Теплові електростанції нерідко стають джерелом забруднення довкілля. Серед факторів роботи ТЕЦ, які критично впливають на екосередовище, вчені виділяють низькосортне паливо, застарілі технології виробництва й відсутність відповідних природоохоронних систем.
На окупованій росією з 1992 року частині Молдови, в так званій придністровській молдавській республіці працює теплова електростанція Молдавська ДРЕС.
Впливи її роботи дослідили журналісти ГО “Зелений лист” спільно із молдавськими колегами з TV8.
Проблеми для довкілля
Станцію побудували у 1964 році. Її потужність 2520 мегаватт, а доступна потужність – 1700 мегаватт. МДРЕС може працювати на вугіллі, природному газі й мазуті. Через застаріле обладнання станція завдає значної шкоди екосередовищу.
За даними Міністерства довкілля Молдови, МДРЕС у період з 2015 по 2021 роки викинула в атмосферу приблизно 3 тисячі кілотонн вуглекислого газу. Для порівняння: найбільша ТЕЦ на території, яку контролює Молдова, за той самий період викинула в шість разів менше вуглекислого газу в атмосферу.
До того ж МДРЕС створює значні екологічні та техногенні загрози Україні. Серед них – загроза підтоплення українських сіл через охолоджувальне водоймище й неутилізовані відходи внаслідок роботи придністровської теплоелектростанції.
Світлана Слесаренок займається проблематикою цього регіону з початку 2000-х. Вона зазначає: Кучурганське водосховище побудували виключно під потреби Молдавської ДРЕС.
Водосховище штучно підтримують для водозабору та охолодження теплової електростанції на рівні до 3,5 метрів. ДРЕС використовує воду з річок Дністер, Турунчук, Кучурган. Українські села Кучурган і Лиманське знаходяться нижче рівня водосховища. Процес безперервний: без наповнення водосховища зупиниться охолодження МДРЕС, що загрожує техногенною катастрофою. Водночас якщо не буде працювати насосна станція, щоб регулювати рівень води водойми, то під загрозою затоплення залишаються села навколо Кучурганського водосховища.
Загроза підтоплення існує для 380 домогосподарств у селі Кучурган, тобто приблизно третини від загальної кількості, й більше 100 домогосподарств у Лиманському.
«Проблеми екологічного характеру, проблеми техногенного характеру, проблеми фінансового забезпечення, проблеми захворюваності населення. Це водосховище було створено для господарської діяльності Молдавської ДРЕС. І для того, щоб унеможливити загрози підтоплення, була створена система захисних споруд. Це був 1967 рік», – пояснює заступниця Лиманського селищного голови (Україна) Лариса Гусак.
МДРЕС відмовляється обслуговувати дренажну систему
Як пояснює голова ГО «Чорноморський жіночий клуб» (Україна) Світлана Слесаренок, наразі представники МДРЕС відмовляються обслуговувати дренажну систему, тож усе фінансове навантаження лягає на плечі місцевих громад:
«До 99-го року, власне, Молдавська ДРЕС обслуговувала, передавала безкоштовно електроенергію, й насоси качали та рятували населення від підтоплення. Потім у 99-му році станція припинила це робити. Й щоб забезпечити технологічний процес, власне, Молдавської електростанції місцеві общини витрачають на відкачування води, щоб не потонути. На сьогодні вся ця система перебуває в аварійному стані. Й незрозуміло, до яких екологічних наслідків це може призвести».
Все фінансове навантаження за насосно-дренажну систему Молдавської ДРЕС лежить на бюджеті громади в Україні. Окрім поточного ремонту й регулярного обслуговування, сплати заробітної плати працівникам громада змушена витрачати гроші на електроенергію для її роботи. З 2004 року на ці цілі вже витрачено 6,8 мільйонів гривень тільки з місцевого бюджету громади. Станом на зараз це більше 170 тисяч євро, але в реальності сума набагато більша, враховуючи зміну курсу валют за останні 20 років.
«Ми як громада від того, що придністровська республіка здійснює якусь господарську діяльність, вони виробляють електроенергію, громада від цього ніяким чином ніякий зиск не отримує. Й тільки відшкодовуємо наші збитки», – зазначає Лариса Гусак.
МДРЕС заробляє гроші
Весь період, коли витрати по забезпеченню роботи придністровської електростанції несли українські громади, російська компанія МДРЕС, зареєстрована в Кишиневі, експортувала електроенергію в Європейський Союз.
За даними митної служби Республіки Молдова, МДРЕС продавала електроенергію на ринку ЄС у період з 2007 по 2013 рік. Митна служба Республіки Молдова відмовилась повідомити вартість експорту, пославшись на те, що це конфіденційна інформація.
