Громадська організація «Зелений лист»

Місто-порт без порту: з прийняттям опорного плану в нинішній редакції Одеса може попрощатися з включенням до ЮНЕСКО?

Більше року триває епопея з розробкою історико-архітектурного опорного плану Одеси. На його розробку чиновники виділили вже 2,3 мільйони бюджетних гривень. Розробкою займається ДП “Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини”.

При цьому претензій до розробленого плану від спеціалістів і громадських активістів чимало.

По-перше, з центрального історичного ареалу, який пропонується прийняти, виключили територію порту. Також межі парку Ювілейний визначені не до моря, а лише до Траси здоров’я. З плану зникло поняття комплексної охоронної зони. А частина Французького бульвару залишилась у центральній історичній частині. Хоча це зовсім різний тип забудови. 

Однак є ще одна важлива деталь: якщо історико-архітектурний опорний план приймуть у зазначеній редакції, сумнівно, що Одеса зможе претендувати на включення до культурної спадщини ЮНЕСКО.

В деталях розбирався ГО “Зелений лист”.

Навіщо ІАОП Одесі?

Як пояснює членкиня Асоціації архітекторів Одеси Марія Янушкевич в етері каналу “Первый городской”, історико-архітектурний опорний план (ІАОП) — це основа для всієї містобудівної документації міста. Після його прийняття він є частиною генплану міста. В ньому відображується весь історичний шлях міста — які будівлі є пам’ятниками, які є цінною історичною забудовою, які є історичні ареали.

“Історико-архітектурний опорний план — це містобудівна основа для подальшої стратегії розвитку міста”, – підкреслює Янушкевич.

За словами архітекторки, в Одесі є два історичних ареали — це Французький бульвар і центральна частина, але в них діють різні правила забудови.

Останнього разу такий план в Одесі прийняли у 2008 році.

Зараз одеські чиновники вирішили розробити новий опорний план. У лютому 2020 року Управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини одеської міської ради, начальником якого є Володимир Мещеряков, оголосило торги на коригування ІАОП, проєкту зон охорони, визначення меж історичних ареалів Одеси. На конкурс подались шість компаній. Однак торги тоді відмінили.

У квітні 2020-го управління оголосило тендер знов. Сума пропозицій значно знизилась, зокрема Український державний інститут культурної спадщини пропонував розробити опорний план за мільйон, замість 2,8. Однак одеські чиновники віддали перевагу найбільш дорогій пропозиції від державного підприємства “Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини”, що базується в Києві. Підприємство очолює Інна Шулешко.

Опорний план встав бюджету майже в 1,7 мільйонів бюджетних гривень. У грудні 2020 року з компанією уклали ще одну додаткову угоду на 600 тисяч гривень. Таким чином, наразі розробка опорного плану вже вилилась платникам податків у 2,3 мільйони.

Чому переможцем стало саме це підприємство, незрозуміло.

Проблеми з опорним планом

За словами Янушкевич, Асоціація архітекторів детально проаналізувала розроблений опорний план і подала багато правок до нього. Наразі вже було п’ять редакцій розробки цього плану.

На думку архітекторки, наразі у запропонованому опорному плані є чотири найбільш суперечливі моменти. По-перше, винесення території порту, включно з морським вокзалом з центрального історичного ареалу міста з обґрунтуванням, що на території порту не збереглось великої кількості історично важливих будівель.

По-друге, в новорозробленому опорному плані пропонується залишити велику частину — від стадіону Динамо до Лідерсовського бульвару – в, так званому ареалі  Французького бульвару .

“Цю частину (від стадіону до Лідерсовського бульвару — ред.) запланували включити до історичного центрального ареалу. Однак це принципово різний тип забудови — в центрі поквартальна забудова, на Французькому бульварі — особняково-дачна забудова. Варто було б включити цю зону до ареалу Французького бульвару. Можливо, з виключенням тих ділянок, де вже є поквартальна забудова”, – наголошує Марія Янушкевич.

Історико-архітектурний опорний план 2008 року

Також з нового історико-архітектурного опорного плану прибрали поняття комплексної охоронної зони. Тобто раніше, пояснює архітекторка, у плані 2008 року, все, що входило до історичного центрального ареалу, було в комплексній охоронній зоні. Наразі пропонується кожній будівлі окремо надати свою охоронну зону:

“Завдяки цьому в нас у опорному плані з’явились “дірки”, які не мають охоронного статусу. Це ворота для точкової забудови. І це в самому центрі”.

