Аномальна злива в Одесі, провалені Верховною Радою екологічні закони, будівництво автомагістралі в санітарній зоні Куяльницького лиману і багато іншого характеризувало екологічну ситуацію в Одесі та Одеській області в середині літа. Ось основне:
Події
Одеські заповідники внесені у новий розділ на мапі Держгеокадастру
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру створили на публічній кадастровій карті інформаційний шар «Природно-заповідний фонд», що містить інформацію про 7 тисяч 108 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 4,28 мільйонів гектарів.
Про це повідомили у пресслужбі Держгеокадастру. Шар створено з метою збереження та охорони об’єктів природно-заповідного фонду, відкриття для широкого загалу даних про такі території та місце їх розташування, а також для надання можливості державним кадастровим реєстраторам враховувати таку інформацію при прийнятті рішення про реєстрацію земельної ділянки.
На мапу нанесли 46 ландшафтних заказників, національних парків, парків-пам’яток, ботанічних заказників урочищ тощо в Одеській області.
Україна отримає від Бельгії дослідницьке судно для моніторингу Чорного та Азовського морів
Україна та Королівство Бельгія уклали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони та відтворення вод і раціонального використання водних ресурсів. Документ підписали Бельгійський федеральний офіс з наукової політики, Бельгійський королівський інститут природничих наук і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Цим Меморандумом Бельгійська сторона підтверджує свою готовність безкоштовно передати Україні дослідницьке судно «Бельгіка». Судно 1984 року у хорошому стані та має унікальне вбудоване обладнання, наприклад, високоточні ехолоти.
«Охорона морських екосистем включена до екологічного блоку Угоди про асоціацію Україна-ЄС, згідно з яким наша держава має здійснювати регулярний морський моніторинг за європейськими стандартами. Наразі Україна впроваджує положення Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію для поетапного досягнення гарного екологічного стану морського середовища. Дякуємо бельгійській стороні за таку допомогу, що посилить екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів», – прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.
Крім того, буде здійснюватися незалежний від рибальства науковий моніторинг рибних запасів, фундаментальні наукові дослідження у відкритому морі, геологічна розвідка морського дна тощо.
Меморандум передбачає посилення співпраці українських та бельгійських вчених щодо спільного вивчення Чорного моря, зокрема проблеми підняття рівня сірководню. Водночас бельгійська сторона запрошує українських фахівців долучитися до дослідницьких робіт у Північному морі.
За фінансової підтримки проекту ЄС «Європейський Союз задля посилення екологічного моніторингу в Чорному морі» (EU4EMBLAS) судно «Бельгіка» під українським прапором вирушить до України. А восени розпочнеться комплексний моніторинг наших морських акваторій на борту цього судна.
Джерело: Міндовкілля
Законопроєкти
В липні Верховна Рада мала ухвалити три важливі для екології України законопроєкти. Але з трьох лише один був прийнятий 15.07.2021 в першому читанні.
Це Проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» №3091
Що він має змінити?
Законодавство про екологічний контроль не переглядалося 30 років, тому зараз він недієвий, а Держекоінспекція не в змозі виконувати свою функцію та захищати права громадян на чисте довкілля. Законопроєкт №3091 впорядковує систему державного екологічного контролю та має створити належні умови для контролю за забрудненням повітря, води, ґрунтів тощо. Наприклад, зараз підприємства зловживають тим, що за відсутності керівника інспектор не може провести перевірку. За новими ж умовами, якщо керівник не з’явився протягом 4-х годин, забруднювача перевірятимуть без нього. Цей законопроєкт вже 5 років у розробці Міндовкілля, юристів та фахівців у галузі. 19 лютого 2021 року депутати проголосували за повторне перше читання.
Законопроєкт “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності” (№4167) – провалений
15.07.2021 цей дуже важливий Закон був відхилений Верховною Радою. За ухвалення проєкту повторному першому читанні проголосували лише 193 народні депутати за мінімально необхідних 226. Не дали шансу українцям дихати чистим повітрям:
– 88 депутатів із 244 Слуг народу,
– 8 з 20 – фракції Довіра,
– 4 з 20 депутатів Голосу,
– 24 з 27 – з Європейської солідарності,
– 24 з 25 депутатів Батьківщини
та всі 22 з фракції “За майбутнє” і всі 44 депутати ОПЗЖ.
Що він мав змінити?
