Громадська організація «Зелений лист»

Слідкуйте за руками: на палац спорту біля аеропорту планують “злити” 850 мільйонів. Об’єкт може стати приватним

10 грудня 2021 року голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький, близький до мера Геннадія Труханова, підписав розпорядження щодо затвердження проєктної документації на будівництво багатофункціонального палацу спорту навпроти міжнародного аеропорту “Одеса”.

Площа забудови — більше двох гектар. При цьому, вражає ціна проєкту — 850 мільйонів гривень. І це в умовах економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусної інфекції, та можливої повномасштабної війни з РФ. Адже найбільше фінансове навантаження при будівництві ляже на бюджет.

Будувати мало кому потрібний величезний палац спорту на три тисячі місць планують у парковій зоні. Звичайно, що сотні дерев приречені на знищення. Разом зі спортивною ареною в парку можуть вирости готель і торгово-розважальний центр.

Та і взагалі постає питання: чи відбуваються в нашому місті такі масштабні спортивні події та заходи, які збирають тисячі глядачів? Чи потрібна нам ця спортивна арена взагалі, особливо за таку ціну?

Крім того, не виключено, що побудований за чималі бюджетні кошти палац спорту, врешті-решт, перейде у приватні руки.

ГО “Зелений лист” дослідив історію питання.

Плани виношували давно

Вперше інформація про наміри міської влади на чолі з Геннадієм Трухановим побудувати в Одесі величезний палац спорту з’явилась ще у 2019 році. Тоді на сесії у травні депутати одеської міської ради проголосували за надання дозволу КП “Стадіон Спартак” на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Центральний аеропорт. Вид використання землі — для будівництва та експлуатації багатофункціонального Палацу спорту.

Тоді планувалось виділити близько 2,6 гектарів землі. Примітно, що ця ділянка розташована в парковій зоні, там ростуть сотні дерев. Але чи турбує це когось з влади, коли на кону можливий багатомільйонний розпил коштів?

Під будівництво знищать сотні дерев

У 2020-му сам міський голова Труханов презентував проєкт майбутнього палацу спорту в парку поблизу аеропорту. Як повідомляє видання “Одесит”, яке досить лояльно ставиться до сучасної одеської влади, начебто спортивна арена дозволить задовольнити потреби міста в великому комплексі для проведення крупних масових заходів.

спорту

Під час презентації Геннадій Труханов заявив про те, що у влади вийшло побудувати злітну смугу в міжнародному аеропорті Одеси. Однак, він чомусь не згадав, що аеропорт у приватних руках бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, а злітну смугу при цьому будували за чималі кошти платників податків. Може, так станеться із майбутнім палацом спорту?

Тоді озвучувалась сума будівництва в розмірі 480 мільйонів бюджетних гривень. За інформацією “Думская” з посиланням на слова заступника мера Павла Вугельмана, начебто 90% вартості будівництва профінансує держава, решта — місцевий бюджет і залучені кошти.

Однак наразі чіткої схеми фінансування одеська влада досі не представила.

А ось розмова про залучені кошти більше всього й насторожує, адже такий механізм софінансування дає змогу передати побудований фактично за гроші платників податків об’єкт у приватні руки. Ймовірно, тому ж Кауфману і Грановському.

У лютому 2021 року депутати Одеської міської ради затвердили передачу земельної ділянки площею 2,0837 гектар на вулиці Центральний аеропорт, 2б у постійне користування КП “Стадіон Спартак”. Тоді ж змінили цільове призначення землі, що дає змогу починати там будівництво.

Побудують не тільки палац спорту?  

Примітно, що в ході обговорення цього рішення на сесії депутат Роман Сеник фактично відкрито заявив про те, що побудовану за бюджетні кошти спортивну арену передадуть у приватні руки, використовуючи різні підстави. Начебто весь депутатський корпус про це знає, але мовчить. Депутат наголосив, що на цьому об’єкті хочуть нажитися, згадавши зокрема, що в переданій місту лікарні швидкої допомоги наразі приватна клініка:

“Цей об’єкт стане приватною власністю… Воно буде не одеситів… Заробляти будуть інші, а одесити будуть платити за це величезні кошти”.

