Громадська організація «Зелений лист»

Артем Карташов: Процес дерусифікації — це наша зброя

З початком повномасштабного вторгнення в Україну в нашій державі набирає обертів процес дерусифікації, який включає демонтаж пам’ятників і перейменування вулиць чи районів, що пов’язані зі спадком російської імперії. Наприклад, у місті Ізмаїл місцева влада закрила парканом пам’ятник російського полководця Олександра Суворова та розпочала перейменовувати вулиці. Процес дерусифікації триває в Києві, містах заходу України, на Харківщині тощо.

При цьому в Одесі дерусифікація наразі звелась лише до демонтажу декількох табличок з назвою російських міст і прославлянням російської зброї. Водночас у місті досі височіє пам’ятник Катерині ІІ, яка знищила в Україні козацтво, й пам’ятник російському військовому Суворову. Більш того, низка назв вулиць пов’язана із росією, а один з районів носить назву Суворовський.

Пам’ятник Суворову в Ізмаїлі зараз. Фото “Суспільне”

Журналіст ГО “Зелений лист” поспілкувався щодо дерусифікації в Одесі із юристом Артемом Карташевим, який у складі ініціативної групи написав звернення на ім’я голови Одеської воєнної адміністрації Максима Марченка з вимогою демонтажу вказаних пам’ятників.

  • Чи потрібно проводити дерусифікацію в Одесі?
  • Звичайно потрібно, тому що, як ми бачимо, назви вулиць і пам’ятники — це більше не про історію, а про політику. Коли російська держава приходила на нашу землю, вона завжди ставила тут свої мітки — імперські та радянські назви. Це відповідало політиці імперії, яка окуповувала певні території. Пам’ятники Катерині й Суворову в Одесі з’явились з подачі проросійських сил. Тому процес дерусифікації — це наша зброя. Війна — це не тільки конфлікт збройних сил чи дипломатії, це також інформаційний і культурний фронт. Дерусифікація — це якраз той культурний фронт. І є речі, які вже треба робити сьогодні, для чого вже є підстави. Щодо Одеси, наприклад, є судове рішення про незаконність встановлення пам’ятника Катерині. Монумент не є пам’яткою. Пам’ятник Суворову також. Це магніти, так званого руського миру, які треба вже зараз демонтувати без всяких комітетів і довгих рішень.
  • На вашу думку, з чого треба розпочати цей процес дерусифікації в Одесі?
  • Першочергове питання — це демонтаж пам’ятників. Вони знаходяться в публічному просторі, створюють на якомусь ментальному рівні позитивний образ цих персонажів, працюють на користь тези російської федерації про штучність української держави, працює на фейкову історію, якою апелює російська федерація. Перейменування вулиць — процедура довготривала. Ми можемо розпочати з демонтажу пам’ятників.
  • Чи потрібно перейменовувати вулиці й Суворовський район?
  • Так, звичайно. Є конкретні назви вулиць, які підлягають перейменуванню. Немає закону, який наказує перейменування Суворовському районі, але всі патріотично налаштовані громадяни України це розуміють. На жаль, в Одесі — в обласному центрі — це питання досі не піднімається з боку влади. Функція мера Одеси полягає в тому, щоб представляти місто. Оскільки він не бере в руки автомат, він може використати іншу зброю. Що може бути сильнішим з культурної точки зору, ніж демонтаж символів російської імперії, якими апелює зараз наш ворог, окуповуючи наші території? Він може таку зброю використовувати. Це був би гарний сигнал російській федерації, тобто не на словах сказати, що окупантів тут не чекають, а такими діями. Четвертий місяць війни йде, в Миколаєві, який під обстрілами, демонтують пам’ятники, в Чернігові й у Харкові демонтують. А в Одесі, яку прикрив Миколаїв, Херсон, наші воїни на херсонському напрямку, влада так себе поводить: наче стоїть собі пам’ятник, то нехай стоїть, це наша історія, вважаємо, що це нормально. Але це абсолютно ненормальна ситуація. Це поганий сигнал і всьому українському суспільству, й одеситам, і ворогу.
  • Чи контактували ви із місцевою владою з цього питання?
  • Декілька громадських організацій (зокрема ГО “Зелений лист” – ред.), окремих людей направляли звернення щодо демонтажу. Направляли їх саме Марченку, тому що він сьогодні представляє владу в регіоні. Також публічно звертались до Труханова з закликом демонтувати пам’ятники. Поки що відповіді не було. Але сподіваємось, Марченко проявить ініціативу й дасть вказівку Труханову. Місцевій владі нічого не заважає демонтувати ці пам’ятники. Коли Труханов роздає інтерв’ю, він чітко висловлюється про своє кримінальне провадження, що воно політичне, незаконне й розвалиться. А коли його питають стосовно пам’ятника Катерині, то він не говорить жодної конкретики. Ми пропонуємо демонтувати ці постаменти й перенести в музей, де якраз місце для вивчення історії. Також мер може ініціювати процес перейменування вулиць. Принаймні одіозних назв.

Нагадаємо, нинішній одеський міський голова Геннадій Труханов пручався процесу декомунізації в місті — міська влада за його ініціативи намагалась через суд повернути старі комуністичні назви одеським вулицям. Таким чином, Труханов не лише фактично проводив антиукраїнську політику, а ще й витрачав бюджетні кошти на беззмістовні судові справи.

European Endawment for Democracy

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

 Одеська обласна організація «Зелений лист»