6 червня 2023 року російські окупанти здійснили один з наймасштабніших терактів на території України – підірвали греблю Каховської ГЕС. Українські посадовці оцінюють підрив як екоцид та воєнний злочин. Навіть зараз, більше ніж за рік після трагедії, до кінця оцінити всі наслідки катастрофи неможливо.

Тим не менш уже зараз можна констатувати: знищення греблі, яке спричинило значуще затоплення територій, окрім людських жертв і матеріальної шкоди, спричинило гуманітарну та техногенну катастрофу, знищило ландшафт, змінило екосистеми, забруднило водоносні горизонти, засмітило узбережжя та водойми.

ГО “Зелений лист” створив інтерактивну карту, яка містить важливу інформацію стосовно Каховської катастрофи та ії наслідків, зокрема офіційні відповіді на запити організації. Карта призначена для всіх дослідників цього страшного терористичного акту росії. Доповнюватиметься у міру надходження новими даними.

Дивитися в повноекранному режимі Копіювати посилання на карту Надати дані

 

Хронологія подій

Що передувало:

• лютий 2022 року – російські загарбники захопили Каховську ГЕС і початок Північнокримського каналу.
• серпень 2022 року – Каховська ГЕС попри окупацію продовжує працювати в українській енергомережі. З шести агрегатів функціонувало чотири, тобто 2/3 встановленої потужності. Один з агрегатів знаходився на реконструкції, а ще один – на капітальному ремонті.
• жовтень 2022 року – українська розвідка повідомила про можливі теракти на Каховській ГЕС: «Основні роботи із замінування проведено ще в квітні (2022 року – ред.). Протягом поточного тижня (жовтень 2022 року – ред.) було додатково проведено мінування шлюзів та опор каховської ГЕС. На дамбі встановлено 2 військові тентовані «Камази» без водіїв. Обидві машини повністю завантажено ящиками з вибухівкою», – повідомили в ГУР 21 жовтня 2022 року.
• 11 листопада 2022 року – сили оборони України звільнили Херсон від російських загарбників. Російські військові під час відступу підірвали міст Каховської ГЕС.
• 30 травня 2023 року уряд рф прийняв постанову, яка дозволяє не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, що сталися внаслідок бойових дій, зокрема терактів. «До 1 січня 2028 року технічне розслідування аварій на небезпечних виробничих об’єктах і аварій гідротехнічних споруд, що сталися внаслідок військових дій, диверсій і терористичних актів, не проводиться», – зазначено в документі. Також у постанові є пункти про те, що до 1 вересня 2023 року і до 1 березня 2024 року на об’єктах в «днр», «лнр», в Запорізькій і Херсонській областях не застосовується частина пунктів ФЗ «Про промислову безпеку небезпечних виробничих об’єктів» і «Про безпеку гідротехнічних споруд».
• 6 червня о 2:35 та 2:54 ночі сейсмічні датчики в Україні та Румунії виявили ознаки потужних вибухів. А супутники-розвідники США, оснащені інфрачервоними датчиками, зафіксували ознаки тепла, що відповідали сильному вибуху в районі греблі Каховського водосховища. 

Перебіг подій

6 червня 2023 року:

–  о 6 ранку ОК «Південь» повідомило про те, що російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС.

–        о 06.45 – голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін оголосив про евакуацію через загрозу підтоплення. Прокудін зауважив, що критичного рівня вода досягне через 5 годин.

–        о 8 годині Херсонська міська рада повідомила про знеструмлення мікрорайону Корабел у Херсоні через загрозу затоплення, також повідомивши про відключення газопостачання. А вже приблизно 9-ї години район почало затоплювати.

–        рівень води у Каховському водосховищі почав стрімко падати, приблизно 15 см за годину.

–         близько 10-ї години Офіс генпрокурора повідомив про порушення кримінальної справи за фактами екоциду та порушення законів та звичаїв війни. Зранку в Новій Каховці (окупована військами рф територія – ред.) були підтоплені зоопарк «Казкова діброва», літній театр, пам’ятник Шевченку, кав’ярня, дитячий майданчик у місті, човнова станція, яхт-клуб. Також мер Нової Каховки Володимир Коваленко повідомив про підхід води до Дніпровського проспекту, про нестабільну роботу мережі інтернет у місті. На його думку, росіяни «глушать зв’язок» з метою залишити містян в інформаційному вакуумі.