Законопроєктом встановлювався новий формат діалогу держави, бізнесу та громадськості у питаннях зменшення промислового забруднення. Так, проєктом встановлювалися інтегровані підходи у питаннях дозвільної діяльності та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності на основі застосування найкращих доступних технологій та методів управління згідно з Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди.
Окрім цього, проєкт закону передбачав зміну підхід до здійснення замірів та розрахунків викидів забруднюючих речовин – з прив’язкою, наприклад, не до конкретної труби, з якої іде дим, а до технології, за якої не можна викинути більше, ніж заплановано. Також законопроєкт передбачав встановлення вимог щодо застосування підприємствами найкращих доступних технологій та методів управління.
Законопроєкт №4167 вимагав від підприємств зменшити викиди забруднюючих речовин, модернізуватися та використовувати найкращі доступні технології управління ними. Замість трьох окремих екологічних дозволів підприємства мали б отримувати один, який включатиме увесь вплив підприємства на довкілля. А порушення його умов, що становить небезпеку для довкілля чи здоров’я населення, мало б каратись жорсткіше: забрудник не просто повинен був платити штраф, а був би змушений призупиняти шкідливу діяльність. Крім того, нарешті мав би з’явитись системний моніторинг викидів у повітря безпосередньо на кожному їх джерелі доступними онлайн даними. Зараз викиди розраховуються за теоретичними формулами й ці дані не відповідають дійсності.
21 травня парламент на повторному першому читанні не зміг ухвалити відповідний законопроєкт, після чого він був переданий на доопрацювання у профільний комітет.
Законопроєкт №4461 «Про території Смарагдової мережі» – не принятий
15.07.2021 передано на доопрацювання в Комітет з питань екологічної політики та природокористування
Emerald (Смарагдова мережа) − це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Території, що до неї увійдуть, підлягатимуть особливому захисту та управлінню, що допоможе уникнути нераціонально господарювання та знищення природних екосистем, а також зберегти види та їх оселища. Україна ратифікувала Бернську конвенцію в 1996 р. У 2021 року відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна повинна завершити створення Смарагдової мережі.
Смарагдова мережа на Публічній кадастровій мапі України
На території Одеської області у Смарагдову мережу входять 14 природних об’єктів, з них половина – це об’єкти природно-заповідного фонду, зокрема Дунайський біосферний заповідник, Національний природний парк Нижньодністровський, ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ», Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», Національний природний парк «Тузлівські лимани», Регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови», ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Савранський ліс».
Для чого потрібен законопроєкт №4461 «Про території Смарагдової мережі»
Цей Закон спрямований на виконання зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює правові та організаційні засади визначення територій Смарагдової мережі та управління ними в Україні для збереження природних оселищ та видів фауни і флори, що підлягають особливій охороні, правові та організаційні засади оцінки впливу на території Смарагдової мережі у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на території Смарагдової мережі, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, правові та організаційні засади створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони та використання природно-заповідного фонду, екологічної та Смарагдової мереж, збереження біорізноманіття.
Прогнози та загрози
В найближчі роки Дністер може обміліти на третину
40% населення Землі вже до 2030 року зіткнеться із глобальним дефіцитом води. Крім того, майже на всій планеті спостерігається посилення негативного впливу на кількісний та якісний стан водних ресурсів таких чинників як землекористування, збільшення кількості населення, забруднення води та зміна клімату. Це висновок сучасного наукового дослідження, що було виконане кліматологами та географами за участі експертів ГО «Екодія», про вплив зміни клімату на водні ресурси України.
За результатами оцінки, відмічалося, що протягом ХХІ ст. в Україні (за винятком річкових басейнів у межах Українських Карпат і Закарпаття) буде спостерігатися зменшення водного стоку на 25–50%.
«З 2041 року можливе припинення місцевого поверхневого стоку в маловодні роки в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Наприклад, у Запорізькій області «кліматичний стік» може зменшитися в 10 разів, у Дніпропетровській у 6 разів, у Миколаївській в 3,6 рази, а в Криму — вдвічі, – сказано в дослідженні. – Зниження стоку для Прип’яті, Південного Бугу та Дністра можуть досягти значення мінус 30% до кінця століття».
Джерело: Українська кліматична мережа, Екодія
Дослідження
У Дунаї біля Кілії мікропластику менш, ніж у Будапешті та Братиславі
В 2019 році Україна стала учасницею наймасштабнішого екологічного дослідницького моніторингу в світі – Спільних Дунайських досліджень 4 (JDS4)
У ньому взяли участь 13 держав басейну Дунаю, а дослідження охопили весь Дунай: 51 пункт досліджень від витоку до його впадіння в Чорне море; 140 лабораторій-учасниць. Більше про JDS4.
