Громадська організація «Зелений лист»

Створення НПП “Кульницький” — лише початок. Важливо знайти гідного керівника

Початок нового року стартував з важливої новини — Президент України підписав нарешті указ про створення на території Березівського та Одеського районів області національного природного парку “Куяльницький”.

Цьому указу передували роки боротьби за створення нацпарку. Крім того, сам Куяльницький лиман, який є унікальним водоймищем, наразі потребує комплексних заходів для його збереження. Слід також зазначити, що вказана заповідна зона досі під загрозою будівництва дороги, яке може знищити нацпарк.

ГО “Зелений лист” поспілкувався з експертами щодо новоствореного заповідника, з’ясувавши, як НПП “Куяльницький” має функціонувати, які ризики на нас очікують і з чого треба розпочинати створення парку.

Боротьба за національний парк

Регіон, де розташований Куяльницький лиман, є унікальним. Сам лиман ще з ХІХ сторіччя є відомим бальнеогрязевим курортом. Тому створення тут національного природного парку є цілком логічним. І хоча питання охорони унікальних природно-історичних комплексів Куяльницького лиману ставилося давно, відповідне рішення українська влада прийняла лише у 2022 році. І це тільки перший крок.

Нагадаємо, з одного боку, санаторії на Куяльницькому лимані наразі не в найкращому стані, з іншого — сам лиман потребує швидких комплексних заходів для його збереження, адже стан водоймища зараз викликає занепокоєння в екологів.

Як відомо з відкритих джерел, у Куяльницькому лимані критично високий вміст солі, а також є проблема забруднення та пересихання водойми. Головні причини антропогенні — надмірне споживання води для іригації, забруднення річок, які живлять лиман, і ґрунту й незаконний видобуток піску на схилах лиману.

Неодноразово розробляли програми по збереженню Куяльницького лиману. Зокрема у 2011 році одеська обласна рада виділила 26 мільйонів гривень на регіональну програму збереження й відновлення водних ресурсів в басейні Куяльницького лиману на 2012-2016 роки. Однак наповненість водою так і не виросла. У 2013 році було вирішено будувати канал між морем і лиманом.

Фото з групи SOS Національний природний парк «Куяльницький»

У 2014 році вперше запустили морську воду в лиман. Тоді рівень води в водоймі піднявся. Однак цих заходів недостатньо. Більш того, непокоїть і зростання вмісту солі в лимані.

“Проблеми Куяльника — це забезпечення існування екосистеми. Воно залежить від наповнення лиману водою. Морська вода наразі подається вже восьмий рік поспіль. Але це тимчасове рішення, яке наразі запровадили як постійне. Морська вода закачує сіль в лиман, вода випаровується, й сіль залишається. Це і призводить до засолення лиману. Лиман треба живити прісною водою. Є кілька проєктів”, — розповідає спеціаліст у галузі гідробіології та гідрохімії Олександр Гончаров.

Тож, указ про створення національного природного парку “Куяльницький” є наразі дуже важливим. Адже цей регіон ще й опинився під загрозою великого будівництва дороги, яке вірогідніше знищить Куяльницький лиман.

“Це черговий етап боротьби, черговий етап роботи. Першу постанову про створення національного природного парку прийняли ще в 1993 році. Тоді цю територію резервували під НПП. З того  часу тривала підготовка документів. Але у процес втручались різні групи впливу. Таким чином, створення парку затягнулось на багато років. І зараз цей указ президента — лише початок”, — заявив голова ГО “Зелений лист” Владислав Балінський.

Крім того, на думку Гончарова, надання природоохоронного статусу цій території всі проблеми Куяльника не вирішує. Також є побоювання, що реалізація проєкту з прокладання труби для живлення лиману прісною водою може бути навіть ускладнена.

З указу президента про створення парку відомо, що площа НПП “Куяльницький” складає 10,8 тисяч гектар земель комунальної та державної власності. 3,49 тисяч гектар надаються парку в постійне користування, 7,3 тисячі гектар включаються до території без вилучення у землекористувачів.

Як зазначає Олександр Гончаров, наразі громадськості невідомо, де саме будуть пролягати межі національного парку, однак, скоріш за все, влада з цими межами вже визначилась:

“Оскільки в указі президента є певні параметри, я маю на увазі, площу земель, які відійшли до парку, то я гадаю, що вже зроблено певне розмежування та картографія. Однак вони недоступні нам. Якщо ми ще можемо долучитись до цієї роботи, то це було б добре. Щодо використання земель ми маємо дотримуватись тих норм, які визнані у всьому світі, — є ядро в будь-якій природоохоронній території, є зона, яку можна використовувати під певну діяльність, є проміжна зона. Це все прописано в законодавстві”.

І зараз дуже важливо визначитись: яким має бути національний природний парк “Куяльницький”.

