Громадська організація «Зелений лист»

“Глибоководний випуск”- корупційна спадщина часів януковича. Частина 1

29 грудня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії повністю виправдав сімох учасників “схеми Тарпана” по проєкту «Глибоководний випуск» , під ялинку, так би мовити (справа No 522/10665/19, про яку Зелений лист вже розповідав). Ще й як виправдав, з почестями! Мотиваційна частина посилається на множинні процесуальні порушення з боку обвинувачення, й суто формально одеській феміді, щоб ухвалити виправдувальний вирок за всіма обвинуваченими, цього б цілком вистачило. Але суд пішов далі, й у окремій ухвалі виступив фактично піарником проєкту «Глибоководний випуск». Це настільки незвично, що я хотів би навести цитату:

По кримінальному провадженню не проведена експертиза по вартості об`єкта. Так, в ході розгляду кримінального провадження було встановлено, що тендерна вартість проєкту будівництва складала 585 000 044,00 грн., підприємство зобов`язалося виконати всі роботи, передбачені проектом за меншу вартість – 575 450 910,00 грн. Вартість схожих проектів іноземних компаній складає: в Кореї – 1,1 млрд. доларів США, в Великій Британії 100 млн. фунтів стерлінгів, в Іспанії – 110 млн. Євро.
Також судом встановлено, що об`єкт «Глибоководний випуск» перебуває в належному стані, функціонує, використовується за призначенням та виконує свою безпечну та екологічну функцію.Так, після повномасштабного вторгнення російської федерації до України, за розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації, скид всіх стічних (каналізаційних) вод м. Одеси з березня 2022 по теперішній час здійснюється саме через «Глибоководний випуск» в Чорне море.”

Але постає питання: невже суд залучав міжнародних експертів? Якщо ні, то який стосунок має вартість чогось там у Кореї до того, як витрачали бюджет в Одесі? Суд зазначив, що “Глибоководний випуск” перебуває в належному стані та виконує свою безпечну та екологічну функцію. А що екологічну, санітарно-епідеміологічну та гідрологічну експертизи теж проводили? Виходить, судді у нас вже й експерти, й інженери-підводники, й фахівци з екології, й піарники.
Кейс “Глибоководний випуск” увійшов у корупційні аннали історії. Однак, і через 14 років від початку реалізації він продовжує навертати на себе все нові й нові корупційні схеми та скандали. До того ж, як можна побачити з тексту цієї ж унікальної ухвали, глибоководний випуск уже експлуатується на повну потужність від початку повномасштабної війни, що додатково підтверджується відповідною доповідною з боку ТОВ “Інфокс”!

Відповідь на запит ТОВ “Інфокс”

«Глибоководний випуск» це звичайна схема з розпилу грошей, яка за замовчуванням не могла вирішити ні соціальних, ні екологічних проблем Одеси. Проєкт не вирішує проблему очищення стічних вод Пересипського і Центрального районів. Скидання вод з високим вмістом біогенів у літній період часу в акваторію Одеської затоки неминуче призведе до погіршення екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації на узбережжі Одеси і обміління Хаджибейського лиману. Потреба Одеси в технічній воді у зв’язку з кліматичними змінами буде тільки зростати і місто незабаром повернеться до реалізації проєкту оборотного водокористування. Використання “Глибоководного випуску” для аварійного водовідведення – це занадто дороге задоволення. У наявності розтрата бюджетних коштів. Нікчемність цього проекту я і постараюся вам довести.

Хорошо працюєш? Батя, я стараюсь!(С)

Узгодження й кошторис проєкту “Глибоководний випуск” затверджувались на найвищому рівні: Розпорядження КМУ від 15 грудня 2010 р. N 2255-р «Про затвердження проекту “Проведення першочергових робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки “Північна” у м. Одесі на об’єкті “Глибоководний випуск”».

