900 км² у Чорному морі: хронологія та наслідки розливу олії після удару рф 26 квітня 2026 року

Оновлено 4 травня 2026 року

У ніч з 25 на 26 квітня 2026 року, між 02:09 та 03:42, російські безпілотники типу Shahed-136/«Герань-2» атакували портову інфраструктуру м. Чорноморськ. Влучання пошкодило три резервуари з соняшниковою олією (по 3000 тонн кожен) на території ТОВ СП «РИСОЙЛ – Термінал». За принципом найгіршого сценарію (OPRC Convention, 1990), у відкрите море вийшло орієнтовно 6000–6500 тонн харчової олії. Одеська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження №22026160000000254 за ст. 438 КК України.

Ця стаття — спроба документувати, що сталося далі, спираючись на SAR-знімки Sentinel-1, оптичні дані Sentinel-2 та польові спостереження.


📌 Що важливо розуміти перед читанням

  • Олія не є токсичною у класичному хімічному сенсі. Її вплив реалізується через фізичні та біогеохімічні механізми: поверхнева плівка блокує газообмін, склеює пір’я птахів, а в процесі емульгації переходить у товщу води, де при біорозкладі може спричиняти локальне зниження вмісту кисню (гіпоксію). Частина продукту зазнає окиснення та часткової полімеризації й з часом осідає на дно, включаючись у трофічні ланцюги.
  • Площа поверхневого забруднення ≠ маса олії. Зменшення видимої плями не означає зникнення забруднення – олія може переходити у товщу води або частково осідати.
  • 30 квітня – пік поверхневого покриття. Подальший вплив зміщується у товщу води та донні відкладення.
  • Міжнародне право прирівнює рослинні олії до нафтопродуктів (EPA 40 CFR Part 112, MARPOL Annex II, Бухарестська конвенція) – не через токсичність, а через ідентичні механізми шкоди для довкілля.

🔍 Симетрія, якої немає: Туапсе vs Чорноморськ

26 квітня 2026 року супутники зафіксували дві різні події в Чорному морі.

  • Туапсе, узбережжя рф: темні нафтові тяжі від НПЗ – окремі звивисті нитки. Площа поверхневого забруднення в пікові дні (26.04–03.05) становила близько 80 км².
Sentinel-2 L2A, Highlight Optimized Natural Color, Туапсе, 26 квітня 2026. Туапсинський НПЗ (ООО РН) і нафтові тяжі у відкритому морі. Окремі слики. Масштаб: 1 км. Copernicus Sentinel data 2026.]
Рис. 1 — Sentinel-2 L2A, Highlight Optimized Natural Color, Туапсе, 26 квітня 2026. Туапсинський НПЗ (ООО РН) і нафтові тяжі у відкритому морі. Окремі слики. Масштаб: 1 км. Copernicus Sentinel data 2026.]
  • Чорноморськ, Україна: суцільна пляма соняшникової олії, яка на піку 30 квітня сягнула 899,5 км² – тобто більш ніж в 11 разів більше.

Пряме порівняння площ забруднення різними речовинами має обмеження (різна фізико-хімічна поведінка). Однак порядки величин дозволяють оцінити масштаб просторового поширення: в українському випадку він на порядок більший.

📅 Хронологія: 26 квітня – 4 травня (SAR-факти)

Методологія: Sentinel-2; Sentinel-1, C-band, поляризація VV+VH, linear gamma0. Олія гасить зворотне розсіювання – на знімках темна аномалія.