7 червня 2023 року:

–         підвищення рівня води з моменту аварії приблизно на 5 метрів на посту Херсон. У Нікополі (вище зруйнованої дамби) фіксується зниження води до 2,2 метра. За попереднім прогнозом «Укргідроенерго», очікується, що вода з Каховського водосховища повністю зійде у пониззя Дніпра до 12 червня 2023. Ідеться про об’єм води 18,2 км. «Каховське водосховище спустошиться дуже швидко. Це оголене дно з мулом і загибель сотень видів рослин та тварин. Це потягне за собою нестачу питної води та посуху на всьому півдні, який забезпечувався водою саме з Каховської ГЕС. Це розмиті скотомогильники, кладовища, поховання, які опиняться у поверхневих водах у низині Дніпра», – заявив голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.

–         було евакуйовано 1700 осіб.

–          підтоплено 29 населених пунктів, з них 19 — на підконтрольній Україні території.

8 червня 2023 року:

•  рівень води в Каховському водосховищі на вечір становив 12,5 м — це нижче за так звану «мертву точку», нижче якої водозабір неможливий, половина станції перебувала під водою, друга половина — на 70 %. Також під водою та розмивається земляна вставка між шлюзом і станцією.

–         середній рівень підтоплення — 5,61 м. Під водою 600 км² Херсонщини, з них 32 % — правобережжя та 68 % — лівий берег.

–         повністю або частково затоплені Тягинка, Львове, Одрадокам’янка Бериславського району, Іванівка, Микільське, Токарівка, Понятівка, Білозерка, мікрорайон Острів у Херсоні.

–          вдалося евакуювати 2198 людей. Під час евакуації російські військові обстріляли Херсон, поранено 9 людей.

9 червня 2023 року:

–         Каховське водосховище продовжувало міліти, загалом спад води сягнув 4,7 метра. Станом на ранок рівень водосховища в районі Нікополя становила 11,74 м. Щосекунди з водосховища витікало близько 40 тисяч кубометрів води.

10 червня 2023 року:

–          рівень води в районі Нікополя знизився до 10,42 м, а у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС — 16,67 м, і цього достатньо для забезпечення потреб станції, запевнили в Енергоатомі.

11 червня 2023 року:

–         рівень Каховського водосховища в районі Нікополя становив 9,35 м. За добу рівень води знизився на понад метр, а від моменту підриву більше ніж на 7 метрів.

–        з території Херсонської області вдалось евакуювати 2678 людей. 

Підрахунок збитків

Через рік після трагедії перший заступник голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба заявив, що внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС довкіллю було завдано шкоди, за попередніми розрахунками, на 146 млрд грн. Однак повну картину отриманих збитків можна буде побачити тільки після деокупації Півдня України.

За словами першого заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Краснолуцького, найбільшої шкоди зазнали території, розташовані на лівому березі Дніпра – 60%. Зараз значна частина їх перебуває в окупації.

Великою водою затопило 80 населених пунктів, майже 4000 мешканців Херсонщини були евакуйовані, 32 особи загинули. 

Близько 300 тварин врятували і відкачали 507 тисяч тонн води. 

Втім, дані про постраждалих і загиблих неточні, адже неможливо порахувати, скільки людей постраждали і загинули на окупованій території, а там руйнування були численними, особливо в Олешках та Голій Пристані. 

За підрахунками Київської школи економіки (аналіз експерти провели наприкінці червня 2023 року, тобто менше, ніж за місяць після трагедії), сума прямих збитків, завданих економіці України через підрив Каховської ГЕС, сягає щонайменше $2 мільярди, зокрема:

• втрат зазнав житловий фонд населених пунктів Херсонської та Миколаївської області: 49 та 31 міст, сіл, містечок відповідно.

• на Миколаївщині підтоплено більш ніж 500 приватних будинків в сільській місцевості. 