Фото зі сторінки НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРА УПРАВЛІННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ КОСМІЧНИХ ЗАСОБІВ
Фото зі сторінки НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРА УПРАВЛІННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ КОСМІЧНИХ ЗАСОБІВ

Вірогідно, що домовленості щодо цього проєкту містили в собі й неформальну частину (певний відсоток відкату, наприклад).  У будь-якому разі янукович тримав проєкт “Глибоководний випуск” під власним контролем. І після того, як було встановлено факт завищення вартості матеріалів і робіт з 402 до 575 мільйонів гривень, фінансування проєкту не згорнули. Деталі першої ревізії Держфінінспекції з розкриттям “афери Тарпана” в цифрах і діях добре описані у блозі Тетяни Чорновол на Українській правді від 28 липня 2014 року. Наведу одну цитату з цієї статті:

«До речі, матеріали вищевказаної ревізії були передані ГУБКОЗ СБУ України від 27.03.2012 N15-06-36-17/3154. І на той момент, коли була проведена ревізія, можна було повністю зберегти кошти держави. Адже зі структурами Тарпана не було проведено кінцевого розрахунку.
Однак в Кабміні Азарова вирішили по іншому. В часи Майдану 25 грудня 2013 року (о, якраз в цей день мене вбивали) була прийнята постанова N928 “Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2013 рік, та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”. На виконання цієї постанови 197 мільйонів грн. було виділено підряднику будівництва каналізації».

Сподіваюсь, зі мною сперечатися не будуть, що за часів “проффесора” януковича, втім, як і зараз, проведення екологічної експертизи було справою формальною, особливо коли це стосувалось проєктів за участю перших осіб держави?                                                                                         Нагадую, “Сухий порт” або компанія ТОВ “Євротермінал” належить старим кримінальним друзям мера Одеси Геннадія Труханова (читай – міжнародному злочинному угрупованню) й офіційно займає 42 Га полів фільтрації. А під час реалізації проєкту “Глибоководний випуск” у 2011 році, янукович своєю вказівкою передав вантажопотік на півдні України приватному підприємству “Євротермінал”. Сюди з Одеського морського порту перенесли пост Південної митниці.

Євротермінал-янукович фото: slidstvo.info

Відтоді весь імпорт, що заходив через Одесу, розмитнювався тільки на приватному “Євротерміналі”. Ну, я це до того, що янукович “вкладав” бюджетні гроші в розвиток підприємства, яке мало приносити дохід зокрема йому в кишеню. Ну і як справжній “господарник”, він, звичайно ж, розумів, що модернізація СБО “Північна” вимагала серйозних вкладень, додаткової інфраструктури і, що найголовніше, – території. Розвиток “Сухого порту” теж вимагав території, ось тут і згодився Тарпан зі своїм проектом “Глибоководний випуск”.

575 мільйонів бюджетних коштів з відкатом, мінімум займаного простору й часу, як то кажуть, тут вибір очевидний. Тобто, екологів на той момент ніхто не чув і не слухав. Громадська екологічна експертиза, підтримана на той момент 28 громадськими організаціями та науковцями, залишилася без відповіді. Багатьох переконали аргументи про техногенну загрозу руйнування дамби Хаджибейського лиману. Хтось прикривався тім, що, нібито, набагато безпечніше здійснювати викид стоків цілий рік і на відстані чотирьох кілометрів від берега, ніж у зимовий період на відстані 350 метрів, як це робили в останні десятиліття. Однак, нікого крім громадскості ні цікавило, а чи достатньо чотирьох кілометрів в умовах мілководної Одеської затоки, щоб стічні води не повернулися з вітром на берег; як ці стоки вплинуть на екологічну ситуацію в умовах кліматичних змін; де брати місту воду для господарських потреб, поповнення рівня Хаджибейського та Куяльницького лиманів.

