“Якщо будувати неможливо, але дуже хочеться, то можна”. Таким принципом користуються несумлінні бізнесмени, які захоплюють ласі прибережні території Одещини під забудову, попри заборону українських законів. А щоб надійніше замаскувати захоплення землі, користуються усілякими схемами, які дозволяють обійти закони. Зокрема, використовуючи при цьому своє конституційне право звернення до суду.

Саме так відомий одеський забудовник Могильніков В.Д., якого журналісти називають промисловим браконьєром та будівельним аферистом, став власником бази відпочинку в прибережній зоні території Національного природного парку «Тузлівські лимани». «Це самочинне будівництво на самовільно захопленій земельній ділянці, розташованій на території Парку з особливим охоронним статусом», – так схарактеризувала цей об’єкт в.о. директорки Парку Ірина Вихристюк.

Схема з використанням судової процедури

Ось як виглядає ця нехитра схема від «відомого забудовника».

08.06.2010 на підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації між Татарбунарською районною державною адміністрацією та ПРАТ СП «Чорноморська перлина» строком на 25 років укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,3 га на території Піщаної коси Чорного моря для розміщення об’єкта стаціонарної рекреації. 

26.08.2014 «Чорноморська перлина» передала частину ділянки площею 0,3886 га на 2-му км Піщаної коси в суборенду Тімкаєвій Т.М., яка здійснила на неї самочинне будівництво об’єкта незавершеного будівництва – базу відпочинку стоянки маломірних (малих) суден, загальною площею 513,6 кв.м.

04.05.2016 р. Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області затвердив мирову угоду, за якою Тімкаєва Т.М. у рахунок грошового боргу передала Могильнікову В.Д. у власність об’єкт незавершеного будівництва у стані готовності 85 %, базу відпочинку – стоянку маломірних (малих) суден, загальною площею 513,6 кв. м, яка знаходиться на території 2-го км піщаної коси Чорного моря. Таким чином цей об’єкт незавершеного будівництва був легалізований через суд.

«Через суд Могильніков стає власником якогось таємного майна від Тімкаєвої, – написав у своєму фейсбуці начальник відділу науки Нацпарку, відомий одеський еколог Іван Русєв. – І там, через пару років, протизаконно з’являється триповерховий будинок. Але факт такого зухвалого самочинного будівництва підтверджено органами державного архітектурно-будівельного контролю у період з 2014 по 2017 роки, у тому числі на момент першої реєстрації за Могильніковим права власності на «об’єкт незавершеного будівництва» та надалі на повноцінний об’єкт нерухомого майна, яким такий об’єкт не був. Попри неймовірну кількість так званих перевірок владою, через суд, протизаконна імперія Могильнікова починає розширятися», — повідомив подробиці Іван Русєв.

“Ця справа є проявом схеми легалізації об’єктів самочинного будівництва через суди (мирова угода), яка процвітала до 2015 року. На жаль, наслідки такого підходу української Феміди ми досі долаємо,” – каже адвокат Нацпарку Максим Попов.

Розірвати корупційну угоду

Двічі Нацпарк намагався через суд домогтися скасування договору оренди землі між Татарбунарською РДА та ПрАТ СП «Чорноморська перлина» та зносу самочинно збудованого об’єкта.

– Даний договір є не що інше, як корупційна угода, що призвела до забудови громадського пляжу, створення промислового об’єкта, незаконного будівництва буни, засмічення території, – коментує цей договір оренди Ірина Вихристюк. – Жодної, передбаченої договором інфраструктури не було створено. Один км (!!) Піщаного пересипу використовується одноосібно виконавчим директором. Орендна плата (до місцевого бюджету Тузлівської тергромади) за 1 км пляжу… 9 тис. грн на рік (!)

Перший судовий процес відбувся ще у 2015 році. Тоді громадська організація “Відродження” позивалася до Татарбунарської РДА та Одеської ОДА. Адвокатом був БФ “Екологія, право, людина”. Але суддя  навіть не розглядав позов по суті. Він відмовив, вважаючи, що “незаконне будівництво на пляжі ніяким чином не порушує прав громадської організації”.

