Одеса та Одеська область опинилися на грані, коли порушення екологічної рівноваги може стати безповоротним. Степ перетворюється на пустелю, міліють річки, посуха унеможливлює сільське господарство. І все це через те, що ми бездумно, недалекоглядно, злочинно розпоряджаємося землею, водою, атмосферою. Як це зупинити?

Світова спільнота запропонувала один зі способів запобігання екологічній катастрофі на Землі – збільшити число охоронюваних природних територій. Конвенцією про охорону біологічного різноманіття, сторонами якої є 193 країни світу, серед яких і Україна, було поставлено завдання створити до 2020 року систему природоохоронних територій на площі 17% суші й 10% морських акваторій. І Україна взяла на себе зобов’язання збільшити кількість таких територій.

Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, яку затвердили в 2014 р., ми мали до 2020 року збільшити частку заповідності в Україні з 6,15% до 15%, а в Одеській області – з 4,5% до 10,4 %. Тобто, до минулого року площа об’єктів природно-заповідного фонду на Одещині мала збільшитись більш ніж удвічі. Необхідно було створити п’ять об’єктів ПЗФ загальною площею 46204,09 га. Створення нових і розширення чинних територій та об’єктів ПЗФ передбачене також Стратегією розвитку Одеської області на 2021-2027 роки. Але, на жаль, поки це тільки красиві декларації. Наприклад, ще торік ми мали створити Нацпарк «Куяльницький», але відповідний Указ Президента не підписаний досі.

Гірше того, території багатьох заповідників перетворюються в буквальному сенсі на місце битви з тими, хто хоче незаконно будувати, вирубувати дерева, ловити рибу і полювати. Приклад – Національний природний парк «Тузлівські лимани», керівництво якого змушене постійно боротися за збереження державної власності й природних ресурсів, протистояти браконьєрам і владі всіх рівнів.

Про це розповів журналістам голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський на брифінгу, присвяченому старту нового проєкту організації.

– «Зелений лист» відстоює і має намір і далі відстоювати права громадян на чисте довкілля, права нацпарків та їх співробітників, – сказав Балінський. – Тому ми почали реалізовувати проєкт щодо вдосконалення правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузлівські лимани». Цей проєкт ми розглядаємо як своєрідний ринг по боротьбі за екологічні права громадян у судах. Одне із завдань проєкту – фінансовий супровід судових процесів, що стосуються НПП «Тузлівські лимани», в різних судах Одеської області.

Проєкт фінансується програмою MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та частково – 16% бюджету – власним коштом ГО «Зелений лист».

Партнери «Зеленого листа» – Громадська організація «Відродження природної спадщини» (голова – доктор біологічних наук Іван Русєв) та Інститут еконологіі (голова – професор Одеського екологічного університету Олег Рубель) – також поділилися з журналістами своїми думками про те, чому Нацпарк «Тузлівські лимани» та інші заповідники потребують підтримки.

– В Україні існують закони, які захищають об’єкти природно-заповідного фонду, але, на жаль, багато в чому вони декларативні, – сказала директор НПП “Тузлівські лимани” Ірина Вихристюк. – І найбільше нам доводиться боротися з чиновниками, які дорвалися до влади, але не мають найелементарніших знань, зате у них є нестримане бажання урвати щось від ресурсів нацпарку для себе. Тому для нас дуже важлива підтримка таких проектів.

– Завдання нашого проєкту – показати силу громадянського суспільства і змусити чиновників діяти за законом, в інтересах природи, – вважає заступник директора парку Іван Русєв.

Олег Рубель розповів, що під час проєкту будуть проводитися вебінари для обговорення економічних, правових, соціальних та екологічних аспектів створення і розвитку об’єктів природно-заповідного фонду. Адвокат Максим Попов, який в судах Одеської області відстоює інтереси Нацпарку “Тузлівські лимани”, звернув увагу на те, що конституційне право громадян України на чисте довкілля – це конкретні поняття, прописані в законах України та міжнародно-правових актах, імплементованих нашою державою. Але на сьогодні ми не виконуємо своїх міжнародних зобов’язань. Одна з причин – опір влади на локальному рівні, зокрема Одеської обласної державної адміністрації. Судові процеси – це один з найважливіших інструментів захисту прав громадян на чисте довкілля. В межах нового проєкту фінансуються судові справи, які вже є у впровадженні судів. І ще декілька стратегічних справ, які ГО “Зелений лист” спільно з партнерами планує ініціювати.

Попов зазначив такий парадокс: Міністерство закордонних справ Нідерландів, яке профінансувало новий проєкт ГО “Зелений лист”, стан навколишнього середовища Одещини хвилює більше, ніж українських та обласних чиновників. Може бути, тому, що в Нідерландах розуміють: повітря не знає кордонів, а чисте повітря потрібне нам усім…