ГО «ЗЕЛЕНИЙ ЛИСТ» Інформаційно- аналітичний огляд 2 за 28 червня 2019 р

Автор:редактор "Зеленый лист"

ГО «ЗЕЛЕНИЙ ЛИСТ» Інформаційно- аналітичний огляд 2 за 28 червня 2019 р

Про Концепцію агро-екологічних кластерів 

(текст, модель – Юрій Мельник, фото, відео, технічна підтримка – Владислав Балінський)

Про екологічну діяльність та екологічну проблематику в рамках проекту «Зелена Одеса»

27 червня 2019 року колеги з Центру регіональних досліджень при підтримці Одеської ОДА провели круглий стіл та підсумкову прес-конференцію з питань розвитку агро-екологічних кластерів «ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ КЛАСТЕРІВ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ». Даний захід відбувся в рамках проекту «ПІЛОТНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ДІЙ ЗІ СТВОРЕННЯ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ КЛАСТЕРІВ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ».

Дана тематика є надзвичайно актуальною та важливою для Одеської області. Особливо її південних територій з огляду на зміну клімату та погодні умови, що склалися для сільського господарства у 2019 році – дефіцит вологи та складний режим опадів, який не сприяє стійким врожаям основних сільгоспкультур півдня регіону.

У заході взяли участь як співробітники Центру регіональних досліджень та експерти проекту, так і представники наукових та дослідницьких кіл регіону: 

  • Одеського державного аграрного університету, 
  • Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, 
  • Одеської національної академії харчових технологій.

А також представник Національного інститут стратегічних досліджень Артем Филипенко, який модерував даний захід. 

Свою ідейну співучасть щодо впровадження результатів проекту висловив також і Ізмаїльський державний гуманітарний університет в особі ректора Ярослава Кічука. Ключовий результат проекту – експертами сформулювало, що таке «агроекологічний кластер» та «агроекологічна кластеризація» та проведено зонування території Одеської області для формування відповідної мережі. І навіть запропоновано в якості цільового завдання, передбачити розвиток мережі агроекологічних кластерів як опорних елементів сталого розвитку сільських територій в Україні.

Районування території Одеської області для Агро-екологічних кластерів

На нашу думку, сталого розвитку потребують не тільки сільські території, але й міські – урбанізовані. Більш того сталий розвиток сільських та міських територій як раз і полягає у їх гармонійному співіснуванні. 

Як ще корелюється питання агроекологічної кластеризації з проектом ГО «Зелений лист» — Зелена Одеса. Очевидними є, зокрема, екологічні проблеми, характерні для урбанізованих територій, що мають не виважену місцеву екологічну політику в умовах збільшення тиску на довкілля та глобальної зміни клімату. До цього додамо такі аспекти:

1. Сталий розвиток територій, який не можливий без активного впровадження концепції зелених зон та самого озеленення. 

2. Пошук та застосування ефективних інструментів екологічно-збалансованого розвитку територій – нашого середовища існування. 

3. Комплексний підхід та комплексне бачення розвитку територій, що перебувають у складних умовах. А ми вважаємо, що міське середовище це теж складні умови для життєдіяльності людини в умовах антропогенних ландшафтів! Одеса – класична антропогенно і техногенно незбалансована територія, у т.ч. через відсутність ефективної, системної політики збереження, відновлення та нарощування зелених територій. 

Слід зазначити, що до цієї проблематики (формування агроекологічних кластерів) причетним є й Зелений лист. На початку визначення першого агро-екологічного кластеру «Фрумушка-Нова» в березні 2017 року представники Зеленого листа взяли участь у дослідженні території заказника «Тарутинський степ» та засіданні у складі групи вчених в центрі «Фрумушика-Нова»: https://zeleniy-list.od.ua/frumushika/

    Що цікавого є у проекті, крім самої тематики? Це підхід та цілі проекту «ПІЛОТНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ДІЙ ЗІ СТВОРЕННЯ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ КЛАСТЕРІВ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ».

    Мета проекту — стимулювання сталого розвитку та економічного зростання в депресивних сільських місцевостях Одеської області шляхом створення і просування моделі агроекологічного кластеру та посилення багаторівневого управління і горизонтальних зв’язків між органами державної влади та місцевого самоврядування, бізнесом, науковою спільнотою і громадянським суспільством. 

