Відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) презентували в Києві 7 вересня. Презентація транслювалася на YouTube-каналі Укрінформу.
Кадастр ПЗФ було створено на вебпорталі «Екосистема» Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів вперше за 30 років незалежності України.
У презентації проєкту взяли участь: Роман Абрамовський (міністр захисту довкілля та природних ресурсів України), Богдан Вихор (виконавчий директор Всесвітнього фонду дикої природи WWF) та Роман Зіненко (начальник відділу геоінформаційних систем і технологій ДП «Науково-дослідного інституту геодезії і картографії»).
Зазначається, що кадастр наразі вже містить інформацію про 88% від 8633 територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. За словами Романа Абрамовського, це дані про: межі, назву, категорію, площу, найменування землекористувача, дату прийняття рішення про створення об’єкта, відповідний до цього документ, місце розташування та адресу, а також контактну інформацію землекористувача. Уся інформація є надійно захищеною й притому доступною для кожної людини.
«Більшість об’єктів ПЗФ були створені ще до 2000-х років, і аналіз таких матеріалів вимагав значних людських і часових ресурсів. Подекуди результати були досить неточними й заважали при прийнятті рішень про виділення чи переведення земельних ділянок на місцевому рівні. Також частина інформації, на жаль, була втрачена», – сказав міністр.
У подальшому вся інформація щодо об’єктів організації, створення того чи іншого об’єкта природо-заповідного фонду зберігатиметься в оцифрованому вигляді. Абрамовський зазначає, що вона може бути використана при плануванні подорожі чи відпочинку, оформленні земельних ділянок, плануванні бізнесу, здійсненні громадського контролю, розробці документів просторового проєктування (громади будуть розуміти, де проходять кордони природо-заповідного фонду й правильно сформують земельні ділянки).
Наразі Міністерство працює над тим, аби організувати автоматичний взаємообмін інформацією між іншими державними кадастрами та реєстрами. Людина не буде шукати інформацію в інших власників чи розпорядників, оскільки система автоматично сама її підтягне.
Своє ставлення до проєкту також висловив Богдан Вихор: «Наша країна рухається в напрямку децентралізації, багато даних вже доступно онлайн. Інформація, яка була десятки років закритою, схованою десь у папках від простого народу, буде доступна абсолютно кожному українцю».
Також він додає, що даний портал має немало опційних можливостей. Наприклад, можна буде дізнатися про особливості певних природоохоронних територій, про рідкісні види, що там мешкають, чи про унікальні природні комплекси.
«Ми розуміємо, наскільки важливо доносити таку інформацію до кожного громадянина України, особливо в контексті децентралізації й доступності інформації для громад, враховуючи особливості розташування цінних природо-охоронних територій і тих, які потенційно можуть стати заповідними», – закінчує Вихор.
Наостанок Абрамовський висловив сподівання, що в цьому році кадастр поповниться двома новоствореними національно-природними парками: Холодниим Яром та Куяльницьким.
Юлія Лінник, студентка ІІ курсу магістратури факультету журналістики ЛНУ імені І. Франка