• у Херсонській області точну загальну кількість пошкоджених або зруйнованих житлових будинків неможливо визначити через часткову тимчасову окупацію області. Але попередні оцінки говорять, що близько 20-30 тис. будинків потрапили до зони підтоплення, з яких принаймні 150 багатоповерхових будинків в місті Херсон. 

• прямі збитки від затоплення приватних будинків та супутньої інфраструктури оцінюють у $950 млн, основна частина з яких припадає на лівий берег Дніпра, що наразі знаходиться в тимчасовій окупації. 

• аналіз супутникових знімків та моделювання виявили 32 тисячі будинків в зоні ризику.

• Україна у 2023 році має додаткові витрати на будівництво водогонів. Через падіння рівня води в Каховському водосховищі без водопостачання ризикували залишитись значна частина Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей. Для ліквідації наслідків знищення ГЕС бюджетний комітет погодив виділення $41 млн (1,5 млрд грн) на будівництво магістральних водогонів.

• понад чверть загальної суми збитків через підрив ГЕС — $586 млн — повʼязані безпосередньо з руйнуванням Каховської гідроелектростанції, яка має потужність 334,8 МВт і не підлягає відновленню, та дамби. 

• загальні збитки енергетиці сягнули $624 млн.  

• річні економічні збитки від руйнування ГЕС завдані державній компанії Укргідроенерго складають понад $100 млн.  

• потреби на  побудову нової ГЕС аналогічної потужності складають близько $1 млрд.

• втрачені електромережі у затоплених населених пунктах, а також затоплені 17 автозаправних станцій та 2 нафтобази.

• збитки, завдані транспортній інфраструктурі, сягнули  $311 млн.

• за оцінками експертів проєкту, понад 290 км доріг постраждали від повені. Частина міжнародних та регіональних доріг затоплені. Найбільш зруйнованими є комунальні дороги — понад 50% від загальної довжини. 

• промислові підприємствам та інший бізнес втратили внаслідок підриву, за попередніми оцінками, вже $105 млн. 

• знищення посівів сільськогосподарських культур, поголів’я худоби та риби призвело до збитків сільського господарства на $25 млн.

• Каховське водосховище використовувалося для забезпечення водою зрошувальних систем і тваринництва загальною площею 584 тис. га (фактична площа зрошуваних земель до війни становила 262 тис. га). Тому непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на $182 млн на рік. Інші галузі сектору будуть втрачати до $49 млн на рік.

• орієнтовна сума збитків, завданих навколишньому середовищу, оцінюється у $1,5 млрд (за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів). 150 тонн нафти витекло під час вибуху дамби. Рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчі норми.

• підтоплення загрожує трьом природно-заповідним паркам: «Нижньодніпровський», «Кам’янська Січ», «Білобережжя Святослава», Чорноморському біосферному заповіднику, який охороняється ЮНЕСКО. Крім того, у зоні впливу опинилися Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» загальною площею майже 18 тис. га; ділянки Чорноморського біосферного заповідника «Волижин ліс», о. Довгий, о. Круглий площею 2,7 тис. га; регіональний ландшафтний парк «Висунсько-Інгулецький», площею  2,7 тис. га.

• за 2023 рік Мінреінтеграції виплатило 200 мільйонів гривень постраждалим від наслідків підриву Каховської ГЕС. Але і ця сума не остаточна, адже велика кількість будинків та квартир розташовані в зоні обстрілів, тому чимало домовласників виплат не отримали. Також не йдеться про мешканців окупованих нині територій лівобережної Херсонщини. За словами першого заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Краснолуцького, найбільшої шкоди зазнали території, розташовані на лівому березі Дніпра – 60%. Зараз значна частина їх перебуває в окупації.

• департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації заплатив 36,5 млн гривень за будівництво чотирьох артезіанських свердловин для забезпечення водопостачання Новоолександрівської територіальної громади.

Бюджетні кошти на усунення наслідків

У 2024 році служби відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській і Дніпропетровській областях провели низку закупівель, пов’язаних з усуненням негативних наслідків, викликаних знищенням Каховської ГЕС. 

