Після повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого по всій країні розпочався процес деколонізації або дерусифікації — в українських містах і містечках влада за запитом громади змінює назви вулиць і демонтує пам’ятники, які пов’язані з країною-агресоркою. Однак чомусь в Одесі цей процес протікає мляво.
Майже за три місяці повномасштабної війни одеська влада лише зняла табличку з пушки, яка прославляла “російську зброю”, а також демонтувала вказівники російських міст на Думській площі.
В фейсбуці депутат одеської міської ради Петро Обухов зазначив, що після звірств, які росія накоїла в Україні, після ракетних ударів по Одесі дуже дивно бачити багато вулиць, які включають наше місто в культурний контекст рф.
За інформацією Обухова, більше 20 вулиць і провулків носять назви на честь російських населених пунктів — наприклад, Онежська, Новгородська, Махачкалінська, Новомосковська тощо. При цьому, в Україні достатньо міст-героїв, які заслуговують на відзнаку, — це й Маріуполь, Харків, Буча, Ірпінь….
Крім того, Обухов нагадує, що дуже важливо прибрати з Одеси все, що стосується росії, — вулиці названі на честь московського князя Дмитра Донського та новгородського Олександра Невського. Яке вони мають відношення до Одеси чи до України? Може, час уже славити українських правителів чи гетьманів.
Від себе додамо, що досить дискусійним є питання назв вулиць на честь російських письменників чи поетів, які досить дотичні до історії міста.
Російська культура займає скромне місце у світовій культурі. Але чомусь в Україні й зокрема в Одесі не знайдеш вулиць на честь, наприклад, Джека Лондона чи Ернеста Хемінгуея, однак майже в кожному великому й не дуже населеному пункті досі є вулиці Пушкіна та Толстого.
На думку Обухова, перейменувати потрібно Суворовський район, який названий на честь російського полководця.
Крім того, в Суворовському районі знаходиться ще й пам’ятник цьому полководцю, який нинішній мер міста Геннадій Труханов у передвиборчій гонці відкрив у 2012 році.
Також, нагадаємо, в Одесі досі є пам’ятник російській імператриці Катерині ІІ, яка, за легендою, заснувала наше місто. Хоча поселення тут існувало задовго до 1794 року. Напевно, час перенести й цей пам’ятник до якогось музею.
Враховуючи, що роботи багато, сподіваємось, що міська влада нарешті зверне увагу на це питання й почне процес дерусифікації.