Національний парк як курорт високого рівня

За словами Олександра Гончарова, звичайно необхідно зберегти курорт, який уже створено на цій території:

“Цей курорт є унікальним. Там працюють унікальні спеціалісти. В цьому санаторії — половина сенсу існування цього лиману. Після того, як анексували Крим, ми втратили лікувальні місця. Тому це єдиний санаторій такого профілю. Тут мають провести певні межі, як можуть використовуватися ділянки”, — розповідає експерт.

Депутатка Одеської районної ради, яка очолює комісію з питань екології, природокористування, запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків і групу “Захистимо Куяльник”, Наталія Богаченко підкреслює, що національний природний парк треба розвивати як курорт світового значення:

“Ми ходимо, як на мене, по золоту. Ми могли б отримувати великі податки. Куяльницький лиман — унікальна місцевість. Весь світ на цьому заробляє кошти, а ми лише все знищуємо. Треба зробити так, щоб до нас приїжджали відпочивати з усього світу”.

Фото з групи SOS Національний природний парк «Куяльницький»

Депутатка наголошує, що зараз важливо втілити програму, розроблену вченими, по збереженню Куяльницького лиману — його треба наповнювати прісною водою:

“Краще, ніж зробила природа, людина не зробить. Треба вжити комплексних заходів”.

Можливо, в майбутньому, на думку Наталії Богаченко, можна навіть побудувати якісь підприємства з перероблення куяльницької грязі, продавати цю продукцію й в Україні, й в Європі.

“Одна з головних задач національних парків — це розвиток туризму та рекреації. Курорт передбачає надання фахових послуг. Там все це вже є. Вони мають ліцензії, можуть надавати послуги з реабілітації. Це ні в якому випадку не можна втрачати. Це одна з задач парку”, — наголошує в.о. директорки НПП “Тузлівські лимани” Ірина Вихристюк.

Головне питання — хто очолить парк

Всі експерти, з якими ми поспілкувались, зазначають необхідність контролю над питанням, хто очолить новостворений парк, адже від цього залежить його подальша доля: якщо НПП очолить ангажована людина, яка не буде зацікавлена в розвитку цієї території, то, скоріш за все, на Куяльник очікує занепад і навіть знищення.

“Найцінніші території — плавневі екосистеми. Там були плани прокласти дорогу. Це рішення, сподіваюсь, не буде втілено. Тому треба слідкувати за тим, кого призначать на посаду директора національного парку. Громадськість має прискіпливо слідкувати за цим питанням”, — пояснює Гончаров.

Фото з групи SOS Національний природний парк «Куяльницький»

На думку Наталії Богаченко, зараз ризики по забудові цієї території все одно існують:

“Я вже звернулась до профільного міністерства, щоб мене включили у склад комісії, яка буде вирішувати кадрові питання національного природного парку “Куяльницький”. Якщо буде “ручне” керівництво парку, то в зонінг цієї території можуть включити дорогу”.

“Самий високий ризик зараз — призначення керівником парку особи, яка буде або політично ангажована, або непрофесійна. Потрібно зараз активній громадськості подавати в міністерство, так би мовити свою людину. Якщо призначать людину ангажовану, то ця територія може бути забудована, дуже багато є маневрів для маніпуляцій. Найголовніше, щоб на посаді була морально стійка людина і професіонал, який знає, що робити”, — підкреслює  Ірина Вихристюк.

За її словами, людина нечистоплотна на посаді директора національного парку може заробити корупційні кошти, наприклад, підписавши злочинні дозволи чи інші документи:

“Ризик забудови цієї місцевості не зник. Адже зараз все залежить від зонування цієї території. А зонування якраз і залежить від керівництва парку. Якщо керівник сформує нормальний науковий відділ, підбере професійну команду, то будуть збереженні інтереси природи. В іншому випадку на нас очікує знищення Куяльнику”.

Висновки

Указ президента про створення національного природного парку “Куяльницький” — це лише перший крок. Насправді наразі не зникли ризики забудови і знищення цієї унікальної території. Дуже важливим питанням залишається кадрові призначення, адже від керівника парку залежить, як буде використовуватись ця території, чи буде збережено Куяльницький лиман, яким чином парк буде розвиватися.

Першочерговими задачами експерти вважають реалізацію проєкту по наповненню Куяльницького лиману прісною водою, а також активний розвиток національного природного парку як об’єкту рекреації та курортної зони.

Однак при цьому, незважаючи на те, що Куяльник отримав статус заповідної зони, досі існує ризик будівництва там дороги, яке загрожує знищенню лиману й екосистеми.

Тому громадськість має пильнувати та контролювати всі ці питання.

Поділитись на:

Поделиться в facebook
Facebook
Поделиться в twitter
Twitter

Оставить ответ

 Одеська обласна організація «Зелений лист»