Святкування Великодня в цьому році продемонструвало бажання вірян в Одесі відвідувати власну українську церкву. Одесити масово пішли на богослужіння саме до Православної церкви України (ПЦУ), яка не підпорядковується ворожому патріархату. Хоча в Одесі їх станом на зараз усього п’ять. Монопольне положення, незважаючи на повномасштабну війну, в регіоні все ще займає українська православна церква московського патріархату (УПЦ МП).
Черга на Великдень до храму ПЦУ. Фото Павла Колотвіна
Хоча офіційно, вочевидь, щоб прикрити зв’язки із токсичною руською православною церквою, приставку «московський патріархат» священнослужителі воліють зараз не вживати, згадуючи про надану УПЦ автономію. Тим не менш автономія надана у складі російської православної церкви.
При цьому до представників, так званої української православної церкви, яка все ще під контролем, принаймні де-юро московського патріарха-українофоба Кирила, за роки багаторічної війни росії проти нашої держави накопичилось чимало питань.
Яка вона резиденція московського патріархату в Одесі, розбиралась ГО «Зелений лист».
Підтримували ворога?
Наразі представники одеської єпархії УПЦ МП досить не стримані в оцінках війни. На офіційному сайті єпархії навіть з’явились новини українською мовою, представники УПЦ засуджують російську федерацію й розповідають, що моляться за мир в Україні. Тим більше неодноразово до одеського храму УПЦ прилітали російські ракети та дрони.
З назви єпархії прибрали належність до Московського патріархату, хоча в розділі «історія» досить детально описаний саме період існування єпархії за часів російської імперії. Період незалежності України обмежується одним абзацом, у якому вказано, що з моменту розпаду СРСР наступив час розколу. Мова про заснування патріархату в Києві.
Однак до повномасштабного вторгнення представники одеської єпархії УПЦ Московського патріархату неодноразово потрапляли в гучні скандали, пов’язані із неоднозначною позицією священнослужителів щодо подій у Криму та на Донбасі, коли росія анексувала та окупувала частину українських територій.
Напевно, найбільш гучним з них є святкування дня народження представника одеської єпархії Дмитра Півня у 2015 році. Він наразі змінив прізвище на Саввін, вочевидь, породнившись із одеським митрополитом Агафангелом, який у миру має прізвище Саввін. Про це повідомило видання «Думская».
Так, у мережу потрапило відео, на якому зафіксовано святкування Півнем та його друзями, пов’язаними також із УПЦ МП, коли компанію «накрила» Служба безпеки України. Подарунком для Півня став торт з картинкою «днр», гербом російської федерації та надписом «донецька русь». Ба більше на святкування до Дмитра Півня запросили дівчат легкої поведінки, які начебто мали бути переселенками з Донбасу. Нагадаємо, частину Донецької та Луганської області на той момент окупувала росія. Правоохоронці також вилучили у присутніх на святкуванні пістолет і патрони.
До суду справа так і не дійшла, але певний портрет представників одеської єпархії злите відео все ж таки надає. Неясно також, чи справді змінились погляди представників єпархії зараз або ж це просто намагання підлаштуватись під обставини, щоб зберегти вплив в Україні і продовжити працювати на росію в середині нашої держави. Сам митрополит Агафангел занесений на сайт Миротворець як сепаратист і пособник терористів. Більш того деякі гості Півня, що були присутні на святкуванні, вже втекли до росії і служать зараз там, писало видання «Думская». Не виключено, що вони благословляють російських військових на війну проти України.
Зв’язки із владою
Від початку 2023 року в Одеській області жодна з релігійних громад московського патріархату не перейшла до Православної церкви України, зазначило видання «Суспільне» з посиланням на Опендатабот. Таким чином, монополія УПЦ у нашому регіоні продовжується – в Одеській області 416 церков підпорядковуються ворожому московському патріархату.
Можливо, впевненість священикам УПЦ МП надають представники одеської влади, які, по суті, відкрито підтримують московський патріархат. Так, великоднє привітання мер Одеси Геннадій Труханов записав у Спасо-Преображенському соборі УПЦ.
Сам Агафангел був народним депутатом України, а з 2006 року він представляв партію регіонів у Одеській обласній раді.
Колись Агафангел навіть зустрічався із президентом рф путіним і патріархом рпц Кирилом. Фото з відкритих джерел
Вказаний вище Дмитро Півень (Саввін) колись працював помічником екс-нардепа Сергія Ківалова, профіль якого також є на Миротворці. А настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря УПЦ МП Серафима (в миру Надія Шевчик) з 2010 по 2015 рік була депутаткою одеської міської ради від партії регіонів біглого президента віктора януковича, який наразі переховується на території рф. Уже під час повномасштабної війни Серафима отримала нагороду з рук голови Одеської обласної ради Григорія Діденка, який представляє президентську партію «Слуга народу».
Варто також зазначити, що у зв’язці із священиками УПЦ МП, а також особисто Агафангелом в Одесі колишній нардеп Сергій Ківалов відкрив у 2020 році, так звану церковно-приходську школу. Наразі офіційний сайт школи не працює, але через веб-архів можна знайти по ній інформацію. Наприклад, школу, побудовану Ківаловим на цінній землі колишньої бази моряків, відвідала низка політиків від проросійської партії опзж, зокрема Тетяна Плачкова та Наталія Королевська. Ця партія зараз заборонена в Україні.