Поки що проведено 19 закупівель. Але, очевидно, їхня кількість буде зростати. Серед них зокрема будівництво нових водогонів «Марганець-Нікополь-Покров», «Хортиця-Томаківка-Марганець» і «р.Інгулець-Південне водосховище», необхідність будувати які виникла через знищення Каховської ГЕС. Вартість робіт будівництва нового водогону «р.Інгулець-Південне водосховище», який буде забезпечувати водопостачання Кривого Рогу, сукупно складає майже 7,7 млрд грн. Нове будівництво водогону «Хортиця-Томаківка-Марганець» складає 7,3 млрд грн. А водогін «Марганець-Нікополь-Покров» обійдеться платникам податків у 2,6 мільярдів. Примітно, що в ході виконання робіт вартість може ще вирости.

До того ж через знищення Каховської ГЕС будувати новий водогін планують також у Миколаївській області. Наразі поки що ведуться консультації. Ймовірно, ці роботи також будуть коштувати мільярди гривень.        

Хто винен

Відразу після катастрофи російська сторона переклала відповідальність на Україну – начебто українські війська влаштували на Каховській ГЕС диверсію. За словами речника президента рф Дмитра Пескова, підірвавши ГЕС, «київський режим» планував позбавити Крим води. Начебто в результаті обстрілів з боку ЗСУ була зруйнована верхня частина Каховської ГЕС.

Але, окрім слів, жодних доказів російська сторона не представила. Більш того 5 квітня 2024 року в мережі, майже через 10 місяців після підриву, саме російські Telegram-канали вперше опублікували відео руйнування Каховської ГЕС в перші хвилини після підриву.

Водночас Україна всю відповідальність за здійснення підриву Каховської ГЕС покладає на російських військових, враховуючи, що саме вони контролювали гідроспоруду.

Тодішній секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що терористичний акт здійснила 205-мотострілецька бригада рф, яка контролювала станцію. За словами Данілова, греблю підірвали за допомогою вибухівки, відповідно наслідки таких дій російські загарбники просто не могли прорахувати, адже «вода – це найбільш руйнівна сила на планеті».

Вірогідно, безпосередній підрив греблі здійснив перший батальйон 205-ї мотострілецької «козачої» бригади армії рф з міста Будьоновськ Ставропольського краю. В відповіді на запит ГО «Зелений лист» в Офісі Генерального прокурора розповіли, що з 6 червня 2023 року правоохоронці розслідують кримінальне провадження про підрив головної споруди Каховської ГЕС російськими військовослужбовцями.

6 червня 2024 року стало відомо, що підозру в цьому злочині оголосили російському генералу. Вірогідно, мова про Олега Макаревича, якого підозрюють у ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб). У Службі безпеки України зазначають, що цей російський воєначальник інженерно-саперної служби від 205-ї окрему мотострілецької бригади віддав наказ на підрив греблі Каховської гідроелектростанції.

Загальну характеристику 205-ї бригади рф надали журналісти видання Defence Express. За їхніми даними, бригада воює в Україні ще з серпня 2014 року. Тоді для боїв залучались контрактники, які «на папері» були начебто на навчаннях, а в дійсності – воювали в Україні біля Авдіївки та Макіївки.

Перед повномасштабним вторгненням – восени 2021 року – армія рф використала 205-у бригаду як один з пунктів для розгортання мобілізаційної програми БАРС – «бойового армійського резерву». За задумом російського міністерства оборони, в разі необхідності вказана програма здатна забезпечити потік добровольців, які вже уклали контракт. Вочевидь, «міністерство нападу» росії точно знало, що найближчим часом їм знадобиться чимало нового «м’яса» на війну.

Підрозділи ж самої 205-ї бригади ще з лютого 2022 року беруть безпосередню участь у повномасштабному вторгненню рф в Україну. Відомо, що військовослужбовці бригади захоплювали Південь України.

При цьому в серпні 2022 року в цій бригаді з’явилась «дошка ганьби» з переліком «відказників». Осінню 22-го бригада невдало вела бої проти ЗСУ в районні Снігурівки Миколаївської області. А в листопаді – відступала з іншими підрозділами військ рф з Херсонського напрямку, продовживши окупацію лівобережжя Херсонщини.

