Довгоочікуваний Указ був підписаний першого дня нового, 2022 року. Він передбачає створення на території Березівського та Одеського районів Одеської області національного природного парку “Куяльницький” і, згідно з пояснювальною запискою до указу, забезпечить збереження, відтворення і ефективне використання природних комплексів та об’єктів у басейні Куяльницького лиману, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Куяльницький лиман – важливий рекреаційний і бальнеологічний об’єкт державного та світового значення. Він включений до списку 14 найцінніших лиманно-гирлових комплексів чорноморського регіону України, є родовищем лікувальних грязей та мінеральних вод. Біологічне різноманіття території представляє близько 800 видів судинних рослин, понад 200 видів птахів, 42 види ссавців, десятки видів амфібій та рептилій. Перелік рослин, що охороняються, містить 43 види з Європейського Червоного списку, 27 видів з Червоної книги України, 47 видів з Червоного списку Одеської області. Також територія має історично-культурну цінність: перші поселення в районі Куяльницького лиману датуються початком І тисячоліття до н.е., в околицях виявлено скіфські кургани та залишки грецького поселення ІІІ-ІV століть до н.е. Територія Національного природного парку «Куільницький» розташована в межах території Смарагдової мережі Європи.
До території нового Нацпарку включено 10 800,8867 гектара земель державної та комунальної власності, а саме: 3 490,6753 га, що надаються Нацпарку в постійне користування, та 7 310,2114 га, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів.
Щоправда, поки текст Указу лежав понад півроку в Офісі Президента, площа державних земель для включення до меж парку зменшилась більш ніж на 0,3 га: Проектом створення парку передбачено 10 801,1980 га, а в документі, що підписав Зеленський, вказано цифру 10 800,8867.
Також в цей день був підписаний Указ, який стосується іншого об’єкта природно-заповідного фонду в Одеській області – території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Староманзирський» на території Болградського району Одеської області, до території якого включені 99 га земель державної власності.
Подальші кроки
Указ – це важливий, але тільки перший крок. Для забезпечення належного функціонування Нацпарку «Куяльницький» буде створено спеціальну адміністрацію, яка підпорядковуватиметься Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. Також, згідно з Указом, у шестимісячний строк має бути затверджено Положення про Парк.
Протягом 2021 – 2023 років у постійне користування Парку мають бути передані 3 490,6753 га земель державної власності і проведено державну реєстрацію речових прав на відповідні земельні ділянки, а також розроблений проєкт землеустрою з організації та встановлення меж території Парку.
Інші 7 310,2114 га включені до території Парку без вилучення (перелік власників землі – в Додатку 2).
Історія довжиною майже 30 років
Питання охорони унікальних природно-історичних комплексів Куяльницького лиману ставилося давно. Ще в 90-ті Українське товариство охорони птахів ініціювало створення навколо лиману Національного природного парку, а рішенням Одеської обласної ради від 01.12.1993 р. за № 496-ХХ1 територію Куяльницького лиману було зарезервовано для подальшого заповідання. У 2009 р. Мінприроди України схвалило клопотання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області щодо створення Національного природного парку “Куяльницький”. Наукове обґрунтування підготували Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова та Українське товариство охорони птахів. Відомими екологами регіону Оленою Поповою, Іваном Русевим та іншими були підготовлені ще декілька варіантів обґрунтувань, проєкти широко висвітлювалися в засобах масової інформації та озвучувалися на численних колективних зібраннях. Проте, на жаль, в ті роки створення НПП “Куяльницький” не відбулося.
В 2011 р. Одеською обласною радою було прийнято “Регіональну програму збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2012–2016 роки”. Її метою було забезпечити проведення регіональної політики, спрямованої на збалансоване використання водних ресурсів та земель водного фонду в басейні Куяльницького лиману, забезпечити відновлення ландшафтного та біотичного різноманіття р. Великий Куяльник, балок Довбока, Кубанка, Гільдендорфська, Корсунцівська та схилів Куяльницького лиману. Головним завданням була оптимізація русла Великого Куяльника та відновлення основних джерел поповнення води в лимані. На жаль, всі ці завдання не були виконані.
Окремим пунктом програми була підготовка матеріалів щодо створення Національного природного парку “Куяльницький”.