При цьому анонсована як певною мірою благодійна школа насправді є приватним бізнесом Ківалова та місцем його безкінечного піара, адже навчання в закладі платне. Нагадаємо, 1,4 гектара цінної землі під приватний бізнес екснардеп отримав від міста безкоштовно.
Заробіток одеських попів
Знайти прямі зв’язки священнослужителів одеської єпархії московського патріархату з бізнесом не так просто. Вони діють через численні благодійні фонди, зареєстровані на представників УПЦ МП. Тим не менш згадувана вище Надія Шевчик ще до 2018 року входила у склад засновників ТОВ «Медкор Юг», яке займається наданням медичних послуг, зокрема томографічними дослідженнями. Дана компанія регулярно отримує бюджетні гроші – з 2015 року вже більше 12 мільйонів гривень. ТОВ «Медкор Юг» отримувало кошти з бюджету й тоді, коли в компанії офіційно значилась Надія Шевчик.
Скрин YouControl
До речі, внесок настоятельки жіночого монастиря у статутний капітал компанії склав 317 тисяч гривень. Де вона взяла ці гроші, невідомо.
Настоятель Свято-Іверського монастиря, який також підпорядковується УПЦ МП, Віталій Васильчук або ж Діодор входить до засновників ГО «Зустріч».
Діодор (Васильчук). Фото з відкритих джерел
Директор цієї організації священник Віталій Жаріков зареєстрував ТОВ «Приватна школа Праобраз». У мережі нескладно знайти інформацію, що, ймовірно, саме цей Жаріков опікується платним літнім табором для дітей «Зустріч» або ж російською «Встреча», який функціонує з 2015 року. Компанія пропонує батькам проплатити відпочинок дітей у Коблево на базі пансіонату «Лазурний».
Священник Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ МП Іван Желіховський колись очолював благодійний фонд імені Кирила та Мефодія. Наразі цей фонд офіційно очолює така собі Валерія Булавенко. До 2017 року людина з таким ім’ям володіла ТОВ «Гранд де юре». Наразі компанія перебуває у стані припинення. А заснувала цю компанію Валерія Булавенко у 2003 році разом зокрема зі Світланою Гольдіч-Чужовською – ймовірною родичкою дружини депутата одеської міськради від партії Труханова «Довіряй ділам» Сергія Страшного. Компанія спеціалізувалась на нотаріальній і адвокатській діяльності.
Скрин YouControl
Третя з засновниць компанії «Гранд де юре» така собі Євгенія Гідулянова. Особа з таким же ім’ям працює в Юракадемії Ківалова.
Обличчя священнослужителів московського патріархату
Дмитро Півень (Саввін), який колись незабутньо відсвяткував день народження, зареєстрував на своє ім’я два благодійні фонди – «Покров та милосердя» й «Добро об’єднує серця». До речі, в документах Півень (Саввін) вказує свою адресу як Французький бульвар, 22. Це новобудова у центральному Приморському районі.
Будинок на Французькому бульварі, 22. Фото з сайту забудовника
Засновниками БФ «Добро об’єднує серця», окрім Півня-Саввіна є такий собі Андрій Валентинович Пальчук, який служить, скоріш за все, в одній із церков Одеси. Зараз цей персонаж бідкається щодо обстрілів російських ракет та БПЛА, а ще у 2021 році Андрій Пальчук розповідав, що Православна церква України, яка не залежить від московського патріархату, – це політична організація. При цьому Пальчук усе ще продовжує спілкуватись російською мовою.
Варто також зазначити, що у 2019 році Андрій Пальчук потрапив у фокус правоохоронців через керування автом у нетверезому стані. А у 2022 році відбувся судовий розгляд, згідно якому особа на ім’я Андрій Пальчук, перебуваючи на території Нижньодністровського національного парку на річці Турунчук розпалила вогнище, чим нанесла шкоду довкіллю більше ніж на сім тисяч гривень.
При цьому подібні сумнівні випадки, де головними героями виступають ті, хто регулярно читають проповіді і вчать, як треба жити, не поодинокі.
Так, вірогідно, священик храму святих Адріана та Наталії на Французькому бульварі Олег Лаврешов, згідно судовому реєстру, у 2021 році попався на керуванні автівкою в нетверезому стані й відмовився проходити медичний огляд. За матеріалами судового розгляду, поліцейські склали протокол некоректно, а на відео Лаврешов перебував на пасажирському сидінні, тож справу проти нього закрили.
Богослужіння у храмі святих Адріана та Наталії
Наразі в Україні триває процес переходу церков московського патріархату до ПЦУ. Це запит громади через війну росії проти нашої держави, численні жертви як наслідок агресії, а також побоювання людей у тому, що священники, які багато років проявляли відверту антидержавну позицію, підіграючи нашому ворогу, зараз продовжують працювати на рф. Тим більше правоохоронні органи протягом останнього року виявили чимало зрадників серед священнослужителів московського патріархату в Україні. Ба більше цілком логічне бажання українців, які більше восьми років воюють за свою Батьківщину, мати власну патріотичну церкву священнослужителі московського патріархату в унісон з російськими попами та пропагандистами називають гонінням на церкву.
Ось і постає питання до одеської єпархії: на чиєму вони боці? Адже начебто після повномасштабного вторгнення одеські попи московського патріархату нарешті встали на сторону України, а з іншого боку – настоятелька Серафима нещодавно через соцмережі заявила, що не може зрадити присязі.
Та тільки кому вона присягала?