Хай там як, але в далекому 2009 році екологічну та епідеміологічну експертизи було погоджено без проведення громадських слухань та розголосу в ЗМІ. Екологічний висновок “Оцінка впливу на навколишнє середовище” (ОВНС) виготовила компанія ТОВ “Білд-про” (ліцензія АВ №369577), яка належить депутату одеської обласної ради Вадиму Теплицькому. Він був узгоджений із формулюванням: «Остаточний вплив на навколишнє природне середовище на період будівництва і на період експлуатації оцінюється як припустимий і приймається». Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо будівництва глибоководного скидання стічних і каналізаційних вод від СБО “Північна” м. Одеса, також виконано ТОВ “Білд-про” (депутат професіоналом у всіх питаннях виявився, уже й виправданий – можна знову звертатися) та погоджено  головним державним санітарним лікарем Одеської області Засипко Л.Г. Висновок №275 від 02.04.2009 р.   

Труба в море й забудова полів зрошення замість модернізації очисних споруд в Одесі

Нагадаю вам, що суть проєкту “Глибоководний випуск” зводилася до того, щоб відвести очищені каналізаційні стоки зі станції біологічної очистки (СБО) “Північна” на безпечну від берега відстань.

Фото: https://hrabro.od.ua/

І ось тут починаються протиріччя. Для того, щоб говорити про безпеку та екологічність цього проєкту, необхідно розглянути низку показників і значень. По-перше, сам підхід. Ні в кого не викликає сумнівів те, що ми говоримо про скидання в природне середовище 146 млн. кубометрів каналізаційних і зливових стоків на рік, і при цьому не обговорюємо методи та якість очищення , або загальну кількість забруднювачів у даному обсязі? Не обговорюємо, як ці забруднювачі поширюватимуться у відносно обмеженому просторі Одеської затоки, впливатимуть на гідробіонтів, впливатимуть на здатність морського середовища до самоочищення, епідеміологічне становище, впливатимуть на рекреаційний потенціал міста.

 Давайте розбиратись.  Концепцію цього проєкту розробили ще в далекому 1986 році. Старші люди ще пам’ятають потворний радянський принцип “Природа не храм, а майстерня, а людина в ній – працівник” (І.С. Тургенєв). У ті часи безглуздого, так званого соцреалізму зовсім не зважали на цінність водних ресурсів, прийдешні кліматичні зміни й катастрофічне зниження водності великих річок. Однак контроль за якістю стоків здійснювався досить жорстко. Не звертали тоді увагу і на земельний ресурс. Поля зрошення за радянських часів не викликали жодного девелоперського інтересу, й аж до середини 90-х станція біологічної очистки працювала на повну потужність.

Візуально можна було зафіксувати, що щонайменше до 2000-х більша частина ставків-відстійників на полях зрошення була заповнена. На світлині нижче вони правіше й впираються до контейнерного майданчику ООО “Євро термінал”. На цій час, в двадцятому року й ще багато років потому ставкі-відстійникі сухі.

СБО “Північна”із сухими ставками-відстійниками. Фото 06.2020, Владислав Балінський

Тобто навіть при порушенні технологічного процесу (недостатня аерація, відсутність своєчасного відбору активного мулу тощо) раніше очищення води могло здійснюватись природним шляхом, за рахунок великої активної площі водойм. А потім у 2005-му з’явився так званий “Сухий порт”, і поля зрошення стали осушувати й засипати будівельним сміттям.

Відсіпання полів фільтрації в Одесі. Фото 06.2020, Владислав Балінський

Приватному підприємству нових кримінальних господарів Одеси необхідні все нові й нові площі. Оскільки перші особи держави виступили тоді на боці корпоративних інтересів одеського “міжнародного злочинного угруповання“, а екологів-активістів ніхто не слухав, замість того, щоб вкласти кошти в модернізацію станцій біологічного очищення і мати стійке джерело технічної води, вирішили просто – лити невідомо що й невідомо куди. І все ж таки, я пропоную розібратися що й куди ми ллємо; як фактори опріснення і забруднення впливають на екологічно вразливу Одеську затоку; які наслідки від цього будемо мати. Далі буде. Владислав Балінський хімік, біолог, головний редактор газети Зелений лист.



         

                                                                    

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

 Одеська обласна організація «Зелений лист»