Громадська організація «Зелений лист»

Назавжди залишився вірний любові до птахів. Пам’яти вченого-орнітолога Анатолія Івановича Корзюкова

Українське товариство охорони птахів і вся орнітологічна громадськість зазнали непоправної втрати. 21 липня 2022 року, не доживши всього 2 тижні до свого 84-річчя, пішов з життя голова Ради Українського товариства охорони птахів — Анатолій Іванович Корзюков, одеський вчений-орнітолог зі світовим ім’ям, кандидат біологічних наук, доцент,  невтомний дослідник, відомий організатор наукових орнітологічних нарад і конференцій, координатор цілого ряду міжнародних програм з охорони птахів, організатор та президент Азово-Чорноморської орнітологічної групи. Про це на своїй фейсбук-сторінці написав одеський вчений-орнітолог Сергій Курочкін.

Анатолій Іванович зі шкільної лави любив птахів і залишився вірний цій любові назавжди. Він понад 40 років працював на кафедрі зоології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. Тут Анатолій Іванович Корзюков написав кандидатську дисертацію і в 1983 році успішно її захистив. У 1984-1985 роках А. І. Корзюков був завідувачем кафедри зоології хребетних Одеського університету ім. І.І.Мечникова. Енергію всіх років роботи на кафедрі Анатолій Іванович поряд з навчальним процесом віддав польовим орнітологічним дослідженням у Причорноморському регіоні України. З його ім’ям пов’язано близько 40 років наукових досліджень на острові Зміїному, де він вивчав особливості міграцій птахів та вирішував питання захисту літаків від зіткнень із птахами.

Польові дослідження. Фото Сергій Курочкін

Тут же він відкривав нові види української орнітофауни, наприклад:  чубата зозуля, золотомушковий вівчарик, даурська ластівка та інші.

Всі фото – Вікіпедія

Важливою була діяльність Анатолія Івановича з екологічної освіти населення — численні виступи по радіо, телебаченню, в пресі. Багаторічна робота з молоддю, школярами стала запорукою довишівської орієнтації молодих дослідників. Його вихованці, які виросли з юннатів у фахівців-професіоналів, працюють у різних наукових та навчальних структурах багатьох країн – у США, Канаді, Австралії.

Беручи активну участь у громадському житті факультету, він неодноразово представляв університет на різних міжнародних форумах, активно захищаючи природу. За свій внесок в справу охорони природи він був нагороджений медаллю Італійського інституту охорони природи та почесним знаком  «Відмінник вищої освіти».

Протягом багатьох років Анатолій Іванович був експертом Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (IUSN), брав активну участь у багатьох міжнародних конференціях і форумах, де виступав з науковими доповідями та повідомленнями. Анатолій Іванович був організатором багатьох орнітологічних міжнародних форумів в Одесі й на території України. Він опублікував понад 250 статей з різних аспектів орнітології, був членом багатьох редакційних видань з біології.

Багато теплих слів написав про Корзюкова його колишній учень, відомий одеський еколог, доктор біологічних наук, заступник директора НПП “Тузлівські лимани” Іван Русєв. Далі ми наводимо уривки з його оповідання.

Про Учителя

“Колись я був юним студентом,  до нас в аудиторію вперше зайшов дуже спритний і усміхнений молодий викладач. Він тримав велику купу яскравих книжок  про неймовірні території дикої природи й розповідав нам про охорону навколишнього середовища, про заповідники, національні парки, про африканські Серенгеті та про свою неймовірну любов з дитинства до птахів. Це був Анатолій Іванович Корзюков. Він був дуже легким і доступним. Курував наш студентський гуртожиток №6 Одеського держуніверситету ім. І.І.Мечникова.

Коли він нас відвідував, з ним можливо було розмовляти вільно на будь-які теми. Він поступово «затягував» нас в ауру любові до птахів і всього того, що оточує нас навколо в дикій природі. Окрім того, він ще і вів студентську дружину з охорони природи. І подався я за ним, як за вчителем, якого ти по-справжньому любиш. І ось забрав він нас колись з декількома активістами у кінці 70-х в Москву на з’їзд регіональних дружин з охорони природи. Там мені довелося розповідати, як я люблю Дністер і роблю щось, як студент, для вивчення птахів, для їх захисту і для  охорони Дністра. І це був  мій перший публічний виступ на захист дикої природи, який став доленосним.

Його енергія і неймовірні організаторські здібності просто вражали. За ним йшли сотні студентів, і всім він знаходив заняття і теми для курсових та дипломних робіт. А для деяких він ставав другим батьком. Доволі часто ходів на екскурсії зі студентами та польові експедиції.

Про вченого та невтомного дослідника

Окрім птахів, в  нього були дві улюблені території – це Куяльницький лиман, якій став зараз національним природним парком, про що він мріяв, та острів Зміїний, якій став зоологічним заказником. Але любив він ці території, звісно, через призму любові до птахів. Він говорив про себе: «Зі шкільної лави любив птахів і залишився вірним цій любові назавжди».

Багато років досліджував він птахів на острову Зміїний. Там, на о. Зміїний, йому доля дала можливість зробити важливі орнітологічні відкриття для науки. І коли орки захопили його улюблений острів, він дуже сумував і хвилювався за мігруючих птахів, які у великої кількості сідають там на відпочинок. А за декілька днів до кончини він дуже радів, коли ЗСУ відвоювала  його улюблений острів.

Птахи на о. Зміїний. Фото зроблене українськими прикордонниками влітку 2021 р.

Усі роки роботи на кафедрі зоології хребетних Одеського університету.Анатолій Іванович, поряд із навчальним процесом, багато енергії віддавав польовим орнітологічним дослідженням у Причорноморському регіоні України. Сотні наукових праць присвячені фауністиці, міграції, питанням біології, охорони птахів.

Останні роки свого життя Анатолій Іванович разом з колегами працював над підготовкою та виданням кольорового фотовизначника птахів Північно-Західного Причорномор’я, а також над книгою по птахах острова Зміїний. 

Останні декілька років був  президентом Українського товариства охорони птахів. Окрім любові до птахів, він був також чудовим бджолярем та садівником. І про це, а також про любов до птахів,  ви, друзі,  можете почути його у фрагментах цього коротенького відеофільму.

Безсумнівно, що внесок незабутнього Анатолія Івановича Корзюкова в орнітологію, зоологію хребетних, екологію та охорону природи, а також у формування нинішнього наукового потенціалу України назавжди залишиться в пам’яті нащадків. Анатолій Іванович був добрим Учителем,  справжнім другом та хорошим наставником для багатьох зоологів. Його учні вражені цією непоправною втратою і висловлюють глибоке співчуття рідним, близьким і друзям.

Анатолій Іванович Корзюков навічно залишиться в пам’яті та серцях колег, хто його знав і працював з ним, і всіх його учнів. Вічна і Світла Пам’ять!

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

 Одеська обласна організація «Зелений лист»