У війні з країною-терористом відбудова України стане для нас особливим випробуванням. Серед важливих питань відбудови одне з найважливіших: скільки коштів це потребує. Є різні методики розрахунку потреб.

Пропонуємо до вашої уваги статтю,  в якій викладено одну з таких методик, заснованої на поняттях нечіткої логіки. Ії автор – одесит Вілен Липович Корень, який продовж кількох десятиліть працював на Одеському заводі важкого кранобудування ім. Січневого повстання. Як провідний конструктор заводу, розробив модель популярного будівельного крана КС-5363, сотні яких досі працюють по всій Україні.

На конференції Ukraine Recovery, яка 4-5 липня відбулася у швейцарському Лугано, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль озвучив попередньо суму у 750 мільярдів доларів, що знадобиться для відновлення країни після війни.  За два тижні до нього глава Європейського інвестиційного банку Вернер Хойєр оцінив бюджет зовнішньої допомоги, яка знадобиться нашій країні для відшкодування збитків від вторгнення росії, приблизно в 1 трлн євро.  Але росія й зараз продовжує руйнування України, тому досі неможливо точно визначити вартість відбудови.

Зараз відновлення відбувається переважно за кошти держбюджету та партнерів;  після Перемоги велику долю складуть російські репарації, заморожені зараз валютні резерви росії та рахунки російських олігархів.  

Але наше завдання полягає не в тому, щоб просто відродити чи відремонтувати об’єкти, які були ваврварськи зруйновані – ми повинні збудувати оновлену, прекрасну Україну, спираючись на сучасні принципи та методи.

Нижче приведено дуже спрощений приклад використання схеми дослідження операцій з відновлення з використанням понять нечіткої логіки.  Єдина мета цього прикладу – викликати у читачів інтерес до перспективних методик, які поки що не набули широкого практичного використання в Україні.

Перш за все зробимо перелік складових елементів відновлення, тобто ресурсів,які ми маємо для відновлення. Припустимо, в результаті експертного аналізу ми отримали наступний список:

1. Фінансування (на всю операцію з відновлення/на конкретний об’єкт/на групу об’єктів)
2. Людський фактор (ділова активність, працездатність, інтелектуальні властивості, кваліфікація)
3. Будівельні матеріали (цемент, пісок, щебень, сталевий прокат, ліс і т.п.)
4. Будівельні машини (серійні, спеціальні)
5. Будівельні вагончики
6. Матеріали для інженерних сіток і територій
7. Вікна, двері, сантехніка і т.д.
8. Меблі у квартири
9. Регламенти, норми і правила, техніка безпеки
10. Моделі зруйнованих будівель (розрахункові та 3D-моделі – наприклад, Емануеля Дюрана)
11. Застосування досвіду відновлення міст після Другої світової війни
12. Роль державних програм
13. Вплив неформальних об’єднань
14. Нестандартні технології як відповідь на нові виклики
15. Підготовка кадрів
16. Модернізація машин для робіт з відновлення
17. Аналіз відновлення Афганістану, Іраку, Лівану
18. Технічна документація, креслення, розрахунки
19. Відновлення мостів, доріг, дитячих і учбових закладів, музеїв, пам’яток архітектури, лікарень і поліклінік з обладнанням
20. Виникнення непередбачуваних проблем і обставин
21. Програмне забезпечення необхідних розрахунків з урахуванням оперативної корекції під час реалізації проєкта
22. Нематеріальна мотивація
23. Нематеріальні ризики
24. Ризик відновлення під час війни

Наступним етапом, орієнтуючись на таблицю нижче,  кожному елементу переліка надаємо експертну оцінку його функції приналежності до словесної оцінки вірогідності μ. Значення μ  належить інтервалу [0,1]. Тут мається на увазі вірогідність не в математичному сенсі (теорія імовірності), а в лінгвістичному.

Таблиця оцінки можливості реалізації складових елементів (ресурсів відновлення) на момент часу, що розглядається (даний момент)

Значення μ	Словесна оцінка
<0.1	Вкрай малоймовірно, вихідним даним довіряти не можна. Ніколи не виконується
0.1…0.2	Низька вірогідність, вихідні дані сумнівні. Виконується вкрай рідко
0.2…0.3	Можливо достовірно, скоріше ні. Рідко виконується
0.3…0.4	Не зовсім достовірно. Іноді виконується
0.4…0.6	50 на 50. Виконання-невиконання рівні
0.6…0.7	Можливо. Виконується далеко не завжди
0.7…0.8	Дуже правдоподібно. Виконується майже завжди
>0.9	Майже напевне. Виконується завжди

Потім обчислюється середнє значення μ з використанням лінгвістичних операторів за Лотфі Заде по формулі  (μ + CON μ + DIL μ)/3, де:

CON μ= μ² – оператор концентрації. В результаті цієї операції зменшується ступінь приналежності, при чому для елементів з високим ступенем приналежності це зменшення відносно мале, а для елементів з малим ступенем приналежності – відносно велике.

DIL μ= √μ – оператор розмивання (розтягування). Дія цього оператора відповідає лінгвістичному значенню «злегка», «більш-менш». Його дія протилежна дії оператора концентрування.

Результатом нашої роботи стане таблиця, де кожному елементу відновлення буде відповідати середнє значення μ, що і стане предметом та підгрунтям подальшого аналізу та висновків відносно стану наших ресурсів. 

І насамкінець трохи теорії

Сильні сторони і обмеження нечіткої логіки

Сильні сторони:

• в аналізі враховано якісні показники;
• можливість роботи з нечіткими даними і лінгвістичними критеріями;
• врахування ризиків;
• оперативна корекція оцінок відповідно до ходу реалізації проєкта.

Обмеження:

• Суб’єктивність у виборі функції приналежності, залежно від досвіду, вподобань чи навіть настрою;
• Відсутність рекомендацій із застосування;
• Відсутність спеціального програмного забезпечення і спеціалістів, що вміють з ним працювати.

Терміни:

Операція – це організований захід (система дій), об’єднаний єдиним задумом, забезпечений засобами, ресурсами, зусиллями і направлений на досягнення певної мети.

Дослідження операцій – це комплекс наукових методів для рішення задач організаційного управління.

Лінгвістичною називається змінна, значеннями якої є слова чи речення природної або штучної мови.

Нечітка логіка використовується для формалізації нечітких знань, які характеризуються числовою чи лінгвістичною невизначеністю, для обґрунтування прийняття рішень в задачах з неповною інформацією.

У тексті умисно немає посилань на національні та міжнародні стандарти, наприклад, ISO31010:2019, на підручники та літературу по нечітких множинах, лінгвістичних змінних та дослідженнях операцій, оскільки їх дуже багато, і вони є у відкритому доступі.

Вілен Липович Корень, колишній конструктор Одеського заводу важкого кранобудування ім. Січневого повстання

Заглавне фото – Слово і Діло