Архив метки Природно-заповідний фонд України

Автор:редактор "Зеленый лист"

На поталу містечковому егоїзму: Одеський окружний адміністративний суд відмовив у позові Національно-природному парку «Тузлівські лимани»

В Одеському окружному адміністративному суді відбулось останнє засідання у справі за позовом Національно-природного парку «Тузлівські лимани», в якому Парк оскаржував рішення Татарбунарської районної ради по розширенню меж с. Приморське. Судова колегія (головуюча – Ганна Самойлюк) відмовила Парку в задоволенні позову. Як запевнив адвокат позивача Максим Попов, Парк оскаржуватиме це рішення в апеляції.

Прочитать больше
Автор:редактор "Зеленый лист"

Етно-еко фестиваль «Tarutino steppe» нагодував та розважив гостей

Етно-еко фестиваль  «Tarutino steppe» відбувся 25 вересня в Тарутинському степу задля просування цієї унікальної природної локації та культури місцевих громад.

Організаторами фестивалю стали природоохоронна організація Rewilding Ukraine, Бородінська територіальна громада та Центр етнографічного, сільського туризму та сімейного відпочинку «Фрумушика-Нова».

Виконавчий директор Rewilding Ukraine Михайло Нестеренко розповів про довгострокову ціль та мету фестивалю: «Tarutino steppe етно-еко фест та подібні заходи мають показати людям, що природа може бути прибутковою. Що краще її зберігати, ніж руйнувати заради короткострокової вигоди. До того ж, здорова природа може підтримувати себе без значних вкладень, на відміну від сільського господарства».

Після традиційного урочистого привітання від організаторів на початку фестивалю гості змогли ознайомитися з народними традиціями та  обрядами,  піснями та танцями, а також скуштували традиційні страви народів Бессарабії. Упродовж дня на території фестивалю діяли різноманітні зони з розвагами та специфічними активностями на будь-який смак:

  • екозона та еколекторій (представники дикої флори та фауни степу на туристичних екомаршрутах, фотовиставка дикої природи Придунав’я, відео та лекції від спікерів різних природних куточків України);
  • дитяча зона (аніматори, гігантські мильні бульбашки й дитячий майданчик);
  • етнозона, або Центр етнографічного, сільського туризму та сімейного відпочинку «Фрумушика-Нова» (народні обряди та частування народними стравами, а також можливість купити смаколики й відвідати музеї просто неба);
  • фудкорт та ярмарок майстрів (традиційні та сучасні страви, вироби народних промислів та дегустації).

Крім цього, у рамках фестивалю відбувся круглий стіл на тему перспектив створення національного природного парку на території Тарутинського степу. Наприкінці дня гостей фестивалю розважила піснями молдавська група «Lume», яка розігнала кров після усіх смачних національних страв.

Tarutino steppe етно-еко фестиваль – другий із схожих запланованих заходів в рамках проекту «Відновлення водно-болотних угідь та степів в регіоні дельти Дунаю», який фінансується міжнародною Програмою «Ландшафти під загрозою». Перший фестиваль пройшов в Молдові на березі озера Белеу у 2019 році. Наступні два фестивалі заплановані на майбутні два роки в Україні та Румунії.

Юлія Лінник, студентка ІІ курсу магістратури факультету журналістики ЛНУ імені І. Франка.

Фото — сайт Бородинської селищной ради.

Автор:редактор "Зеленый лист"

Реєстраторів Держгеокадастру та екоінспекторів притягнуть до кримінальної відповідальності за сприяння «дерибану» земель Лузанівського лісу

Спадщина графів Лузанових

Цей чудовий куточок поблизу Одеси отримав свою назву від імені знаменитих одеських поміщиків Лузанових, які зробили помітний внесок у розвиток чорноморського узбережжя в північній частині міста. Назва «Лузанівський ліс» — це вдячна пам’ять одеситів про цих першопрохідців, дворян з діда-прадіда, бізнесменів, меценатів — про Фому Петровича та його сина Михайла Фомича Лузанових, представників їх видатного роду.

Лузанівка, Лузановский ліс, села Корсунці й Крижанівка, Куяльницький лиман, Хаджибей — тут вони жили, творили, мріяли, підіймали будинки й школи, добували сіль і саджали дерева та виноградники.

Перші дерева лісового масиву в районі Крижанівки й Фонтанки під назвою «Ліски» також висаджував один з представників роду Лузанова. З 1993 року ця лісова зона увійшла за рішенням Одеської облради до переліку зарезервованих об’єктів, що мають високу природоохоронну цінність. Тут налічується 42 види деревно-чагарникових рослин, серед яких — сосна кримська, ялівець віргінський, магонія падуболистна.

