Відомості щодо приналежності Літнього театру до території Міського саду мають бути виключені з облікової картки, а саму документацію на пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення Міський сад необхідно привести у первісний стан, – таким було рішення окружного адміністративного суду м. Одеси, яке виніс суддя Костянтин Єфименко.
Таким чином, суд задовольнив вимоги СП Солінг, адвокат якої сьогодні у суді зазначив, що щодо його клієнта було здійснено протиправні дії.
Позиція відповідача: СП Солінг порушив законодавство у сфері охорони культурної спадщини
Інна Ткачук, представниця управління культури одеської облдержадміністрації, яке виступало відповідачем у справі, під час засідання зазначила, що позивач просить визнати протиправним припис від 16 квітня, згідно із яким СП Солінг мало припинити будь-які роботи на території Літнього, проте не навидить жодного підтвердження протипавності цього документу. Також у матеріалах справи, за словами юристки, є численні документи, що підтверджують порушення СП Солінг законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
«Департамент культури діяв у межах своєї компетенції і в межах нормативних актів у сфері охорони культурної спадщини. До того ж, статус об’єкта культурної спадщини не несе загрози праву власності. У власника з’являється тільки обов’язок зберігати культурну спадщину України, що є обов’язком кожного громадянина України», – зазначила Інна Ткачук.
Позиція “Зеленого листа”: правова позиція СП Солінг, незмістовна, а пункти позовної заяви суперечать один одному
Під час судового засідання адвокат «Зеленого листа», організації, що була залучена на правах третьої сторони, підтримав позицію управління культури Одеської облдержадміністрації. Максим Попов також навів приклади порушень з боку позивача. На думку адвоката, було порушено строк звернення до суду, деякі пункти позовної заяви суперечать один одному, а один із них – взагалі суперечить правовій позиції позивача. «Представник СП Солінг стверджує, що у консультативної ради немає повноважень вносити зміни до облікової документації, разом з тим просять суд зобов’язати їх це зробити повторно. Це вкотре демонструє незмістовність правової позиції позивача», – заявив Максим Попов.
Адвокат також наголосив, що СП «Солінг» під час судових засідань наводила недостовірні дані. Вони заявляли, що не отримували припис щодо негайної зупинки робіт, проте надають його копію суду. Також представник СП «Солінг» говорив, що його клієнт не зав про рішення консультативної ради від 24 листопада 2017 року і оскаржує його. Проте згідно із Кодексом адміністративного судочинства, на оскарження відводиться півроку. До того ж, Мінкульт надав беззаперечні докази того, що у лютому 2018 року у позивача в розпорядженні був повний пакет документів щодо правового статусу Літнього театру як пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Тепер, за словами Максима Попова, після такого рішення суду, ніщо не стримує СП Солінг від того, аби забудувати територію Літнього. Завадити може хіба що громада.
Владислав Балінський про маніпуляції із позовними заявами
Голова «Зеленого листа» Владислав Балінський нагадав також про спеціальний механізм подання позову, який використали представники СП «Солінг»: «Вони подавали позов чотири рази і тричі скасовували його, для того щоб дочекатися саме цього суддю. Тут очевидні маніпуляції. І очевидно, що цей механізм буде використовуватися численними підприємствами, які належать панові Галантернику. Відтак, суддя був від самого початку налаштований, аби ухвалити саме це рішення. І для нас це не було чимось неочікуваним. Ми будемо подавати апеляцію».
Подтрібно подавати апеляцію на це рішення суду
Депутатка Одеської міськради Ольга Квасніцька, яка разом із «Зеленим листом» та «Автомайданом» виступала на стороні позивача на одній із численних справ по Літньому театру, розповіла, що це засідання – не єдине, де вирішується доля власності громади. Тим не менш, політик також зазначила, що потрібно подавати апеляцію на це рішення суду.
«Незважаючи на те, що представник Солінгу мимрив, як дитина і не надав жодного гідного аргументу. Незважаючи на чітку позицію та аргументи представників Управління культурної спадщини ОДА та ГО «Зелений лист». Маємо те, що маємо. Таким чином цей орган правосуддя вирішив покарати усіх, хто бореться за історію поколінь та культурну спадщину вже не один рік!» – написала депутатка на своїй сторінці у Фейсбук, додавши, що програно бій, але не війну.
Активісти: будови на території Літнього тільки за фактом капітальні, громада має бути на сторожі
Своє ставлення щодо того, що зараз відбувається на території Літнього, висловив архітектор Аркадій Шупляков: «Виглядає це все дуже тимчасово, сцена – тимчасова, лави – переносні. Халабуди, які там побудували, тільки за фактом капітальні. Їх дуже швидко можна знести». Також на думку фахівця, цей простір виглядає як «флешбек у Радянський Союз» і молоді там майже не видно.
На думку громадського діяча Юрія Нікітіна, громада має бути готова відстоювати свою власність, оскільки ніхто інший не буде її захищати. До того ж, представники державних органів, які громада Одеси намагається підтримати у судах, мають розуміти, що для людей це важливо: «Це накладає певну відповідальність, надихає». Інна Ткачук, представниця управління культури, підтвердила, що підтримка громади важлива. До того ж, уже є прецедент, коли громадські організації «Зелений лист» та «Захистимо Одесу разом» підтримали управління у справі проти ЖКС «Портофранківський». В результаті – за руйнування пам’ятки архітектури будинку Лібмана – на них було накладено фінансові санкції.
Активіст Юрій Дяченко також вважає, що підтримка громадськості відіграє ключову роль у справі Літнього театру: «Зараз, маючи на руках рішення суду, навряд чи забудовник почне нахабним чином втілювати свій задум. Адже містяни наполягли на тому, що це має бути відкрита зона, тому вони змушені були погодитися із цим. Навряд чи вони від цієї своєї тактики відмовляться. Але справді, це рішення суду було єдиним, що стримувало забудову цієї території. Тим не менш, участь громади – те, що дає шанс на те, що рішення судів буде у підсумку на її стороні. Наступним нашим етапом буде апеляція. Так, апеляційний суд, як ми це бачимо на прикладі інших засідань, може виносити вигідні для забудовників рішення. Але у даному процесі можлива касація та Верховний суд. Тому надія залишається».