Протистояння замовників будівництва дороги у заплаві Куяльницького лиману та громадськості Одеси увійшло до вирішальної стадії. 5 листопаду 2021 року Служба автомобільних доріг в Одеській області оприлюднила «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля», стосовно будівництва автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 Одеса – Южний – /М-14/ з під’їздами (Обхід м. Одеси), км 0+000 – км 8+300.

Згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля (ОВД) є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності з будівництва об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля. До переліку таких об’єктів, поряд із нафтопереробними та газопереробними заводами, тепловими електростанціями, установками для виробництва або збагачення ядерного палива входить також будівництво автомагістралей та автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, автомобільних доріг першої категорії.

Замовник повідомляє в документі, що планує простягнути 4-смугову дорогу загальної довжиною 11,683 км з мінімальною шириною земляного полотна 28,5 м. Проєктом передбачено, що інтенсивність руху по дорозі становить 12680 автомобілів на годину зі швидкістю 110 км. Пропонується чотири територіальні альтернативи дороги, альтернатива №1 пролягає по заплаві Куяльницького лиману.

Автори документу обіцяють, що при будівництві всіх варіантів дороги не допустять перевищення значень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, у водних об’єктах, перевищення нормативів шумових впливів на людину, гарантують відсутність прямого впливу на підземні води, збереження існуючого біологічного різноманіття на водні біоресурси та екологічної рівноваги екосистем у водних об’єктах, що можуть знаходитися в зоні впливу автомобільної дороги, збереження верхнього родючого шару ґрунту.

Тобто, Служба автомобільних доріг в Одеській області запевняє нас, що всі чотири варіанти дороги абсолютно безпечні для довкілля та здоров’я людей.

Але хто зі спеціалістів-екологів може цю думку підтвердити? І взагалі, чи вивчали такі спеціалісти проєкт?  

Ми надіслали запит до Служби автомобільних доріг в Одеській області, в якому просили надати нам інформацію, з якими фахівцями з питань екологічної безпеки, природоохоронного законодавства  проводились консультації щодо проєктування та будівництва дороги. Попросили надати висновки цих спеціалістів. Служба відправила наш запит «для опрацювання та надання актуальної інформації до розробника проєктної документації – ДП  «Укрдіпродор».

З твердженням про те, що дорога в заплаві Куяльник безпечна, категорично не згодні спеціалісти у сфері екології та екологічного права, які кілька місяців докладно вивчали проєкт дороги та аналізували можливі наслідки будівництва. Свої пропозиції щодо запланованого будівництва вони направили до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

До групи, яка підготувала «Пропозиції щодо планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації» увійшли кандидат біологічних наук, гідрохімік, біолог, зав. відділу аналізу морських екосистем та антропогенного навантаження Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Олександр Гончаров, голова ГО «Зелений лист», хімік-біолог Владислав Балінський, юрист, адвокат, який спеціалізується на питаннях захисту екологічних прав громадян, Максим Попов.

Цей докладний, на 16 сторінках, документ є насамперед застереженням для державної влади – не порушуйте українські та міжнародні закони! Водночас у ньому містяться конструктивні пропозиції – як уникнути цих порушень. Розберемося спочатку із застереженнями.

Чому не можна прокладати дорогу у заплаві Куяльника

Територія, на якій планується будівництво дороги за альтернативою № 1, має кілька охоронних статусів:

1. Як об’єкт Смарагдової мережі (код території UA0000143)

Територія Куяльницького лиману є об’єктом Смарагдової мережі та підпадає під охорону на підставі Конвенції про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 1979 р., яка була ратифікована Україною ще у 1996 році.

Тобто Куяльницький лиман має міжнародний природоохоронний статус, і Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання зі збереження цієї території як середовища існування дикої флори та фауни.

За даними Постійного комітету, який створений та функціонує на підставі ст. 13 Бернської конвенції, станом на грудень 2020 року на території Куяльницького лиману налічується 117 видів дикої флори та фауни, які занесені до Додатку І «Види флори, що підлягають особливій охороні» та Додатку ІІ «Види фауни, що підлягають особливій охороні» Бернської конвенції.

