27 червня в Одесі відбулася зустріч представників Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Держводагентства, басейнових управлінь, міжнародних природоохоронних організацій та WWF-Україна. Учасники обговорили важливу роль Дунаю для мільйонів людей і необхідність захисту басейну Дунаю, стан реалізації Плану управління річковим басейном (ПУРБ) Дунаю та інших річок України. Підкреслили необхідність ефективної координації між усіма залученими сторонами — урядом, місцевою владою, громадами та міжнародними партнерами.

Загрози для Дунаю

29 червня – Міжнародний день Дунаю, який присвячений одній із найвеличніших річок Європи. Дунайський басейн охоплює 19 країн і є домівкою для близько 83 мільйонів людей. Для понад 20 мільйонів жителів річка є головним джерелом питної води.

Цей день — не лише привід для святкувань, а й момент для глибоких роздумів про стан та захист Дунаю. Серед основних загроз — забруднення вод недостатньо очищеними стоками. Однією з найактуальніших проблем залишається неконтрольована забудова прибережної зони, що змінює природну течію річки й сприяє потраплянню забруднювачів безпосередньо у воду. Ситуацію ускладнює зростання вантажних перевезень, зокрема транспортування нафтопродуктів з Чорноморських портів до Дунайських терміналів.

Тому захід в Одесі став майданчиком для аналізу проміжних результатів реалізації головної програми з захисту Дунаю – Плану управління річковим басейном (ПУРБ) Дунаю, а також ПУРБ інших річок України. Також обговорювали координацію дій усіх залучених сторін – Міндовкілля, Мінрозвитку, центральної влади, регіонів, басейнових управлінь, басейнових рад, громад та міжнародних партнерів.

Що передбачають ПУРБ та як виконуються?

Сергій Власенко, заступник Міністра довкілля, наголосив на важливості впровадження системного управління водними ресурсами згідно з європейськими стандартами. ПУРБ передбачають реалізацію 1681 заходу на суму понад 348 млрд грн, що має стати основою для регіонального і галузевого планування.

Керівниця напряму «Вода» WWF-Україна Оксана Коноваленко вкотре підкреслила важливість відновлення безперешкодної течії річок шляхом усунення штучних бар’єрів. Це один із ключових кроків для поліпшення стану водних екосистем і виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Наша країна взяла на себе зобов’язання з реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС, що передбачає досягнення доброго екологічного стану водних об’єктів. Важливим інструментом для цього є Плани управління річковими басейнами, які визначають конкретні заходи для досягнення екологічних цілей.

Згідно з Водною стратегією України, починаючи з 2025 року, в нашій країні щорічно мають відновлюватися не менше 5 км безперервної течії річок.

Проблеми, які має вирішити ПУРБ Дунаю

План управління річковим басейном Дунаю на 2025-2030 роки був прийнятий 31.12.2024 року. Реалізація плану спрямована на вирішення таких головних водно-екологічних проблем: забруднення поверхневих вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами; гідроморфологічні зміни; забруднення та виснаження підземних вод; зміна клімату; зменшення впливу інфраструктурних проєктів на стан вод; засмічення водних об’єктів побутовими відходами; біологічне забруднення (поширення інвазійних видів); вплив воєнних дій.

Зокрема, у першому циклі реалізації ПУРБ Дунаю на 2025-2030 роки для зменшення забруднення органічними, біогенними та небезпечними речовинами передбачено реконструкцію очисних споруд таких населених пунктів як Ужгород, Мукачево, Берегове, Хуст, Коломия, Чернівці, Ізмаїл.

Загалом програма заходів ПУРБ Дунаю містить 293 основних заходів та 58 додаткових. Це заходи, спрямовані на покращення/відновлення гідрологічного режиму та морфологічних показників у разі порушення вільної течії річок, гідравлічного зв’язку між руслами річок та їх заплавами, гідрологічних змінах, модифікації морфології річок, зменшення засмічення водних об’єктів побутовими відходами тощо.

