виведення землі в Одесі на мільйони гривень.
Тож, вочевидь, чимало впливових людей можуть бути зацікавленими в будівництві дороги через Куяльницький лиман. При цьому, чи переживе унікальне водоймище будівництво, як дорога вплине на екосистему й довколишнє середовище, на жаль, мало турбує можновладців. Адже на кону чималі кошти. Питанням без відповіді також залишається, яким чином усі ці люди отримали гектари землі у свою власність, бо більшість ділянок мають сільськогосподарське призначення, а довгий час в Україні на таку землю було накладено мораторій.