Другий судовий процес, за позовом Одеської обласної прокуратури (Нацпарк виступив третьою стороною без позивних вимог) відбувся вже цього року в тому ж Господарському суді Одеської області. Той самий суддя Олег Цісельський, котрий вже відмовлявся визнати незаконне будівництво, не задовольнив позов прокуратури. Своє рішення пояснив тим, що в цьому договірному спорі прокурор не довів порушення прав першого позивача – Одеської державної обласної адміністрації. Також, на думку судді, повернути ділянку неможливо без рішення в іншому судовому процесі – в Татарбунарському районному суді Одеської області, де розглядається позов Білгород-Дністровській окружної прокуратури про визнання недійсним договору купівлі-продажу та актів прийняття-передання, припинення права власності, знесення об’єкта самочинного будівництва – бази відпочинку – стоянку маломірних (малих) суден загальною площею 1149,6 кв.м.

Але це не єдина лінія боротьби Нацпарку проти хитрої схеми Могильнікова.

Ухвалу про мирову угоду скасовано

Саме так вирішив Одеський апеляційний адміністративний суд.

Дізнавшись в січні 2021 року про мирову угоду між Тімкаєвою Т.М. та Могильніковим В.Д., яка була затверджена Білгород-Дністровським міськрайонним судом, Нацпарк подав апеляційну скаргу на цю ухвалу. Одеська обласна прокуратура до скарги приєдналась.

В апеляційній скарзі Нацпарк наголосив на тому, що умови мирової угоди суперечать закону та порушують його права та інтереси.

На підставі оскаржуваної ухвали Могільніков В.Д. зареєстрував право власності на споруду – базу відпочинку-стоянку маломірних (малих) суден. Але будівництво об’єкта нерухомості на вказаній земельній ділянці грубо порушує інтереси держави Україна в частині збереження особливо цінних територій та Національного природного парку «Тузлівські лимани», як природоохоронної державної установи, на яку покладено обов’язок зі збереження цих територій.

На момент винесення оскаржуваної ухвали земельна ділянка, на якій був збудований об’єкт самочинного будівництва, входила до меж території Нацпарку та, відповідно до схеми зонування, знаходиться у межах зони регульованої рекреації.

Відповідно ст. 21 до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» у редакції від 26.04.2014 року, на території національних природних парків в межах зони регульованої рекреації не передбачена діяльність з будівництва будь-яких споруд.

Таким чином самочинне будівництво на землях Піщаної коси Чорного моря порушує встановлений там природоохоронний режим, та законні права позивача щодо збереження, відтворення і ефективного використання території, включених до складу Нацпарку.

По-друге, Тімкаєва здійснила будівництво об’єкту самочинного будівництва, на яке Могільников набув право власності, з порушенням багатьох Законів України. Ця земельна ділянка знаходиться в межах прибережних захисних смуг Чорного моря та Тузлівських озер на території Білгород-Дністровського (раніше – Татарбунарського) району Одеської області, а також в межах Національного природного парку «Тузловські лимани». Тут  встановлений особливий правовий режим використання землі.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється та в межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

До території   Національного   природного  парку  «Тузлівські лимани» включено 27865 га земель державної власності,  а саме: 2022 га земель запасу (у тому числі 316,831 га земель Піщаної  коси  Чорного  моря  та 1705,169 га земель водного фонду (частина озер Шагани, Алібей та Бурнас), що надаються Парку в постійне користування.

Також територія Нацпарку «Тузловські лимани» має подвійний природоохоронний статус та перебуває під захистом двох міжнародних конвенцій, зокрема, Конвенції  про  водно-болотні  угіддя,  що  мають  міжнародне  значення, головним  чином  як  середовище  існування  водоплавних  птахів  1971  року (Рамсарська конвенція), яка ратифікована Законом України 1996 року, а також постановою Кабінету Міністрів України № 935 від 23.11.1995 «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення».

Одеський апеляційний адміністративний суд в квітні 21 року поновив Нацпарку строк на апеляційне оскарження ухвали та відкрив апеляційне провадження.

Після вивчення всіх документів, вислухав думку сторін, 6 квітня 2023 року суд виніс постанову:

Апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 травня 2016 року скасувати. Справу про стягнення боргу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

___________________________________________________________________________________

Статтю підготовлено в рамках проєкту «Удосконалення практики інституційного забезпечення та правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузловські лимани» за підтримкою фонду MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.