Громадська організація «Зелений лист»

Повернення пугачів у дику природу Придунав’я

У заповідній українській дельті Дунаю фахівці Rewilding Ukraine, Дунайського біосферного заповідника та Одеського зоопарку випустили шість молодих пугачів. Випуск у вересні 2021 року був третім і найбільшим етапом програми реінтродукції цього виду птахів. У липні 2020 року відбувся попередній етап, у результаті якого на волю було випущено три молодих пугача.

«Наша мета – відновити популяцію пугачів у регіоні. Випустити у дику природу 20 пугачів до 2024 року. Як показує досвід попередніх випусків, якщо птахи обирають домівку на заповідній території – в Україні, Румунії або Молдові у них є більше шансів вижити, – пояснив виконавчий директор Rewilding Ukraine Михайло Нестеренко. – Після випуску вся команда із хвилюванням стежить за пересуванням птахів, сподіваючись, що у них все буде добре, і вони зможуть знайти нову домівку у дельті Дунаю».

Програма повернення пугача в дельту Дунаю розпочалася у 2019 році із випуском в дельті першого «пілотного» птаха, народженого в Одеському зоопарку. Через 5 місяців після вилуплення молодих птахів перевезли до великого вольєра в заповідній зоні Дунайського біосферного заповідника, де вони змогли призвичаїтися до нового оточення перед випуском на свободу. На третьому етапі програми, як і на попередньому, на двох птахів були надягнені GPS-передавачі, які допомагають вченим відстежувати пугачів й отримувати важливу інформацію про основні їхні місця годування і мешкання. Згідно з даними передавача на одному з перших птахів, він не сидів на місці, а пересувався на досить значні відстані.

«У цей час ми занепокоїлися, адже пугач міг залишити дельту Дунаю, яка мала б стати його новою домівкою, і оселитися на інших територіях. Тоді мета програми повернення не була б виконана. Крім того, за межами дельти, яка охороняється заповідником, птах наражається на небезпеку потрапити під приціл браконьєрів. Але, на щастя, молодий пугач «згадав» про свою місію і через деякий час повернувся в дельту», – розповів Олександр Волошкевич, директор Дунайського біосферного заповідника.

Ще двоє з випущених птахів оселилися у румунському заповіднику і наразі вчені сподіваються, що частина пугачів третього етапу залишиться на території України.

Крім GPS-передавачів слідкувати за пристосуванням птахів допомагають і погадки – неперетравлені решти їжі, які вони залишають у процесі життєдіяльності. Саме погадки дали змогу зрозуміти, що випущений на волю птах успішно перезимував і харчується переважно щурами, популяція яких за останні роки небезпечно збільшилася. Щури розорюють пташині кладки, поїдаючи яйця, тому випуск пугачів має позитивно сказатися на харчовому ланцюзі. Стабільна популяція допоможе контролювати чисельність щурів, адже саме пугачі є їх природними ворогами.

Успіхи перших випусків дають можливість сподіватися, що й наступні етапи пройдуть успішно, а пугачі знову оселяться в дельті Дунаю. Програма передбачає випуск 20 птахів протягом п’яти років з метою відновлення життєздатної популяції пугача і проводиться за результатами попереднього дослідження, проведеного з використанням рекомендацій Міжнародного союзу охорони природи.

Раніше пугачі були поширені по всій Україні, але останні життєздатні популяції зараз проживають лише на Поліссі на півночі, на Донбасі на сході, а у Дельті Дунаю птаха бачили близько 10 років тому. Внаслідок погіршення кормової бази, реалізації кампанії СРСР із винищення хижих птахів, зникнення місць існування та інших причин вид майже повністю зник в регіоні. І якщо у багатьох частинах Європи пугач природно повертається, то на території України, Румунії та Молдови це для нього є небезпечним через розповсюдження мисливства.

Саме тому птах був випущений у дельті Дунаю, у Дунайському біосферному заповіднику, розташованому на території Кілійського та Татарбунарського району Одеської області. Почав свою історію заповідник у 1967 році, а у 1998 на базі природного заповідника «Дунайські плавні» вже було створено сучасний варіант із площею 46402,9 га, через 6 років збільшеною до 50252,9 га. До його складу  також увійшли Стенцівсько-Жебриянівські плавні, острів Єрмаків, Жебриянське пасмо, озеро Сасик і Джантшейський лиман.

У водоймах заповідника розповсюджений карась, краснопірка, в’юн, щука, сом, окунь та багато інших риб. Серед амфібій та рептилій звичайними видами є вуж звичайний, черепаха болотна, жерлянка, квакша звичайна, жаби озерна, ставкова  та їстівна. Також нараховується близько 120 видів водоплаваючих птахів, серед який рідкісний пелікан кучерявий, пелікан рожевий, орлан-білохвост та інші. Загальна кількість «червонокнижних» птахів, які були відмічені на території протягом року сягає 52 видів, що становить 60% видів птахів, які внесені до Червоної Книги України.

Серед ссавців в приморській частині дельти можна побачити видру, норку , дикого лісового кота, а в прилеглій акваторії – афаліну, морську свиню та дельфіна-білобочку. У 2009 році в заповіднику з’явилися шакали, які продовжують розмножуватися.

Пугачі, випущені на цій території, мають великі шанси прижитися та поповнити різноманіття краю. Ці птахи не просто занесені у Червону книгу України, а є досить впізнаваними серед звичайних людей через характерні великі жовті очі, «вуха»-китиці та відомий потужний крик «ху-ху», що є частим вісником чогось таємничого у казках, серіалах чи мультфільмах.

Нагадаємо, що випуски птахів, організовані командою та партнерами Rewilding Ukraine, є частиною масштабних ревайлдинг зусиль в цьому регіоні, які розпочалися на початку 2019 року за фінансової підтримки Програми «Ландшафти під загрозою». Rewilding Ukraine – громадська організація з охорони природи, зареєстрована в Одесі, Україна в 2017 році.

Юлія Лінник, студентка ІІ курсу магістратури факультету журналістики ЛНУ імені І. Франка

Поділитись на:

Поделиться в facebook
Facebook
Поделиться в twitter
Twitter

Оставить ответ

 Одеська обласна організація «Зелений лист»