Після російського удару по порту «Південний» на пляжі Одеси потрапили тисячі тонн соняшникової олії
Російська атака на цивільну портову інфраструктуру України призвела до однієї з найбільших екологічних катастроф в Одеській затоці Чорного моря за час повномасштабної війни. Після обстрілу термінала з рослинною олією в порту «Південний» тисячі тонн соняшникової олії потрапили в морське середовище, а за кілька днів досягли узбережжя Одеси.
Наслідки були зафіксовані на пляжах міста: масляна плівка на воді, загибель птахів і загроза унікальним прибережним екосистемам.
Забруднення дісталося Одеси
24 грудня 2025 року, після зміни вітру на східний, масляна плівка з району порту «Південний» досягла міських пляжів Одеси. Найбільш ураженими виявилися райони Отради та Ланжерона.
Про це у Facebook повідомив голова ГО «Зелений лист», хімік та біолог Владислав Балінський:
«Це не “інцидент”. Це екологічна катастрофа. Отрада і Ланжерон — у масній плівці. На березі — десятки загиблих птахів, переважно пірникоза мала».
Фото Владислава Балінського
Еколог наголошує, що Одеська затока є природною пасткою для поверхневих забруднень. Те, що у відкритому морі могло б частково розсіятися, тут концентрується, прибивається до берега і суттєво посилює тривалість та масштаб екологічної шкоди.
Контекст: обстріл порту «Південний»
Причиною забруднення стала російська атака на цивільну інфраструктуру.
20 грудня 2025 року російська армія завдала ракетно-дронового удару по терміналу компанії Allseeds у порту «Південний» — одному з найбільших експортних хабів рослинної олії в Україні. Внаслідок обстрілу були пошкоджені резервуари з соняшниковою олією.
За даними з відкритих джерел, ідеться про розлив тисяч тонн рослинної олії. У перші дні після атаки море залишалося відносно спокійним, однак зі зміною погодних умов забруднення почало активно поширюватися акваторією Чорного моря та досягло узбережжя Одеси.
Владислав Балінський звертає увагу, що подібні удари є системними:
«рф цілеспрямовано атакує цивільні об’єкти, ураження яких прогнозовано призводить до масштабних екологічних наслідків: порти, термінали, резервуари з паливом чи олією. Це не побічний ефект, а усвідомлений результат таких ударів».
Втрачене «золоте вікно» для локалізації
За оцінкою експерта, у перші дні після атаки існувала реальна можливість локалізувати забруднення в межах Великого Аджалицького лиману, де розташований порт «Південний». Проте цього зроблено не було.
«Я не знаю, чи можна було повністю локалізувати розлив у перші, тихі безвітряні дні. Але тепер, коли забруднення зайшло в Одеську затоку, екологічні й економічні наслідки будуть значними», — зазначає Балінський.
Вранці 24 грудня голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про виявлення плям, схожих на нафтові, та загиблих птахів у районах пляжів «Дельфін» і «Ланжерон».
До обстеження були залучені представники Державної екологічної інспекції, КП «Узбережжя», рятувально-водолазної служби, інших міських структур.
Офіційний сайт Одеської міської ради 24 грудняповідомив, що для очищення міських пляжів від олії провели локалізацію та ліквідацію виявлених забруднень із застосуванням відповідного абсорбенту.
Особливе занепокоєння викликає ризик потрапляння олії до Куяльницького лиману — замкнутої екосистеми, де подібне забруднення може мати катастрофічні й практично незворотні наслідки.
Балінський наполягає на необхідності тимчасово перекрити подачу морської води до лиману.
25 грудня на Facebook-сторінці НПП «Куяльницький» з’явилось повідомлення, що керівництво парку поінформувало балансоутримувача гідротехнічної споруди — КП «Облтрансбуд» — про необхідність термінових заходів.
Наразі моніторинг не зафіксував потрапляння олії до лиману.
«Безпечна органіка» — небезпечна маніпуляція
Балінський різко критикує заяви про нібито безпечність рослинної олії:
за стандартами U.S. EPA (40 CFR 112) рослинні олії прирівнюються до нафтопродуктів;
за MARPOL (Annex II) вони є небезпечними морськими полютантами (Category Y/Z).
У морській воді олія полімеризується, утворюючи щільну плівку, яка:
блокує доступ кисню;
фізично знищує птахів;
призводить до масової загибелі морських організмів.
Птахи як індикатор катастрофи
Триває гостра екологічна гуманітарна криза. Сотні птахів гинуть від гіпотермії через злипле пір’я.
