Поки вся країна воює з рашистськими окупантами на різних фронтах, деякі “бізнесмени” намагаються підзаробити на майні, колись приватизованому по сірій схемі.
14 червня на майданчику prozorro.Продажі з’явились два повідомлення: одне про оренду складського майнового комплексу під зерно площею 5 тисяч квадратних метрів з земельною ділянкою у 3 гектари, інше — про продаж цього ж комплексу. Стартова ціна оренди складає сім мільйонів гривень на шість місяців, продаж — 50 мільйонів гривень.
Оренду чи продаж надає компанія, бенефіціари якої можуть бути пов’язані із представниками одеської влади. Більш того, сам комплекс побудований ще за радянських часів і перейшов до приватних рук, вочевидь, по сірій схемі.
Деталі — в розслідуванні ГО “Зелений лист”.
Підзаробити на війні?
В описі лоту дочірнього підприємства “Південь” ГО “Одеська організація осіб з інвалідністю (інвалідів)”, яке й намагається продати чи надати в оренду майновий комплекс під зерносховище, зазначено, що приміщення знаходиться поблизу траси на Румунію й морського порту. На території розвинена інфраструктура й наявне обладнання.
Примітно, що повідомлення про оренду з’явилось буквально перед збором врожаю. Як відомо, проблема вивезення українського зерна наразі дуже гостра – наш ворог використовує блокаду українських портів і як наслідок неможливість вивезти зерно в якості одного з методів шантажу. До того ж на носі вже збір нового врожаю, а зерносховища українських фермерів заповнені старим урожаєм через неможливість вивезти його з України. Тож, напевно зерносховище площею п’ять тисяч квадратів одеським аграріям встало б у нагоді.
Але чи не занадто завищена ціна, яку бізнесмени закортіли за зерносховище (сім мільйонів оренда, 50 мільйонів гривень купівля), враховуючи економічну кризу в Україні через повномасштабну війну?
При цьому, промоніторивши майданчик prozorro.Продажі, можна знайти інформацію, що ще в січні 2022 року це ж дочірнє підприємство “Південь” уже намагалось продати вказаний майновий комплекс. Правда, площа його тоді була більшою, а саме вісім тисяч квадратів, а землі – 3,6 гектар — скоріш за все, за цей час підприємці частину комплексу змогли продати. І за цей більший за площею об’єкт на початку року бізнесмени хотіли 6,95 мільйонів гривень. Тобто зараз оренда на шість місяців коштує дорожче, ніж продаж більшого комплексу ще декілька місяців тому. Й це на фоні того, що через бойові дії бізнес зазнав збитків, чимало підприємств або зруйновані, або закрились, а нерухомість “просіла”.
Вочевидь, у дочірньому підприємстві “Південь” здогадались, що на фоні зернової кризи зможуть непогано підзаробити.
Що ж це за така компанія?
При(х)ватизація заводу
Дочірнє підприємство “Південь” ГО “Одеська організація осіб з інвалідністю (інвалідів)” зареєстрували у 2018 році. Статутний капітал компанії, яка продає майно на мільйони, складає всього одну тисячу гривень. У засновниках — ГО “Одеська організація осіб з інвалідністю (інвалідів)”.
Сама громадська організація була заснована того ж 2018-го. Засновниками організації значаться одесити Сергій Бригадєв і Алла Кириленко. Вона, до речі, є керівником дочірнього підприємства “Південь”.
Примітно, що продає дочірнє підприємство “Південь” майновий комплекс, який розташований за адресою заводу “Дунай-пак”. Сам завод, згідно відкритих джерел, побудували ще в радянські часи, а саме у 1960 році.
У 1996 році засновником підприємства було регіональне відділення фонду державного майна України в Одеській області. Однак, за даними аналітичної системи YouControl, вже у 1999 році колись радянський завод приватизували — підприємство перетворилось на приватне акціонерно товариство, акції отримали, скоріш за все, працівники.
Наразі бенефіціарними власниками заводу є, вочевидь, син колишнього директора Юрій Голубєв, громадянин Молдови Олександр Капцан і громадянка Литви Ірена Мілевська. При цьому, скоріш за все, зберегти за собою саме нерухомість заводу його власники чомусь не змогли.
Адже саме майновий комплекс на території цього ще радянського заводу і продає дочірнє підприємство одеської громадської організації інвалідів.
Але як вони його отримали? В судовому реєстрі можна знайти декілька судових наказів за 2019-2021 роки щодо стягнення заборгованості з ПрАТ “Ізмаїльський завод таропакувальних виробів “Дунай-пак” на користь уже згаданого дочірнього підприємства “Південь”, яке, судячи з документів, надавало в оренду заводу об’єкти нерухомого майна й виробниче обладнання. Суми заборгованості складають у сукупності менше 800 тисяч гривень за цей період. Можливо, саме через цей борг дочірнє підприємство й отримало майно заводу, яке зараз намагається продати або здати в оренду за мільйони.
Схема виглядає непрозорою.
Ниточки тягнуться до влади?
Хто саме приховується за дочірнім підприємством “Південь” або ж безпосередньо за ГО “Одеська організація осіб з інвалідністю (інвалідів)”, невідомо. Вказані засновники ніде більше не “засвітились”. Однак цікавим є те, що за адресою реєстрації цих двох структур Одеса, Мала Арнаутська, 57 зареєстрована ще низка юросіб. Наприклад, одеська обласна організація Партії промисловців і підприємців України, керівниками якої в різні часи були досить цікаві персонажі, пов’язані з міською владою.
Наприклад, у середині 2000-х організацію очолював Олег Нагаткін, який у 2020 році був обраний до Одеської райради від партії проросійського блогера шарія. Ця партія заборонена зараз в Україні.
У 2008-му організацію, вочевидь, придбав колишній одеський бізнесмен і депутат міськради Олександр Коробчинський. Його вбили декілька років тому.
А у 2020-му організація перейшла в нові руки — до Михайла Балтакси. Людина з таким же ПІБ очолює громадську організацію “Фонд Юрія Крука “Довіряй ділам”.
Юрій Крук зараз, нагадаємо, є депутатом одеської обласної ради від партії мера міста Геннадія Труханова “Довіряй ділам”, а також очолює Одеську районну державну адміністрацію області, яка на час воєнного стану стала воєнною адміністрацією.
Ми не можемо стверджувати, що компанія, яка під час війни намагається заробити величезні гроші на зерносховищі, приватизованому по сумнівній схемі, контролюється Круком. Однак описане сусідство організацій досить цікаве, ще і враховуючи, що Крук у середині 2000-х, згідно його біографії, працював в Ізмаїлі, а його батько Крук-старший неодноразово обирався нардепом саме по Ізмаїльському виборчому округу.
