Як ми повідомляли раніше, у червні минулого року Одеською обласною прокуратурою розпочато досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем окремими посадовими особами виконавчої гілки влади, відповідальними за виконання регіональної програми в Одеській області «Збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2012-2018 роки», що призвело до тяжких наслідків.

Цю програму було прийнято Одеською обласною радою у 2011 р. Її метою було «забезпечити проведення регіональної політики, спрямованої на збалансоване використання водних ресурсів та земель водного фонду в басейні Куяльницького лиману, забезпечити відновлення ландшафтного та біотичного різноманіття р. Великий Куяльник, балок Довбока, Кубанка, Гільдендорфська, Корсунцівська та схилів Куяльницького лиману. Головним завданням була оптимізація річища Великого Куяльника та відновлення основних джерел поповнення води в лимані».

Після закінчення термінів програми, у 2018 році, було проведено громадську експертизу. Члени комісії – ректор Одеського екологічного університету Сергій Степаненко, голова Громадської ради при Одеській обласної державної адміністрації Володимир Максимович, голова секретаріату Громадської ради Людмила Ткаченко – констатували: станом на 2018 рік із запланованих 35 заходів виконано лише 9.

За висновками експертизи, на першому етапі у 2012-2014 рр. лише були написані наукові роботи та побудовано гідротехнічну споруду, що з’єднує лиман з Одеською затокою Чорного моря. Це зробили для того, щоб врятувати лиман від пересихання. Для цього від Одеської затоки через сухопутну ділянку побудували великий трубопровід.

Всі інші дуже важливі завдання Програми були провалені, тому що Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації не забезпечив бюджетне фінансування інших заходів, а потім й взагалі ОДА усунулось від виконання Програми.

Ми проаналізували, як депутати Одеської обласної влади та Одеська обласна адміністрація використовували кошти обласного бюджету для реалізації Програми.

Згідно з рішеннями Одеської обласної ради, на виконання Програми продовж 7 років мали направити з бюджету 54,5 млн грн. Реально було виділено 22,1 млн, тобто, 40% від необхідного, а витрачено лише 13,1 млн грн, або менше чверті від передбаченого програмою.

Показники витрат по обласному бюджету	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	Разом
Сума на рік у бюджеті передбачено	547,0	1 878,8	7 585,0	1 369,1	3 650,1	1 000,0	6 100,0	22 130,0
Сума на рік у бюджеті виконано	211,7	379,8	5 868,4	505,3	1 973,2	1 000,0	3 206,9	13 145,3

Іншими словами, виконувалася не уся програма як цілісний комплекс заходів, а лише окремі її елементи, виконання яких аж ніяк не могло привести до досягнення цілей.

Програмою передбачалось багато дуже корисних заходів. Зокрема, планували створити систему інтегрованого природокористування в басейні річки Великий Куяльник та Куяльницького лиману як частини комплексу лиманів і малих річок Одещини. Мали проаналізувати водокористування, основні джерела забруднення, провести паспортизацію водних об’єктів та створити реєстр гідротехнічних споруд та їх власників у басейні Куяльницького лиману. Планували винести в натуру та облаштувати прибережні захисні смуги, зробити проєкти водоохоронних зон річки Великий Куяльник, балок Довбока, Кубанка, Гільдендорфська та Корсунцівська. Всього цього досі немає.

Чому так вийшло?

– Коли аналізуєш програму порятунку Куяльника, розумієш, що її складено з урахуванням всього комплексу проблем, – каже біолог, керівник громадської організації “Зелений лист” Владислав Балінський. – Видно, що писали програму фахівці, які спиралися на наукові дослідження, дані моніторингу стану цього найціннішого для всього нашого регіону та України біоценозу, а також аналізу проблем не лише лиману, а й прибережних територій.

На думку громадського діяча, виконали найбільш вигідну з точки зору піару частину проєкту – поєднання Чорного моря та лиману. Але так і залишилася невирішеною проблема річки Великий Куяльник – основного джерела прісної води для лиману. Ніхто не займався і не займається проблемами розорювання землі в прибережній смузі, тим, що русло річки в деяких місцях взагалі переорано місцевими латифундистами.

– Багато заходів взагалі не вимагають додаткових грошових витрат, – вважає Балінський. – Наприклад, інвентаризація об’єктів, що забруднюють воду. Або незаконних звалищ. Або незаконних кар’єрів із видобутку піску. Для моніторингу потрібно налагодити співпрацю з Космічним агентством, яке знаходиться в Одесі, підготувати матеріали для екологічної інспекції та поліції, щоб ті провели перевірку екологічної безпеки таких об’єктів та законності підприємницької діяльності. Але те, що за десять років це так і не було зроблено, говорить або про повну управлінську безпорадність Одеської обласної державної адміністрації, або про небажання насправді рятувати Куяльник, а не займатися імітацією бурхливої діяльності.

Як не дивно, цей процес імітації продовжується і сьогодні. Аналіз видатків обласного бюджету показав, що у 2019 р. на рятівництво Куяльника було передбачено 1,23 млн грн, витрачено біля 1,13. У 2021 витрачено 450 тис. грн. На що пішли ці кошти, якщо жодної кричущої проблеми не вирішено?

У прийнятому на 2022 рік обласному бюджеті не передбачено жодної копійки на виконання програми. Обласна влада остаточно поставила хрест на Куяльнику?

№ та дата рішення/рік	2019	2020	2021	2022	2023	Разом
25.10.2019  № 1095-VII	1 230,0	30 280,0	15 490,0	15 590,0	2 690,0	65 280,0
16.04.2021  № 146-VIII	0,0	4 991,6	24 650,0	18 200,0	15 700,0	63 541,6
Сума на рік у бюджеті передбачено	1 127,7	0,0	1 676,9	0,0	–	2 804,5
Сума на рік у бюджеті виконано	1 127,7	0,0	450,0 *	–	–	1 577,7

– Програму необхідно відновлювати, бо Куяльник треба рятувати, – вважає керівник екологічної організації. – І його ще можна врятувати. Зараз у нас вже є два затверджені на державному рівні об’єкти – Національний природний парк “Куяльник” та курорт “Куяльник”. Необхідно налагодити їхню гармонійну взаємодію, а також взаємодію з прилеглими територіальними громадами.

Діяти потрібно швидко – завтра може бути надто пізно.