Птахи, які загинули від олії на Одеському узбережжі. Фото Олександра Гиманова
Весь тягар порятунку ліг на волонтерів та Одеський зоопарк, який уже прийняв понад 300 птахів.
«Птахи не просто забруднені — вони замерзають заживо і тонуть у крижаній воді. Одеська ОВА мала за лічені години розгорнути пункти перетримки та виділити кошти», — зазначає Балінський.
Супутникові дані Sentinel-1: об’єктивна фіксація втрати часу
Ключовим доказом розвитку катастрофи є серія радіолокаційних знімків Sentinel-1 (22–24 грудня 2025 року). Ці дані дозволяють простежити динаміку розливу рослинної олії у часі — від локального забруднення в районі Великого Аджалицького лиману до формування протяжного шлейфу, що повністю охопив Одеську затоку.
На відміну від оптичних супутників, Sentinel-1 фіксує забруднення незалежно від хмарності, освітлення чи погодних умов. Масляна плівка на воді змінює характеристики відбиття радіосигналу, завдяки чому її контури чітко ідентифікуються на знімках. Це робить такі дані особливо цінними як об’єктивне і технічно верифіковане джерело інформації.
Хронологія:
20 грудня — момент атаки
Ракетно-дроновий удар пошкодив резервуари термінала Allseeds. Почався масовий витік рослинної олії у Великий Аджалицький лиман. На цьому етапі забруднення мало локальний характер і перебувало в межах технічно керованої зони.
21 грудня — «золоте вікно» для локалізації
Протягом цього періоду олійна маса утримувалася в районі протоки лиману. Саме тоді існувала реальна можливість:
організації активного збору забруднювача скімерами;
запобігання виходу олії у відкрите море.
Супутникові дані свідчать: забруднення ще не набуло масштабів, які унеможливлюють його контроль.
22 грудня — початок виходу у море
На радіолокаційному знімку вперше фіксується вихід масляної плівки з протоки лиману у відкрите море. Це означає, що локалізація або не проводилася, або була виконана формально та неефективно.
23 грудня — стрімке зростання площі забруднення
Площа забруднення суттєво збільшується, формується розгалужений шлейф. За наявних метеорологічних умов уже на цьому етапі було очевидно, що пляма досягне узбережжя Одеси. Водночас відсутні ознаки повноцінної публічної фази реагування — створення кризового штабу, попередження населення, підготовки берегової лінії.
24 грудня — фаза некерованої катастрофи. Сформований шлейф понад 40 км, що заповнив Одеську затоку
На знімках зафіксовано сформований протяжний масляний шлейф довжиною понад 40 км, який повністю заповнив Одеську затоку та почав поширюватися вздовж узбережжя. Це стадія, на якій зупинити процес у морському середовищі вже практично неможливо, а наслідки неминуче переходять на берег і живу природу.
Серія знімків Sentinel-1 фіксує не лише сам факт забруднення, а його розвиток у часі. Вона однозначно демонструє, що в критичний початковий період не було забезпечено ефективної локалізації аварії. Саме втрата часу на ранній стадії призвела до багаторазового масштабування наслідків і трансформації локальної аварії у регіональну екологічну катастрофу.
Таким чином, супутникові дані є:
об’єктивним доказом втрати часу на етапі реагування;
наочним підтвердженням неефективності або відсутності локалізаційних заходів;
належною доказовою базою для правової оцінки дій як держави-агресора, так і посадових осіб, відповідальних за ліквідацію наслідків аварії.
Для аналізу цих даних застосовано перевірену методику інтерпретації супутникових зображень Sentinel-1 та Sentinel-2, розроблену спільно з командою НЕЦУ в межах міжнародного проєкту Horizon / Sundanse Project. Ця методика була представлена на ХХV Міжнародній науково-практичній конференції «Екологія. Людина. Суспільство» (КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ, 12 червня 2025 року) і має наукове підтвердження.
Правова оцінка: ознаки воєнного злочину та екоциду
Атака на порт «Південний» має ознаки:
порушення Женевських конвенцій;
екоциду (ст. 441 КК України);
злочину за Римським статутом МКС.
Також ідеться про можливі ознаки злочинів за статтями 236, 242 та 367 КК України у діях або бездіяльності посадових осіб.
Вимоги до органів влади: публічний звіт і негайні рішення
Балінський вимагає від Одеської ОВА та центральної влади офіційного публічного звіту.
Зокрема, він наполягає, щоб Одеська ОВА негайно оприлюднила конкретні, верифіковані дані щодо ліквідації аварійного розливу рослинної олії в акваторії Великого Аджалицького лиману в період 20–24 грудня 2025 року, а саме:
– Надати інформацію про кількість і типи нафтосміттєзбирачів та скімерів, які фактично працювали на відкачуванні олії. Вимагаємо оприлюднення назв суден, їхньої належності, маршрутів та суднових журналів робіт.