ДатаІнструментПараметрПримітка
26.04Sentinel-2 L2Aакваторія порту, Сухий лимандень удару, ~6000–6500 т у морі – Рис.2
27.04Sentinel-1 SARаномалія 9,17 кмвздовж берега – Рис. 3а
27.04Sentinel-1 SARаномалія 6,68 кмвихід у море – Рис. 3б
28.04Sentinel-1 SARаномалія 35,73 км; ~250–300 км²повз Одесу – Рис. 4
28.04Фото підтвердженняпідтвердження переходу олії у товщу водиОдеса, 411-а станція – Рис. 5
29.04Sentinel-1 SAR694,23 км²формується вихор – Рис. 6
30.04Sentinel-1 SAR899,50 км²пік поверхневої площі – Рис. 7
03.05Sentinel-1 SAR450,29 + 227,8 = 678 км²розкол на дві компоненти – Рис. 9а, 9б
04.05Sentinel-1 SARн/д (без визначення площі)розкол на три компоненти – Рис. 10
Розлив олії в Чорноморську на знімку Sentinel-2: жовті плями в акваторії Сухого лиману
Рис. 2. Sentinel-2 L2A, Highlight Optimized Natural Color. Акваторія МТП Чорноморськ та Сухий лиман, 26 квітня 2026 р. Жовті потьоки – соняшникова олія в Сухому лимані до виходу у відкрите море. Масштаб: 500 м. Copernicus Sentinel data 2026.
Розлив олії в Чорноморську на радарному знімку Sentinel-1: темна аномалія забруднення моря
Рис. 3а. SAR Sentinel-1 IW VV+VH, linear gamma0. Акваторія порту Чорноморськ, 27 квітня 2026 р., перший часовий кадр. Довжина аномалії – 9,17 км. Масштаб: 2 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Розлив олії в Чорноморську на радарному знімку Sentinel-1: темна аномалія забруднення моря
Рис. 3б. SAR Sentinel-1 IW VV+VH, linear gamma0. Акваторія порту Чорноморськ, 27 квітня 2026 р., другий часовий кадр. Довжина аномалії – 6,68 км. Зміна конфігурації відображає вітровий перенос. Масштаб: 2 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Рис. 4. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія між портом Чорноморськ та м. Одеса, 28 квітня 2026 р. Довжина аномалії – 35,73 км. Масштаб: 10 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Рис. 4. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія між портом Чорноморськ та м. Одеса, 28 квітня 2026 р. Довжина аномалії – 35,73 км. Масштаб: 10 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Розлив олії в Чорноморську: пляма забруднення біля узбережжя Одеси
Рис. 5. Одеса, 411-а станція Великого Фонтану, 28 квітня 2026 р. Бірюзова каламутність прибережних вод – візуальне підтвердження переходу олії у товщу води. Фото: В.М. Балінський.
Рис. 6. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 29 квітня 2026 р. Верифікована площа – 694,23 км². Масштаб: 10 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Рис. 6. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 29 квітня 2026 р. Верифікована площа – 694,23 км². Масштаб: 10 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Рис. 7. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 30 квітня 2026 р. Верифікована площа – 899,50 км² (оранжевий полігон). Максимальна протяжність плями – 49,56 км. Пляма охоплює акваторію від Чорноморська до Одеси і розвертається у бік НПП «Тузлівські лимани». Масштаб: 10 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Рис. 7. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 30 квітня 2026 р. Верифікована площа – 899,50 км² (оранжевий полігон). Максимальна протяжність плями – 49,56 км. Пляма охоплює акваторію від Чорноморська до Одеси і розвертається у бік НПП «Тузлівські лимани». Масштаб: 10 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.

🌬️ Метеорологічні умови 30 квітня 2026 року – ключовий момент дрейфу

Рис. 8. Windy.com, CAMS EU 10km, 30.04.2026 22:00 UTC. Південно-східний вітер (нагінний напрямок) притискає поверхневі води до узбережжя Одещини, сприяючи формуванню берегової стрічки забруднення від Одеси до Сергіївки.
Рис. 8. Windy.com, CAMS EU 10km, 30.04.2026 22:00 UTC. Південно-східний вітер (нагінний напрямок) притискає поверхневі води до узбережжя Одещини, сприяючи формуванню берегової стрічки забруднення від Одеси до Сергіївки.

Цей знімок пояснює, чому пляма, яка 26–28 квітня виносилась у відкрите море віджимним вітром, 30 квітня почала повертати до берега і розвертатися у бік НПП «Тузлівські лимани».

🧩 3 травня: дві компоненти – загроза Тендрівській косі

На SAR-знімку 3 травня пляма вперше розділилась на дві структурно різні компоненти з різними траєкторіями дрейфу.

Циклонічна компонента у відкритому морі – 450,29 км² (жовтий полігон). Захоплена вихровою циркуляцією, рухається у бік Тендрівської коси і Ягорлицької затоки. Зараз там розпал гніздового сезону.