Вже після підриву Каховської ГЕС так звані російські воєнкори неодноразово повідомляли про жалюгідне становище 205 бригади на лівому березі Дніпра – начебто окупанти потрапили в оточення. А експерт групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко у грудні 2023 року повідомив, що бригаду виводять з позицій Херсонської області на відновлення. Це може свідчити про значні втрати серед окупантів і неможливість виконувати бойові задачі.

Після теракту журналісти програми «Схеми» й агенції «Слідство.Інфо» змогли ідентифікувати низку бійців 205-ї мотострілецької бригади рф, яка, вірогідно, причетна до підриву Каховської ГЕС.

За інформацією розслідувачів, з серпня 2022 року очолює бригаду 43-річний полковник Роман Тітов з Алтайського краю. При цьому Тітов, за даними української розвідки, брав безпосередню участь у злочинній діяльності на території України ще з 2015 року. Роман Тітов має судимість за перевищення службових повноважень із застосуванням насилля та зброї. Крім Тітова журналісти змогли ідентифікувати ще декількох російських військових з 205-ї бригади. А саме Арсена Піцхелаурі, якого нагородили після знищення греблі Каховської ГЕС, також сапера Руслана Магомедова й майора Дениса Міщенка.

Шкода довкіллю

Після підриву греблі Каховської ГЕС до оцінки ситуації долучались фахівці Державної екологічної інспекції.

У Держекоінспекції Південного округу (Херсонська та Запорізька області) повідомили, що інспектори з охорони навколишнього природного середовища  залучались в рамках кримінального провадження № 22023230000000307 від 06.06.2023 в якості спеціалістів для здійснення відбору проб поверхневої води у річках Дніпро та Інгулець, проведення інструментально-лабораторного контролю, встановлення розміру спричиненої шкоди. Всі зібрані матеріали передано до правоохоронних органів для долучення до кримінального провадження.

В Держекоінспекції Південно-Західного округу (Одеська та Миколаївська області) розповіли про роботу, яку вже здійснили фахівці після підриву Каховської ГЕС. Так, на виконання розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру регіонального рівня, пов’язаної з підривом рф греблі Каховського водосховища від 16.06.2023 № 7, 22 червня 2023 року було проведено комісійне обстеження об’єкту природно-заповідного фонду Миколаївської області, який опинився в зоні підтоплення, а саме ботанічного заказника «Івано-Кепіне».

Заказник розташований на території Баштанського району (колишнього Снігурівського району) Миколаївської області в межах Павлівської сільської ради, на схилі лівого берега річки Інгулець, на південь від села Івано-Кепіне. Під час обстеження встановлено, що внаслідок надзвичайної ситуації, пов’язаної з підривом російською федерацією греблі Каховської гідроелектростанції, відбулось підвищення рівня води у р. Інгулець, та, як наслідок, затоплення частини заказника «Івано-Кепіне». Було виявлено пошкодження та знищення об’єктів рослинного та тваринного світу, у тому числі занесених до Червоної книги України, окремих ділянок органічними рештками руйнування, перенесення сміття, забруднення продуктами життєдіяльності ВРХ.

В ході огляду території заказника виявлені численні осередки побутового сміття (скляні пляшки, поліетиленові пакети). Проведено відбір проб ґрунтів в місцях ймовірного забруднення земельних ресурсів. Виявлено рештки тварин (риба, річкові раки, заяць-русак). Внаслідок підтоплення спостерігається вимокання рослинного покриву, вимивання кореневої системи, відкладання змитих матеріалів.

Ботанічний заказник «Івано-Кепіне» відіграє важливе значення для збереження популяції зіноваті гранітної (Chamaecytisus graniticus) – виду Червоної книги України, який також занесений до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи, Європейського червоного списку. Є ендеміком Північно-західного Причорномор’я. У заказнику цей вид зростає на відслоненнях, частина з яких була тимчасово затоплена, коріння рослин підмите.

Під час обстеження території заказника зафіксовано, що зазнала зміни конфігурація кристалічних відслонень, у т.ч. з норами птахів та комах. На території заказника у норах гніздиться сиворакша (Coracias garrulus) – зникаючий вид птахів, який занесено до Червоної книги України. Внаслідок підтоплення були пошкоджені нори сиворакши.