– Повідомити точну дату й час завершення повного перекриття «вузького горла» лиману боновими загородженнями. Окремо пояснити, чому за умов штилю забруднення безперешкодно вийшло у відкрите море.
– Оприлюднити підтверджені дані щодо фактичних обсягів олійної суміші, вилученої з води у перші 48 годин після аварії. НЕЦУ наголошує: без активного відкачування використання бонів не має ефекту і є імітацією ліквідації.
– Надати інформацію про посадових осіб, які підписували акти готовності термінала, де система обвалування (відповідно до ДБН В.2.2-58:2011) виявилася неспроможною утримати небезпечний вантаж на суші.
– Повідомити, коли саме було віддано наказ про фізичне закриття шлюзів на самопливному каналі, та надати докази, що це рішення було реалізоване до контакту масляної плями з гідротехнічними спорудами.
Балінський також звернувся до центральних органів державної влади та правоохоронних органів з вимогою негайного втручання та належної правової реакції:
Державне бюро розслідувань (ДБР) — розпочати кримінальне провадження щодо керівництва Одеської ОВА та Адміністрації морських портів України у зв’язку зі злочинним зволіканням із розгортанням сил ЛАРН (ліквідації аварійних розливів).
Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора — взяти під процесуальний контроль розслідування дій посадових осіб, бездіяльність яких призвела до виходу забруднення за межі лиману та поширення його в Одеську затоку.
Міністерство фінансів України — невідкладно забезпечити фінансування створення професійного Центру реабілітації диких тварин на базі КУ «Одеський зоопарк» та/або НПП «Тузлівські лимани». Держава має взяти на себе системну відповідальність за порятунок і утримання постраждалих птахів, а не перекладати її на волонтерів.
Воєнний злочин агресора переріс у масштабну регіональну катастрофу через втрату часу, відсутність координації та системну бездіяльність відповідальних органів. Замість порятунку моря чиновники займалися написанням «заспокійливих» звітів.
Строки та порядок реагування органів влади на інформаційні запити засобів масової інформації
Ігнорування публікацій ЗМІ є порушенням закону.
«Зелений лист» нагадує:
відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі та прокурори зобов’язані невідкладно, але не пізніше 24 годин, внести відомості до ЄРДР у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела, зокрема із публікацій у засобах масової інформації, обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Ігнорування інформації, оприлюдненої в ЗМІ, суперечить прямій нормі закону.
Оприлюднені факти містять ознаки злочинів, передбачених статтями 236 (порушення правил екологічної безпеки), 242 (орушення правил охорони вод), 367 (службова недбалість) та 441 (екоцид) Кримінального кодексу України, а також стосуються загроз екологічній та національній безпеці. Відтак державні органи та правоохоронні структури зобов’язані надати цим публікаціям належну правову оцінку та забезпечити процесуальне реагування.
Вимоги щодо публічного звіту Одеської ОВА та інших органів влади ґрунтуються на прямих нормах Конституції України та спеціального законодавства. Відповідно до статей 34 і 50 Конституції України, інформація про стан довкілля, екологічні аварії та дії органів влади у відповідь на них є відкритою і не може бути обмежена. Аналогічний обов’язок закріплений у статтях 5, 13 та 15 Закону «Про інформацію» і статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», які прямо зобов’язують органи влади самостійно оприлюднювати екологічно значущу інформацію.
Для засобів масової інформації встановлені скорочені та обов’язкові строки відповіді. Згідно зі статтею 20 Закону «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит ЗМІ має бути надана не пізніше п’яти робочих днів, а у випадках, коли йдеться про загрозу довкіллю, аварії або надзвичайні ситуації, — протягом 48 годин.
Відмова, затягування або надання неповної інформації щодо кількості задіяної техніки, ефективності ліквідації розливу, таймінгу бонових загороджень чи прийнятих управлінських рішень є прямим порушенням закону.
Ігнорування запитів ЗМІ та публікацій у медіа має правові наслідки.
Відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, правоохоронні органи зобов’язані реагувати на відомості про можливі злочини, отримані з будь-якого джерела, включно з журналістськими матеріалами. Оприлюднені факти можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 236, 242, 367 та 441 Кримінального кодексу України, що зобов’язує державу не лише надати відповіді у встановлені строки, а й забезпечити належну правову оцінку дій і бездіяльності посадових осіб.
«Зелений лист» — зареєстрований засіб масової інформації Ідентифікатор медіа: R40-03818 м. Одеса, вул. Європейська, 77