Зокрема, результати показали, що кількість мікропластику у Дунаї на території України менша ніж у Будапешті та Братиславі. Лінк на дослідження.
За посиланням можна знайти відповіді на такі питання:
- Скільки хімічних речовин потрапляє у річкові води?
- Скільки риби живе в басейні річки Дунай?
- Чи справді в Дунаї є лосось?
Результати дослідження у інфографіці
Природоохоронні території
Національний природний парк «Куяльницький»
07.07.2021 на позачерговій сесії депутати Красносільської сільської ради надали дозвіл на розробку Проєкту внесення змін до окремої частини генерального плану с. Красносілка щодо окремої частини території 4 та 5 кварталів села, на якій планується будівництво автомобільної дороги М-28 Одеса – Южне. Підставою для скликання сесії слугував лист заступника голови Одеської районної державної адміністрації Одеської області Олександра Ілько від 02.07.2021 р. з проханням терміново розглянути питання розроблення містобудівної документації цієї частини території. “Розглядаються різні варіанти проєктних рішень розміщення автомобільної дороги, які можуть перетинати межі с. Красносілка”, – наголосив на сесії Ілько. Голова Красносільської ОТГ Архірій роз’яснила депутатам: «Ми надаємо дозвіл для того, щоб почали вивчати майбутні проєкти у відповідних відомствах, зокрема, у Міндовкілля. Нехай оцінку дадуть спеціалісти. Якщо дорога не може пролягати вздовж Куяльника, цей варіант не пройде державну експертизу».
Не всі депутати були згодні розглядати це питання, пропонували взагалі зняти його з порядку денного. Але більшість підтримала і порядок денний, і внесення змін до Генплану. Сесія завершилася під крики “Ганьба!” присутніх на сесії жителів Красносільської громади.
Нагадаємо, що Указ Президента про створення Нацпарку «Куяльницький» до сих пір не підписаний.
Національний природний парк «Тузлівські лимани»
24.06.2021 було видане розпорядження Одеської ОДА № 653/од-2021 «Про утворення робочої групи з вивчення проблемних питань національного природного парку «Тузловські лимани» та визначення шляхів їх вирішення». До списку групи залучені, в тому числі, місцеві чиновники, які протидіють розвитку нацпарку, та особисто знищували і знищують природні екосистеми та біорізноманіття в ньому.
14.07.2021 року відбулось засідання цієї робочої групи. На ній був присутній журналіст газети “Зелений лист” Юрій Дьяченко. Він описав свої враження на сторінці в фейсбуці: “Сегодня срочное заседание рабочей группы, чтобы срочно решить вопросы парка Тузловские Лиманы… без парка! И в закрытом режиме оказывается. Прошёл, но через 20 минут решили выгнать, не смотря на то, что я журналист и записался. Интересны конечно и выступления в защиту “общественных вопросов”, а не природоохранных. Вы меня поправьте может быть, но я вижу лоббирование здесь личных интересов Григория Мельниченко, председателя совета Белгород-Днестровского района, зятя Гриневецкого, устранение от решения вопросов руководства парка и остальных кроме местной власти, и вообще очень режет слух то, что “парка не существует” и что одни только проблемы у парка, а руководство якобы этим не занимается”.
Після виступу одного з присутніх про те, що “в нацпарку одні проблеми, розбій і бандитизм”, заступник голови Одеської обласної державної адміністрації, керівник робочої групи Олег Муратов попросив журналіста покинути засідання під приводом, що воно закрите.
30.07.2021 відбулось засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при ОДА, на розгляд якої було винесене питання “Про заходи з профілактики сказу тварин, у тому числі на територіях мислівських угід та об’єктах природно-заповідного фонду Одеської області”. В.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Сергій Мельник запропонував зробити в НПП “Тузлівські лимани” вибірковий санітарний відстріл шакалів. Його підтримав директор департаменту екології Одеської ОДА Павло Буланович. На питання заступника директора НПП Івана Русєва, чому з багатьох об’єктів ПЗФ в Одеській області пропонується полювати на шакалів саме в НПП «Тузлівські лимани», голова комісії Олег Муратов послався на “звернення громадян щодо проблеми шакалів”.