2. Як об’єкт природно-заповідного фонду

Територія Куяльницького лиману зарезервована для заповідання на підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 01.10.1993 року № 496-XXI «Про заходи по збереженню і розвитку природно-заповідного фонду області».

 Станом на сьогодні, створення Національного природного парку «Куяльницький» загальною площею 10801,1980 га перебуває на фінальній стадії – проект указу Президента України «Про створення національного природного парку «Куяльницький», схвалений Кабінетом Міністрів України, перебуває в Офісі Президента України та очікує підписання. 

З Проекту створення НПП «Куяльницький» вбачається, що планова діяльність із будівництва дороги за територіальною альтернативою 1 буде проходити в межах НПП «Куяльницький», що є неприпустимим. Законами України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.

3. Як курорт національного значення

Територія Куяльницького лиману має статус курорту ще з радянських часів. Постановою Ради Міністрів Української РСР від 7 березня 1985 р. N 102 «Про межі округу і зон санітарної охорони курорту Куяльник в Одеській області» з метою збереження від передчасного псування та бактеріального забруднення мінеральних вод і лікувальних грязей курорту Куяльник були затверджені межі округу і зон санітарної охорони курорту Куяльник в Одеській області та план санітарно-оздоровчих заходів в окрузі та зонах санаторної охорони курорту Куяльник.

Законом України «Про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення» від 05.12.2018 року № 2637-VIII природні території Куяльницького лиману Одеської області були оголошені курортом державного значення – курортом Куяльник.

Статтею 30 Закону України «Про курорти» передбачені наступні зони округу санітарної охорони:

перша зона (зона суворого режиму);

друга зона (зона обмежень);

третя зона (зона спостережень).

Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.

Усі вказані зони санітарної охорони наразі наявні у Генеральному плані міста Одеси, з яких вбачається, що дорога за територіальною альтернативою № 1 проходить саме у першій зоні (зоні суворого режиму).

Статтею 31 Закону України «Про курорти» передбачено, що на території першої зони (зони суворого режиму) забороняється, зокрема, спорудження будь-яких будівель та інших об’єктів, не пов’язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту; влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування; проїзд автотранспорту, не пов’язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю.

4. Як об’єкт екологічної мережі

Екомережа – це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні (стаття 3 Закону України «Про екологічну мережу»).

Територія Куяльницького лиману є об’єктом екологічної мережі та підлягає охороні на підставі Закону України «Про екологічну мережу». Зокрема, територія Куяльницького лиману, з одного боку, є частиною регіонального екологічного коридору – Велико-Куяльницький екологічний коридор, та, з іншого боку, є частиною елементу національної екологічної мережі –Азово-Чорноморського прибережно-морського природного коридору.

Таким чином, у повідомленні про планову діяльність не враховані цінність та особливий статус території, на якій планується будівництво дороги.

Було б наївним вважати, що чиновники, які ухвалювали рішення будувати дорогу там, де за законом не можна категорично будувати, не знають цього. Знають, але продовжують проштовхувати проєкт.

Тому поговорімо про непоправну шкоду, яка не покриється жодними економічними вигодами. Про шкоду навколишньому середовищу та здоров’ю людей.

Що ми втратимо, якщо дозволимо будувати там дорогу

Варіант дороги №1, позначений як «зелений», проходить посеред найціннішої території Куяльницького лиману – водно-болотних угідь (рис. 1, ділянка плавнів окреслена червоною лінією).

На мапі видно, що окреслена ділянка має природний зелений колір, який сформовано рослинністю, що є важливим компонентом екосистеми водно-болотних угідь  в посушливому степовому кліматі півдня Одеської області. Ця природна територія не порушена людською діяльністю і, як вважають екологи, слугує своєрідним резерватом біорізноманіття, джерелом підтримання мікрокліматичних, біогеохімічних, акумулятивних, газорегуляторних, гідрологічних, ландшафтних, бальнеологічних та інших важливих функцій. Вона є важливою складовою Екологічної мережі, а отже надає прихисток мігруючим птахам та іншим мігруючим видам.