За результатами було здійснено розрахунок збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру регіонального рівня, пов’язаної з підривом російською федерацією греблі Каховської гідроелектростанції, відповідно до вимог Методики визначення шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 13 жовтня 2022 року № 424.

Загальний розмір збитків, завданих ботанічному заказнику «Івано-Кепине» внаслідок збройної агресії російської федерації, а саме, надзвичайної ситуації, пов’язаної з підривом російською федерацією греблі Каховського водосховища, становить 489 837 288,12 грн.

Також фахівці інспекції провели відбір проб ґрунту у місцях, які були підтоплені в результаті підриву дамби Каховської ГЕС. За 2023 рік було відібрано 17 проб ґрунтів (у тому числі 16 на землях сільськогосподарського призначення та 1 проба в межах об’єкту ПЗФ), в яких було виявлено перевищення вмісту амонію (обмінний) у перерахунку на азот амонійний, нітратів у перерахунку на нітрати, фосфору (рухомі форми), у перерахунку на п’ятиоксид фосфору, хлоридів тощо.

Розрахована сума шкоди за забруднення земель складає 1 230 382 537,5 грн., у тому земель сільськогосподарського призначення – 638 745 745 грн.

За період з 06.06.2023 по 31.12.2023 фахівці відділу інструментально-лабораторного контролю Миколаївської області проводили постійний моніторинг стану поверхневих вод у межах Миколаївської області. За цей період було відібрано більше 150 проб поверхневих вод у п’яти водних об’єктах (Дніпро – Бузький лиман, Бузький лиман, р. Інгулець, р. Південний Буг, р. Інгул) та проведено вимірювання по 12 показникам. Загальна кількість вимірювань забруднюючих речовин склала більше 1800 визначень. Були виявлені перевищення по ХСК, БСК5, хлоридам, амонію, нітритам, залізу, фосфатам.

Після руйнування Каховської ГЕС відділом інструментально-лабораторного контролю Одеської області було проаналізовано 87 проб поверхневої води Чорного моря та виконано близько 891 визначень хімічних показників. Проби аналізувалися по 11 показникам згідно галузі уповноваження лабораторії на виконання вимірювань в 5 місцях відбору (Причал № 243, с. Нова Дофінівка, пляж Лузанівка, пляж Отрада, Пляж 16 ст. Великого Фонтану, пляж Ланжерон).

Згідно з вимірюваннями показників складу та властивостей проб вод, здійснених у період з 08.06.2023 по 20.06.2023 було виявлено перевищення нормованих значень ГДК за наступними показниками: солоність (була нижчою за ГДК, тобто відбувалося опріснення морської води), завислі речовини, БСК5, залізо загальне, нафтопродукти, азот амонійний.

Після 26 червня 2023 року перевищення хімічних показників в пробах води не фіксувались. На теперішній час показники складу та властивостей поверхневої води Чорного моря стабілізувалися та відповідають нормованим значенням ГДК.

Як Каховська катастрофа вплинула на стан Чорного моря

Після руйнування греблі вода з Каховського водосховища почала стрімко рухатись у бік Чорного моря. Через кілька годин вона вже була в Дніпро-Бузьскому лимані, через добу – в Чорному морі, через дві доби – біля узбережжя Одеси, а через тиждень вже дійшла до берегів Дунаю. Потужна хвиля води приносила до узбережжя Одеської області побутову техніку, частини зруйнованих будинків, мертвих і навіть живих тварин – не лише свійських, а й диких, шматки відірваної від суші землі з очеретом та навіть деревами.

Фото – Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу України

На супутникови знімках добре видно, що шлейф брудної вони, що включає завис з піднятого із дна водосховища мулу, родючого шару грунту затоплених територій і залишків змитих населених пунктів – поєднується із морськими течіями північно-західної частини Чорного моря та прямує на південь – до узбережжя Румунії та Болгарії.

Знімок Sentinel-3 OLCI, зроблений 2023-06-10 11:26 за київським часом. Фото – Українська природоохоронна группа

Площа замулення моря 6 червня складала 616,8 км², 9 червня – 1248,2 км², а 10 червня  – 1710 км². Фото – Українська природоохоронна группа.