 Для чого вирубують Лузанівський ліс

Сьогодні на сайтах рієлторських агентств ви знайдете чимало оголошень з продажи елітних будинків і земельних ділянок по дуже високій ціні в районі Крижанівки, Фонтанки й Лісків з обов’язковим згадуванням про те, що прямо до будинків тут підступає густий заповідний ліс. Але саме забудовники завдали найбільшої шкоди лісовому урочищу, яке помітно скоротилося за останні 20 років.

Вирубка дерев та забудова приватними котеджами, часто несанкціонована, стартувала десь на початку 2000-х. Щоб припинити вирубку лісу, сільради Крижанівки й Фонтанки виступили з ініціативою створення заказника. І такий ландшафтний заказник місцевого значення «Лузанівський ліс» було створено у 2008 році. Рішенням №541-V від 06.06.2008 Одеська обласна рада оголосила заказником територію водоохоронного лісу у прибережній зоні Чорного моря загальною площею 116,668 га у Комінтернівському районі, з них в межах Крижанівської сільської ради – 36,71 га та Фонтанської сільської ради – 79,958 га. Землекористувачем земельної ділянки є ДП „Одеське лісове господарство”. Частина лісового фонду перебуває у господарюванні Красносільського лісництва.

З цього моменту землі Лузанівського лісу відносяться до особливо цінних. Це означає, що не допускається їх вилучення для несільськогосподарських потреб.

Але всупереч законам України численну кількість земельних ділянок вилучено з земель природно-заповідного фонду та передано у приватну власність з цільовим призначенням — для індивідуального дачного будівництва. Сотні дерев, в тому числі цінних порід, які налічують не один десяток років, були безжально знищені. «Легеням Одеси», як нерідко називають це красиве місце, завдано непоправної шкоди.                        

За ці роки процес забудови території Лузанівського лісу супроводжувався численними корупційними скандалами, після яких обласна влада створювала комісії і робочі групи, щоб разобратьси і покарати винних за розкрадання цінних територій. Але розслідування нічим не закінчувалися, процес знищення лісу зупинити не вдається. В серпні 2018 року було знищено понад 30 дубів, яким нараховується півстоліття …

В квітні минулого року депутати Одеської обласної ради провели на території заказника виїзне засідання, прийняли кілька рішень, в тому числі – звернутись до Головного управління Нацполіції в Одеській області, прокуратури області, СБУ щодо інформації про відкриття кримінальних проваджень за фактом розкрадання особливо цінних земель та знищення лісових насаджень в Лузанівському лісі.

Але через два місяці відбулися вибори до місцевих рад, одних депутатів змінили інші. Ліс продовжують вирубувати.

ГО «Зелений лист» направив до Одеської обласної ради запитання про стан виконання цього рішення. Про результати ми повідомим читачів.

Злочин під дахом держави

В 2017 і 2020 роках в якості громадського екологічного інспектора разом з державними інспекторами Державної екологічної інспекції Південно-західного округу голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський проводив перевірку стану «Лузанівського лісу». Було встановлено безліч масових порушень природоохоронного законодавства України — захоплення земельних ділянок і вирубки дерев для проведення забудови та організації прибудинкової території.

— Ми проводили перевірку з боку котеджного селища «Сосновий берег». Я зафіксував масову вирубку дерев під час проведення робіт по прокладці або розширенню дороги між котеджним селищем «Сосновий берег» і новим селищем, яке будувалось на той період, — ділиться спогадами Балінський. — Також я зафіксував, що в дубовому гаю, який входить до складу даного об’єкта ПЗФ, було побудовано трансформаторну підстанцію і прокладений каналізаційний колектор глибинного залягання. При проведенні даних робіт виймався грунт, було знищено десятки дерев. Перевірка проводилася у супроводі представників Дальницького лісництва.

Заяву про виявлені порушення голова ГО «Зелений лист» відправив до Державного бюро розслідувань. 18 серпня цього року територіальним управлінням  Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, перебаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Слідчи встановили, що, незважаючи на обмеження, встановлені діючим законодавством України, за останні роки, внаслідок неправомірних дій службових осіб відділу у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державної екологічної інспекції Південно-західного округу численну кількість земельних ділянок «Лузанівського лісу» було вилучено з земель природно-заповідного фонду та передано у приватну власність з цільовим призначенням — для індивідуального дачного будівництва. За наявною інформацією, присвоєння кадастрових номерів вилученим земельним ділянкам здійснювалося державними кадастровими реєстраторами без отримання погоджень з ДП „Одеське лісове господарство”.   Як вважають співробітники ДБР, в діях держслужбовців наявні всі ознаки корупції.