Підписано Декларація про співпрацю в басейні Дунаю

Під час заходу в Одесі голова Держводагентства (ДАВР) Ігор Гопчак повідомив про прогрес за І квартал реалізації ПУРБ: виконано 3 та розпочато виконання 103 заходів, до документів планування включено 268 заходів.

Начальник управління забезпечення водними ресурсами ДАВР Марія Шпанчик розповіла про успішний скринінг національного законодавства у секторі «Якість води» за розділом 27 «Навколишнє середовище, клімат та цивільний захист» в рамках переговорів про членство України в ЄС. Україна переходить до басейнового принципу управління водними ресурсами, що демонструє готовність водного сектору до європейських стандартів.

Під час заходу керівники басейнових управлінь водних ресурсів (БУВР) та голови басейнових рад підписали Декларацію про співпрацю в басейні Дунаю, яка стане основою для подальшої координації дій у сфері управління водними ресурсами.

Міжнародне співробітництво та проєкт SUNDANSE

Міжнародний День Дунаю, який відзначається щороку 29 червня, є символом єдності, співпраці та спільної відповідальності за майбутнє 19 країн.

Тому спеціалісти різних галузей придунайських країн реалізують багато проєктів, спрямованих на покращення стану річки. Одним з таких проєктів є SUNDANSE («Innovative sediment management framework for a SUstainNable DANube black SEa system»). Метою цього амбітного проєкту є створення інноваційної системи управління наносами в басейні ріки Дунай. 20 партнерів проєкту мешкають та працюють у 10 європейських країнах. Це університети, наукові установи, центри з впровадження інноваційних рішень, національні організації водних шляхів, приватні компанії та громадські організації з Румунії, України, Франції, Ізраїлю, Австрії, Бельгії та інших країн Європи. 

Українські партнери SUNDANSE– співробітники Національного екологічного центру України (НЕЦУ) та Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії – виконують важливу частину робіт проєкту в українській частині Дунаю. НЕЦУ відіграє вирішальну роль у реалізації проєкту  SUNDANSE, надаючи досвід, ресурси та залучаючись до різних аспектів, пов’язаних з управлінням навколишнім середовищем та розробкою політики.

Додатково

29 червня 1994 року була підписана Конвенція захисту річки Дунай. Великі надії, які були пов’язані з її підписанням, цілком реальні: співпраця між державними і суспільними організаціями, науковими установами і промисловістю постійно росте. Робота була настільки успішною, що стала моделлю для всього світу.

27 жовтня 1998 року було створено Міжнародну комісію з захисту річки Дунай, яка функціонує  як виконавчий орган Конвенції про охорону річки Дунай. Міжнародна комісія з захисту річки Дунай (МКЗД) є міжнародною платформою для забезпечення співробітництва між країнами Дунайського басейну й іншими зацікавленими сторонами.

Наразі членами МКЗД є 14 країн, а також Європейська Комісія. МКЗД, ґрунтуючись на Рамковій водній директиві ЄС, співпрацює з країнами Дунайського басейну, що не є сторонами Конвенції. Це Італія, Швейцарія, Польща, Албанія та Колишня Югославська Республіка Македонія, а також 21 міжнародною організацією, які мають статус наглядачів. Серед них Чорноморська комісія, Дунайська комісія, Дунайський екологічний форум, Дунайська туристична комісія, Глобальне водне партнерство, Рамсарська конвенція, Всесвітній фонд  природи WWF, Карпатська конвенція й інші.

Україна ратифікувала Конвенцію про охорону ріки Дунай 2002 року. З 2003 року Україна є членом МКЗД та бере участь у роботі органів та експертних груп.

У 2004 році МКЗД запропонувала встановити 29 червня постійною датою по всьому басейну річки для святкування Дня Дунаю.

На заголовному фото – Дунай. Автор Tudor Baciu, Румунія

Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.