Пропаганда рашистів уже багато років не сприймається світом серйозно. Останні заяви МЗС РФ про “зразки крові слов’янського етносу” в німецьких лабораторіях стали лише ще одним доказом того, що проти України воюють фашисти з помутнінням розуму.
Але якщо історії про бандерівців-неонацистів Захід розцінював як банальні фейки, то вкидання про “секретні українські біолабораторії” Білий дім трактує як підготовку ґрунту для хімічної атаки росії. Адже перекладання провини – вже звична тактика росіян перед скоєнням злочину.
Яких гидотів можна очікувати від рашистів і чи здатний кремль повторити в Україні “сирійський сценарій”? Чи може він застосувати хімічну зброю? Відповіді на ці запитання дав в інтерв’ю агентству УНІАН голова ГО “Зелений лист”, хімік та біолог Владислав Балінський.
– Ви поділяєте думку, що маячня російської пропаганди про “біолабораторії в Україні, які займаються розробками хімічної зброї”, може бути підготовкою ґрунту для використання такої зброї Росією?
– Справа в тому, що Росія завжди так діє, готуючи інформаційний ґрунт перед атакою. Але ці міфи виникли далеко не зараз. Приміром, можна згадати активну російську інформаційну атаку після “російської весни”, що зірвалася, в Одесі в 2014-му, коли в будинку профспілок у пожежі загинуло 42 людини. Вже тоді рашисти активно говорили про нібито використання отруйних речовин. Звичайно, це була брехня.
Я є членом “Групи 2 травня”, яка розслідувала події в Одесі. Моя пожежотехнічна експертиза була взята комісією Ради Європи за основу для ЄСПЛ.
– Як народжуються міфи, про які ми чуємо сьогодні?
– Багато їхніх заяв з’являються з таємних хотілок Московії. Наприклад, не випадково виникла інформація про використання як хімічної зброї ботулотоксину – однієї з найсильніших отрут, відомих науці (1 грам речовини може призвести до загибелі 1 млн осіб). Якщо почитати про рівень захищеності підприємств, де він виробляється, росіяни у своїх запаленої фантазії можуть зайти дуже далеко. При цьому один з токсинів, який використовується в косметології – відомий препараті “ботокс”, – використовує сам Путін. Я більш ніж впевнений, що Росія могла розглядати цей препарат як хімічну зброю. А може, навіть хотіла налагодити його виробництво. Тобто, знову ж таки, основа для цих заяв існує. Залишилося тільки розповісти, що все це може використовуватися… Але, знаючи, як все влаштовано в РФ, складно припустити, що подібне високотехнологічне виробництво в Росії не призвело б до витоку отрути та загибелі самого персоналу.
– Українців дуже потішило повідомлення Міноборони РФ про нібито розроблену у нас біозброю, якою можуть бути “мігруючі птахи”. Як пояснити, що окупанти почали боятися українських голубів?
– Питання адекватності навіть розгляду застосування такої зброї залишимо за дужками. Як мінімум, остання пандемія COVID-19 показала, що поширення інфекції у світі неможливо обмежити. Тому сторона, яка використовуватиме бактеріологічну зброю, сама зіткнеться з проблемою. Птахи можуть бути переносниками пташиного грипу. А пташиний грип зокрема здатний викликати епідеміологічні сплески. Ймовірно, саме це лягло в основу цього шаленого фейка. Залишилося лише “домалювати”, що цей, виведений у “секретних лабораторіях” грип, перед інфікуванням запитуватиме паспорт… Заяви про вибірковість даних біоагентів за національною ознакою не піддається жодній науковій критиці. Це фашизм у чистому вигляді.
– До речі, в одному з відеозвернень Путін заявив про секретні українські біолабораторії, в яких нібито “проводилися експерименти зі зразками коронавірусу, сибірки, африканської чуми”…
– Міфи про дослідження чуми сягають корінням в історію СРСР, коли з 40-х років минулого століття в багатьох республіках союзу працювали протичумні інститути. Але в цих лабораторіях проводилося вивчення виключно, щоб уникнути нових епідемій. Разом з тим, бактеріологічні проекти військової спрямованості в СРСР теж були, але саме на території Росії. Вчені знають про існування таких закритих військових проектів на основі протичумних інститутів. Наприклад, доктор біологічних наук Іван Русєв у наукових публікаціях писав, що відвідував такі лабораторії із закритими програмами у РФ. Зокрема, він пише про саратівський інститут “Мікроб” і Новосибірський інститут “Вектор”. Також він пише про те, що в Росії навіть проводилися випробування бактеріологічної зброї – на полігоні на острові Барсакельмес в Аральському морі, зокрема на людях. Це те, що відомо про біолабораторії. Але можна припустити, що таких закритих проектів у РФ було багато. Так, і на основі цих протичумних станцій зберігалися сотні та тисячі штамів різних небезпечних збудників. Напевно, вони намагалися працювати по локальному поширенню сибірки або віспи, наприклад. Ну, а приписують це нам, звичайно.
– Але, наприклад, США серйозно відреагували на російські фейки. Джо Байден заявив про плани Путіна застосувати хімічку зброю проти України. Як ви вважаєте, чи може бути така атака?