Земельну ділянку, де планують побудувати палац спорту, оформили в червні 2021 року. Цільове призначення землі — для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови. Таким чином, побудувати на двох гектарах землі можуть не тільки палац спорту, а й інші об’єкти — торговий та/або розважальний центр, готель тощо. Адже все це підпадає під громадську забудову.   

Нагадаємо, ділянку віддали комунальному підприємству “Стадіон Спартак”. Слід зазначити, що наразі це КП очолює Михайло Чистяков. Його дружина Катерина Чистякова працює в міській комунальній установі “Грантовий офіс Одеса 5Т”.         

У 2021 році зрушили з місця і процеси щодо створення проєкту будівництва палацу спорту. Вочевидь, влада дуже поспішає реалізувати цей проєкт.

Так, протягом року міське управління капітального будівництва, яке багато років очолює Борис Панов, підписало низку угод щодо кошторису та розробки проєктної документації по вказаному об’єкту. І навіть на цьому етапі ми бачимо, що на будівництві палацу спорту зароблять чимало осіб.

Наприклад, розробка проєктної документації для будівництва палацу спорту поблизу аеропорту вже коштувала платникам податків майже 1,5 мільйони гривень.

Торги управління на цей підряд не проводило.

У червні управління капбудівництва оголосило тендер на розробку документації по будівництву багатофункціонального палацу спорту з очікуваною вартістю 8,8 мільйонів бюджетних гривень.

10 серпня Борис Панов уклав угоду із приватною компанією “Гіпроград Плюс”, яка за 8,6 мільйонів має розробити проєктну документацію для майбутнього будівництва.

І вже нарахувала приватна контора чимало — будівництво спортивної арени виллється у 850 мільйонів гривень. Тобто майже в половину дорожче початково озвученої ціни.  

Ціна стрибнула у два рази

Про вартість будівництва у 850 мільйонів гривень стало відомо з тексту розпорядження голови Одеської ОДА Сергія Гриневецького. Примітно, в розпорядженні він вказує, що експертний звіт по проєкту надала одеська філія ДП “Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “НДІПРОЕКТРЕКОСТРУКЦІЯ”.

Саме ця філія подавалась разом із ТОВ “Гіпроград Плюс” на тендер по розробці проєктної документації для будівництва палацу спорту. Однак торги філія держпідприємства програла. Чому саме вони складали фінальний звіт і чи проводили насправді тендер на ці послуги, питання відкрите. Можливо, конкурс, проведений міським управлінням капбудівництва на 8,6 мільйонів бюджетних гривень, був лише фікцією?

Тим більше, міське управління вже неодноразово віддавало багатомільйонні бюджетні підряди досить сумнівним компаніям і приймало від них неякісно виконану роботу. Варто лише згадати багатостраждальну реставрацію будинку Руссова, який відразу після проведення робіт вкрився тріщинами, а деякі елементи декору були знищені, що стало приводом кримінальної справи.

Так звана реставрація пам’ятки архітектури, яку прийняло управління капбудівництва. Фото: Евгеній Сокольський

ТОВ “Гіпроград Плюс” зареєстрували у 2018 році. Юридична адреса – Комітетська, 24, неподалік від управління капбудівництва. За недовгу історію існування компанія отримала чимало бюджетних підрядів, вже підписавши угод на близько 44,7 мільйонів гривень. Головний замовник — одеське управління капітального будівництва.

Більш того, компанія через засновників пов’язана із ТОВ “Гіпроград”, яке також досить часто отримує бюджетні  підряди від одеського від міського управління капбудівництва. З 2016 року ця фірма уклала угоди на загальну суму 37,4 мільйони бюджетних гривень.

Таким чином, будівництво палацу спорту ще навіть не розпочалось, а в сумнівних схемах цей об’єкт, який так активно просуває одеська влада, вже заплутався. Можна лише уявити масштаби корупційних оборудок, якщо на будівництво таки виділять 850 мільйонів гривень. При цьому жодних гарантій, що палац спорту залишиться у власності громади міста немає.  Зазначимо також, що одесити ще і втратять два гектари паркової зони.   

 

Поділитись на:

Поделиться в facebook
Facebook
Поделиться в twitter
Twitter

Оставить ответ

 Одеська обласна організація «Зелений лист»