Цільовим завданням створення агро-екологічних кластерів в сільській місцевості визначена мобілізація внутрішнього інституційного потенціалу місцевого підприємництва та партнерів (влада, наука) задля забезпечення більш ефективного та раціонального використання місцевих ресурсів на принципах сталості і екологічно-дружнього поводження з вразливими природними ресурсами, а також обрання та використання відповідних моделей організації підприємництва на селі — більш адаптованих до сучасних умов господарювання та вимог, які визначені в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. 

    Результати проекту. Серед найсуттєвіших експерти виділили:

— підготовку Практичної настанови та методичних рекомендацій зі створення агроекологічних кластерів для сталого розвитку сільських територій;

    — проведення комплексної оцінки передумов та чинників агроекологічної кластеризації в Одеській області;

    — утворення Асоціації виноградарів та виробників вина «Тарутине-Теруар» для розвитку системи географічних зазначень;

    — технічна підтримка Одеської ОДА щодо створення Медово-горіхового кластеру – Агропромисловий кластер з розвитку бджільництва, виробництва і реалізації меду та продуктів його переробки в Одеській області;

    — систематизація підходу щодо кластеризації сільських та аграрних територій та визначення відповідних понять. 

    Термінологія напрацьована в рамках проекту:

Агроекологічний кластер це добровільне об’єднання місцевих суб’єктів господарювання, органів влади, наукових установ та організацій громадянського суспільства, які взаємодіють між собою з метою створення і забезпечення функціонування максимально ефективних виробничих циклів на основі науково обґрунтованих методів і форм невиснажливого використання природних ресурсів, результатом яких є підвищення конкурентоспроможності місцевих виробників продукції та послуг на певній сільській території, диверсифікація господарської діяльності та запровадження її форм, менш залежних від наслідків зміни клімату, підвищення зайнятості населення та сталого розвитку місцевих громад

Агроекологічна кластеризація [сільських територій] – процес аналізу передумов і виявлення можливостей для створення кластерів на сільських територіях та подальший структурований порядок дій зі створення та функціонування таких кластерів з метою забезпечення сталого природокористування та підвищення стійкості місцевих громад до ринкових, кліматичних та екологічних викликів. Процес кластеризації, як правило, має науково-аналітичну, правову, організаційну та інституційну складові та полягає у реалізації певних процедур з встановлення кластерного потенціалу території та забезпечення його організаційно-правового оформлення та інституалізації.

    Отже, напрацювання команди проекту заслуговують на широке поширення та практичне застування. Досвід експертів та результати проекту можуть стати платформою для подальшого розвитку концепції агро-екологічної кластеризації. В свою чергу Зелений лист в раках реалізації проекту Зелена Одеса теж бачить перспективи застосування кластерного підходу в озелененні та ландшафтному управлінні міським середовищем, у даному випадку для нашої Одеси. 

    Висновок. Безумовно, Одеська область стала лідером щодо агроекологічної кластеризації в Україні. Проект суттєво розширив горизонти та зрушив з місця розуміння того, що треба міняти підходи і організаційні методи у господарюванні в селі. На сільські території та сільське господарство треба дивитися ширше, ніж ми всі звикли – не як на годівницю. Сільські території і громади потребують значної уваги з боку держави. Гармонійного, сталого, збалансованого розвитку сільських і аграрних територій в сучасних умовах в Україні можна досягти лише завдяки своєчасному вжиттю заходів, спрямованих на диверсифікацію структури сільської економіки, агломеруванню (інтеграції, об’єднанню) місцевого підприємництва, у т.ч. фермерів та ОСГ, зокрема у формі кластерів, як сучасних, динамічних організаційно-економічних форм, врахуванню насідків глобальної зміни клімату, формувати більш гнучкі та адаптивні моделі господарювання як в селі, так і в міському середовищі. 

    З точки зору цілей і завдань проекту Зелена Одеса увага має бути спрямована на формування базису «зеленої економіки», активне впровадження зеленої політики природокористування в умовах міського середовища, пріоритизації екологічних аспектів в економічній/господарській діяльності та формування/застосування цілісних еколого-економічних механізмів управління та планування розвитку урбанізованих територій. Значне місце тут займають екологічна політика держави та наша екологічна культура. 

    Озвучені тези на заході

Доповідь ООН, присвячена наслідкам зміни клімату

Изменения климата приведут к бедности и могут погубить демократию

Об авторе

редактор "Зеленый лист" editor

Оставить ответ