Фактично, водно-болотні угіддя надають ЕКОСИСТЕМНІ ПОСЛУГИ: ресурсні, регулюючі, культурні і підтримуючі життя. Вартість цих послуг в матеріальному вимірі є надзвичайно високою і навіть помножена на багато десятиліть, вона все одно не відображає реальну цінність території для сьогоднішнього та майбутніх поколінь.

Оскільки ширина цей прибережної екосистеми очеретяних заростей є досить вузькою (деякі ділянки всього 140 метрів),  в результаті будівництва дороги вона буде цілком знищена.

Дорога фактично “переріже” біля 2462 метрів заплавної території вздовж узбережжя і вона буде “похоронена” відвалами ґрунту, що в свою чергу призведе до незворотного порушення функціонування водно-болотних угідь гирлової частини Куяльницького лиману.

На рис. 2 показано, що буде втрачено у випадку будівництва дороги за варіантом №1. Зазначена територія є популярним місцем відпочинку та оздоровлення, зокрема бальнеоресурсами, серед мешканців Одеси та гостей міста. По-перше, у зв’язку доступністю пляжу, по-друге, через наявність бальнеоресурсів: лікувального болота та ропи, які також постачаються в санаторії Одеси та інші міста України.

Місце для відпочинку та лікування для десятків тисяч людей буде  втрачено через те, що автотраса просто знищить міста рекреації. Якість води і лікувальних грязей  буде зіпсовано хімічним забрудненням нафтопродуктами та важкими металами. Шумове та атмосферне забруднення вантажним та легковим транспортом погіршить якість відпочинку навіть на віддалених ділянках.

Але найбільшою проблемою може стати погіршення якості пелоїдів (основа лікувальної грязі), що наразі утворюються природним чином в непорушеній екосистемі лиману.

Водно-болотні угіддя – це найважливіший компонент гідрологічної мережі та найбільший резервуар прісних вод. Критичною проблемою для  Куяльницького лиману є поповнення його прісною водою. Зазначена територія плавнів живиться багатьма підземними джерелами, які мають вихід просто на узбережжі. Вони формують розпріснений пояс вздовж узбережжя і забезпечують функціонування екосистеми очеретяних заростей на березі гіперсолоної водойми. Це свідчить про важливу роль цих прісних джерел у формуванні прибережної екосистеми.

Більшість джерел прісної води, які потрапляють в район будівництва дороги варіанту №1, будуть засипані і втрачені.

Крім підземних джерел, що поповнюють лиман, є також наземний стік, який формується опадами та іншими джерелами на водозборі Корсунцівської балки. Дорога буде перешкоджати природному шляху розвантаження поверхневого стоку навіть у випадку каналізованого варіанту.

І все ж, головною втратою буде знищення унікальної екосистеми водно-болотних угідь Куяльницького лиману. Покриваючи лише мізерну частку поверхні Землі, водно-болотні угіддя забезпечують непропорційно велику кількість екосистемних послуг.

Ці системи виконують функції:

• резервату біологічного різноманіття. Так, серед більш ніж 150 видів фітопланктону екосистеми Куяльницького лиману – всі, за виключенням одного, були знайдені в прибережних водоймах і водотоках. Всі види багатоклітинних водоростей асоційовані саме з прибережними розпрісненими водоймами. Рослинний світ Куяльницьких берегів, що незаймані людською діяльністю, містить степові ендемічні та червонокнижні види, що належать до світової природної спадщини. Водно-болотні угіддя Куяльника є притулком багатьох птахів, у тому числі рідкісних і зникаючих. Частина мігруючих птахів використовують їх тимчасово, а в теплі зими залишаються тут на зимівлю. Дикі ссавці Куяльницького лиману також мають тут притулок, місця живлення і розмноження. Знищення цієї екосистеми розірве біотопні, харчові та міграційні ланцюги, що стане не тільки локальною катастрофою, а й боляче вдарить по екосистемам, так чи інакше пов’язаним з куяльницькою.

