Після 15 грудня 2024 року найважливішою темою російських та українських ЗМІ стала аварія у Керченській протоці двох нафтоналивних танкерів «Волгонефть 212» та «Волгонефть 239», з яких у Чорне море витекло понад 9 тисяч тонн мазуту. Але журналісти двох країн висвітлювали цю подію дуже по-різному.

Контекст

За оцінками Українського наукового центру екології моря та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля), токсичні нафтопродукти спричиняють загибель планктону, отруєння риб і морських птахів, а також забруднення донних відкладень і прибережних зон. Це призведе до довгострокових змін у біорізноманітті Чорного моря та причорноморського регіону, а деякі види можуть потребувати десятиліть для відновлення.

На даний час Міндовкілля оцінює шкоду екосистемі Чорного моря через витік мазуту у понад $14 млрд. Така оцінка ляже в основу компенсації за нанесені нашій країні екологічні збитки, якщо її буде призначено в результаті розгляду судового позову України проти Росії в міжнародному суді.

Вже зараз українські слідчі вивчають публікації в медіа, перш за все – російських, які зможуть надати важливу інформацію щодо причин аварії та її наслідків. Саме тому цікаво проаналізувати, як висвітлюють тему аварії танкерів та витоку мазуту в російських виданнях.

Для аналізу ми обрали російське державне агентство ТАРС і незалежне медіа Meduza. І вирішили порівняти з тим, як ті ж самі події були подані в українських медіа — державному Українському інформаційному агентстві “Укрінформ” та незалежному виданні “Українська правда”.

Ці приклади були обрані, аби представити різні типи медіа — державні та незалежні. Це дозволяє проаналізувати різні підходи до висвітлення подій, оцінити наявність маніпуляцій у подачі інформації та порівняти редакційну політику.

Державні медіа, як правило, слугують рупором офіційної позиції урядів і можуть використовуватися для просування політичних меседжів або впливу на суспільну думку. Незалежні видання натомість намагаються зберігати об’єктивність, хоча також можуть бути суб’єктами політичного чи економічного тиску, що впливає на їхній контент.

Для ефективного підбору новин було використано ключові слова: мазут, катастрофа, Чорне море, наслідки, забруднення, “Волгонефть 212”, “Волгонефть 239”, Керченська протока. Аналіз матеріалів здійснювався в період з 15 грудня 2024 року по 22 січня 2025 року.

Під час вивчення інформаційних повідомлень увага зверталася на їхній зміст, джерела, наявність коментарів та можливі маніпуляції.

ТАРС

Державне інформаційне агентство ТАРС у своєму офіційному телеграм-каналі про кораблетрощу в Чорному морі у зазначених проміжках опублікувало чимало повідомлень. З дня аварії по 22 січня за ключовими словами у цьому медіа було знайдено та проаналізовано сімдесят два повідомлення на цю тему.

Лише в сорока одній новині присутні джерела. Медіа активно публікувало інформацію про аварію та найчастіше посилалося на відомості регіональних штабів, зокрема найбільше на штаб Краснодарського краю — дванадцять разів. Також часто використовували офіційні коментарі МЧС РФ або посилалися на слова радника Сергія Аксьонова, не зазначаючи жодних імен. Нагадаємо, що Аксьонов після анексії Криму Росією у 2014 році був призначений головою Ради міністрів Криму, а пізніше — главою «Республіки Крим».

Маніпуляція прослідковувалася у двадцяти одному інформаційному повідомленні.

Першим прикладом маніпуляції є використання терміна «недостатньо» у коментарях президента РФ Путіна. Це може викликати емоційний відгук у суспільстві, підсилюючи нібито серйозну налаштованість влади щодо вирішення подолання наслідків аварії. А також це може бути свідомим способом для формування певного ставлення: «все під контролем».

Тут варто наголосити, що за словами МЗС України, влада РФ з першого дня кораблетрощі не здійснювала жодних ефективних дій для усунення наслідків аварії в Чорному морі. Лише коли масштаби катастрофи стали безсумнівними, російська влада почала активно транслювати свою «стурбованість».

«Доручення Володимира Путіна щодо ліквідації наслідків масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі виглядає відверто демонстративним», – зазначає на своїй офіційній сторінці Facebook Міністерство закордонних справ України.

Також прояви маніпуляцій прослідковувалися у висвітленні роботи волонтерів на місцях. Повідомлення, як-от: «Волонтеры помогли лебедю, очистив его от мазута. Он переночевал на ферме, а утром попрощался со спасителями и улетел» або ж твердження «В Новороссийске спасли около 100 испачканных мазутом птиц. Они находятся под наблюдением и особым уходом» нав’язливо впливають на емоційний стан людини. Вони, своєю чергою, слугують яскравим способом маніпуляції, адже такі сюжети через співчуття відвертають від більш серйозних питань.

Скриншоти з телеграм – каналу TAРC

Meduza

Проаналізувавши всі новини в офіційному телеграм-каналі за ключовими словами за цей проміжок, ми знайшли тридцять шість новин. Попри серйозність інциденту, майже половина –  п’ятнадцять повідомлень і публікацій – містять елементи маніпуляції, що спотворює сприйняття ситуації.

Наприклад, маніпуляції спостерігаються в акцентах на релігійних і культурних аспектах: повідомлення про хрещенські купання поруч із забрудненою територією відвертають увагу від серйозності подій. Оперативний штаб Краснодарського краю акцентує на швидкому реагуванні та контролі за ситуацією, наголошуючи на тому, що «вода чиста та тепла». Проте роботи з ліквідації забруднення тривають, і в деяких районах все ще виявляються сліди мазуту. Такий опис створює ілюзію безпеки, але не відображає повної картини екологічних та соціальних наслідків.