«Насоси працюють, у середньому, від 8 до 12 годин. У залежності від наповненості каналів, погодних умов. Один насос відкачує 2600 кубів на годину. Споживання електроенергії: один електродвигун має 55 кіловат. Ви можете собі уявити, скільки це споживання електроенергії за 12 годин роботи. Тому для нас, як для сільської ради, це було дуже складно. Третина нашого бюджету йшла на утримання насосної станції», – пояснює староста села Кучурган (Україна) Анатолій Левицький.
Анатолій Левицький розповідає, що востаннє насоси ремонтували у 2016 і 2019 році відповідно. Термін експлуатації після ремонту складає 5-7 років. Тож насоси, а всього їх чотири, скоро можуть вийти з ладу. При цьому є ще одна складність – насоси російського виробництва, зараз їх просто немає в Україні, а чим замінити, а головне – скільки це буде коштувати, поки незрозуміло:
«Молдавська ДРЕС категорично проти участі в ремонті, допомоги технічній. Вони повністю відмовляються, жодні акти не підписують. Тут неодноразово збирались комісії з приводу Молдавської ДРЕС. Були представники Молдови, були представники придністров’я, були представники України. Але вони, представники придністров’я, не підписували жодного акту. Ми їх утримуємо, ми їм качаємо, ми підтримуємо технологічний цикл Молдавської ДРЕС за свої гроші, а вони заробляють на цьому гроші».
У МДРЕС відмовились від коментаря
Журналісти попросили адміністрацію МДРЕС прокоментувати екологічні проблеми в селах Кучурган і Лиманське. Хоча пресслужба компанії отримала запит.
Спочатку у пресслужбі відповіли на дзвінок репортера, визнавши, що отримали запит. Однак потім перестали реагувати.
Працювали на вугіллі
За словами старости села Кучурган, до 2020 року МДРЕС працювала на одному з найбільш брудних видів палива – вугіллі.
Примітно, що вугілля станція отримували з російської федерації, а, можливо, й з окупованого Донбасу, через територію України. Хоча на той час уже тривала агресія росії проти України. За даними Митної служби Молдови, МДРЕС імпортувала вугілля у придністров’я з січня 2020 року по жовтень 2022 року.
«Коли вітер сильний був, дмухав звідти, то трохи гарі й диму було. Просто було таке, знаєте, наче в повітрі є присмак цього диму, гарі», – розповідає Анатолій Левицький.
Відповідальні за моніторинг вуглекислого газу в атмосфері розраховують викиди МДРЕС в залежності від використаного палива та його якості.
“Кожна мегават-година, вироблена на природному газі, виділяє 0,202 мегатонни вуглекислого газу. На основі цієї пропорції ми розраховуємо викиди вуглекислого газу на відповідній електростанції. Якщо вони працюють на вугіллі, то вугільна квота враховується. Вугілля має інший коефіцієнт викидів. І тому ми порахуємо, скільки газу і скільки вугілля, й дізнаємось кількість викидів вуглекислого газу. Варто відзначити, що ККД електростанції нижче 30%. Тобто, якщо в кубометрі газу 10 кіловат-годин, значить, ми споживаємо менше 3 кіловат-годин, сім ми викидаємо в повітря. Ця ефективність відповідає станції”, – пояснює директор Енергетичного інституту Молдови Міхай Тиршу.
Необхідний контроль, але сепаратисти відмовляють
Для встановлення всіх екологічних проблем, на думку керівника Інспекції з охорони довкілля Республіки Молдова Іона Булмаги, необхідний контроль. Але з політичних причин співробітники Інспекції не мають доступу на територію.
“В нас була дискусія на цю тему. Але рішення цієї проблеми має відбуватись на значно вищому рівні. Й тут мова йде про переговорний формат 5+2, який дозволить нам отримати доступ і сформувати спільні контрольні групи. Але через події, які в нас відбуваються на кордоні, відомо, що цей формат уже нежиттєздатний. Через це ми не можемо проводити перевірки й не можемо озвучувати свою позицію в відповідності з законодавством Республіки Молдова”, – наголошує голова Інспекції з охорони довкілля Республіки Молдова Іон Булмага.
Іон Булмага відзначив, що в Тирасполі існує своєрідний підхід в області дотримання екологічних норм. Якщо невизнаному режиму в Тирасполі потрібні дозволи для деяких підприємств на експорт у Європейський Союз, вони допускають контроль. Якщо ж їм не потрібний експорт на ринок ЄС, а тільки в Молдову, вони відмовляють співробітникам інспекції в доступі для проведення перевірок.