Берегова стрічка – 227,8 км², периметр 136,34 км (зелений полігон). Витягнута вздовж узбережжя від Одеси до Сергіївки.

Рис. 9а. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 3 травня 2026 р. Загальна картина розподілу плями без полігонів. Видно циклонічну структуру у відкритому морі та берегову стрічку. Стрілкою позначена Тендрівська коса. Масштаб: 20 км. Copernicus Sentinel data 2026.
Рис. 9а. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 3 травня 2026 р. Загальна картина розподілу плями без полігонів. Видно циклонічну структуру у відкритому морі та берегову стрічку. Стрілкою позначена Тендрівська коса. Масштаб: 20 км. Copernicus Sentinel data 2026.
Рис. 9б. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 3 травня 2026 р. Пляма розкололась на дві компоненти: циклонічна у відкритому морі 450,29 км² (жовтий полігон) дрейфує у бік Тендрівської коси; берегова стрічка 227,8 км² / периметр 136,34 км (зелений полігон) тягнеться від Одеси до Сергіївки. Масштаб: 20 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Рис. 9б. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Акваторія Одеської затоки, 3 травня 2026 р. Пляма розкололась на дві компоненти: циклонічна у відкритому морі 450,29 км² (жовтий полігон) дрейфує у бік Тендрівської коси; берегова стрічка 227,8 км² / периметр 136,34 км (зелений полігон) тягнеться від Одеси до Сергіївки. Масштаб: 20 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.

⚙️ Чому зменшилася видима площа між 30 квітня і 3 травня?

Спостережуване зменшення сумарної площі поверхневої плями (з 899,5 до ~678 км²) не означає зникнення олії. Воно відображає перерозподіл забруднення між поверхнею, товщею води та донними відкладеннями внаслідок трьох паралельних процесів:

  1. Емульгація – хвилювання подрібнює олію на краплі, які розподіляються в поверхневому шарі. На радарі така дисперсія дає значно менший контраст або взагалі не видима.
  2. Окиснення – УФ-світло та кисень змінюють хімічну структуру ненасичених жирних кислот, поверхнева плівка стає більш в’язкою, її радарна помітність знижується.
  3. Початок осідання – частково окиснені та полімеризовані фракції разом з адсорбованою органікою (фітопланктон, детрит) формують агрегати, які повільно опускаються до дна. Цей процес займає тижні, але стартує саме зараз.

Висновок: олія не зникла – вона змінила форму присутності. Характер впливу стає не поверхнево-концентрованим, а об’ємно-розподіленим, що ускладнює моніторинг і розширює спектр уразливих видів.

🔄 4 травня: циклонічна частина пішла під воду – берегова стрічка знову розкололась

Знімки від 4 травня фіксують принципову зміну в динаміці розповсюдження забруднення.

Циклонічна компонента (450,29 км²) зникла з поверхні. Найімовірніше, це пов’язано зі зміною фізичного стану забруднення: емульгацією, фрагментацією поверхневої плівки та зниженням радарного контрасту. Частина олії могла перейти у товщу води або у дрібнодисперсний стан, який не фіксується SAR-знімками як суцільна аномалія. Такий перерозподіл може підвищувати ризики для бентосних екосистем.

Берегова стрічка розкололась надвоє: перша частина розтягнулась від мису Великий Фонтан до Грибівки; друга пройшла Сергіївку і знаходиться напроти с. Курортне. Відстань від другої частини до межі НПП «Тузлівські лимани» – близько 30 км. Ймовірно, у найближчі дні до акваторії парку можуть почати надходити зважені у товщі води тяжі та згустки емульгованої олії.

Рис. 10. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Узбережжя Одещини, 4 травня 2026 р. Цифрами позначено: 1 – залишковий слід циклонічної компоненти (30,71 км), що занурилась у товщу води; 2 – перша частина берегової стрічки (мис Великий Фонтан – Грибівка); 3 – друга частина берегової стрічки (Сергіївка – Курортне). Масштаб: 20 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.
Рис. 10. SAR Sentinel-1 IW VV+VH. Узбережжя Одещини, 4 травня 2026 р. Цифрами позначено: 1 – залишковий слід циклонічної компоненти (30,71 км), що занурилась у товщу води; 2 – перша частина берегової стрічки (мис Великий Фонтан – Грибівка); 3 – друга частина берегової стрічки (Сергіївка – Курортне). Масштаб: 20 км. Sentinel Hub EO Browser, вимірювання автора.

