Про це заявив в інтерв’ю журналісту Олені Кудряшовій начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк. Йдеться про пам’ятник “Засновникам Одеси” в центрі міста, який називають пам’ятником Катерині Другій.
Зйомки інтерв’ю проходили в волонтерській студії «Місто людей», створеній за ініціативою ГО “Зелений лист” та за підтримки менеджера Гуманітарного волонтерського центру, одеського бізнесмена та мецената Миколи Вікнянського.
Оператор – Владислав Балінський.
В інтерв’ю Гуцалюк в черговий раз розвіяв міф про те, що імператриця Катерина Друга заснувала Одесу. “Це старий імперський міф про те, що начебто до приходу на територію Південної України російської імперії тут нічого не було. Мовляв, саме росія принесла на простори Північного Причорномор’я цивілізацію, відвоювавши ці землі в Османської імперії. Пропагандисти стверджують, що Одесу було засновано в 1794 році. При цьому посилаються як на доказ на рескрипт (монарший указ), виданий Катериною Другою, який чомусь вважають указом про заснування Одеси. Хоча насправді він не містить жодного слова про закладення нового міста. В ньому йдеться про реконструкцію й модернізацію османського хаджибейського порту, що тоді вже існував. Ще задовго до приходу російської імперії в причорноморських степах розвивалися міста та йшла жвава торгівля”, – каже історик.
Цей документ є у вільному доступі в Одеському краєзнавчому музеї. Це рескрипт про виділення коштів на реконструкцію вже існуючого порту в місті Гаджибей. Тричі в документі згадується Гаджибей і жодного разу Одеса. Тому, що ніякої Одеси на той момент, в 1794 році, не існувало. В указі зазначалося: “Уважая выгодное положение Хаджибея при Черном море и сопряженные с оным пользы, признали мы нужным устроить тамо военную гавань купно с купеческой пристанью”.
Сергій Гуцалюк розповів про те, як виник цей міф. Це справа рук скромного історика та статистика Аполлона Скальковського, який в книзі “Первое тридцатилетие истории Одессы” доводив, що “засновницею” міста була імператриця Катерина Друга, яка 27 травня 1794 року видала наказ про заснування порту в Гаджибеї. Саме він запропонував вважати початком літочислення міста 22 серпня (2 вересня) 1794 року, як день, коли відбулося освячення перших одеських храмів.
Вигадку Скальковського спростували багато вчених-істориків: В. Яковлєв, В. Надлер, О. Маркевич.
Вперше назва “Одеса” фігурує 1795 року в іншому указі. Там значилося, що до складу губернії входить “Одеса, татарами Гаджибей іменований”. Після цього ще 30 років всі, хто тут мешкав і хто приїздив, називали місто Гаджибей. Тільки потім нова назва прижилась.
Що стосується пам’ятника “Засновникам Одеси”, то, за словами Гуцалюка, він фактично має статус …виставки просто неба.
Річ у тому, що лише фігури фаворитів цариці Григорія Потьомкіна, Платона Зубова, Йосипа Дерибаса та Франца Де Волана, які мають безпосереднє відношення до розвитку Одеси, є пам’ятниками культури. Вони збереглися при руйнуванні 1920 року пам’ятника Катерині Другій і мають історичну та культурну цінність. У 2007 році ці чотири фігури незаконно забрали з Одеського краєзнавчого музею, передали на баланс Музею ім. Блещунова, а звідти вже взяли та вбудували в цю композицію.
Сама фігура Катерини виготовлена вже у наш час. Ії ціна – собівартість робіт з виготовлення та ціна матеріалу, з якого її зробили. Так що фактично ми маємо справу з виставкою скульптур просто неба, а не за пам’ятником.
“Чому ми вважаємо цей “пам’ятник” у центрі міста таким небезпечним? Тому, що Катерина Друга – це один з основних стрижнів російської пропаганди для просування ідеї “російського світу” в Україні. Катерина Друга – Микола Другий – Сталін – російські пропагандисти використовують цей симбіоз взаємовиключних історичних постатей. Вторгнення росії в Україну стало можливим багато в чому завдяки багаторічному “промиванню мозку” громадянам України про неминучість і безальтернативність “російського світу” та так званої “новоросії” – розповів Гуцалюк.
Сергій Гуцалюк зазначив, що він та його колеги, українські історики, пропонують повернути чотири постаті сподвижників Катерини Другої туди, звідки їх незаконно забрали, тобто до Одеського краєзнавчого музею. А саму Катерину відправити туди, де знаходиться пам’ятник леніну, що колись стояв на Куликовому полі. Або до того ж краєзнавчого музею, де зараз від справжнього пам’ятника збереглася тільки голова цариці.
Щодо топонімів, то, всупереч чуткам, Гуцалюк ніколи не пропонував перейменувати Одесу, Катерининську вулицю та Катерининську площу, які були названі на честь Святої Катерини й до цариці жодного стосунку не мають.
Заголовне фото – Суспільне Одеса.