І ще одна важлива деталь — в опорний план включили парк Ювілейний, однак межі його визначили від Французького бульвару до Траси здоров’я, а територія від Траси здоров’я до моря, згідно з новим ІАОП, на думку розробників, не є парком. Відповідно цю територію можуть забудувати в майбутньому.

Слід також зазначити, що прийняття подібного історико-архітектурного опорного плану ще і ставить під сумнів включення Одеси до культурної спадщини ЮНЕСКО, адже наше місто позиціонується саме як місто-порт.

Недосяжне ЮНЕСКО

Вперше питання включення історичної частини Одеси до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – міжнародної організації, яка зокрема опікується охороною пам’яток культури, – постало ще у 1999 році. Тоді президент України підписав наказ про збереження історичної забудови в центральній частині міста Одеси. З того часу пройшло два десятиріччя, проведено безліч конференцій і семінарів, розроблено номінаційне досьє, виділено десятки мільйонів гривень, але Одеса досі не в ЮНЕСКО. Більш того, частина історичної забудови вже назавжди втрачена для нашого міста. І з прийняттям ІАОП у запропонованій редакції, вірогідно, процес по знищенню пам’яток продовжиться. При цьому лише за можливість «Одесі йти до ЮНЕСКО» платники податків уже сплатили чималі кошти.

Так, у 2001 і 2004 роках в Одесі пройшла низка заходів, зокрема конференції та семінари з залученням міжнародних експертів Центра всесвітньої спадщини та ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць. Тоді було рекомендовано номінувати у список історичний центр міста-порту Одеси в межах вулиць Преображенської, Буніна, Польської, Приморської та Військового узвозу загальною площею 95 гектар. При цьому лише у 2009 році історичний центр Одеси офіційно внесли в попередній список ЮНЕСКО.

У 2013-му Одеська міська рада прийняла цільову програму включення центральної історичної частини Одеси в основний список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, за якою на три роки виділялось більше 38 мільйонів гривень. Пізніше фінансування за цією програмою збільшили майже до 51 мільйону гривень. Ці гроші направили на виготовлення номінаційного досьє, ремонти пам’ятників і будівель, проведення міжнародних конференцій і семінарів тощо.

Крах планів щодо ЮНЕСКО

У 2016 році одеські депутати прийняли програму «Номінування історичного надбання Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»  на три роки.

Початково обсяг її фінансування складав майже 90 мільйонів гривень. Джерелом грошей стали кошти міського бюджету. Пізніше фінансування програми значно збільшили. Воно склало понад 428 мільйонів бюджетних гривень. Безпосередньо виготовлення номінаційного досьє коштувало бюджету 500 тисяч гривень, ще мільйон витратили на конференції, семінари, інвентаризацію облікової документації тощо. Ще більше чотирьох мільйонів з бюджету пішло на виготовлення документів і встановлення охоронних дошок.

Крім того, бюджетні кошти направили на ремонти пам’ятників і фасадів, а також реставраційні роботи на об’єктах архітектури. Загалом освоїли більше 235 мільйонів гривень. Але Одеса досі не в ЮНЕСКО. Більш того, лише у 2021 році виготовлене за бюджетні кошти номінаційне досьє планували подати до ЮНЕСКО.

При цьому, згідно з даними розробленого номінаційного досьє, історичний ареал, який пропонується включити до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, був значно звужений у порівнянні з початковим варіантом. Наразі цей квадрат обмежується вулицями Преображенська, Приморська, Польська і Грецька. З виключенням Грецької площі. Напевно, стан, у якому перебуває вся історична частина Одеси, навряд чи підпадає під критерії списку ЮНЕСКО. Саме тому ареал і зменшили.   

Планувалось внести початково – включно із Грецькою площею
Грецьку площу “викинули”

Тож, бюджетні кошти на включення Одеси до культурної спадщини ЮНЕСКО регулярно витрачають, а перспектив на це в нас усе менше й менше. Адже в тому ж 2009 році Одесу включили до попереднього списку культурної спадщини ЮНЕСКО саме як місто-порт, а зараз в історико-архітектурному опорному плані нам пропонують взагалі виключити порт з центрального історичного ареалу.

То ми йдемо в ЮНЕСКО чи ні?

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

 Одеська обласна організація «Зелений лист»