Ще один приклад маніпуляції прослідковується у повідомленнях про загибель 17-річного студента, який, за словами його родичів, допомагав у ліквідації наслідків розливу. Відсутність чітких пояснень і суперечливі заяви родичів, технікуму та штабу породжують домисли, посилюючи емоційне напруження.

Скриншоти з телеграм – каналу Медуза

Незалежні експерти, зокрема представники Greenpeace, наголошують на значних екологічних ризиках, пов’язаних із забрудненням берегової лінії та загибеллю водоплавних птахів. Однак офіційні джерела намагаються применшити масштаби катастрофи, заявляючи про її локальний характер. Наприклад, в одному з повідомлень зазначено: «Массового загрязнения береговой линии в Севастополе нет, но следы мазута обнаруживаются в разных местах», — стверджує Развожаєв (виконує обов’язки «губернатора» Севастополя, призначеного Росією після анексії Криму у 2014 році). Така заява створює враження спроби зменшити серйозність ситуації. Крім того, наголошення Міністерства транспорту РФ на тому, що обсяги розливу мазуту виявилися меншими за попередні оцінки, послаблює сприйняття критичності проблеми.

Скриншоти з телеграм – каналу Медуза

У п’яти новинах присутні коментарі, серед яких у двох — голови анексованого Криму Сергія Аксьонова, а також Алексана Мкртчяна (російський туристичний експерт, генеральний директор мережі туристичних агенцій «Розовый слон») та Тетяни Бєлей (еколог, представниця Центру екологічного благополуччя «Дельфа»). Взагалі основна інформація надходила від офіційних органів, таких, як оперативні штаби, призначені Росією чиновники, а також державні ЗМІ, зокрема РИА Новости, Интерфакс і ТАРС. Частину даних надавали наукові та екологічні організації, як-от Центр «Дельфа» та Greenpeace. Неофіційними джерелами виступали телеграм-канали («Крымский ветер», Mash, Baza, Shot).

Водночас 4 повідомлення були без зазначеного джерела, що ускладнювало перевірку їхньої достовірності.

Укрінформ

Державне інформаційне агентство «Укрінформ» публікувало доволі багато інформації про кораблетрощу в Чорному морі в зазначених проміжках. Медіа чимало акцентує увагу на екологічній катастрофі та активно ділиться усіма деталями одним з найперших у окремому розділі «Чорне море».

Аналіз новин за ключовими словами виявив двадцять шість матеріалів про аварію російських танкерів, жоден з яких не мав маніпуляцій. Одинадцять матеріалів містили коментарі експертів, три з яких були запозичені з медіа, таких як «Суспільне» та «Крим Реалії». Також «Укрінформ» брало коментар у декана факультету природничих наук НаУКМА, радника голови правління Кримськотатарського ресурсного центру Євгена Хлобистова. Більшість коментарів були взяті з телегарм-каналів або телеефірів.

У цій темі серед російських телеграм-каналів Укрінформ тричі посилався на незалежний російський ресурс ASTRA, двічі на канал Shot. Серед українських каналів джерелами слугували «Крымский ветер» та Baza. Інформаційне агентство також посилається й на офіційні джерела, серед яких Військово-морські сили ЗСУ, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Центр протидії дезінформації.

Основні акценти новин включали екологічні наслідки, стан постраждалих птахів та дельфінів, причини аварії, масштаби та розповсюдження забруднень, реакцію російської влади, ситуацію в Одеській області.

Українська правда

З початком катастрофи в Чорному морі, спричиненої російськими танкерами, а саме з 15 грудня по 22 січня, в «Українській правді» було опубліковано сім матеріалів на цю тему за ключовими словами.

Провівши аналіз новин, ми не виявили маніпуляцій. Шість матеріалів є короткими та інформативними новинами, а також одна стаття про Національний природний парк «Тузлівські лимани», в якому було виявлено птахів, обмазаних маслянистою рідиною, схожою на мазут. У всіх цих текстах описується поточна ситуація та можливі наслідки екологічної катастрофи.

Основними джерелами інформації стали Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Радіо Свобода, Український науковий центр екології моря, а також кілька російських медіа, зокрема: Интерфакс, Meduza та РИА Новости. У трьох із семи проаналізованих новин були використані коментарі. У матеріалі про птахів, які постраждали від розливу мазуту, були наведені коментарі провідних експертів: доктора біологічних наук, науковця Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Павла Гольдіна, а також керівника дослідницьких лабораторій Університету Ексетера (Велика Британія) Пола Джонстона.

Підсумок

Аварія з танкерами в Керченській протоці стала не лише екологічною катастрофою, а й важливою темою в медіа. Українські ЗМІ, такі, як Укрінформ та «Українська правда», здебільшого акцентували на наслідках для природи без явних маніпуляцій, тоді як російські медіа, зокрема ТАРС та Meduza, використовували елементи маніпуляцій, що знижували серйозність події.

Незалежні експерти та екологічні організації підкреслюють важливість неупередженого висвітлення таких катастроф для точного сприйняття ситуації та мінімізації її наслідків.

Автори: студентки 4 курсу журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Анна Сушинська та Анастасія Цимбал

Заголовне фото: Волонтер із лопатою на забрудненому нафтопродуктами березі Чорного моря, грудень 2024 року. Фото Крим. Реалії.