• природного фільтру. Очеретяні зарості працюють як фільтр. Вони фільтрують забруднення, що потрапляють у поверхневі води з атмосферними опадами, а також промислові та побутові стоки.

Дослідження підтверджують роль плавнів як потужного комплексного сорбенту багатьох хімічних елементів (у тому числі, важких металів), що багаторазово знижує їх вміст у водах, що проходять через них, наприклад,  вони повністю очищають від надмірної кількості свинцю води атмосферних опадів. А інтенсивне транспортне сполучення поруч завжди пов’язане із забрудненням.

Плавневі очеретні системи є першим бар’єром на шляху забруднень – механічним, який затримує пилові частинки та аерозолі, що випадають з атмосфери, зважені у водах природні та техногенні мінеральні, органомінеральні та органічні частини, а також гідрозолі та колоїди, збагачені сорбованими хімічними елементами. Найбільш помітна робота цього бар’єру по периферії заростей, де води поверхневого стоку зіштовхуються з рослинністю, що забезпечує фільтрацію вод, затримку та осад твердих частинок.

Другим бар’єром служить фізико-хімічний, він є основним для водорозчинних речовин, насамперед іонів елементів, а також гідрозолів, що надходять з поверхневими та грунтовими водами.

Дебет Корсунцівської балки становить приблизно 500 тис. м³/рік, таким чином екосистемна послуга лише з очищення води цими плавнями становить приблизно 50 тис. доларів на рік.

• біогеохімічного регулятору якості повітря та фіксації парникових газів. Депонування плавнями парникових газів, включаючи CO2, вважається наразі однією з найважливіших функцій водно-болотних угідь у зв’язку з ризиками, що несуть із собою зміни клімату. Плавневі екосистеми є учасниками регуляції локального (місцевого) клімату. Вони зволожують повітря через транспірацію, адсорбують гази та пил.  Враховуючи аридизацію клімату Одеського регіону, посуху на куяльницьких схилах,  появу пилових та сольових буревіїв на узбережжі лиману, наявність прибережних, добре обводнених плавневих екосистем – велика цінність для біогеосистеми Куяльницького лиману, мешканців навколишніх сіл, та міста Одеси.

Важко навіть спрогнозувати, яку колосальну шкоду не лише навколишньому середовищу Одеської області, а й здоров’ю жителів прилеглих територіальних громад, зокрема мешканцям Одеси, завдасть знищення цих земель.

Як уникнути шкоди: пропозиції для Міндовкілля

Автори документа не тільки висловлюють обґрунтоване занепокоєння, але і надають керівництву Міндовкілля пропозиції, як уникнути величезних втрат та шкоди.

По-перше, вони пропонують включити у майбутній звіт з оцінки впливу на довкілля детальну інформацію, отриману на підставі аналізу (або здійснення) наукових досліджень, про вплив будівництва дороги та подальшої її експлуатації на усі та кожен вид дикої флори та фауни, які є на території Куяльницького лиману, та на Куяльницький лиман як їх природне середовище, на Національний природний парк «Куяльницький», про вплив будівництва дороги та подальшої її експлуатації на курорт державного значення – курорт Куяльник, а також усі його особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси, і на територію Куяльницького лиману як об’єкт екологічної мережі України.

По-друге, вони закликають провести дослідження щодо впливу будівництва та експлуатації дороги на атмосферене повітря, зокрема, на показники вмісту хімічних забруднювачів в атмосферному повітрі. Як ці показники впливають на стан здоров’я мешканців Красносільської громади і на прилеглі системи біоценозів. Треба, на їх думку, провести також дослідження впливу шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення як безпосередньо на громадян Красносільської громади, так і на біоценоз. Окремого дослідження потребує вплив будівництва та експлуатації дороги на водне середовище, на рослинний та тваринний світ.