Владислав Балінський, біолог і журналіст, «Зелений лист»
27 квітня 2026 р.
8 червня 2024 року я стояв на Собачому пляжі і слухав, як квакають жаби.
Каховську дамбу підірвали двома днями раніше. З того моменту я відстежував рух поверхневого шлейфу — і 8-го він досяг Одеси. Повз мене проплавали дахи будинків, цілі острови з дерев і очерету з птахами на гніздах, холодильники, будівельне сміття, трупи тварин. Дніпро прийшов у Чорне море і море стало прісним. На пляжі квакали жаби. Для Одеси це було сюрреалістично.
Десь через десять днів, коли вода трохи відстоялась, я взяв камеру і пірнув. Я досліджую Одеську затоку з 1996 року і знаю це дно добре. Мідійні банки були вкриті суцільним шаром органічного осаду. Масова загибель колоній. Я подумав тоді, що це вже системний процес — мідії фільтрують воду в усьому заливі, і я не знав меж цієї смерті. Все це я зафіксував на відео. Це було моє перше документування наслідків підриву Каховської дамби для біоценозів Одеської затоки.
Я згадую це зараз тому, що 27 квітня 2026 року, дивлячись на радарні знімки, думав про те саме — про межі, які ще не відомі.
26 квітня безпілотники рф атакували порт Чорноморськ і знищили резервуар із соняшниковою олією. Варто підкреслити: соняшникова олія — це харчовий продукт, сировина агропромислового комплексу, жодного стосунку до військової інфраструктури вона не має. Удар по сховищах із цивільним продовольчим продуктом з передбачуваними катастрофічними екологічними наслідками — це і є те, що називають екоцидом. За даними Держекоінспекції Південно-Західного округу, близько 6 000 тонн олії пішли в акваторію порту, далі в Сухий лиман, далі в море. Це вже третій великий розлив олії на Одещині за неповні два роки.
Наступного ранку телефон заповнився питаннями. У телеграмі було багато тривоги і мало конкретики. Я відкрив Sentinel Hub.
Для оцінки площі забруднення я використовував радарні знімки Copernicus у режимі SAR (C-band, поляризація VV). Олійна плівка на поверхні моря гасить зворотне розсіювання радарного сигналу і на знімку виглядає як темна аномалія на тлі звичайного хвилювання. Офіційні служби зафіксували пляму безпосередньо в акваторії порту розміром 400 на 200 метрів — на момент першого огляду боони ще утримували розлив. На знімках наступного ранку, після того як віджимний вітер розігнав олію у відкрите море, я оцінюю загальну площу забруднення морської поверхні приблизно в 40 квадратних кілометрів — і це без урахування площі Сухого лиману. Пляма продовжує рухатися.
Рис. 1. SAR-знімок Sentinel Hub Copernicus (C-band, поляризація VV), акваторія порту Чорноморськ та прилеглої морської зони. 27 квітня 2026 р., перший часовий кадр. Довжина виміряної аномалії — 9,17 км. Темна область відповідає зоні пригнічення радарного сигналу олійною плівкою. Джерело: Sentinel Hub Copernicys Browser, власні вимірювання автора.
Рис. 2. SAR-знімок Sentinel Hub Copernicus (C-band, поляризація VV), акваторія порту Чорноморськ та прилеглої морської зони. 27 квітня 2026 р., другий часовий кадр. Довжина виміряної аномалії — 6,68 км. Зміна конфігурації плями відображає динаміку вітрового перенесення. Джерело: Sentinel Hub Copernicys Browser, власні вимірювання автора.
Напрямок руху визначає вітер. За даними УкрГМЦ і Sinoptik, 25–26 квітня над затокою стояв сильний віджимний захід і північний захід, 12–18 м/с, пориви до 22 м/с. Він виштовхнув олію від берега у відкрите море, де її вже не зберуть ніякими бонами. Вночі на 27-е вітер почав повертати на південно-східний — за прогнозом Meteoblue пориви до 23 миль на годину. Для Одеської затоки це нагінний напрямок, він гонить поверхневі маси назад до берега і далі на Тузлівські лимани.
Я вже бачив що відбувається після такого повороту.
Щоб зрозуміти що буде далі, треба знати що було перед цим.
Жовтень 2024-го: перший великий розлив — 125 тонн олії у Сухий лиман після удару безпілотників рф по припортовій інфраструктурі. Держекоінспекція задокументувала збитки на 10,9 мільярда гривень. Загинули птахи.
Грудень 2025-го: шахеди рф вдарили по порту «Південний» і зруйнували нафтоолійний термінал. Знову соняшникова олія — знову цивільний харчовий продукт, знову передбачуваний екологічний удар. Тисячі тонн у Чорному морі — точний обсяг досі невідомий, в умовах воєнного стану повноцінного морського моніторингу немає. За супутниковими даними, площа забруднення сягала до 730 квадратних кілометрів. Науковці зафіксували: подібних за масштабом розливів рослинної олії у світовій літературі не описано.
