Громадська організація «Зелений лист»

Чому рішення з розширення сільських меж за рахунок територій державних заповідників – це бомба уповільненої дії

Уявіть собі ситуацію. Сільська рада видає громадянину Х. дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Громадянин Х. проходить всі законні процедури й стає власником шматочка землі, будує там хатинку, закладає сад.

Але ось проходить років десять — і з’ясовується, що і ділянка, і будинок розташовані на території, на яку сільрада не мала права видавати дозвільні документи. Бо не мала права розширювати свої межі за рахунок цих земель, як виявилось, державних. За десять років в судах було доведено незаконність таких рішень органу самоврядування. І тепер громадянину Х. доведеться будинок зносити, а ділянку повертати туди, звідки ії незаконно вилучили, — в державну власність. Схоже на страшний сон, правда?

Але це — цілком реальна перспектива для «щасливих володарів» земельних ділянок, отриманих на особливо цінних територіях національних заповідників. Деякі сільські ради, які межують з об’єктами природно-заповідного фонду України, незаконно приєднують до своїх територій шматки таких територій, а потім роздають їх громадянам.

Таким чином, у вигляді подібних рішень сільські громади фактично закладають бомбу уповільненої дії.

Керівники нацпарків намагаються запобігти такому негативному сценарію в адміністративних судах, вимагаючи скасування рішень сільрад. При цьому вони вимагають накласти мораторій на реалізацію таких земельних рішень — до вступу в силу судового рішення по суті справи.

Саме тому, на думку адвоката ГО «Зелений лист» Максима Попова, який представляє в декількох «земельних» судових процесах інтереси НПП «Тузлівські лимани», важко переоцінити важливість інституту забезпечення позову в таких справах. На його думку, в разі відмови в прийнятті заходів тимчасового судового захисту можуть настати незворотні наслідки, усунення яких дорого потім обійдеться громадянам і державі.

Зараз в Одеському окружному адміністративному суді слухаються дві справи, які веде Максим Попов.

Перший позов — про скасування рішення Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р., яким був затверджений проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське і передбачено збільшення площі території села з 495,8593 га до 1101,2074 га. У розширення меж потрапили, зокрема, земельні ділянки, що знаходяться на території Національного природного парку «Тузлівські лимани». Парк подав позов, щоб відмінити це рішення, тому що:

1. Межі села Приморське були розширені за рахунок земель державної власності без відповідної правової підстави.

2. Рішення було прийняте без дотримання процедури, передбаченої Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

3. Було також порушено ст. 46 Закону України “Про землеустрій”

4. При прийнятті рішення було порушено Регламент роботи Татарбунарської районної ради Одеської області.

Одночасно Парк подав клопотання, в якому просив суд для забезпеченні позову призупинити дію цього рішення. 15.01.2021 суд відмовився застосувати таку міру запобіжного заходу.

Тільки через пів року 16 червня 2021 р. П’ятий апеляційний адміністративний суд, розуміючи важливість цього питання, задовольнив апеляційну скаргу НПП «Тузлівські лимани» і скасував раніше винесену ухвалу Одеського окружного адміністративного суду. Таким чином, до набрання рішенням по суті законної сили зупинено дію рішення Татарбунарської районної ради.

Також Лиманській сільській раді (в яку входить Приморська сільська рада) заборонено надавати дозволи на розробку проєктів землеустрою, затверджувати проєкти землеустрою, приймати будь-які інші рішення щодо розпорядження (передання у користування, оренду, власність) земельними ділянками, що знаходяться на території, за рахунок якої була збільшена територія села Приморське відповідно до цього рішення Татарбунарської районної ради. Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області та його структурним підрозділам заборонено погоджувати проєкти землеустрою, здійснювати державну реєстрацію, приймати та вносити до системи електронного документообігу Держгеокадастру документацію із землеустрою щодо земельних ділянок, що знаходяться на території, за рахунок якої була збільшена територія села Приморське.

Але за піврічний проміжок часу між двома судовими рішеннями Приморська сільська рада  встигла прийняти два рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на піщаній косі, яка знаходиться на території Нацпарку якраз в межах розширення села.

Тому прокуратура Одеської області подала позов про скасування рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №797-VІІ від 09.10.2020 р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ «Рибацька Гавань» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту». НПП «Тузлівські лимани» виступили в позові третьої стороною.

В першої інстанції прокуратура цей позов програла, попереду – апеляційне провадження, яке вже відкрите. Але «дерибан» земель, які входять до Смарагдової мережи Європі и які охороняються не тільки законами України, а й міжнародними конвенціями, вдалося призупинити саме завдяки мірі запобіжного заходу.

Однак, керівництво Приморської сільради не змирилося з тим, що Нацпарк зупинив процес роздачі державної землі. І спробувало скасувати міру запобіжного заходу. Перша спроба не вдалася: П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив без розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Під час судового засідання в Одеському окружному адміністративному суді 30 серпня відбулась друга спроба, було розглянуто клопотання сільради про скасування заходів забезпечення позову.

Представник сільради Олена Лисецька мотивувала заяву тим, що через заборону Лиманській сільраді надавати дозволи на розробку проектів землеустрою, затверджувати проекти землеустрою, приймати будь-які інші рішення щодо розпорядження земельними ділянками мешканці села не можуть оформити землю для ведення садівництва, а сільській бюджет втрачає гроші.

Позивач – директорка НПП «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк – вважає, що насправді рекреаційні землі сільрада передає в приватну власність громадянам, які будують на них 3-4 поверхові готелі й ведуть там господарську діяльність. Більшість ділянок знаходиться в прибережній захисній смузі та водоохоронній зоні лиману Малий Сасик. Невідомо, яким чином і куди відводяться стічні води та вивозиться сміття. Але така господарська діяльність призводить до деградації земель Нацпарку. Вона просила відмовити сільраді в задоволенні клопотання.

Судова колегія, вислухав всі сторони, погодилась з позивачем і відмовила сільраді.

Тетяна Герасимова

Статтю підготовлено в рамках проекту «Удосконалення практики інституційного забезпечення та правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузловські лимани» за підтримкою фонду MATRA Посольства Короліства Нідерландів в Україні.

Поділитись на:

Поделиться в facebook
Facebook
Поделиться в twitter
Twitter

1 comment so far

СветланаДата:10:13 дп - Сен 2, 2021

Ребята,как я рада ,что у вас получается отстоять интересы заповедника Тузловские лиманы!Удачи вам!Душой и мыслями с вами.
Надеюсь очень,что и КУЯЛЬНИЦКИЙ лиман получит заслуженные внимание и заботу и планируемая объездная автодорога в обход Одессы пройдёт ,не затрагивая пойму Куяльника.

Оставить ответ

 Одеська обласна організація «Зелений лист»