Однак в 2018 р. Громадська рада при Одеській обласної раді констатувала: програму не виконано навіть на 50 відсотків, завдання по створенню матеріалів щодо організації Нацпарку «Куяльницький» обласною владою провалено. У червні минулого року Одеською обласною прокуратурою розпочате досудове розслідування за фактом зловживання своїм службовим становищем окремими посадовими особами виконавчої гілки влади, відповідальними за виконання регіональної програми «Збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2012-2016 роки», що призвело до тяжких наслідків.
Замість проекту створення Нацпарку з’явився з’явився альтернативний проект щодо надання цій території статусу курорту державного значення. На думку прихильників створення державного курорту, заповідний статус території може бути менш сприятливим для збереження, зокрема, бальнеологічних ресурсів Куяльницького лиману. 05.12.2018 Верховною Радою був принятий Закон України № 2637-VIII «Про оголошення
природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення». Але досі не розроблені та не затверджені режим округу і зон санітарної охорони цього курорту. На сьогоднішній день цей Закон не відповідає вимогам законодавства.
Тільки в 2020-21 рр. Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації спромогся підготувати та відправити до Кабінету Міністрів Проєкт створення НПП «Куяльницький».
Дорога замість парку?
Саме завдяки правовій невизначеності природоохоронного статусу цієї території на початку 2021 р. з’явився проект будівництва чотирисмугової автомагістралі в заплаві лиману (на малюнку позначений зеленим кольором). У своїх численних публикаціях “Зелений лист” уже рік попереджає владу: цей проєкт остаточно доб’є Куяльник. При будівництві дорога збагатить лиман щебенем, цементом, бітумом, асфальтом та іншим будівельним сміттям. Готова дорога відріже територію водозбору, але додасть до лікувальних грязів багато дизпалива і сажі, машинних масел, двоокису вуглецю та інших дорожніх принад, що змиваються дощами. Але Служба автомобільних доріг в Одеській області відкрито лобіює саме цей варіант дороги.
Нещодавно “Зелений лист” опублікував журналістське розслідування про людей, які мають численні земельні наділи на території, відведеній під будівництво дороги. Це колишні та нинішні керівники Красносільської територіальної громади, депутати та чиновники. Саме вони можуть бути бенефіціарами цього проекту.
5 листопаду 2021 року Служба автомобільних доріг в Одеській області оприлюднила «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля», стосовно будівництва автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 Одеса – Южний — /М-14/ з під’їздами (Обхід м. Одеси), км 0+000 – км 8+300. Громадська організація “Зелений лист” надіслала до Міндовкілля «Пропозиції щодо планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації». До групи, яка готувала пропозиції, увійшли кандидат біологічних наук, гідрохімік, біолог, зав. відділу аналізу морських екосистем та антропогенного навантаження Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Олександр Гончаров, голова ГО «Зелений лист», хімік-біолог Владислав Балінський, юрист, адвокат, який спеціалізується на питаннях захисту екологічних прав громадян, Максим Попов. В документі викладені правові та екологічні аргументи проти будівництва дороги. Міндовкілля врахувало ці пропозиції, запропонувавши Службі автомобільних доріг Одеської області включити їх до Звіту з оцінки впливу на довкілля.
Чому Нацпаркі такі важливі?
Площа природно-заповідного фонду є дуже важливим екологічним і соціальним показником, підвищення якого сприяє підтриманню екологічного балансу екосистем та екологічній стабільності територій. Так, Конвенцією про охорону біологічного різноманіття, сторонами якої є 193 країни світу, серед яких і Україна, поставлено завдання створити до 2020 року систему природоохоронних територій на площі 17% суходолу та 10% морських акваторій.
Державною стратегією регіонального розвитку, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 6.08.2014 р. № 385, передбачено у 2020 році розширення площі природно-заповідного фонду до 15% від загальної території країни.
Станом на 01.01.2021 природно-заповідний фонд України має в своєму складі 8633 території та об’єктів фактичною площею 4105522,247 га та 402500,0 га в межах акваторії Чорного моря. Відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі держави («показник заповідності») становить 6,8%.
І хоча площа ПЗФ України за роки незалежності зросла більше, ніж утричі (у 1991 р. вона становила 1310000 га), але вона є недостатньою і залишається значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 21%.
Відсоток заповідності в Одеській області ще менше, ніж у середньому по Україні, і становить 4,63%.
Тетяна Герасимова.