Каховська хвиля принесла з собою два потужних негативних наслідки для морської екосистеми – не тільки забруднення, а й опріснення морської води.

Згідно з даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу України, фахівці якої взяли проби морської води в трьох різних місцях в Одесі та навколо міста, станом на 10 липня 2023 року солоність морської води знизилася майже втричі від норми. Прісна вода з Каховського водосховища потрапила в Чорне море через 3‒4 дні після прориву греблі і досягла узбережжя Одеси, знизивши нормальну солоність морських вод зі звичайних 17‒18 проміле до 4 проміле.

Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) повідомив, що згідно з супутниковими даними впродовж першого тижня після знищення греблі забруднені річкові води охопили понад 7 300 кв. км північно-західного шельфу Чорного моря.

“Вода з Каховського водосховища не просто йшла по поверхні, вона витіснила морську воду”, – повідомив в.о директора УкрНЦЕМ Віктор Коморін на засіданні круглого столу “Вплив воєнних дій на морські екосистеми України”, який пройшов 30 травня 2024 року.

Для оцінки можливих загроз морській екосистемі Чорного моря внаслідок Каховської катастрофи в Інституті морської біології НАН України (надал – ІМБ) одразу ж був створений науково-організаційний штаб. Щоб зафіксувати динаміку екологічної катастрофи, ІМБ проводив інтенсивний моніторинг морської екосистеми.

З 6 червня співробітники ІМБ провели експедиційні роботи в різних районах Одеської області (Ланжерон, м. Малий Фонтан, с. Фонтанка, кордон з Миколаївською областю). 11.06.2023 р. зафіксували в опріснених морських водах надвисоку концентрацію азоту амонійного – 2 ГДК. Аналогічні концентрації азоту амонійного відмічали в районі с. Коблеве (Миколаївська область). Таке підвищення концентрації азоту амонійного може бути пов’язане з прямим забрудненням при змиві каналізаційних стічних вод в результаті затоплення колекторів, вигрібних ям тощо на шляху потоку води з Каховського водосховища.

11 червня на сайті ІМБ з’явилась тривожна інформація: “В пробі з пляжу Ланжерон відмічене формування гострої токсичності води”.

13 червня у черговому звіті співробітники ІБМ на основі аналізу супутникових знімків зафіксуваои перевищення в десятки разів звичного рівня відхилень різних показників, що пов’язані з проникненням в море органічної речовини (мутність, вміст хлорофілу А; вміст завислих у воді речовин). «Це несе ризик підвищення трофності водної екосистеми, розвитку мікроорганізмів, цвітіння мікроводоростей, загального погіршення умов для біологічних угруповань», – зробили висновок фахівці.

В той же день співробітниця Українського наукового центру екології моря Галина Теренько повідомила, що Одеська затока “зацвіла” комплексом потенційно токсичних ціанобактерій.  “Компанію” масивним пучкам Aphanizomenon flos-aquae склали колонії Dolichospermum flos-aquae та цiнобiìï мiкроцистису Microcystis aeruginosa, при солоності морської води 5,1 проміле та температурі 19 градусів.

Фото з фейсбук-сторінки Галини Теренько

Активний процес «цвітіння моря» зафіксував й голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський.

22 червня Балінський спостерігав біля берегів Одеси “червоний приплив”. Так відбувається, коли в морській воді бурхливо розвиваються токсичні водорості – динофлагеляти. Це один із наслідків підриву греблі Каховської ГЕС, через що в Чорне море потрапили сотні тисяч тонн брудної води.

У зв’язку із суттєвим погіршенням стану води в морі й реальною небезпекою для здоров’я населення комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій виконкому Одеської міської ради 17 червня заборонила купатися на пляжах Одеси та рекомендувала утриматися від вживання риби та морепродуктів невідомого походження. За результатами лабораторних досліджень (вірусологічних, мікробіологічних, паразитарних) проб води лабораторіями Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України виділені збудники інфекційних хвороб, зокрема сальмонела ентеритідіс і тіфімуріум, рота- та астравіруси, холероподібні НАГ вібріони, холероподібні вібріони алгінолітікус, парагемолітікус, яйця та личинки гельмінтів як людей, так і тварин (гострики, волосоголовці, собачі аскариди, ооцисти криптоспоридій). Крім того індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) значно перевищував нормативні вимоги. Наявність всіх перерахованих біологічних патогенів у воді відкритих водойм Одеської області, зокрема Чорному морі, Білгород-Дністровському лимані та р. Дунай, створювала реальну загрозу життю та здоров’ю населення.