Скільки кримінальних справ стосовно незаконного знесення дерев і захоплення території об’єкта природно-заповідного фонду зараз розслідується, ми поки не знаємо. Сподіваємося, Одеська обласна прокуратура і керівництво Нацполіціі в Одеській області повідомлять нам про це.

Автор:редактор "Зеленый лист"

Відкритий електронний кадастр заповідників і природних парків з’явився в Україні

Відкритий електронний державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) презентували в Києві 7 вересня. Презентація транслювалася на YouTube-каналі Укрінформу.

Кадастр ПЗФ було створено на вебпорталі «Екосистема» Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів вперше за 30 років незалежності України.

У презентації проєкту взяли участь: Роман Абрамовський (міністр захисту довкілля та природних ресурсів України), Богдан Вихор (виконавчий директор Всесвітнього фонду дикої природи WWF) та Роман Зіненко (начальник відділу геоінформаційних систем і технологій ДП «Науково-дослідного інституту геодезії і картографії»).

Зазначається, що кадастр наразі вже містить інформацію про 88% від 8633 територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. За словами Романа Абрамовського, це дані про: межі, назву, категорію, площу, найменування землекористувача, дату прийняття рішення про створення об’єкта, відповідний до цього документ, місце розташування та адресу, а також контактну інформацію землекористувача. Уся інформація є надійно захищеною й притому доступною для кожної людини.

«Більшість об’єктів ПЗФ були створені ще до 2000-х років, і аналіз таких матеріалів вимагав значних людських і часових ресурсів. Подекуди результати були досить неточними й заважали при прийнятті рішень про виділення чи переведення земельних ділянок на місцевому рівні. Також частина інформації, на жаль, була втрачена», – сказав міністр.

У подальшому вся інформація щодо об’єктів організації, створення того чи іншого об’єкта природо-заповідного фонду зберігатиметься в оцифрованому вигляді. Абрамовський зазначає, що вона може бути використана при плануванні подорожі чи відпочинку, оформленні земельних ділянок, плануванні бізнесу, здійсненні громадського контролю, розробці документів просторового проєктування (громади будуть розуміти, де проходять кордони природо-заповідного фонду й правильно сформують земельні ділянки).

Наразі Міністерство працює над тим, аби організувати автоматичний взаємообмін інформацією між іншими державними кадастрами та реєстрами. Людина не буде шукати інформацію в інших власників чи розпорядників, оскільки система автоматично сама її підтягне.

Своє ставлення до проєкту також висловив Богдан Вихор: «Наша країна рухається в напрямку децентралізації, багато даних вже доступно онлайн. Інформація, яка була десятки років закритою, схованою десь у папках від простого народу, буде доступна абсолютно кожному українцю».

Також він додає, що даний портал має немало опційних можливостей. Наприклад, можна буде дізнатися про особливості певних природоохоронних територій, про рідкісні види, що там мешкають, чи про унікальні природні комплекси.

«Ми розуміємо, наскільки важливо доносити таку інформацію до кожного громадянина України, особливо в контексті децентралізації й доступності інформації для громад, враховуючи особливості розташування цінних природо-охоронних територій і тих, які потенційно можуть стати заповідними», – закінчує Вихор.

Наостанок Абрамовський висловив сподівання, що в цьому році кадастр поповниться двома новоствореними національно-природними парками: Холодниим Яром та Куяльницьким.

Юлія Лінник, студентка ІІ курсу магістратури факультету журналістики ЛНУ імені І. Франка

Автор:редактор "Зеленый лист"

Чому рішення з розширення сільських меж за рахунок територій державних заповідників – це бомба уповільненої дії

Уявіть собі ситуацію. Сільська рада видає громадянину Х. дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Громадянин Х. проходить всі законні процедури й стає власником шматочка землі, будує там хатинку, закладає сад.

Але ось проходить років десять — і з’ясовується, що і ділянка, і будинок розташовані на території, на яку сільрада не мала права видавати дозвільні документи. Бо не мала права розширювати свої межі за рахунок цих земель, як виявилось, державних. За десять років в судах було доведено незаконність таких рішень органу самоврядування. І тепер громадянину Х. доведеться будинок зносити, а ділянку повертати туди, звідки ії незаконно вилучили, — в державну власність. Схоже на страшний сон, правда?

Прочитать больше