Відмовляються очищувати Кучурганське водосховище
Останні 20 років керівництво станції не проводить заміну води в водосховищі, що значно погіршує її якість.
Жителі села Кучурган згадують, що колись у водоймі жили раки, квітнули лілеї. А зараз постійним явищем стали цвітіння води й замори риби. Ці свідчення підтверджують спеціалісти української державної екоінспекції. Перевірка водойми у 2017 році показала перевищення норм по хлоридах, сульфатах, сухому залишку.
«Вони коли миють свої реактори, там дуже багато лужних. У нас була в селі Кучурган насосна станція, яка качала воду з лиману для поливу. Після поливу земля була білою від цих солей», – згадує Анатолій Левицький.
Однак окрім проблеми з Кучурганським водосховищем Молдавська ДРЕС також створила для України ще одну біду. Багато років на землі поблизу українського села Градениці співробітники теплової станції придністров’я скидали токсичні відходи.
Проблеми зі шлаковідвалом
Площа шлаковідвалу, який знаходиться саме на території України, складає приблизно 130 гектар. Цю забруднену землю громада не може використовувати, поки не проведуть заходи утилізації небезпечних речовин і рекультивації території.
Зараз шлакозвалище вкрилось травою, тож небезпечний пил не концентрується в повітрі. Однак довгий час звалище відходів було джерелом постійної небезпеки для життя та здоров’я мешканців Градениць. Коли вітер дмухав з боку звалища, в повітрі стояв чорний пил.
Станом на 2003 рік лікарі фіксували збільшення рівня захворюваності онкологічними хворобами серед місцевих жителів. І за кілька десятиріч проблему так і не вирішили. Зараз усе ускладнилось повномасштабною війною.
«Проблема існує. Вона вже існує років напевно 30, є ця проблема. Для мешканців нашого села є загроза захворювань раком. Шлаковідвал, який знаходиться на нашій землі. Зараз туди доступу до нього немає. Але проблема через шлак існує для мешканців нашого села», – розповідає староста села Градениці (Україна) Олександр Савчук.
При цьому Світлана Слесаренок вважає, що проблему потрібно вже вирішувати в юридичній площині:
«Це юридичний суб’єкт. І якщо в черговий раз не вдасться вирішити цю проблему, треба виходити в юридичну площину. Є документи, які демонструють, скільки за цей час витратили місцеві общини».
Під контролем росії
Юридична реєстрація придністровської МДРЕС у Республіці Молдова є делікатним питанням, оскільки Кишинів не визнає державні підприємства, приватизовані в так званій пмр після 1991 року.
У 2005 році 51% акцій МДРЕС придбав російський гігант «Інтер РАО ЕЄС». Головою правління компанії на даний час є син найближчого соратника президента рф володимира путіна Борис Ковальчук.
За підтримку війни росії проти України низка країн наклали на Ковальчука санкції. Серед них – Велика Британія, США, Канада, країни ЄС та інші.
“Що стосується Кучурганської ТЕЦ (МДРЕС – ред.), то, всупереч розповсюдженій думці, Республіка Молдова не визнала приватизацію цього підприємства. Статус економічного агента, з яким співпрацюєш – це одне, а статус приватизації цього підприємства, як і інших підприємств. Ми не визнавали приватизацію жодного підприємства у придністровському регіоні, які існували в радянський період. Тому ми робимо дуже чітке розмежування між новоствореними підприємствами після 1991 року, в основному це малі та середні компанії, і приватизованими підприємствами, як я вже зазначив, незаконно привласнені після 1991 року”, – розповідає віце-прем’єр-міністр з реінтеграції Республіки Молдова Олег Серебрян.
Долю МДРЕС необхідно вирішувати
Співробітник НАН України Олег Рубель підкреслює, що проблеми довкілля внаслідок роботи МДРЕС неможливо розглядати в відриві від політичних проблем придністров’я. Ситуація ускладнюється тим, що проблеми роботи Молдавської електростанції транскордонні й зачіпають інтереси декількох країн – України, Молдови, російської федерації.
А заявивши про наміри вступу до Європейського Союзу, Україна та Молдова взяли на себе зобов’язання по вирішенню екологічних питань. Молдавська ДРЕС уже зараз настільки технічно застаріла, що взагалі постає питання її закриття або глибинної модернізації. Станом на зараз важливо створити моніторингову станцію, яка буде відповідати європейським вимогам, щоб отримувати точну й достовірну інформацію щодо впливу на довкілля від роботи Молдавської ДРЕС.
«Ця енергосистема, яку ми на сьогодні бачимо, звісно вже на сьогодні не відповідає вимогам сучасним, що стосовно технологічних підходів, технічних підходів і не відповідає будь-яким екологічним і політичним вимогам розвитку. Я вважаю, що має бути дуже ретельно оцінений той ресурс, який ця станція може ще пропрацювати. І треба запропонувати кілька варіантів її перепрофілювання», – заявив Олег Рубель.