На це засідання не пропустили журналіста, головного редактора газети “Зелений лист” Владислава Балінського, про що він написав на своїй сторінці в фейсбуці: “Рейдерське захоплення національних природних парків Одещіни триває. В тому чіслі для цього топ чиновники Одеської ОДА особисто не допускають журналістів на наради. Зокрема мене не пропустили за усним розпорядженням пана Муратова. Вважаю з приводу перешкоджання журналістської діяльності потрібно готувати позов до адміністративного суду”.
Нижньодністровський національний природний парк
З метою вивчення впливу традиційних форм господарювання на збереження та відтворення заплавних луків фахівці НПП розпочали науково-дослідні роботи на 51 км автодороги Одеса-Рені (ділянка Маяки – Паланка). На ділянці площею 0,05 га викосили рослинність і спостерігають за її відновленням. Цей дослід також дає можливість з’ясувати, як використовуватимуть викошену ділянку представники тваринного світу.
Регіональний ландшафтний парк “Тилігульський”
8 липня 2021 року в м. Миколаїв відбулась науково-практична конференція “Природно-заповідна справа та управління природними територіями на Миколаївщині. До організації заходу долучилося, як ніколи, багато установ та організацій, в тому числі регіональний ландшафтний парк “Тилігульський.
Захід був приурочений до 25-ти річчя природного заповідника «Єланецький степ», одним із ініціаторів створення та засновників якого був керівник нашої установи Олег Деркач. Змістовні та емоційно забарвлені доповіді прозвучали від науковців з міст Миколаїв, Київ, Мелітополь, Одеса, Чернігів, Херсонської, Сумської області та ін. за наступними темами: 25-та річниця утворення природного заповідника “Єланецький степ”, мережа природоохоронних територій Миколаївщини, природно-заповідна справа та створення територіальних громад, наукові дослідження природно-заповідних територій, екологічна освітньо-виховна робота установ природно-заповідного фонду. 9 липня робота продовжилась вже на території природного заповідника “Єланецький степ”, де учасники змогли оцінити красу українського степу.
Дунайський біосферний заповідник
Скульптури кучерявих пеліканів незабаром встановлять на штучних острівцях в Дунаї. Як вважають фахівці, такі платформи будуть залучати птахів для гніздування.
Роботи із монтажу штучних платформ розпочалися весною. Вони були зібрані з плавучих блоків, які покрили дошкою. Перед початком розмноження платформи будуть зверху вкриті очеретом, щоб надати їм більш природний вигляд. Платформи встановили на території Дунайського біосферного заповідника в приморській частині дельти в Ананькіному куті, в найбільш захищеній заповідній зоні – зоні суворої охорони.
Такі платформи є ефективним інструментом для формування гніздових колоній пеліканів. Досвід Румунії, Болгарії та інших країн показує, що пелікани залюбки будують свої гнізда на цих штучних острівцях.
Кризи та катастрофи
Злива в Одесі
У ніч на 22 липня в Одесі пройшла потужна злива. Через це в місті почалися масштабні повені, а також постраждала лінія електропередач. За інформацією «Гідрометцентру», всього за годину в Одесі випав 31 міліметр опадів. Внаслідок негоди в місті впали щонайменше кілька десятків дерев. Підтопіло десятки приватних будинків – зокрема, в Суворівському, Малиновському та Київському районах. Затопило підземні паркінги кількох житлових комплексів.
Станом на ранок дощі припинилися, і рівень води поступово спадає. Однак на 8 годину в області без світла лишались 23 населених пункти.
Мор риби
З кінця липня на ділянці узбережжя Хаджибейського лиману навпроти селища Наті спостерігається масовий мор риби. Сотні молодих особин товстолобика, білого амура, коропа та пеленгаса плавають догори черевом.
“Найбільш вірогідна причина – це цвітіння ціанобактерій внаслідок надмірної евтрофікації водойми. Основним джерелом евтрофікації Хаджибейського лиману, як відомо, є стоки Станції біологічного очищення Північна яка є на балансі приватного підприємства Інфоксводоканал,” – написав на своєї сторінці в фейсбуці еколог Владислав Балінський.
Якщо ви хочете, щоб новина про стан екології в вашому місті чи селі на Одещині потрапила в щомісячний дайджест новин, повідомляйте про них в телеграм каналі t.me/ZeleniyList, на сторінку Зелений лист, ГО | Facebook або на адресу zeleniy.list1@gmail.com
Статтю підготовлено в рамках проекту «Удосконалення практики інституційного забезпечення та правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузловські лимани» за підтримкою фонду MATRA Посольства Короліства Нідерландів в Україні.