📖 Прецедент грудня 2025 року: що ми вже знаємо

20 грудня 2025 року після удару по порту «Південний» стався розлив соняшникової олії площею до 730 км². Зафіксовано:

  • Загибель близько 5000 птахів (пірникози, баклани, лебеді). Олія склеює пір’я, руйнує термоізоляцію – птах тоне або замерзає. Важливо: за нашими спостереженнями, частка повернення в природу після відмивання є вкрай низькою (порядку кількох відсотків) – рослинна олія парадоксально глибше руйнує структуру пера, ніж мазут.
  • Забруднення пересипу НПП «Тузлівські лимани» після шторму 6 лютого 2026 року на площі близько 10 000 м². Тисячі крабів чотирьох видів загинули.
  • Масовий викид морських коників (Hippocampus guttulatus) 27 січня 2026 року – до 35 особин на м². Механізм (полімеризація, осідання, забивання зябер ресуспендованими агрегатами) – робоча гіпотеза, яка потребує окремої лабораторної перевірки.
  • Часовий лаг – перша хвиля забруднення досягла пересипу парку через ~7 тижнів.

На основі цього прецеденту для квітневого розливу ймовірно очікується надходження забруднення до НПП «Тузлівські лимани» у червні 2026 року (5–8 тижнів).

🔮 Прогноз (орієнтири для спостереження)

  • Травень 2026 (зараз) – пік весняної міграції птахів. Берегова стрічка вже на узбережжі. Ймовірно очікується поява перших забруднених особин у найближчі дні.
  • Червень–серпень 2026 – окиснення, часткова полімеризація, осідання частини агрегатів на дно, хронічне забруднення мідійних банок.
  • Осінь–зима 2026/2027 – осінні шторми можуть ресуспендувати осаджені агрегати. За аналогією з січнем 2026 року – потенційна загроза нової хвилі загибелі морських коників та інших демерсальних видів.

📌 Три розливи за два роки: системна схема

  • Жовтень 2024 – Сухий лиман, 125 т олії, збитки 10,9 млрд грн.
  • Грудень 2025 – порт «Південний», площа до 730 км².
  • Квітень 2026 – порт Чорноморськ, пік 899,5 км², перехід у товщу води.

Це не випадкові інциденти. Це задокументована послідовність ударів по цивільній харчовій інфраструктурі з передбачуваним екологічним результатом.

📢 Що робити зараз

  • Фіксуйте координати плям, маслянистого осаду на березі, забруднених птахів. GPS, фото, час.
  • Фотографуйте оптичну каламутність води (бірюзові/молочно-зелені відтінки – ознака емульгованої олії).
  • Не беріть птахів у руки без алгоритму – краще передайте координати волонтерам, які мають досвід.
  • Передавайте дані до НЕЦУ, НПП «Тузлівські лимани», моніторингових груп.
  • Уникайте вживання морепродуктів та риби із зони забруднення в найближчі місяці.

Кожен знімок, кожна координата – доказ для Бухарестської конвенції, мандату UNEP, міжнародного визнання екоциду.

📝 Резюме

Зафіксована подія демонструє не лише масштаб разового забруднення, а й відтворювану схему впливу: від поверхневого розливу до тривалого екосистемного забруднення через товщу води та донні відкладення. Послідовність подій 2024–2026 років свідчить про системний характер таких інцидентів і передбачуваність їх екологічних наслідків. У цьому сенсі мова йде не лише про окремий інцидент, а про формування довготривалого екологічного сліду війни в Чорному морі.

Автор висловлює подяку команді НПП «Тузлівські Лимани» та особисто д.б.н. І.Т. Русєву за спільні польові спостереження. Дані: Sentinel-1, Sentinel-2, УкрГМЦ, Windy.com.

Владислав Балінський, 4 травня 2026 року
ГО «Зелений лист», НПП «Тузлівські лимани», НЕЦУ

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

         Онлайн-медіа “Зелений лист”, ідентифікатор     медіа R40-03818,місто Одеса, вул.Європейська, 77

                                             Email: zeleniy.list1@gmail.com 
                                           Тел:  +38 098 444 94 49