Громадська організація «Зелений лист»

На поталу містечковому егоїзму: Одеський окружний адміністративний суд відмовив у позові Національно-природному парку «Тузлівські лимани»

В Одеському окружному адміністративному суді відбулось останнє засідання у справі за позовом Національно-природного парку «Тузлівські лимани», в якому Парк оскаржував рішення Татарбунарської районної ради по розширенню меж с. Приморське. Судова колегія (головуюча – Ганна Самойлюк) відмовила Парку в задоволенні позову. Як запевнив адвокат позивача Максим Попов, Парк оскаржуватиме це рішення в апеляції.

Нагадаю, що рішенням Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р. був затверджений проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське і передбачено збільшення площі території села з 495,8593 га до 1101,2074 га. У розширення меж потрапили, зокрема, землі, що знаходяться на території Національного природного парку «Тузлівські лимани»: акваторії лиману Малий Сасик, частини території піщаного пересипу (29-31 км), ділянки прибережної захисної смуги лиману Малий Сасик біля курортної зони Расєйка.

Парк подав позов до Одеського окружного адміністративного суду, щоб відмінити це рішення, тому що:

1. Межі села Приморське були розширені за рахунок земель державної власності без відповідної правової підстави.

2. Рішення було прийняте без дотримання процедури, передбаченої Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

3. Було також порушено ст. 46 Закону України “Про землеустрій”

4. При прийнятті рішення було порушено Регламент роботи Татарбунарської районної ради Одеської області.

— Сам факт існування цього судового спору, — вважає Максим Попов, — робить публічною та відомою проблему, про яку наші законодавці, на жаль, навіть не замислювались, коли приймали відповідні закони. Мабуть, за логікою Одеського окружного адміністративного суду будь-який населений пункт – село, селище, місто – може бути розширений за рахунок земель державної власності без дозволу розпорядника таких земель, в тому числі – земель, що належать об’єктам природно-заповідного фонду, попри їх особливо цінний статус та зобов’язання держави ці території охороняти. Це загроза не тільки для нашого Парку, аналогічні тенденції спостерігаються у багатьох об’єктів ПЗФ. Наприклад, біля Кінбурнської коси межі прилеглого села розширили у 8 разів (села Приморське – у 2 рази)! Якщо цю загрозу не усунути, Україна не просто може не виконати своїх зобов’язань щодо розширення меж природно-заповідного фонду, а й може не зберегти існуючи території. Формально на таких землях буде Парк, а по факту – наприклад, присадибна забудова. Люди будуть там зливати стоки, перелопатять водно-болотні угіддя, які захищені міжнародними конвенціями. Шлях для мігруючих птахів, який раніше там був, місця для їхнього гніздування – все це буде знищено.

До речі, під час цього судового процесу виявилась дуже дивна позиція Одеської обласної адміністрації, яка виступала в якості третьої сторони. Представниця Одеської ОДА не захищала права Парку. Невже головну установу, котра представляє в Одеському регіоні державну владу, влаштовує те, що у держави забрали в інтересах купки місцевих жителів близько 300 га?

Директор Нацпарку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк каже, що вона очікувала такого рішення суду і навіть задоволена:

— Якби ми отримали позитивне рішення, ми заспокоїлись. Але зараз маємо іти далі, тому що від подібного нахабства та невігластва зараз потерпають практично усі об’єкти ПЗФ, які розташовані на узбережжі Чорного та Азовського морів. Ми зараз об’єднуємо зусилля з нашими колегами з Нацпарку «Білоберіжжя Святослава», де аналогічна ситуація: нахабство місцевої влади призвело до збільшення території села в декілька разів. І все це відбувається з однією метою – доступу до найціннішого ресурсу – державних земель Нацпарку. Такі люди хочуть перетворити всі прибережні землі у «Затоки» та «Коблево». Щоб було більше готелів і прибутків для обраних осіб — за рахунок природних територій, які б належали всім громадянам України.

Раніше ми повідомляли, що Верховний Суд відмовив Лиманській сільській раді в задоволенні касаційної скарги на ухвалу про забезпечення позову, таким чином заборонив Лиманській раді розпоряджатись землями, за рахунок яких було розширене село.

Також П’ятим апеляційним адміністративним судом було скасовано рішення  судді Одеського окружного адміністративного суду Токміловій та визнано протиправним і скасовано рішення Приморської сільської ради про надання ТОВ «РИБАЦЬКА ГАВАНЬ» дозволу на розробку проєкту землеустрою саме на території Піщаної коси.

Тетяна Герасимова

Статтю підготовлено в рамках проекту «Удосконалення практики інституційного забезпечення та правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузловські лимани» за підтримкою фонду MATRA Посольства Короліства Нідерландів в Україні.

Поділитись на:

Поделиться в facebook
Facebook
Поделиться в twitter
Twitter

Оставить ответ

 Одеська обласна організація «Зелений лист»