Водночас, на думку директора Інституту енергетики Молдови Міхая Тиршу, станом на зараз для Республіки Молдова МДРЕС відіграє ключову роль в енергетичній інфраструктурі країни:
“Добре, припустимо, що вони закриють електростанцію. Звідки будемо брати електроенергію? Ми опинилися в такій ситуації, коли не можемо функціонувати без них. Тим паче, що наша енергосистема дуже тісно пов’язана через Придністров’я з Україною”.
На гачку
Влітку приблизно 90-95% електроенергії, необхідної Республіці Молдова, виробляє МДРЕС. Взимку через те, що працюють ТЕЦ на території, підконтрольній Кишиневу, закупка електрики у МДРЕС знижується до 65-70%.
До осені 2022 року молдавська державна компанія «Енергоком» закуповувала у МДРЕС 67% необхідного обсягу електроенергії. Решту 30% – в українських виробників. А саме в «Енергоатома» та «Укргідроенерго». Все змінилось у жовтні 2022 року, коли росія почала бомбити енергетичну інфраструктуру України.
“В Україні виник дефіцит енергії. В результаті, українські компанії повідомили нам, що не можуть виконати свої зобов’язання. У той час ми почали закуповувати у румунських виробників, оскільки енергосистеми Молдови та Румунії були синхронізовані”, – розповідає керівник відділу постачання «Енергоком» (Молдова) Євген Боц.
Єдина лінія імпорту електроенергії з Румунії в Республіку Молдова проходить через МДРЕС – Ісакча-Вулкенешть-Кишинів. 15 і 23 листопада 2022 року після російських бомбардувань Одеської області ця лінія вийшла з ладу, й Молдова залишилась у темряві.
“Якщо щось трапиться на МДРЕС, лінія буде відключена, Республіка Молдова залишиться без електроенергії, саме те, що сталося в листопаді, коли була розбомблена енергетична інфраструктура України. І у нас було два відключення: одне часткове і одне повне”, – акцентує Євген Боц.
Молдова підтримує МДРЕС?
Республіка Молдова сплачує Молдавській ДРЕС приблизно 20 мільйонів доларів на місяць за спожиту електроенергію.
“Зараз у нас є контракт до кінця вересня за ціною 66 доларів за мегават-годину. Ми щомісяця встановлюємо з МолдГрес обсяги, які вони нам постачають, зазвичай від 300 000 до 320 000 мегават-годин. Тому, помноживши на ціну в 60 євро, виходить майже 18-20 мільйонів євро на місяць”, – зазначає Євген Боц.
МДРЕС не платить компанії “Молдовагаз” за спожите паливо. Схема працює так: МДРЕС платить компанії “Тираспольтрансгаз-Придністров’я” за газ, а та перераховує гроші на спеціальний рахунок, відкритий у центральному банку ПМР.
Далі ці гроші перераховують у бюджет сепаратистського режиму в Тирасполі. Борг підприємства “Тираспольтрансгаз” перед компанією “Молдовагаз” на середину серпня цього року становив близько 10 мільярдів доларів.
Республіка Молдова є учасником схеми, через яку Газпром фінансує існування проросійського сепаратистського регіону. В той же час вартість електроенергії для Молдови нижче ринкової майже на 50%:
“Ми закуповуємо електроенергію у Молдавської ДРЕС десь на 50% порівняно з цінами в регіоні. Отже, якщо ми розширюємось на виробників у Румунії, це щонайменше 90 євро. А якщо ми йдемо на біржу, тому що виробники не можуть дати нам потрібну кількість, запас коливається від 100-300 євро в залежності від регіональної ситуації”, – розповідає Євген Боц.
У планах – позбутись залежності
Щоб позбутися енергетичної залежності від Придністров’я, Кишинів розпочав будівництво прямої лінії Вулкенешть-Кишинів, яка виведе з експлуатації Молдавську ДРЕС. Згідно з проектом, будівництво має завершитись у 2025 році.
“Термін 2025 року, середина 2025 року, є реалістичним, тому що останні місяці ми дуже наполегливо вели переговори з підрядником про те, щоб зобов’язати як їх, так і нас дотримуватись цих термінів”, – пояснює директор Консолідуючої одиниці з впровадження й моніторингу проєктів у області енергетики (Молдова) Руслан Суружіу.
Однак вирішення екологічних проблем в Україні й на окупованій території Молдови через діяльність МДРЕС ще потребує значних зусиль.
The material was created with the support of journalismfund europe.