– Ми вже бачили використання Росією нервово-паралітичних речовин у Сирії. Але таке враження, що Сирія використовувалася як полігон. Про можливе використання зарину говорять тому, що цей препарат, зокрема, масово вироблявся в Сирії. Це смертельна зброя масового ураження. Основною загрозою я вважав би наявність у РФ цього препарату у великій кількості. Якщо подивитися на досвід Сирії, то в тому ж Алеппо та Дамаску зарин використовувався у величезній кількості. Йшлося про сотні літрів. Тому кажуть, що одна з атак призвела до загибелі та необоротних каліцтв близько п’яти тисяч людей.
– Але чи буде доведено, що це робить саме Росія?
– Доводити факт застосування хімічної зброї є досить нескладним. Але треба мати зовсім хвору фантазію, щоб вторгнутися з агресією на територію мирної держави, бомбардувати міста і раптом, за наявності симптоматійної картини, що вказує на отруєння бойовими ОВ, стверджувати, що їх використала не Росія. Що вони стверджуватимуть? Що це ЗСУ? Це ж нісенітниця, якій ніхто не повірить. Питання в іншому: як можна протистояти використанню хімічної зброї? Інструменти міжнародної дипломатії щодо Росії абсолютно не працюють.
– Окрім Сирії, РФ використала хімічну зброю десь ще?
– Ми можемо згадати ще про випадок у самій Росії, коли трапилася трагедія “Норд Ост” у 2002-му році. Спецоперація зі звільнення проходила з використанням отруйних речовин. Припускають, що це був карфентаніл, що має присипляючу дію. Дані відрізняються, але близько 820 осіб серед заручників отримали інвалідності, опіки легенів, або залишилися без частини легені. При цьому, 186 заручників було вбито якраз визволителями. Уявіть собі успішність проведення спецоперації, в якій у результаті звільнення заручників убивають у п’ять разів більше, ніж терористів. Уявіть, наскільки був шалений план. Якщо у Росії немає дбайливого ставлення до своїх громадян, звідки воно з’явиться до українців?
– До речі, за словами речника Білого дому Джен Псакі, РФ може діяти “під фальшивим прапором”. Чи можна припустити, що хімічну зброю тоді використують на окупованих Росією територіях, щоб звинуватити в цьому Україну?
– Я не думаю, що Росія зараз може застосувати хімічну зброю для провокацій. У окупантів немає потреби. Використання хімічної зброї все ж таки передбачає масову загибель людей. Якщо це будуть території ЛДНР… Ці люди ще будуть потрібні як гарматне м’ясо. До того ж є обмежуючі фактори з точки зору радіуса поразки. Ракетна артилерія і так вражає цілі на далекі відстані. Тому я не виключаю і боюся, скоріше, застосування отруйних речовин саме у незахоплених українських містах.
– Центр протидії інформації при РНБО, з посиланням на дані розвідки InformNapalm, повідомляє, що 17 березня військові РФ отримали ін’єкцію Pralidoxime (антидот фосфоро-органічних сполук). А 20 березня командний склад Росії отримав ампули з атропіном (антидот при хімотруїнні). Чим допоможуть окупантам антидоти?
– Ці антидоти дійсно використовуються при застосуванні нервово-паралітичних отрут. Але річ у тому, що атропін не є специфічним антидотом. З їх допомогою можна значно зменшити вплив на організм. Але швидше за все антидоти можуть бути додатковим засобом захисту. А при реальному застосуванні хімічної зброї, швидше за все, передбачається використання протигазів та ізолюючих костюмів.
– Сьогодні окупанти нерідко обстрілюють промислові підприємства та об’єкти інфраструктури, зокрема нафтобази. Киян нещодавно попередили, що “аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом небезпечних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші”. Заражене повітря вражає органи дихання, очі, шкіру… Наскільки небезпечною є така екологічна катастрофа?
– Звичайно, можливі витоки таких речовин, як сірководень або аміак, і вони можуть мати серйозні екологічні наслідки. Якщо розраховувати втрати у грошовому еквіваленті, це значні збитки довкіллю. Проте, з погляду поразки населення, я не став би нагнітати. Так, у нас є, зокрема, в Одесі, припортовий завод, який масово використовує аміак у виробництві. Але, по-перше, на відміну від хімічної зброї, ці речовини поширюватимуться лише внаслідок погодних умов – залежно від напряму вітру тощо. Як бачимо, тут Бог і природа нашому боці. Загроза, звісно, є. Але до таких наслідків, як при використанні хімічної зброї, це не призведе. По-друге, на таких підприємствах сьогодні розуміють такі загрози. Багато технологічних процесів зупинено, а такі речовини, як аміак та сірководень, вивозяться з підприємств та захищаються. Зрештою, є ППО.
Я б побоювався можливих диверсій окупантів із зараженням води. Військовим адміністраціям слід вживати серйозних заходів щодо контролю якості водопостачання. За наявності різних отрут, у таких містах як та сама Одеса, є маса сплячих диверсійних груп, які можуть одержати ці хімічні речовини та отруїти воду. Ось таку небезпеку я б розглядав серйозно.
