Громадська організація «Зелений лист»

Екоактивіст, боєць одеської територіальної оборони Юрій Дяченко: «Це цивілізаційна війна, за права людини та розвиток»

З початком війни Росії проти України багато одеських екологічних активістів поміняли цивільний одяг на військовий. Пішли добровольцями на фронт у складі ВСУ або вступили до територіальної оборони. Юрій Дяченко, відомий одеський екоактивіст, член ГО “Зелений лист”, який багато років відстоював від забудови одеське узбережжя та громадські зелені зони, тепер боронить Одесу від вторгнення російських фашистів як боєць Територіальної оборони. У вільний від несення служби час він відповів на кілька запитань головного редактора “Зеленого листа” Владислава Балінського.

– До повномасштабної війни Росії з Україною я постійно, з 2010 року, займався громадською діяльністю в Одесі, – розповів Юрій. – Це був мій спосіб змінювати життя навколо себе на краще. Зокрема, на початку війни  в 2014 році допомагав вимушеним переселенцям. Зараз пішов до армії, вперше у житті, до цього у мирний час був “непризовним”. До 24.02 було багато планів зі збереження історичної та культурної спадщини Одеси, зі збереження Куяльницького лиману та узбережжя, парків і скверів, проте повномасштабна війна їх перекреслила. Я не міг не піти до військомату.

Чому вирішив піти в територіальну оборону?

– В одеську термторіальну оборону вступили мої друзі, товариші, громадські діячі. Я пішов до військомату з розумінням, що звичне життя в Одесі закінчилося. Що тепер боротися необхідно за те, що ти любиш, щоб не допустити «руський мир» на нашій землі. Ми не можемо співіснувати на однієї землі з цими дикунами та вбивцями.  Коли я прийшов до військомату та побачив, скільки людей прийшли самостійно, а не тому, що отримали повістки, мені стало зрозуміло: що дикуни отримають по зубах. Для  мене це цивілізаційна війна, за права людини та розвиток.

– Як відреагували друзі та рідні?

– Рідні спочатку мене не зрозуміли, зараз, звісно підтримують, як і друзі, товариші та навіть незнайомі люди – і це дуже приємно!

– Чи був страх і як ти справлявся із ним?

– Страх є у всіх, але головний страх насправді – за близьких людей. Страх, що можемо втратити те, що мали до початку війни, що все хороше забере «руський мир». І я бачу, що цього не хочуть допустити а ні бійці, а ні звичайні громадяни. Є розуміння того, що кожного дня ризикую життям, пов’язавши себе зі службою у лавах збройних сил України, але з іншого боку – це не тільки ризик, але і можливість захистити себе та оточуючих.

Під час служби зрозумів, наскільки ми сильна нація, що українці просто неймовірні, і зміни на краще з такими громадянами невідворотні, що ми точно переможемо! Сподіваюсь на не меншу активність та єдність громадян після перемоги задля підтримки нашої держави, а отже кращого життя кожного з нас. Що податки будуть платитися, люди – усвідомлено голосувати, а надалі – підтримувати та контролювати політиків, вимагати очищення влади, бути відповідальними та активними, відчувати цю відповідальність та брати її на себе.

– Які функції виконують бійці територіальної оборони?

– Ми виконуємо задачі по територіальній обороні в рамках Південного регіону в Одеській області. Є оборонні позиції та блок-пости поза населеним пунктом та довкола, в населеному пункті також патрулювання та чергування на об’єктах. На позиціях та постах виявляємо викрадені авто та документи, спостерігаємо за літальними апаратами для можливості їх знешкодження, відслідковуємо ситуацію зі стріляниною, якщо стріляють десь поряд. Разом з представниками поліції перевіряємо документи людей, автомобілів та багажу, виявляємо зброю або боєприпаси. Допомогаємо виявляти та затримувати представників імовірно диверсійних та розвідувальних груп (ДРГ) – людей з ворожими намірами, інших порушників, представників збройних сил Російської Федерації. Також інструктуємо та вчимо новоприбулих.

У випадку безпосередніх бойових дій – стримання та відбиття ворога, забезпечення вогневої підтримки, допомога іншим формуванням Збройних сил України та правоохоронних органів.

– Яка допомога вам потрібна? Як можуть цивільні люди, які перебувають у тилу, бути максимально корисними для вас, наших захисників?

– Краще всього допомагати, запитуючи особисто потреби в бійців, або звертаючись до волонтерських штабів, які забезпечують нас усім.

– Як змінюються люди, приходячи до лав територіальної оборони?  Кому не варто йти у бійці?

– Я вважаю, що кожен має бути на своєму місці і робити те, що йому найбільше вдається. Не кожен має бути військовослужбовцем, а допомагати армії, країні, обороні можна і іншим чином, як показує війна. Ставати на захист мають в першу чергу професійні люди. Саме завдяки усім і кожному небайдужому громадянину ми готові до всього.

– Що ти зробиш насамперед, коли ми переможемо?

– Коли переможемо, обійму усіх близьких мені людей. Сподіваюсь, що хороших, близьких мені людей стане більше в Україні та Одесі.

P.S. До речі, в день інтерв’ю наш колега святкував свій день народження. Задмухуючи свічки на святковому торті, він загадав миру та перемоги для України.

Відео: Балінський Владислав, Хомут Олена

Розшифрування та доповнення: Цеділіна Олена

Прямуємо разом

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

 Одеська обласна організація «Зелений лист»