В свою чергу ІМБ на основі аналізу супутникових знімків робить висновок: «Практично половина площі південно-західної частини Чорного моря (45,8%) станом на 15.06.2023 охоплена наслідками потрапляння вод Каховського водосховища в море. Цвітіння водоростей спостергається на площі близько 1500 кв. км. Сильно забруднені ділянки (нафтопродукти, органічна речовина) становлять близько 6000 кв. км».

Вплив на тваринний світ

Через три дні після катастрофи 9 червня в районі с. Фонтанка в бік Одеської затоки швидко переміщався масив прісної води з сотнями так званих «пливунів» – скупчень зціпленого коренями очерету. Разом з «пливунами» до берегу масово потрапили різні організми, вимиті з дельти Дніпра: жаби, ракоподібні, прісноводні та наземні молюски та комахи, які в значній мірі загинули в морській воді.

Зокрема одесити рятували тритонів на своїх пляжах та віддавали в Одеській зоопарк. 55 тритонів рятували працівники Нацпарку «Тузлівські лимани» та відвезли до Дунайського біосферного заповідника, де випустили на різних ділянках річки.

Фото Івана Русєва та Влада Балінського.

Два охоронювані види тритонів (Triturs cristatus – Тритон гребінчастий і Triturus dobrogicus – Тритон дунайський) населяли нижню течію Дніпра. Обидві популяції виявилися знищеними та викинутими зі звичного ареалу проживання. Тварини гинули або стали “вимушеними переселенцями”.

В середині липня голова ГО “Зелений лист” Владислав Балінський підчас чергового обстеження стану одеського узбережжя Чорного моря виявив загрозливе явище – масову гибель мідій. “У басейні пляжу “Собачий” загинуло близько 50% усіх мідій, – написав він у фейсбуці. – Процес настільки масштабний, що місцями оголилися скелі вапняку. Думаю, ситуація з мідіями схожа на всіх одеських пляжах із хвилерізами. В колоніях на відстані 100 метрів за хвилерізом з морського боку загиблих мідій значно менше (до 20%), але навіть це, в межах морської акваторії, що зазнала опріснення, це сотні й сотні тонн. Загальний вигляд колоній жахливий – вони покриті слизом як плівкою”.

Висновок еколога: “Здатність моря до самоочищення в акваторії Одеської затоки та особливо її прибережної частини значно підірвана. Поклади рослинних решток є міцним забруднювачем як постійне джерело органічної суспензії та становлять загрозу с точки зору локальних заморних процесів”.

Взагалі тільки за 10 днів після Каховської катастрофи біля берегів Одеси загинуло біля 1 млн особин мідій, що склало приблизно 3,5 тис тон загиблих молюсків. Такі цифри оприлюднила директорка ІМБ Галина Мінічева на вже згаданому засіданні круглого столу “Вплив воєнних дій на морські екосистеми України”.

«Наслідки цієї катастрофи, що поширюються на тисячі квадратних кілометрів, стали очевидними за рік, що минув, і, ймовірно, будуть зберігатися протягом невизначеного періоду», – вважають автори дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідків, яке було проведене неурядовими організаціями Truth Hounds та Project Expedite Justice «Затоплено війною».

Автори звіту оцінили всі аргументи щодо кваліфікації знищення Каховської дамби як воєнного злочину. Цей випадок може стати першим застосуванням МКС Статті 8(2)(b)(iv) Римського статуту, яка стосується спричинення «надмірної» шкоди довкіллю, порівняно з очікуваною військовою перевагою. Таким чином міжнародне право може стати більш ефективним для покарання за екологічні злочини на світовому рівні.

Матеріал було створено при підримці Journalismfund Europe