Те, що відбувалося далі, я спостерігав особисто на одеському узбережжі. Паралельно д.б.н. Іван Русєв, керівник наукового відділу НПП «Тузлівські лимани», щодня фіксував ситуацію зі свого боку і публікував дані у себе на сторінці — картина складалася з двох кінців одного берега. За оцінкою Івана Русєва, сукупно за грудень–лютий загинуло близько 5 000 птахів. Після шторму 6 лютого залишки полімеризованої олії вкрили пересип нацпарку на площі близько 10 000 квадратних метрів. Тисячі крабів чотирьох видів викинуло на берег.
27 січня на узбережжі від Ланжерону до 16-ї станції Великого Фонтану — мертві морські коники суцільним килимом, до 35 особин на квадратний метр. Hippocampus guttulatus, вид із Червоної книги, популяція якого в затоці почала відновлюватися лише з 2017 року. Офіційна версія — шторм. Але якби сила течії була достатньою щоб відірвати живого коника від субстрату, вона б зірвала і мідійні друзи і морську траву. Нічого цього на березі не було. Шторм виніс тих, хто вже помер раніше.
Поясню механізм, бо він неочевидний.
Рослинна олія не отруює воду — вона не токсична у класичному сенсі. Але через кілька тижнів під впливом сонця, кисню і солі вона полімеризується і осідає на дно. Накопичується у западинах між кам’яними грядами — там, де зимують морські коники, де ростуть мідійні банки. Мідії поглинають цю масу через фільтрацію. Морські коники у стані зимового заціпеніння, імовірно, задихаються, коли ресуспендована штормом маса блокує їхні ніжні зябра. Це моя гіпотеза на основі польових спостережень — вона потребує лабораторного підтвердження, але поки що нічого кращого для пояснення того, що я бачив у січні, у мене немає.
Для птахів механізм інший. Олія склеює пір’я і знищує його теплоізолюючі властивості — птах тоне і замерзає у будь-якій воді. Після місяців роботи разом з орнітологами я дійшов до висновку, який звучить контрінтуїтивно: рослинна олія для птахів, схоже, небезпечніша за мазут. Мазут відмивається. Рослинна олія, судячи з усього, руйнує структуру пера глибше і на довше — принаймні так виглядає на практиці.
Після грудневої аварії я публікував у Facebook алгоритм порятунку: як підбирати, як відмивати, як утримувати. Люди діяли. Але тут важлива методологічна деталь: зоопарк передавав птахів волонтерам і вважав їх врятованими. Однак справжнє порятунок — це повернення птаха в природу, а не передача з рук у руки. За нашими спостереженнями, з тих птахів яких вважали врятованими, до природи повернулося не більше 5%. Рослинна олія руйнує структуру пера так, що жодне промивання не здатне це виправити повністю. Якщо хочете бути корисними зараз — фіксуйте координати плям і передавайте їх. Це матеріал, який працює довго.
На основі того, що я спостерігав після грудневої аварії, можу окреслити найімовірніші ризики — не прогноз, а орієнтири для спостереження.
Найближчі тижні: найбільша гостра загроза стосується птахів. Кінець квітня і травень — пік весняної міграції, початок гніздування. Нагінний ПС-вітер вже несе забруднену воду до берега, і перші забруднені особини, швидше за все, з’являться в найближчі дні.
Два–чотири місяці: фізичний процес полімеризації олії і осідання на дно є загальновідомим і підтвердженим. Наскільки це торкнеться бентосних біоценозів Одеської затоки — залежить від обсягу того, що реально потрапило в море, і від гідродинамічних умов, які зараз важко прогнозувати.
Осінь–зима 2026/2027: після грудневої аварії 2025 року ми зафіксували масову загибель морських коників у січні. Чи був між цими подіями прямий причинно-наслідковий зв’язок через осідання ліпідних осадків — це моя робоча гіпотеза, яка потребує перевірки. Якщо вона підтвердиться, осінні шторми, що ресуспендують донні осадки, можуть стати критичним чинником для донних мешканців у стані зимового торпору.
НПП «Тузлівські лимани»: після грудневої аварії перша хвиля забруднення дійшла до парку через сім тижнів. Переважаючі течії у весняно-літній сезон несуть поверхневі маси на південь і південний захід. Є підстави очікувати повторення цього сценарію, хоча терміни і масштаб залежатимуть від вітрового режиму найближчих тижнів.
Жовтень 2024. Грудень 2025. Квітень 2026. Мідії після Каховки. Коники у січні.
Три удари по цивільній харчовій інфраструктурі. Три розливи харчового продукту в морі. Передбачуваний екологічний результат щоразу. Це не побічні збитки — це задокументована схема.
Кожна фотографія, кожен GPS-координат плями, кожен SAR-знімок — матеріал для документування в рамках Бухарестської конвенції про захист Чорного моря, мандату UNEP щодо екологічних наслідків збройних конфліктів і зусиль України щодо визнання екоциду міжнародним злочином. Збирайте.
Владислав Балінський, біолог і журналіст, «Зелений лист»
Одеса, 27 квітня 2026 р.